Постанова

від 18.02.2020 по справі 914/2010/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. Справа №914/2010/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

Суддів Бойко С.М.

Якімець Г.Г.

секретар судового засідання О.Кіра

за участю представників сторін:

від позивача : Горачек О.М.- представник за довіреністю №КТЛ/15/01-20;

від відповідача : не зявився;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Агроінсайд'' , м. Львів від 20 листопада 2019 року

рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2019, повний текст складено -28.10.2019, головуючий суддя: Крупник Р.В.,

у справі № 914/2010/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КТЛ Україна'' , м. Одеса,

до відповідача: Приватного підприємства ,,Агроінсайд'' , м. Львів,

про: стягнення 30 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов мирової угоди

ВСТАНОВИВ:

короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,КТЛ Україна'' звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства ,,Агроінсайд'' про стягнення 30 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов мирової угоди.

Позивач зазначив, що 05.12.2018р. Господарським судом Львівської області у справі №914/1748/18 затверджено мирову угоду між сторонами. За умовами мирової угоди ПП Агроінсайд зобов`язувалося в разі невиконання умов мирової угоди у визначені в ній строки, сплатити ТОВ КТЛ Україна штраф у розмірі 30000,00 грн. Оскільки сплата заборгованості, вказаної у мировій угоді була погашена відповідачем лише 24.07.2019р. в межах відкритого виконавчого провадження ВП №58567088, позивач просить суд стягнути з відповідача 30000,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов мирової угоди.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.10.2019 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КТЛ Україна''до Приватного підприємства ,,Агроінсайд'' про стягнення 30 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання умов мирової угоди- задоволено повністю.

Оскаржуване судове рішення мотивоване тим, що оскільки мирова угода укладена між сторонами даного спору була виконана відповідачем з простроченням, суд першої інстанції дійшов висновку про підставність стягнення з відповідача 30000,00 грн. штрафу, право на стягнення якого передбачено п.6 мирової угоди.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

в апеляційній скарзі скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю, мотивуючи це тим, що:

1) Апелянт визнає прострочення виплат передбачених мировою угодою. Однак поряд з тим, зазначає що такі прострочення платежів виникли не в наслідок дій відповідача, а в наслідок обєктивних обставин, зокрема фактичної відсутності коштів на рахунку Приватного підприємства ,,Агроінсайд'' .

2) Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Таким чином, апелянт зазначає про правомірність стягнення пені а не штрафу.

3) Відповідач не був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду даного спору в суді першої інстанції, у звязку із чим був позбавлений права за захист своїх прав та інтересів.

Відзиву на апеляційну скаргу від позивача по справі не надходило.

Згідно з витягом протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2020, у зв`язку з перебуванням судді Матущака О.І. у відпустці, справу №914/2010/19 розподілено до розгляду судді Якімець Г.Г., в зв`язку з чим склад колегії сформовано з суддів: Бонк Т.Б.- головуючий суддя, судді: Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

У судове засідання не з`явився представник апелянта, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи розумні строки розгляду справи за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, те, що явка представників сторін не визнавалася судом обов`язковою у даній справі, апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам апелянта, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення позивача в судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з огляду на наступне.

Згідно встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.12.2018р. у справі №914/1748/18 за позовом ТОВ КТЛ УКРАЇНА до ПП АГРОІНСАЙД про стягнення 498040,60 грн. затверджено укладену між сторонами мирову угоду на наступних умовах:

1. Сторони погоджуються, що станом на день підписання даної мирової угоди, вартість послуг наданих Позивачем Відповідачу на підставі Договору транспортного експедирування №120318 від 12.03.2018 року та вартість усіх збитків що були понесені Позивачем у зв`язку з виконанням даного договору становить загалом 205596 гривень 67 копійок.

2. Сторони підтверджують, що станом на момент підписання даної мирової угоди, Відповідачем сплачено Позивачу 50000,00 гривень за надані Позивачем послуги за Договором транспортного експедирування №120318 від 12.03.2018 року, та заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 155596 гривень 67 копійок.

3. Відповідач зобов`язується, на умовах передбачених даною мировою угодою, погасити Позивачу суму боргу вказану в п.2. даної мирової угоди, а Позивач відмовляється від решти позовних вимог.

4. Погашення,вищевказаної суми повинне бути здійснене, не пізніше 28 лютого 2019 року, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача наступними платежами:

50000,00 гривень до 31 грудня 2018 року;

50000,00гривень до 31 січня 2018 року;

55596 гривень 67 копійок до 28 лютого 2019 року.

Також пунктом 6 мирової угоди сторони визначили, що сторони погоджуються, що у випадку не виконання Відповідачем грошових зобов`язань передбачених даною Мировою угодою у строки передбачені п. 4 Мирової угоди, Відповідач повинен сплатити на користь Позивача штраф у розмірі 30000,00 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з тим, умови мирової угоди відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі виконані не були (до сплати залишилося 130596,67 грн.), позивач звернувся до приватного виконавця з заявою про примусове виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 05.12.2018р. у справі №914/1748/18.

