Постанова

від 25.02.2020 по справі 160/6148/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/6148/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційні скарги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року (суддя Кадникова Г.В., повний текст рішення складено 21.10.2019) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІП

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

третя особа Державна казначейська служба України

про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в :

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІП , в якому позивач просить: визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо прийняття рішення № 3695 від 24.04.2019 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІП (код ЄДРПОУ 38205653); скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 3695 від 24.04.2019 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІП (код ЄДРПОУ 38205653); зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІП (код ЄДРПОУ 38205653) з моменту її анулювання зі збереженням податкових показників (?Накл) в розмірі 52'671'560грн. 82коп. на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІП (код ЄДРПОУ 38205653); зобов`язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області надати необхідну інформацію та документи з приводу поновлення дії реєстрації платника ПДВ юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІП (код ЄДРПОУ 38205653) Державній казначейській службі України для відновлення рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІП (код ЄДРПОУ 38205653) зі збереженням податкових показників (?Накл) в розмірі 52'671'560грн. 82коп. в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та повідомити належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю ОВІП (код ЄДРПОУ 38205653) у строк, передбачений законодавством; зобов`язати Державну казначейську службу України відновити рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІП (код ЄДРПОУ 38205653) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість зі збереженням податкових показників (?Накл) в розмірі 52'671'560грн. 82коп. та повідомити належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю ОВІП (код ЄДРПОУ 38205653) у строк, передбачений законодавством.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційні скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Третя особа також зазначає про відсутність законних підстав для зобов`язання Держказначейства, яке не є відповідачем у справі і дії або бездіяльність якого не були визнані судом протиправними, вчинити певні дії.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 24.04.2019 прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість щодо ТОВ ОВІП та виключено ТОВ ОВІП з Реєстру платників ПДВ.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало неподання ТОВ ОВІП податкових декларацій з податку на додану вартість за період з травня 2018 року по квітень 2019 року, а також те, що позивач має останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 грн.

Проте, суд першої інстанції звернув увагу, що протягом строку дії арешту (а саме: з 10.07.2018 по 07.12. 2018 (6 місяців), на активи (суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України) ТОВ ОВІП було накладено арешт шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Господарська діяльність ТОВ ОВІП була фактично припинена, а тому жодних господарських операцій ним вчинено не було і не могло бути.

Суд також дійшов висновку, що оскільки арешт накладений за клопотанням старшого слідчого СВ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідачу відомо про його існування, а також всі можливі наслідки. Отже, суд не приймає пояснення представника відповідача щодо нездійснення позивачем спроб зареєструвати податкові накладні, як безпідставні.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вважає, що у період з 10.07.2018 по 07.12.2018 позивач був позбавлений можливості вплинути на податкові показники на своєму рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, і як наслідок, на формування своїх подальших податкових зобов`язань/податкового кредиту через накладений арешт, що випливає, зокрема, з положень п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України та ч. 1 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що період господарської діяльності ТОВ ОВІП з 10.07.2018 по 07.12.2018 не може зазначатися в оскаржуваному рішенні відповідача, оскільки неможливість позивача формувати податкове зобов`язання/податковий кредит прямо обумовлена накладенням арешту посадовими особами структурного підрозділу відповідача, який визнано протиправним в судовому порядку.

Оцінюючи усі докази у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність та безпідставність прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ ОВІП.

Відповідач вважає вказані висновки суду такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Надаючи оцінку рішенню суду у вказаній частині в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 податкового кодексу України, реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

Тобто, в даному випадку має місце пасивна поведінка суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Підставою для прийняття рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 24.04.2019 стало не поданням ТОВ ОВІП податкових декларацій з податку на додану вартість за період з травня 2018 року по квітень 2019 року ,за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0,00 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що за клопотанням старшого слідчого СВ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10.07.2018 у справі № 202/3960/18, на активи (суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в Державній фіскальній службі України) ТОВ ОВІП було накладено арешт шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ), на яку позивач мав право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому позивачем доведено, відповідачем не спростовується, що на момент накладення арешту на електронному рахунку позивача обліковувалася сума Sнакладна 52671560,82 грн. (квитанція № 2 від 22.04.2019, реєстраційний № 18739189).

Вказаний арешт було скасовано ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2018 за клопотанням представника ТОВ ОВІП .

Таким чином, не подання декларацій зі сплати податку на додану вартість у період з 10.07.2018 по 07.12.2018 відбулося не в наслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок неможливості її ведення через блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ, ініціатором чого виступили податкові органи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави відповідно до пп. г п. 184.1 ст. 184 ПК України для прийняття рішення щодо анулювання реєстрації ТОВ ОВІП як платника податку на додану вартість.

Тобто, наслідком прийняття неправомірного рішення стало позбавлення позивача належного майна (грошових коштів), а тому належним способом поновлення порушеного права має бути не тільки скасування оскаржуваного рішення податкового органу, поновлення реєстрацій ТОВ ОВІП як платника ПДВ, а й зобов`язання відповідача забезпечити поновлення обліку відповідних коштів на електронному рахунку платника ПДВ.

Доводи апеляційної скарги ГУ ДФС у Дніпропетровській області висновки суду першої інстанції у вказаній частині не спростовують, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Перевіряючи правильність рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Державну казначейську службу України відновити рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІП у системі електронного адміністрування податку на додану вартість зі збереженням податкових показників (?Накл) в розмірі 52671560 грн. 82 коп. та повідомити належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю ОВІП , суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 5-8 вказаного Порядку передбачено, що електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку. Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата реєстрації його платником податку.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

У разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок.

Таким чином, чинне законодавство передбачає певний механізм відкриття та закриття електронного рахунку платника ПДВ, який первинною умовою передбачає направлення ДФС до ДКС реєстру платників податку.

Вказана позовна вимога не може бути вирішена одночасно з оскарженням дій та рішення податкового органу щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ. Тобто, вказана позовна вимога є передчасною.

Крім того, суд першої інстанції не надав належної оцінки нормам процесуального права.

Так, статтею 242 КАС України встановлено, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 чт. 2 Кодексу).

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Пунктом 9 частини 1 статті 4 Кодексу визначено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що позовні вимоги можуть бути заявлені виключно до відповідача і саме на вказаного учасника справи суд може покласти обов`язок вчинити певні дії.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, що тягне за собою його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року в адміністративній справі № 160/6148/19 скасувати в частині зобов`язання Державну казначейську службу України відновити рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІП (код ЄДРПОУ 38205653) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість зі збереженням податкових показників (?Накл) в розмірі 52'671'560грн. 82коп. та повідомити належним чином Товариство з обмеженою відповідальністю ОВІП (код ЄДРПОУ 38205653) у строк, передбачений законодавством.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ОВІП в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 25 лютого 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 25 лютого 2020 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров