Постанова

від 18.02.2020 по справі 925/884/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. Справа№ 925/884/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Білоус О.О.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 18.02.2020,

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області

на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 (повний текст складено 21.11.2019)

у справі №925/884/19 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави

до 1) Баландинської сільської ради;

2) Фізичної особи - підприємця Конюшенка Олександра Анатолійовича

про визнання незаконним та скасування рішень в частині та стягнення орендної плати,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави (далі, прокурор або позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Баландинської сільської ради (далі, відповідач-1), Фізичної особи - підприємця Конюшенка Олександра Анатолійовича (далі, відповідач-2) про:

- визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-4/VІІ Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки ;

- визнання незаконним та скасування пункту 1.1 рішення Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-5/VІІ Про внесення змін до договору оренди землі від 23.08.2007 (землі водного фонду (став) площею 53,35 га) ПП Конюшенко О.А. ;

- стягнення з Фізичної особи - підприємця Конюшенка Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Баландинської сільської ради (20843, с. Баландине, Кам`янського району Черкаської області, вул. Шевченка, 21, код ЄДРПОУ 34176425) недоплачену орендну плату в сумі 116 209,39 гривень (сто шістнадцять тисяч двісті дев`ять гривень тридцять дев`ять копійок).

Звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор вказував, що рішення Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-4/VІІ та №19-5/VІІ в частині введення в дію з 01.04.2017 нормативної грошової оцінки земельної ділянки та набрання чинності відповідними змінами до договору оренди землі, не відповідають вимогам статті 23 Закону України Про оцінку земель та п.271.2 статті 271, пункту 288.7 статті 288, п.п. 285.1., 285.2. статті 285 Податкового кодексу України, частині 1 статті 3 Бюджетного кодексу України.

Прокурор зазначає, що оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що перебуває в користуванні ФОП Конюшенка О.А. та яка затверджена Баландинською сільською радою 30.03.2017 згідно зазначених вище правових норм могла набрати чинності не раніше 01.01.2018, то рішення Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-4/VІІ та №19-5/VІІ у відповідних частинах підлягають визнанню незаконними та скасуванню, а ФОП Конюшенко О.А. упродовж 2017 року недоплатив орендну плату за використання земельної ділянки у сумі 116 209,39 грн, яка підлягає стягненню з нього на користь Баландинської сільської ради.

Посилаючись на положення частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор зазначив, що Баландинська сільська рада, будучи органом місцевого самоврядування, до повноважень якої належить передача в користування земель комунальної власності, контролю за їх використанням, затвердження нормативної грошової оцінки земель населеного пункту та вчинення дій щодо введення її в дію, прийняла спірні рішення, які порушують інтереси територіальної громади в частині недоотримання місцевим бюджетом коштів від орендної плати. У даному випадку порушення інтересів держави полягає в порушенні визначеного чинним законодавством порядку введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що, як наслідок, потягло недоотримання місцевим бюджетом коштів в якості орендної плати за її використання в сумі понад 100 000,00 грн. Необхідність захисту інтересів держави полягає у дотриманні принципу раціонального використання землі та отримання максимального доходу від її оренди, що наповнить місцевий бюджет та дасть можливість спрямувати отримані кошти на потреби територіальної громади та розвиток важливих соціальних сфер.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі №925/884/19 у задоволенні позову Заступника прокурора Черкаської області відмовлено повністю.

В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що правило пункту 271.2 Податкового Кодексу України про офіційне завчасне оприлюднення радами свого рішення про нормативну грошову оцінку та дотримання при цьому бюджетних періодів для введення таких рішень в дію, поширюється лише на нормативну грошову оцінку населених пунктів, яка в майбутньому змінить розмір плати за землю у вигляді земельного податку (а не орендної плати) для невизначеного кола власників та користувачів земельних ділянок на території ради. Сільською радою у даному випадку затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки індивідуального землекористувача, а тому набрання чинності цього рішення не залежить від його оприлюднення та початку нового бюджетного періоду, бо воно не стосується широкого невизначеного кола осіб, на обов`язки яких по розміру плати за землю впливатиме таке рішення. З цих підстав суд вважає, що Баландинська сільська рада власним рішенням від 30.03.2017 №19-4 мала право затвердити та ввести в дію нормативну грошову оцінку земельної ділянки орендаря ФОП Конюшенко О.А. з 01.04.2017, тобто з наступного ж дня після прийняття вказаного рішення. Це відповідає інтересам обох сторін договору оренди землі від 23.08.2007 та сприяло приведенню договору у відповідність до вимог чинного законодавства і фактичних обставин у найкоротші терміни. Отже, незаконність пункту 2 рішення Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-4/VІI прокурором не доведена, тому суд не вбачав підстав для задоволення першої позовної вимоги за заявленим позовом у справі. У відповідності до положень пункту 34 частини 1 статті 26 та частини 1 статті 59 Закону Про місцеве самоврядування в Україні прийняття Баландинською сільською радою рішення від 30.03.2017 №19-5/VІІ Про внесення змін до договору оренди землі від 23.08.2007 (землі водного фонду (став) площею 53,35 га) ПП Конюшенко О.А . відповідає компетенції ради у сфері земельних відносин, прийняття цього рішення було наслідком прийняття Баландинською сільською радою її попереднього рішення від 30.03.2017 №19-4/VІІ Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки , незаконність якого судом не встановлена. Судом встановлено, що рішення ради від 30.03.2017 №19-5/VІІ вже реалізовано через внесення змін до договору оренди землі між відповідачами від 23.08.2007 шляхом укладення додаткової угоди №3 до нього від 01.04.2017, отже, спірне рішення Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-5/VІІ вичерпало свою дію виконанням і визнання його недійсним само по собі не призведе до належного захисту порушеного права держави (за умови його наявності), якщо прокурором взагалі не ставиться питання про визнання недійсною додаткової угоди №3 від 01.04.2017 до договору оренди землі між відповідачами, укладеної на виконання цього рішення. Враховуючи, що спірні рішення Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-4/VІІ Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та від 30.03.2017 №19-5/VІІ Про внесення змін до договору оренди землі від 23.08.2007 (землі водного фонду (став) площею 53,35 га) ПП Конюшенко О.А. прийняті відповідачем-1 у законний спосіб, а додаткова угода №3 від 01.04.2017 до договору оренди землі від 23.08.2007 є чинною, наявність підстав для задоволення позовної вимоги до відповідача-2 суду не доведена.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 10.12.2019 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті) Заступник прокурора Черкаської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі №925/884/19 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави до Баландинської сільської ради, Фізичної особи - підприємця Конюшенка Олександра Анатолійовича про визнання незаконним та скасування рішень в частині, стягнення орендної плати.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора зводяться до того, що судом першої інстанції не було враховано, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки є основою для визначення розміру як земельного податку, так і орендної плати. Порядок затвердження та введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки прямо визначений статтею 23 Закону України Про оцінку земель з посиланням на статтю 271 Податкового кодексу України. Прокурор стверджує, що рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2. статті 271 Податкового кодексу України. Отже, на думку апелянта, помилковим є висновок суду щодо недопустимості застосування до спірних правовідносин статті 271 Податкового кодексу України.

Прокурор стверджує, що судом першої інстанції не враховано, що рішенням Баландинської сільської ради затверджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки не щодо конкретного землекористувача, а щодо земельної ділянки комунальної власності, яка (оцінка) можливо буде використовуватись й наступним землекористувачем.

Висновки суду про неправильність обрання прокурором способу захисту порушеного права, оскільки рішення Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-5/VІІ вичерпало свою дію виконанням, зокрема, укладенням додаткової угоди №3 від 01.04.2017 до договору оренди, є безпідставними, оскільки така вимога заявлена не окремо, а похідною від неї є вимога про стягнення неоплаченої відповідачем у повному обсязі орендної оплати.

Крім того, дійшовши висновку по те, що не оскарження додаткової угоди №3 від 01.04.2017 є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення коштів, суд не врахував, що вказана додаткова угода не була зареєстрована у передбаченому законом порядку, а тому права та обов`язки у сторін за вказаною додатковою угодою не виникли, а нарахування орендної плати за землю, виходячи із її умов, є неправомірним.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду апеляційної інстанції 02.01.2020, зазначає наступне:

- стаття 23 Закону України Про оцінку земель не є прямою нормою, яка визначає порядок введення в дію нормативної грошової оцінки землі, а є відсилочною нормою до статті 271 Податкового кодексу України, при цьому остання регулює відносини із земельного податку;

- нормативну грошову оцінку затверджено щодо конкретного землекористувача (відповідача-2 у справі), оскільки замовником такої технічної документації був саме ФОП Конюшенко О.А. Крім того, строк дії договору до 09.06.2032, а строк дії нормативної грошової оцінки за діючого законодавства складає лише 5-7 років;

- доводи скаржника про те, що додаткова угода №3 від 01.04.2017 до договору оренди є неукладеною з огляду на відсутність факту її державної реєстрації не відповідають дійсності, оскільки факт такої реєстрації підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що міститься у матеріалах справи.

Відповідач-1 відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2019 апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області у справі №925/884/19 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі №925/884/19. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі №925/884/19 на 28.01.2020.

У судове засідання, призначене на 28.01.2020, з`явився представник прокуратури.

Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи неявку у судове засідання представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2020 розгляд справи №925/884/19 відкладено 18.02.2020.

У судовому засіданні 18.02.2020 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання 18.02.2020 з`явився представник прокуратури.

Представники відповідачів у судове засідання знову не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідачі були належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги на рішення суду в даній справі, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів.

Представник прокуратури в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

23.08.2007 між Баландинською сільською радою (Орендодавець - відповідач-1) та приватним підприємцем Конюшенко Олександром Анатолійовичем (Орендар - відповідач-2) було укладено Договір оренди землі (далі, Договір), у відповідності до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться на адміністративній території Баландинської сільської ради в межах населеного пункту (пункт 1 Договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 53,35 га в тому числі: водного фонду (став) - 53,35 га, згідно рішення сільської ради від 26.06.2007 №9-3/V (пункт 2 Договору).

Договір зареєстрований у Кам`янському відділі регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.11.2007 №040040778500153.

Договір укладено на 5 (п`ять) років до 09.06.2012. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 5 Договору).

Додатковою угодою від 02.04.2010 строк дії Договору продовжено до 09.06.2015, а додатковою угодою від 01.07.2013 строк дії договору продовжено до 09.06.2032.

Відповідно до пункту 9 Договору орендна плата за земельну ділянку площею 53,35 га складає 12 003,75 грн, тобто 225,00 грн за 1 га водного фонду.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.08.2015 у справі №925/925/15 були внесені зміни до Договору оренди землі від 23.08.2007, укладеного між Баландинською сільською радою та приватним підприємцем Конюшенком Олександром Анатолійовичем, який зареєстрований 21.11.2007 у Кам`янському відділу регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за №040778500153:

викладено пункт 5 в наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 515 765 грн ;

викладено пункт 5 в наступній редакції: орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки .

Ухвалою від 11.09.2015 у справі №925/925/15 виправлено описку, допущену у абзаці 2 пункту 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Черкаської області від 25.08.2015 та викладено абзац 2 пункту 2 резолютивної частини в наступній редакції:

викласти пункт 9 в наступній редакції: орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки . .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 рішення Господарського суду Черкаської області від 25.08.2015 у справі №925/925/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 10.02.2016 у справі № 925/925/15 постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 09.03.2016 відмовлено у допуску справи №925/925/15 до провадження Верховного Суду України.