06.03.2018р. приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58567088 щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 05.12.2018р. у справі №914/1748/18.

На підставі постанови приватного виконавця від 24.07.2019р. ВП №58567088, закінчено виконавче провадження щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 05.12.2018р. у справі №914/1748/18.

Як зазначив у вказаній постанові приватний виконавець, згідно платіжних доручень №455 від 04.04.2019р., №663 від 22.05.2019р., №695 від 31.05.2019р., №734 від 11.06.2019р., №858 від 15.07.2019р., №907 від 24.07.2019р. боржником на користь стягувача перераховано 130596,67 грн.

Однак, оскільки мирова угода була виконана відповідачем з простроченням, позивач вважає, що до стягнення з відповідача підлягає 30000,00 грн. штрафу, право на стягнення якого передбачене п. 6 мирової угоди.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб .

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України Про виконавче провадження . У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (ст. 193 ГПК України ).

Судова колегія зазначає, що мирова угода - це договір, який укладається сторонами у добровільному порядку, з метою припинення спору у певній судовій справі, на умовах погоджених сторонами та затверджується судом. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне (без державного втручання) врегулювання розбіжностей на погоджених ними умовах.

Мирова угода є одним із способів вирішення господарського спору, яка може стосуватися лише прав та обов`язків сторін щодо предмету позову. На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі: укладається у формі та на умовах, передбачених самими сторонами, проте на умовах, що не суперечать діючому законодавству; підлягає затвердженню господарським судом; не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового акта.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони при укладенні мирової угоди, у відповідності до ст. 192 ГПК України , вийшли за межі предмета спору та в п. 6 цієї угоди зазначили, що у випадку не виконання відповідачем грошових зобов`язань передбачених даною мировою угодою у строки передбачені п. 4 Мирової угоди, відповідач повинен сплатити на користь позивача штраф у розмірі 30000,00 гривень.

Враховуючи те, що пункт 6 мирової угоди не порушує прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб, Господарський суд Львівської області ухвалою від 05.12.2018р. у справі №914/1748/18 затвердив її.

Судом першої інстанції підставно встановлено, що затверджена Мирова угода була виконана у повному обсязі, однак всупереч строків, встановлених у мировій угоді.

Оскільки позивачем було допущено прострочення виконання мирової угоди в частині строків внесення платежів, відповідач вважається таким, що прострочив.

Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, відповідач не погоджується із судовим рішенням у частині стягнення з нього 30000,00 грн. штрафу.

Як зазначалось вище у п. 6 мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.12.2018р. у справі №914/1748/18, сторони погодили, зокрема, що у випадку не виконання Відповідачем грошових зобов`язань передбачених даною Мировою угодою у строки передбачені п. 4 Мирової угоди, Відповідач повинен сплатити на користь Позивача штраф у розмірі 30000,00 гривень.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (ст. 610 , п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України ).

Неустойка - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку.

Можливість стягнення в судовому порядку штрафу за неналежне виконання умов мирової угоди також випливає з висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених в постанові від 25.07.2018р. у справі №922/4400/17.

Крім цього, як вказав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 14.08.2018р. у справі №914/2699/15, державний виконавець не наділений повноваженнями встановлювати правомірність стягнення штрафу, передбачених пунктами мирової угоди та самостійно визначати суму штрафу. Підстави для стягнення штрафу та розмір такого штрафу має бути підтверджений, зокрема, рішенням суду .

Факт укладання мирової угоди від 05.12.2018 та подання її господарському суду для затвердження, підтверджує те, що сторони домовились до встановлення нових умов, в тому числі і в частині стягнення штрафу у випадку не виконання Відповідачем грошових зобов`язань передбачених даною Мировою угодою у строки передбачені п. 4 Мирової угоди.

Отже, колегія суддів наголошує на тому, що усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача з п. 6 мирової угоди від 05.12.2018, яку відповідач підписав і на умови якої погодився, що була затверджена ухвалою господарського суду. Ці доводи не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 30000,00 грн.

Доводи скаржника про те, що він не був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду даної справи при розгляді в суді першої інстанції, що позбавило останнього права за захист своїх прав та інтересів спростовується наявним в матеріалах даної справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення Приватному підприємству ,,Агроінсайд'' - 08.10.19 року. (а.с.7)

Окрім того, в силу ст.ст.2,4 Закону України ,,Про доступ до судових рішень'' , (далі-Закон) кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади в України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади в України.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі "Серявін проти України" від 10 травня 2011 року, пункт 58).

За таких обставин решту аргументів апелянта, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 у справі №914/2010/19 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України ). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 129 , 236 , 269 , 275 , 276 , 282 ГПК України , Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1 . Апеляційну скаргу Приватного підприємства ,,Агроінсайд'' , м. Львів від 20 листопада 2019 року - залишити без задоволення.

2 .Рішення Господарського суду Львівської області від 23.10.2019 у справі №914/2010/19 - залишити без змін.

3 .Судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4 .Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст.286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.02.2020 р.

Головуючий (суддя-доповідач): Т.Б. Бонк

Судді С.М.Бойко

Г.Г.Якімець