Рішення

від 24.02.2020 по справі 320/7103/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року № 320/7103/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Поліської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Поліської районної державної адміністрації Київської області, в якому просить:

- визнати протиправним наказ №17-0Д від 03.07.2019 Управління соціального захисту населення Поліської районної державної адміністрації Київської області, яким безпідставно призупинено статус ОСОБА_1 , як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ( категорія 1);

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Поліської районної державної адміністрації Київської області відновити статус ОСОБА_1 , як постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи ( категорії 1).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його було протиправно позбавлено статусу особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи з числа осіб, які відселені із зон безумовного (обов`язкового) відселення першої категорії. Позивач вважає вказані дії необґрунтованими та незаконними, з огляду на те, що фактично з дня народження і по даний час постійно проживає в с. Вовчків Поліського району Київської області, у зв`язку із чим, 10.12.1997 отримав відповідне посвідчення.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав до суду свої заперечення, в яких зазначив, що зважаючи на нововиявлені обставини комісією визнано, що ОСОБА_1 було безпідставно видно посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_2 від 10.12.1997.

Ухвалою суду від 26.12.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується копією відповідного посвідчення.

З довідки до акта огляду МСЕК та експертного висновку убачається, що позивача визнано інвалідом другої групи внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС.

Як убачається з матеріалів справи, 03.07.2019 Управління соціального захисту населення Поліської районної державної адміністрації Київської області своїм наказом №17-ОД, призупинило позивачу статус потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи, а саме посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серія НОМЕР_2 від 10 грудня 1997 року, видане Київською обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що відповідач вважає, що посвідчення серія НОМЕР_3 від 26 жовтня 1993 року потерпілого від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, видана безпідставно.

Вважаючи дії відповідача стосовно призупинення статусу потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи ( категорія 1) незаконними та безпідставними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які вникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 р. №796-XII (надалі - Закон №796-XII).

Згідно положень ст. 9 Закону №796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.

За статтею 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать: 1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов`язкового) і гарантованого добровільного відселення; 2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій; 3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; 4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років; 5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України; 6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.1

Приписами статті 65 Закону №796-XII встановлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На час видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС порядок видачі таких посвідчень здійснювався відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 "Про Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Порядок №501).

Згідно з пунктом 3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, видаються посвідчення синього кольору, серія А.

До посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком (додаток №11). Зазначене посвідчення без вкладки з 1 січня 1997 року вважається не дійсним.

Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 підлягає заміні на посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства.

У ході судового розгляду судом встановлено, що 10 грудня 1997 року позивачу було видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2 (категорія 1) та вкладку до нього № НОМЕР_4 .

При цьому, як встановлено судом, вказане посвідчення було видане позивачу шляхом заміни, оскільки до цього, 26.10.1993 він був документований посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_3 (категорія 4).

Тобто, суд звертає увагу, що у 1993 році та у 1997 році відповідно, суб`єкти видачі довідок знайшли правові підстави для видачі позивачу посвідчень особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 1 Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 травня 2006 року №187 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 року за №626/12500, визначено, що Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія) - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України (далі - Мінпраці України) для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Основними принципами діяльності Комісії є: законність; колегіальність; повнота розгляду наданих документів та інших підтвердних матеріалів; обґрунтованість прийнятих рішень; незалежність членів Комісії (недопущення втручання в діяльність Комісії фізичних та юридичних осіб, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування); компетентність членів Комісії.

Підпунктом 3.2 пункту 3, підпунктом 4.2 пункту 4, підпунктами 5.1, 5.3 та 5.4 пункту 5 вказаного Положення передбачено, що одним із завдань Комісії є перевірка правильності видачі посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Комісія зобов`язана при визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС керуватися критеріями, визначеними Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року N 51 (із змінами). Рішення Комісії приймаються колегіально і є обов`язковими для виконання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення або його вилучення як такого, що видане безпідставно. Рішення Комісії оформляється протоколом, що підписується головою та секретарем Комісії. Комісія розглядає спірні питання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Рішення Комісії може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.

З обставин справи убачається, що до висновків про безпідставність видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильській АЕС категорії 1, відповідач дійшов з огляду на те, що не було підтверджено період проживання ОСОБА_1 на території посиленого радіоекологічного контролю.

Проте, матеріали справи містять довідку Вовчківської сільської ради Поліського району Київської області від 27.03.2019 №247, згідно змісту якої, позивач з дня народження і по 08.05.1991 дійсно проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , а з 08.05.1991 і по даний час проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .

При цьому, зважаючи на те, що з часу встановлення позивачу статусу особо, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи вперше, минуло близько 30 років, і більшість документів, які у 1993 році були підставою для встановлення позивачу цього статусу, на даний час не збереглись, прийняття Комісією оскарженого рішення у тому вигляді, у якому воно прийняте, без детального аналізу та оцінки кожного наявного документу, є необґрунтованим.

У даному випадку, оскільки рішення Комісії призводить до погіршення правового статусу особи, що в контексті змісту Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод може розцінюватись як невиправдане втручання держави у права особи, гарантовані Конвенцією, що не відповідає принципу пропорційності заходу, меті такого втручання, а також принципу правової визначеності, суд убачає підстави для визнання рішення відповідача необґрунтованим та його скасування.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення, прийнявши його необґрунтовано та безпідставно, рішення Комісії та вилучення посвідчення, оформлене протоколом від 03.07.2019 №8-19 є протиправним, а тому оскаржуваний наказ підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Визнати протиправним наказ №17-0Д від 03.07.2019 Управління соціального захисту населення Поліської районної державної адміністрації Київської області, яким призупинено статус ОСОБА_1 , як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ( категорія 1).

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Поліської районної державної адміністрації Київської області відновити статус ОСОБА_1 , як постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи ( категорії 1).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.