Рішення

від 25.02.2020 по справі 400/4216/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 р. № 400/4216/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутіч - Агро", вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030

про:стягнення заборгованості в сумі 6 736,38 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Славутіч - Агро" (надалі - відповідач) заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.10.2018 по 30.11.2019 в загальній сумі 6736,38 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ним виплачується пільгова пенсія колишньому працівнику відповідача, але останній, в порушення приписів пунктів статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення (надалі - Закон № 1788) та частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (надалі - Закон № 1058), витрати по виплаті та доставці пенсій за період з 01.10.2018 по 30.11.2019 року не відшкодував, що стало підставою звернення позивача до суду.

Відповідач відзив на позов не надав, копія ухвали про відкриття провадження у справі від 23.12.2019 року, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи за закінченням терміну зберігання . Частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

Відповідач зареєстрований в якості юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до Закону № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р. відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій.

Відповідно до Закону № 1058, відповідач зобов`язаний вносити до Пенсійного фонду України внески, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених громадянам, які працювали на його підприємстві на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками № 1 і № 2, на пільгових умовах, відповідно до пунктів а , б - з статті 13 Закону № 1788.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058, в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Колишньому працівнику відповідача- ОСОБА_1 , у відповідності з наданим позивачем списком, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі пункту в статті 13 ЗУ № 1788, який передбачає, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці - за списком № 2 , виробництв, посад, професій, посад і показників затверджених КМУ і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (надалі - Інструкція), підприємства - платники страхових внесків зобов`язані покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списками № 1 і № 2 у розмірі 100%. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058.

Згідно з підпунктом 6.8 пункту 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

На підставі Інструкції, позивач надсилав відповідачеві до відома розрахунки на оплату витрат за період з 01.10.2018 по 30.11.2019 в загальній сумі 6736,38 грн., які відповідачем не були сплачені.

В матеріалах справи містяться документи, які підтверджують понесення позивачем витрат по виплаті та доставці пенсій. Таким чином, обов`язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, які, згідно з розрахунком заборгованості цих витрат, складеним позивачем відповідно до Інструкції, покладається на відповідача.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутіч - Агро" (вул. Театральна, 33, кв. 15, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 32543217) задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Славутіч -Агро" (вул. Адмірала Макарова, 7, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 32543217) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.10.2018 по 30.11.2019 в загальній сумі 6736,38 грн. (шість тисяч сімсоттридцять шість гривень 38 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник