Рішення

від 21.02.2020 по справі 540/2492/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/2492/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст позовних вимог.

25 листопада 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення двадцять дев`ятої сесії VІІ скликання Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 28.08.2019 року № 483 "Про відмову на подані заяви" в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва, розташованої на території Новофедорівської сільської ради.

- зобов`язати Новофедорівську сільську раду Голопристанського району Херсонської області на найближчій (наступній) сесії Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва, розташованої на території Новофедорівської сільської ради, відповідно до поданої ним заяви від 04.06.2019 р.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує обставинами, викладеними у позові, які полягають у тому, що рішенням 29 сесії Новофедорівської сільської ради VII скликання від 28.08.2019 р. № 483 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на підставі ч. 3 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним, оскільки вказана підстава такої відмови не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України. Крім того, позивач вважає, що посилання відповідача на положення ч. 3 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно якого забороняється надання земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у разі відсутності плану зонування або детального плану території, є недоречним у даних спірних правовідносинах, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не призводить до автоматичного виділення земельної ділянки у власність, а є лише однією зі стадій реалізації особою права на отримання земельної ділянки. З огляду на викладене позивач просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

11.01.2020 року представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Так, позивач у наданих графічних матеріалах зазначає бажане місце розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва на території, яка відповідно до Генерального плану с. Залізний порт відноситься до "інших територій". При цьому, згідно Класифікатора видів цільового призначення земель для індивідуального дачного будівництва можуть використовуватися землі, які за видом класифікації відносяться до земель рекреаційного призначення. На відстані 194 м. від бажаного позивачем місця розташування земельної ділянки на земельній ділянці з кадастровим номером 6522384300:05:005:0001 розташовано комплекс діючих каналізаційних очисних споруд, санітарна зона від яких, згідно ДБН В.2.5-75:2013, складає 200 м. Отже, бажана позивачем земельна ділянка, за позицією відповідача, може потрапити у санітарно - захисну зону очисних споруд. Крім того відповідач вказує на те, при розробленні детального плану території вирішуються питання щодо режиму та параметрів забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами та правилами, містобудівними умовами та обмеженнями використання земельних ділянок. Проте, план зонування або детальний план території с. Залізний Порт не розроблявся. Отже, приймаючи оскаржуване рішення сільська рада виходила з того, що існує невідповідність бажаного місця розташування земельної ділянки та виду цільового призначення землі, а місце розташування земельної ділянки знаходиться в межах охоронної зони існуючих очисних споруд. З огляду на викладене відповідач вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято правомірно, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 23.12.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. (ст. 258 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

04.06.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Новофедорівської сільської ради із заявою (вх. № 62/09-08 від 04.06.2019 р.), у якій відповідно до пункту 14 ч. 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.ст. 118, 121, 122 Земельного кодексу України просив надати йому дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва орієнтовним розміром 0,10 га, розташованої на території Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (на території с. Залізний Порт).

До вказаної заяви позивачем було додано копію паспорта та рнокпп ОСОБА_1 , копію посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_1 та графічні матеріали щодо місця розташування земельної ділянки.

Згідно Висновків і рекомендацій засідання постійної комісії з земельних питань від 04.07.2019 р. № 11, земельною комісією запропоновано відмовити громадянину ОСОБА_1 у задоволенні поданої ним заяви на підставі частини 3 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

28.08.2019 р. на двадцять дев`ятій сесії Новофедорівської сільської ради VII скликання прийнято рішення № 483 "Про відмову на подані заяви", яким враховуючи висновки і рекомендації постійної комісії сільської ради з земельних питань, керуючись ст. ст. 12, 116, 118, 122, 141 Земельного кодексу України, ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відмовлено громадянину ОСОБА_1 у задоволенні поданої ним заяви на підставі частини 3 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - "… у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється."

Вважаючи відмову відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою необґрунтованою, а рішення Новофедорівської сільської ради VII скликання від 28.08.2019 р. № 483 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано Земельним кодексом України від 24.10.2001 № 2768-ІІІ (далі - ЗК України)

Відповідно до ст. 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 50 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки, зокрема, надані для дачного будівництва. (ч. 1 ст. 51 ЗК України)

Відповідно до ч.1 ст. 52 ЗК України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно зі ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара.

