Постанова

від 10.02.2020 по справі 920/881/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р. Справа№ 920/881/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання Ярмоленко С.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Сумської області від 22.10.2019 р. (повний текст складено 22.10.2019 р.)

у справі № 920/881/19 (суддя - Котельницька В.Л.)

за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 154/2 по вул. Кірова в м. Суми "Кіровське"

про стягнення 3 504,41 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 154/2 по вул. Кірова в м. Суми "Кіровське" про стягнення 3 504,41 грн., з яких: 2 819,70 грн. пені, 552,18 грн. 3 % річних, 132,53 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати за отриманий природний газ за договором постачання природного газу № 6172/1718-ТЕ-29 від 25.09.2017 р., який є підставою для виникнення грошового зобов`язання у відповідача та застосування до нього відповідальності за прострочення виконання цього зобов`язання.

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.10.2019 р. у справі № 920/881/19 позов задоволено частково: стягнуто з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку № 154/2 по вул. Кірова в м. Суми "Кіровське" на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 281,97 грн. пені, 552,18 грн. 3 % річних, 132,53 грн. та 1 921,00 грн. витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції встановив, що відповідачем порушено умови пункту 6.1 договору № 6172/1718-ТЕ-29 від 25.09.2017 р. щодо здійснення своєчасного розрахунку за отриманий природний газ, у зв`язку з чим задоволено вимоги позову щодо стягнення 552,18 грн. 3 % річних, 132,53 грн. та в частині 281,97 грн. пені, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення її розміру.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 2 537,73 грн. та прийняти нове рішення в цій частині про задоволення вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що судом першої інстанції невірно було застосовано положення ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України, як передумови для зменшення розміру пені.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019 р. апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Смірнова Л.Г., Поляк О.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 р. поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення; відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 19.12.2019 р.; зупинено дію оскаржуваного рішення.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2019 р., у зв`язку з перебуванням судді Поляк О.І. у відпустці, сформовано новий склад колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Смірнова Л.Г., Пономаренко Є.Ю.

20.12.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу.

03.02.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судовому засіданні 10.02.2020 р. представник позивача вказував на обґрунтованість доводів апеляційної скарги, наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позову та прийняття нового рішення в цій частині про задоволення позову.

Відповідач не взяв участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. За висновками суду , неявка відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення апелянта, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.09.2017 р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Кіровське" (споживач) укладено договір № 6172/1718-ТЕ-29 постачання природного газу (договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач оплатити його на умовах передбачених договором.

Природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 3.7 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі.

Відповідно до пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2017 р. по 30.09.2018 р. (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (пункт 12.1 договору в редакції додаткової угоди № 5)

Згідно з пунктом 10.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі - щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

На виконання умов договору постачальник з жовтня 2017 року по вересень 2018 року передав, а відповідач отримав природний газ на загальну суму 800 835,28 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2017 р. на суму 56 451,48 грн., від 30.11.2017 р. на суму 98 735,23 грн., від 31.12.2017 р. на суму 108 069,68 грн., від 31.01.2018 р. на суму 141 273,98 грн., від 28.02.2018 р. на суму 137 869,94 грн., від 31.03.2018 р. на суму 141 398,53 грн., від 30.04.2018 р. на суму 34 449,70 грн., від 31.05.2018 р. на суму 20 347,20 грн., від 30.06.2018 р. на суму 12 839,32 грн., від 31.07.2018 р. на суму 16 201,85 грн., від 31.08.2018 р. на суму 14 482,03 грн., від 30.09.2018 р. на суму 18 716,34 грн.

Відповідачем здійснено розрахунок за отриманий природний газ у повному обсязі на суму 800 835,28 грн., що підтверджується наданою позивачем банківською випискою по його рахунку.

Предметом спору у даній справі є право позивача на застосування до боржника встановленої договором та Законом відповідальності за прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

За приписами частин 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами статті 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, постачальником виконано обов`язок з поставки товару на загальну суму 800 835,28 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані сторонами та скріплені їх печатками без зауважень.

Таким чином, враховуючи умови договору та з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний був здійснити розрахунок за отриманий природний газ по актам приймання-передачі природного газу до 25 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору), проте оплату відповідачем здійснено з порушенням встановленого пунктом 6.1 договору строку, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

За змістом частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Пунктом 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами пункту 8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 договору, покупець зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4 % річних (15,3 % в редакції додаткової угоди № 1 до договору), але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Нормами статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, апеляційний господарський суд встановив, що нараховані позивачем 2 819,70 грн. пені, 552,18 грн. 3 % річних та 132,53 грн. інфляційних втрат за загальний період прострочення з 26.12.2017 р. по 26.04.2018 р., є такими, що ґрунтуються на умовах договору та нормах законодавства України.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки (а.с. 119-122, т. 1), обґрунтоване тим, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є неприбутковою організацією; єдиним джерелом фінансування для оплати природного газу є внески і платежі співвласників та кошти, отримані об`єднанням як відшкодування наданої окремим категоріям громадян пільги на оплату житлово-комунальних послуг та призначені житлові субсидії; протягом 2017-2018 років відповідач знаходився в складному фінансовому становищі; борг за спожитий природний газ відповідачем сплачений у повному обсязі; позивачем не доведено, які негативні наслідки виникли у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання відповідача; стягнення 3 % річних та інфляційних втрат компенсують понесені позивачем збитки, спричинені знеціненням грошових коштів.

В силу приписів статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З матеріалів справи вбачається, що основний борг відповідачем погашений задовго до подачі позову до суду, прострочка носила нетривалий характер, а плата за спожитий природний газ залежала від сплати за теплову енергії громадянами в тому числі, які мають пільги на оплату житлово- комунальних послуг та житлові субсидії, що підтверджується актами звірки розрахунків за субсидії та даними про їх нарахування.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач у даній справі - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку є неприбутковою організацією (рішення № 1348 від 30.12.2016 р.), а відповідно до звітів про фінансові результати позивача, розміщених на сайті www.naftogaz.com, чистий фінансовий результат (прибуток) останнього у 2017 році складає 39 330 152 000,00 грн. (http://www.naftogaz.com/files/Zvity/2017%20UKR%20Naftogaz%20stand%20alone%20FS.pdf), а у 2018 році складає 13 613 258 000,00 грн. (http://www.naftogaz.com/files/Zvity/2018-Naftogaz-separate-financial-statements-UKR-with-AR.pdf). Наявність збитків, заподіяних в результаті неналежного виконання відповідачем зобов`язання, апелянтом документально не доведено. Крім того, стягнення 3 % річних та інфляційних втрат є способом захисту майнового права та інтересу позивача, що фактично відшкодовує його матеріальні втрати від знецінення грошових коштів, внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції щодо зменшення пені до 281,97 грн. є вірними, а доводи апеляційної скарги стосовно необґрунтованого зменшення розміру пені не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зменшення суми пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Враховуючи наведене, доводи апелянта правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують, тож судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Сумської області від 22.10.2019 р. у справі № 920/881/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 22.10.2019 р. у справі № 920/881/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 920/881/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.02.2020 р.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

Є.Ю. Пономаренко