Постанова

від 25.02.2020 по справі 200/2385/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року справа №200/2385/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Міронової Г.М.

за участю секретаря судового засідання

за участю сторін по справі:

позивач: ОСОБА_1

відповідач1: Пономарьов А.О.

відповідач2: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Чекменьов Г.А.) від 23 вересня 2019 року у справі № 200/2385/19-а (повний текст рішення складено 03 жовтня 2019 року в м.Слов`янськ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промуніверсалсервіс" до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнати протиправним та скасувати рішення від 27.12.2018 року №1036971/21885445 про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.11.2018 року №1 та зобов`язати зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 27 грудня 2018 року № 1036971/21885445 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23 листопада 2018 року №1; зобов`язано зареєструвати податкову накладну від 23 листопада 2018 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що надані копії документів не в повній мірі відповідають переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та зазначених в п.14 Порядку, а саме не надано копії рахунка-фактури на передплату робіт (аванс) та додатків до договору субпідряду (додаток№1 - договірна ціна, додаток №2 - графік виконання робіт, додаток №3 - зразок акту виконаних робіт та витрату матеріальних ресурсів).

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі.

Відповідач2, у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача1, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом № 1805844500039 від 05.09.2018 р. (а.с.26-32).

Позивачем у відповідності до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України 23.11.2018 року було виписану податку накладну № 1 на суму 833 333,33 грн., з них 166 666,66 грн. - сума податку на додану вартість (а.с.45).

14.12.2018 року позивачем було здійснено реєстрацію податкової накладної від 23.11.2018 року №1 (а.с.46).

17.12.2019 року позивачем було отримано повідомлення від ДФС України про зупинення реєстрації податкової накладної від 23.11.2018 року № 1 (а.с.47).

Підставою зупинення реєстрації податкової накладної було зазначено п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п.п.1 6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання зазначеної пропозиції позивачем 17.12.2018 року на адресу контролюючого органу було надано пояснення з копіями документів - договір субпідряду від 22.10.2018 року № 11/1-10/2018, банківська виписка з особового рахунку позивача за 23.11.2018 року.

В поясненнях позивачем було повідомлено, що відповідно до п.5.4 договору субпідряду від 22.10.2018 року № 11/1-10/2018 від підрядника - ТОВ Ріола-Модуль ЛТД було отримано передоплату у сумі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень. Дані кошти витрачались в грудні 2018 року на придбання товарно-матеріальних цінностей (кабелі, муфти, шпатлівка, ґрунтовка, кирпич, дюбелі, арматура та ін.), які необхідні для виконання робіт вказаних у договорі. Придбані будівельні матеріали доставлялись одразу на об`єкт будівництва, тому необхідність додаткових складських приміщень для зберігання будівельних матеріалів відсутня.

Виробничий процес передбачає виконання багатьох разових видів робіт - підготовчі роботи на будівельному майданчику, підсобні роботи, внутрішні роботи (демонтаж, встановлення системи опалення, внутрішні електромонтажні роботи, встановлення щитів освітлення, світильників, розеток, вимикачів та ін.).

ГУ ДПС у Донецькій області було прийнято рішення від 27.12.2018 року №1036971/21885445 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.11.2018 року № 1, яка виписана позивачем ТОВ Ріола-Модуль ЛТД (а.с.12-13).

Наведене рішення відповідача було обґрунтовано тим, що позивачем до пояснень не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, не надано розрахункові документи, банківських виписки з особових рахунків.

Які саме документи не були надані та є недостатніми для підтвердження вчинених позивачем дій - отримання предоплати за договором, відповідачем не вказано та не підкреслено.

Позивачем 04.01.2019 року до ДФС України було подано скаргу на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.12.2018 року № 1036971/21885445 (а.с.16).

14.01.2019 року, відповідно до п.56.23 ст. 56 ПК України, ДФС України направило на адресу позивача рішення № 2873/21885445/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін (а.с.60). Рішення отримано 15 січня 2019 року за допомогою комп`ютерної програми M.E.Doc .

Наведені обставини сторонами не оспорюються. Спірним у цій справі є правомірність прийняття відповідачем рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинної у спірний період) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року( чинний у спірний період) (далі Порядок №117) , пунктом 3 якого визначений перелік ознак за якими перевіряються податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 5, 6, 7 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, або податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості платника податку, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно пункту 12 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1)номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2)порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (Пункт13 Порядку).

Відповідно до пункту 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пунктом 21 Порядку № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування визначено: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що визначення фіскальним органом у спірній квитанції конкретного критерію ризику, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі Міністерства фінансів України № 567 від 13 червня 2017 року "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, у квитанції від 17.12.2018р. відповідачем не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, які на думку контролюючого органу необхідно надати платнику податків.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і п.13 Порядку №117, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію та переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної .

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, на виконання пропозиції податкового органу позивачем 17.12.2018 року було надано відповідні пояснення з копіями документів - договір субпідряду від 22.10.2018 року № 11/1-10/2018, банківська виписка з особового рахунку позивача за 23.11.2018 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.12.2018 року №1036971/21885445 є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність рішення відповідача щодо відмови реєстрації спірної податкової накладної, то, відповідно, вимога позивача про зобов`язання ДФС, як органу, уповноваженого на здійснення реєстрації податкової накладної за рішенням суду, зареєструвати цю податкову накладну в ЄРПН є також обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі №200/2385/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі №200/2385/19-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 25 лютого 2020 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 25 лютого 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 25 лютого 2020 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

Г.М. Міронова