Баландинською сільською радою Кам`янського району Черкаської області було прийнято рішення №17-2/VII від 19.01.2017, яким внесено зміни до договору оренди землі від 23.08.2007 (землі водного фонду (став) площею 53,35 га) ПП Конюшенко Олександра Анатолійовича:

- п. 5 викладено в такій редакції:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.01.2016 за земельну ділянку становить 6292576,0 грн

- п. 9 викласти в наступній редакції:

п. 9 Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки.

Річна орендна плата за земельну ділянку площею 53,35 га складає 62 925,76 грн, тобто 1180 грн за 1 га земель водного фонду .

Зміни до договору оренди землі від 23.08.2007, викладені в даному рішенні, набирають чинності 19.01.2017.

У період дії Договору оренди між відповідачами відповідач-2 замовив виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 53,3537 га для рибогосподарських потреб, яка розташована в межах населеного пункту Баландинської сільської ради.

За висновками з технічної документації станом на дату оцінки 13.02.2017 загальна нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 1 014 931,07 грн, а не 6 292 576,00 грн, як визначено змінами до договору оренди по рішенню відповідача-1 №17-2/VII від 19.01.2017. До даної землевпорядної документації немає зауважень згідно висновку державної експертизи землевпорядної документації від 22.03.2017.

Із урахуванням нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки Баландинською сільською радою стосовно відповідача-2 прийнято рішення №19-4/VII від 30.03.2017, яким:

п.1. затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 53,3537 га для рибогосподарських потреб;

п.2. введено в дію нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 53,3537 га для рибогосподарських потреб з 01.04.2017.

Рішенням Баландинської сільської ради №19-5/VII від 30.03.2017 внесено зміни до Договору оренди землі від 23.08.2007 (землі водного фонду (став) площею 53,35 га) ПП Конюшенко Олександра Анатолійовича:

- пункт 5 викладено в такій редакції:

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації станом на 01.04.2017 за земельну ділянку становить 1014931,07 грн

- пункт 9 викладено в наступній редакції:

пункт 9 Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки.

Річна орендна плата за земельну ділянку площею 53,35 га складає 30447,93 грн, тобто 570,72 грн за 1 га земель водного фонду .

Зміни до Договору оренди землі від 23.08.2007, викладені в даному рішенні, набирають чинності 01.04.2017.

Вказані зміни оформлені відповідачами шляхом укладення додаткової угоди №3 від 01.04.2017 до Договору оренди землі від 23.08.2007.

Звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор доводив, що пункт 2 рішення Баландинської сільської ради №19-4/VII від 30.03.2017, яким введено в дію нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 53,3537 га для рибогосподарських потреб з 01.04.2007 є незаконним, оскільки вказане рішення повинно бути оприлюднено до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель та набирає чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 Податкового кодексу України, тобто з нового бюджетного періоду (початок 2018 року).

Прокурором вказано, що первісною є позовна вимога про визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення Баландинської сільської ради від 30.03.2017 № 19-4/VІІ Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки , а решта позовних вимог залежать від її задоволення та є похідними.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених сторонами

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

За змістом статті 1 Закону України Про оцінку земель (тут і надалі в редакції на дату прийняття спірного рішення №19-4/VII) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими затвердженими нормативами.

Відповідно до статті 23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2. статті 271 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 271.2. статті 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Стаття 271 Податкового кодексу України врегульовує питання бази оподаткування земельним податком.

Базою оподаткування відповідно до підпунктів 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, а для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено - їх площа.

У свою чергу, ФОП Конюшенко О.А. є стороною Договору оренди землі від 23.08.2007 та сплачує за користування земельною ділянкою площею 53,35 га орендну плату.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України Про оренду землі .

Також, за підпунктом 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2. Податкового кодексу України).

Стаття 288 Податкового кодексу України врегульовує питання орендної плати та визначає, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

288.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

288.3. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

288.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

288.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Положеннями статті 289 Податкового кодексу України визначено, що для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до норм статті 13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій (стаття 18 Закону України Про оцінку земель ).

