Рішення

від 24.02.2020 по справі 620/3735/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3735/19

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 26.06.2019 №9411515-5306-2522.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 №94115155306-2522 порушує його права, оскільки протиправно зобов`язує його сплатити орендну плату за землю, в тому числі і за період відсутності укладеного договору оренди земельної ділянки, що є безпідставним.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 27.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову - 15-денний строк, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідачем, у встановлений судом строк, подано до суду відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, оскільки податкове повідомлення-рішення, яке є предметом спору у даній справі, скасоване (відкликане) до подання позивачем адміністративного позову до суду.

Також у відзиві на позов відповідачем заявлено клопотання про заміну відповідача - ГУ ДФС у Чернігівській області на його процесуального правонаступника - Головне управління ДПС у Чернігівській області (далі - ГУ ДПС у Чернігівській області).

Вирішуючи по суті подане клопотання, суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Установлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності, а забезпечення діяльності Державної податкової служби та Державної митної служби у 2018 та 2019 роках здійснюватиметься в межах видатків, передбачених Державній фіскальній службі.

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 затверджено положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1, зокрема, ГУ ДПС у Чернігівській області. Також вказаною постановою реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2, зокрема, ГУ ДФС у Чернігівській області приєднано до ГУ ДПС у Чернігівській області, а також визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 12.07.2019 №14 Про затвердження положень про територіальні органи ДПС затверджено положення, зокрема про Головне управління ДПС у Чернігівській області (а.с.67-68).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.01.2020 запис про державну реєстрацію Головного управління ДПС у Чернігівській області як юридичної особи, створеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , внесено 31.07.2019 (а.с.65-66).

21.08.2019 Кабінетом Міністрів України прийняте розпорядження №682-р Питання Державної податкової служби , яким передбачено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

28.08.2019 Державною податковою службою України прийнято наказ №36 Про початок діяльності Державної податкової служби України , згідно з яким розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється (а.с.61).

29.08.2019 Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято наказ №8 Про початок діяльності Головного управління ДПС у Чернігівській області , яким розпочато з 29.08.2019 виконання Головним управлінням ДПС у Чернігівській області функцій і повноважень Головного управління ДФС у Чернігівській області, що припиняється (а.с.62).

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи вищенаведене, суд допустив заміну відповідача - ГУ ДФС у Чернігівській області його правонаступником - ГУ ДПС у Чернігівській області.

22.01.2020 позивачем подано до суду заяву, в якій останній, зокрема, просив замінити у справі первісного відповідача - ГУ ДФС у Чернігівській області належним відповідачем ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідно до положень частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача від 22.01.2020, оскільки судом здійснено заміну відповідача - ГУ ДФС у Чернігівській області його правонаступником - ГУ ДПС у Чернігівській області, відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі клопотання відповідача, заявленого у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 26.07.2012 між Чернігівською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №3310, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку в АДРЕСА_1 для експлуатації нежитлової будівлі (блок обслуговування). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0678 га, у тому числі: площею 0,0453 га, ділянка НОМЕР_3 та площею 0,0225 га, ділянка НОМЕР_4 - проїзд спільного користування, без реального виділення в натурі. На земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля (блок обслуговування). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 323107,68 грн. (476,56 грн. за 1 кв.м.). Договір укладено до 31.01.2019. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 4,0 відсотка нормативної грошової оцінки землі, що становить 12924,31 грн. (19,0624 грн. за 1 кв.м.) на рік. Орендна плата вноситься орендарем у строки, встановлені статтею 287 Податкового кодексу України. Орендна плата справляється також і у випадках, якщо Орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору. За несвоєчасне внесення орендної плати за землю орендар несе відповідальність відповідно до статей 126, 129 Податкового кодексу України (а.с.35-44).

26.06.2019 ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення №9411515-5306-2522, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб у сумі 24288,76 грн. за 2019 рік (а.с.48).

08.07.2019 між Чернігівською міською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки №3310, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для експлуатації нежитлової будівлі - блок обслуговування) з кадастровим номером - 7410100000:02:018:0057, яка розташована в місті АДРЕСА_1 без розроблення проекту її відведення, на підставі пункту 48 рішення Чернігівської міської ради від 30.05.2019 42/VII-20 Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам . В оренду передається земельна ділянка площею 0,0453 га. На земельній ділянці розміщено нежитлову будівлю - блок обслуговування. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер - 7410100000:02:018:0057) на дату укладення договору становить 369204,06 грн. (815,02 грн. за 1 кв.м.). Договір укладено до 30.05.2024. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 6 відсотка нормативної грошової оцінки землі, що становить 22152,24 грн. (48,9012 грн. за 1 кв.м.) на рік. Орендна плата вноситься орендарем відповідно до статті 287 Податкового кодексу України на рахунок, вказаний Орендодавцем, одержаний в ГУ ДФС у Чернігівській області (а.с.45-47,49-52).

31.07.2019 ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №214793-5306-2522, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб у сумі 12510,38 грн. за 2019 рік;

- №214794-5306-2522, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб у сумі 46344,57 грн. за 2019 рік;

- №214795-5306-2522, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб у сумі 10742,32 грн. за 2019 рік (а.с.64).

Вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 26.06.2019 №94115155306-2522, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Статтею 1 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV Про оренду землі (далі - Закон №161-XIV) передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом статті 13 Закону №161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону №161-XIV істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Згідно з частиною 2 статті 16 Закону №161-XIV укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Частинами 1, 2 статті 21 Закону №161-XIV встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідач є платником податків і зборів, передбачених ПК України.

Відповідно до статті 16.1.4 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В силу підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пунктів 288.1 - 288.3, 288.7 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до пункту 285.1. статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з пунктом 287.2. статті 287 ПК України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Згідно з пунктом 287.5. статті 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Водночас, за змістом пункту 286.5 статті 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо, зокрема, нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено відповідачем у відзиві на позов, що не заперечувалось позивачем, після звернення позивача до відповідача із заявою та копією поновленого договору оренди від 08.07.2019 №3310, враховуючи зміну розміру орендної плати та площі земельної ділянки, ОСОБА_1 проведено відповідачем перерахунок та прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 31.07.2019, зокрема, №214793-5303-2522 на суму 12510,38 грн. за період з 01.01.2019 по 07.07.2019 та №214795-5306-2522 на суму 10742,32 грн. за період з 08.07.2019 по 31.12.2019.

При цьому, в силу пункту 286.5 статті 286 ПК України, попереднє податкове повідомлення-рішення від 26.06.2019 №9411515-5306-2522 на суму 24288,76 грн., яке є предметом спору у даній справі, вважається скасованим (відкликаним).

За таких обставин суд дійшов висновку, що у даній справі фактично відсутній предмет спору, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним), а прийняті відповідачем нові податкові повідомлення-рішення не є предметом оскарження у даній справі.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Водночас, частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, і просити про їх захист.

Таким чином, з наведеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року у справі № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Отже на час вирішення спору відсутнє порушене право позивача у зв`язку з прийняттям відповідачем оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення від 26.06.2019 №9411515-5306-2522 на суму 24288,76 грн., оскільки, в силу пункту 286.5 статті 286 ПК України, воно вважається скасованим (відкликаним).

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 43143966).

Суддя В.В. Падій