Отже, законодавством України передбачена можливість набувати громадянами України у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва в межах норм, визначених статтею 121 Земельного кодексу України за рахунок земель рекреаційного призначення.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до пункту 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Частиною 1 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

VI. Оцінка суду

З наведених вище судом норм законодавства вбачається, що, маючи намір отримати безоплатно у власність земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва, розташовану на території Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, особа повинна звернутися до вказаної сільської ради з відповідним клопотанням та переліком документів, визначених ч. 6 ст. 118 ЗК України.

Цією ж статтею визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Новофедорівської сільської ради від 28.08.2019 р. № 483 відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на підставі ч. 3 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:

1) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;

2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;

3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об`єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв`язку);

5) буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;

6) будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об`єктів.

Отже, в основу оскаржуваної відмови покладено висновок відповідача про відсутність затвердженого плану зонування або детального плану території с. Залізний Порт.

Надаючи правову оцінку вказаному висновку відповідача, суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, положення частини 3 статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", на яку посилається відповідач в оскаржуваному рішенні, визначають умови, при яких заборонено передачу земельної ділянки саме у власність фізичним та юридичним особам.

В свою чергу, суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 22 травня 2018 року; 468/1263/17-а; від 11 червня 2019 року у справі №826/841/17, від 31.10.2019 року у справі № 607/4538/16-а.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на раду обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність. Рада може відмовити у затвердженні проекту та наданні земельної ділянки у власність з підстав, визначених законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі 509/4722/16-а та від 29 серпня 2019 року у справі №540/2441/18, від 31.10.2019 року у справі № 607/4538/16-а.

Крім того, суд зазначає, що вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, перелічений у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України не передбачає такої підстави для відмови, як відсутність затвердженого плану зонування або детального плану території.

Щодо доводу представника відповідача, викладеному у відзиві на позовну заяву, про розміщення бажаної позивачем земельної ділянки у санітарно - захисній зоні діючих очисних споруд, то суд не приймає його до уваги як такий, що не був покладений в основу оскаржуваного рішення, що узгоджується з приписами частини 2 статі 77 КАС України.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що на момент прийняття оскаржуваного рішення у Новофедорівської сільської ради були відсутні докази розміщення спірної земельної ділянки у санітарно - захисній зоні діючих очисних споруд, та нею були вжиті всі можливі заходи для їх отримання.

VII. Висновки суду

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 28.08.2019 р. № 483 в частині відмови у наданні дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а саме ч. 7 ст. 118 ЗК України, а тому є неправомірним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Новофедорівську сільську раду Голопристанського району Херсонської області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 ст. 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У постанові від 05.09.2018 у справі №826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування пункту 4 частини другої статті 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок висвітлено й у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18.

Отже, при визначенні способу поновлення порушених прав позивача суд враховує наступні обставини:

- рішення відповідача від 28.08.2019 року № 483 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність визнано судом протиправним, а відтак наявні підстави вважати права та інтереси позивача порушеними;

- позивачем виконано всі умови для прийняття відповідачем рішення про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зокрема подано усі належні документи і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів;

- на час вирішення спору Новофедорівська сільська рада наділена повноваженнями щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність;

- повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними, оскільки згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку про доцільність визначення способу поновлення порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача на найближчій (наступній) сесії Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва, розташованої на території Новофедорівської сільської ради, відповідно до поданої ним заяви від 04.06.2019 р.

Враховуючи, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не довів суду правомірності прийнятого ним рішення, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області (місце знаходження 75652, Херсонська область, Голопристанський район, с. Новофедорівка, вул. Незалежності, 22, код ЄДРПОУ 26518272) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення двадцять дев`ятої сесії VІІ скликання Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 28.08.2019 року № 483 "Про відмову на подані заяви" в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва, розташованої на території Новофедорівської сільської ради.

Зобов`язати Новофедорівську сільську раду Голопристанського району Херсонської області на найближчій (наступній) сесії Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га для індивідуального дачного будівництва, розташованої на території Новофедорівської сільської ради, відповідно до поданої ним заяви від 04.06.2019 р.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 109020100