Частиною 2 статті 20 Закону України Про оцінку земель визначено , що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Суд першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваного рішення зазначив, що у статтях, що стосуються орендної плати за землю, відсутні норми з посиланням на необхідність дотримання статті 271 Податкового кодексу України, що стосується оподаткування земельним податком.

Однак, колегія суддів зазначає, що виходячи з аналізу вищезазначених законодавчих приписів, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком. Разом з тим, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір встановлюється в договорі.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №904/5760/18, від 29.10.2019 у справі №904/5628, від 03.10.20198 у справі №906/645/19.

Отже, враховуючи викладені вище вимоги чинного законодавства України, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення як розміру земельного податку, так і розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України.

Зазначене свідчить про те, що рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, незалежно від того, чи є підставою для визначення розміру земельного податку, чи визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. У зв`язку з цим, висновки суду першої інстанції про те, що правило п. 271.2 Податкового кодексу України про офіційне завчасне оприлюднення радами свого рішення про нормативну грошову оцінку та дотримання при цьому бюджетних періодів для введення таких рішень в дію, поширюється лише на нормативну грошову оцінку населених пунктів, яка в майбутньому змінить розмір плати за землю у вигляді земельного податку, є помилковими.

Поруч із цим, на переконання суду апеляційної інстанції, якщо сільською радою затверджується технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки індивідуального землекористувача, то набрання чинності цього рішення не залежить від його оприлюднення та початку нового бюджетного періоду, бо воно не стосується широкого невизначеного кола осіб, на обов`язки яких по розміру плати за землю впливатиме таке рішення.

Такі висновки суду ґрунтуються на наступному.

У відповідності до пункту 5 частини 3 статті 50 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні секретар сільської, селищної, міської ради забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації , забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності.

Згідно частин 5, 11 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації .

У пунктах 3, 4 Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 зазначено, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, у даному випадку набрання чинності рішенням Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-4/VII щодо затвердження технічної документації грошової оцінки конкретної земельної ділянки орендаря ФОП Конюшенко О.А. не залежить від його оприлюднення та не повинно обов`язково вводитися в дію лише з наступного бюджетного періоду 01.01.2018, висновки суду першої інстанції із приводу чого є обґрунтованими.

За змістом частини 2 статті 15 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно статті 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років;

розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7 - 10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Отже, чинним законодавством встановлено період, не рідше якого проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відтак, орендар земельної ділянки має право за власною ініціативою хоч щорічно замовляти нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, подавати її на затвердження місцевій раді та вимагати внесення змін до договору оренди землі на цій підставі.

Матеріалами справи підтверджується, що технічна документація із нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки була розроблена ДП Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою саме на замовлення ФОП Конюшенка О.А. та саме її було затверджено рішенням Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-4/VII.

З огляду на вказане, посилання прокурора на те, що нормативну грошову оцінку затверджено не щодо конкретного землекористувача (відповідача-2 у справі) спростовуються матеріалами справи.

У відповідності до частини 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно пункту 34 частини 1 статті 26 вказаного Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до компетенції ради відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Баландинська сільська рада власним рішенням від 30.03.2017 №19-4 мала право затвердити та ввести в дію нормативну грошову оцінку земельної ділянки орендаря ФОП Конюшенко О.А. з 01.04.2017, тобто з наступного ж дня після прийняття вказаного рішення. Це відповідало інтересам обох сторін Договору оренди землі від 23.08.2007, умовами якого передбачено, що розмір орендної плати переглядається раз у три роки, та сприяло приведенню договору у відповідність до вимог чинного законодавства і фактичних обставин у найкоротші терміни.

Отже, незаконність пункту 2 рішення Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-4/VII прокурором не доведена, тому суд не вбачає підстав для задоволення першої позовної вимоги за заявленим позовом у справі.

Прокурором вказувалось, що первісною є позовна вимога про визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-4/VІІ Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки , а решта позовних вимог залежать від її задоволення та є похідними.

