Ухвала

від 24.02.2020 по справі 280/5774/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ КЛОПОТАННЯ

24 лютого 2020 року Справа № 280/5774/19 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., за участю секретаря Фесик А.В, розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) клопотання відповідача та третьої особи про закриття провадження у справі

за позовом ОСОБА_1

до Олександрівського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство «СЕТАМ» , ОСОБА_2

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться вищевказана справа.

В матеріалах справи містяться пояснення третьої особи- ОСОБА_2 (вх.№53462 від 17.12.2019), в яких серед іншого просить закрити провадження у справі оскільки у даній справі позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо складання, затвердження та надання акту про проведення електронних торгів щодо належної ОСОБА_2 на праві приватної власності земельної ділянки. Вважає, що фактичне звернення до суду з даним позовом має на меті вирішення судом правової підстави для переходу до позивача права власності на належну третій особі земельну ділянку, а отже на його думку відсутній в даному випадку публічно-правовий спір.

Крім того, у справі міститься заперечення відповідача на відповідь на відзив (вх. №3493 від 22.01.2020), яким крім іншого просить закрити провадження у справі, однак не обґрунтовує заявлене клопотання.

Вирішуючи вказане клопотання, суд дійшов до висновку про необхідність відмовити у його задоволенні у зв`язку з наступним.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, одним із учасників адміністративного спору є суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Також КАС України надає визначення публічно-правового спору - як спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 1 частини першої статті 4) та адміністративного судочинства - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення справ у порядку, встановленому цим законом (пункт 5 частини першої статті 4).

Відповідно до п.1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Основною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі недостатньо застосувати виключно формальний критерій - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного від 15 травня 2019 року у справі № 522/8650/18.

У даній справі позивачем оскаржується саме бездіяльність Олександрівського відділу державної виконавчої служби м.Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, яка виявилася у не складанні, не затвердженні та не наданні позивачу акту про проведенні торги щодо майна. Тобто в ході розгляду справи судом буде надана оцінка діям або бездіяльності відповідача у відповідності до норм Закону України Про виконавче провадження та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність відповідача. При цьому встановлення права власності на земельну ділянку не є предметом розгляду справи, як помилково вважає ОСОБА_2 .

Таким чином, даний спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 19, 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача та третьої особи про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 та 297 КАС України.

Суддя Н.В.Стрельнікова