Рішення

від 19.02.2020 по справі 500/2901/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2901/19

19 лютого 2020 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Ногас С.В.

представника позивача Майка М.Б.

представника відповідача Живчик В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСТ-ТРАНС" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСТ-ТРАНС" (надалі, позивач, ТОВ "КСТ-ТРАНС") звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (надалі, відповідач, ГУ ДПС у Тернопільській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області, викладене у протоколі від 02.04.2019 №210, яким ТОВ "КСТ-ТРАНС" включено до переліку ризикових платників податків, зобов`язати Головне управління ДФС у Тернопільській області виключити ТОВ "КСТ-ТРАНС" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позов обґрунтований тим, що відповідач, не врахувавши реальність здійснення позивачем господарських операцій щодо оренди автотранспортних засобів, безпідставно, на думку позивача, включив ТОВ "КСТ-ТРАНС" до переліку платників податків, які не відповідають критеріям ризиковості. Вважає, що комісія ГУ ДФС Тернопільської області не здійснила належної оцінки матеріалів, а тому відсутні підстави віднесення позивача до ризикових платників відповідно до п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платників податків, про що також не зазначено в оскаржуваному Протоколі. Також вказав, що Критерії ризиковості платників податків існували виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", однак у передбачений законом спосіб не затверджені, тому не можуть вважатися актом управління, та відсутні правові підстави для їхнього застосування фіскальними органами. Також вважає, що вживання податковим органом загального посилання на п.п 1.6 п.1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного показника критерію, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Тобто, на думку позивача, у відповідній квитанції має бути наведено дані щодо документів, надання яких дасть можливість податковому органу прийняти позитивне рішення про реєстрацію відповідної податкової накладної. Отже, представник позивача просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 26.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання в даній справі призначено на 23.01.2020 о 12:00 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У строк, встановлений судом, представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов. На думку представника відповідача, оскільки податкова накладна №1 сформована 05.03.2019 року, позивач підпав під критерії ризиковості платників податку, а саме платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців, і, відповідно, реєстрація даної накладної була зупинена. Крім того, зазначив, що за результатами проведеного моніторингу було запропоновано включити позивача в перелік ризикових суб`єктів господарювання. Також вказав, що за отриманою інформацією від військової прокуратури Західного регіону України ТОВ КСТ-Транс було включено в перелік ризикових платників за критерієм наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником . Отже, вважає, що відповідач діяв з урахуванням вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим просив відмовити у задоволенні позову повністю.

23.01.2020 у відкритому судовому засідання розгляд справи відкладено до 06.02.2020 о 12:00 год.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що Критерії ризиковості платників податків, здійснення операцій не затверджені нормативним актом ДФС України, який має бути погоджений в Міністерстві фінансів України, та не зареєстровані в Мінюсті, а відтак, на думку представника позивача, відсутні правові підстави для застосування фіскальними органами вказаних Критеріїв ризиковості. Представник позивача вважає, що очевидним є факт безпідставного винесення рішення відповідачем про включення ТОВ "КСТ-ТРАНС" до переліку ризикових платників податків, оскільки станом на дату складення Протоколу №210 від 02.04.2019 Товариство три місяці було платником податку на додану вартість, а інших правових підстав для віднесення Товариства до ризикових не було.

06.02.2020 у відкритому судовому засідання оголошено перерву до 19.02.2020 о 09:15 год.

Представник позивача подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що факт включення підприємства до ризикових платників податку призводить до зупинення реєстрації податкових накладних позивача, порушує його права та обов`язки, а також спричиняє негативні наслідки для господарської діяльності позивача. Звернув увагу суду на тому, що в спірному випадку жодного збору інформації в порядку Податкового кодексу України не відбулось, а службова записка оперативного працівника містить опис інформації про ТОВ "КСТ-ТРАНС" та відомості про запит військової прокуратури, в якому лише запитувалась інформація про юридичних осіб, в тому числі і про позивача, але, на думку представника позивача, не містило фактів про діяльність Товариства. Також вважає, що дана інформація, зазначена в службовій записці, не була надана в порядку та в спосіб, визначений статтями 72-73 Податкового кодексу України, і тому не може використовуватись для інформаційно -аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.

Представник відповідача також подав письмові заперечення. Вважає, що Протокол засідання Комісії не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу, направлена на виконання завдань та функцій, передбачених Податковим кодексом України. Крім того, звернув увагу суду на тому, що ТОВ "КСТ-ТРАНС" не було вжито жодних заходів для виключення їх з переліку ризикових платників.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю, з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, письмових поясненнях.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у задоволенні позову повністю, з мотивів, наведених у відзиві на адміністративний позов, письмових запереченнях.

Судом встановлено, що 02.04.2019 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області складено Протокол №210, пунктом 2 якого вирішено сформувати в журналі ризикових платників АС "Податковий блок" рішення про визнання ризиковим ТОВ "КСТ-ТРАНС" за критерієм "наявна податкова інформація", що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, викладеним у протоколі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (надалі, ПК України) визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано ст. 72, 73 ПК України відповідно.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що -реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну, податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для сформування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання п. 201.16 ст. 201 ПК України було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018, № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

ДФС України листом від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18 встановлені Критерії ризиковості платника податку Підпунктом 1.6 п. 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства; критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності, уникнення, платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Організація роботи контролюючого органу визначена п. 201.16 ст. 201 ПК України та Порядком №117 та узгоджується з функціями та правами контролюючого органу.

Відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (п.п. 19-1.1.40); організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами (п.п. 19- 1.1.41); використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та- інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Як слідує з матеріалів справи, відділом адміністрування ПДВ Тернопільського управління Головного управління ДФС у Тернопільській області проведено моніторинг ЄРПН по ТОВ КСТ- Транс за період з 01.01.2019 по 02.04.2019, та складено службову записку із пропозицією включити ТОВ "КСТ-ТРАНС" в перелік ризикових суб`єктів господарювання.

Також, 02.04.2019 проведено засідання Комісії Головного управління ДФС у Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, створеної відповідно до наказу ГУ ДФС у Тернопільській області від 14.03.2018 №596, за результатами чого вирішено сформувати в журналі ризикових платників АС "Податковий блок" рішення про визнання ризиковим ТОВ "КСТ-ТРАНС" за критерієм "наявна податкова інформація", що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Отже, результати засідання Комісії ГУ ДФС у Тернопільській області внесені до інформаційної системи АІС Податковий блок та використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Слід зазначити, що результати засідання Комісії ГУ ДФС у Тернопільській області внесені до інформаційної системи АІС Податковий блок та використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

При цьому, рішення суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України не може ґрунтуватись на ймовірності як передбачає Порядок №117, який розглядає ризик порушення норм податкового законодавства як ймовірність складання та надання податкової накладної для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм ПК України та за наявності ознак неможливості здійснення операцій.

Посилання позивача на те, що оскаржуваний протокол Комісії не відповідає Порядку № 117 та є безпідставним, судом не береться до уваги, оскільки цей порядок взагалі не передбачає застосування його до засідання Комісії яка визначає наявність ознак для включення платника податків до ризикових. При цьому, форма протоколу засідання Комісії не встановлена на законодавчому рівні.

Суд вважає, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Так, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Отже, на переконання суду, протокол засідання комісії ГУ ДФС у Тернопільській області не є рішенням контролюючого органу, та не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу направлена виконання завдань та функцій передбачених ПК України. На думку суду, рішенням контролюючого органу, що породжує зміну прав та обов`язків є рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю. Оскільки суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, сплачений судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КСТ-ТРАНС" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене та підписане 24 лютого 2020 року.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.