У відповідності до положень пункту 34 частини 1 статті 26 та частини 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні прийняття Баландинською сільською радою рішення від 30.03.2017 №19-5/VІІ Про внесення змін до договору оренди землі від 23.08.2007 (землі водного фонду (став) площею 53,35 га) ПП Конюшенко О.А. відповідає компетенції ради у сфері земельних відносин.

Так, прийняття вказаного рішення стало наслідком прийняття Баландинською сільською радою її попереднього рішення від 30.03.2017 №19-4/VІІ Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки , незаконність якого позивачем суду не доведена.

Судом встановлено, що рішення від 30.03.2017 №19-5/VІІ вже реалізовано через внесення змін до договору оренди землі між відповідачами від 23.08.2007 шляхом укладення додаткової угоди №3 до нього від 01.04.2017.

Таким чином, спірне рішення Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-5/VІІ вичерпало свою дію виконанням і визнання його недійсним само по собі не призведе до належного захисту порушеного права держави (за умови його наявності), якщо прокурором взагалі не ставиться питання про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 01.04.2017 до договору оренди землі між відповідачами, укладеної на виконання цього рішення.

Отже, стосовно другої позовної вимоги, як до похідної, крім відсутності доказів про незаконність рішення від 30.03.2017 №19-5/VІІ суд першої інстанції правомірно констатував також відсутність підстав для її задоволення з мотивів, що обраний прокурором спосіб захисту порушеного права по другій позовній вимозі не є належним та ефективним, оскільки спірне рішення вичерпало свою дію його виконанням.

Стосовно позовних вимог у частині стягнення з Фізичної особи - підприємця Конюшенка Олександра Анатолійовича на користь Баландинської сільської ради суми коштів у розмірі 116 209,39 грн, які позивачем визначені як сума недоплаченої орендної плати по договору від 23.08.2007 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 (яку слід розраховувати із 1% від попередньої нормативної грошової оцінки в розмірі 6 292 576,00 грн), колегія суддів зазначає наступне.

Позовні вимоги прокурора у вказаній частині мотивовані тим, що у зазначений період прийняті Баландинською сільською радою оскаржувані рішення ще не могли набрати чинності та бути застосованими. Прокурор вважає, що рішення Баландинської сільської ради та зміни до договору оренди землі між сторонами могли набирати чинності лише з нового бюджетного періоду, який починається з 01.01.2018.

Однак, суд вже проаналізував, що спірні рішення Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-4/VІІ Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та від 30.03.2017 № 19-5/VІІ Про внесення змін до договору оренди землі від 23.08.2007 (землі водного фонду (став) площею 53,35 га) ПП Конюшенко О.А. прийняті відповідачем-1 у законний спосіб.

Додаткова угода №3 від 01.04.2017 до договору оренди землі від 23.08.2007, укладена відповідачами на виконання рішення Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-5/VІІ, ніким не оскаржена та не визнана недійсною. Виконання чинного договірного зобов`язання є обов`язковим для обох сторін договору оренди землі від 23.08.2007 зі змінами і доповненнями в силу статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, тому орендну плату відповідач ФОП Конюшенко О.А. повинен сплачувати у тому розмірі, який визначений для нього останньою додатковою угодою №3 від 01.04.2017.

При цьому, посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що вказана додаткова угода №3 не може вважатись укладеною, оскільки не пройшла державну реєстрацію, спростовуються наявним у матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 05.09.2017, який доданий відповідачем-2 до відзиву на апеляційну скаргу.

Отже, прокурором не доведена суду наявність підстав для стягнення із відповідача-2 на користь Баландинської сільської ради вказаної суми та задоволення третьої позовної вимоги.

У відповідності до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Тобто, одночасно повинно бути доведено невідповідність акту конкретним нормам цивільного законодавства і порушення при цьому цивільних прав або інтересів, на захист яких подано позов.

Прокурором не було доведено суду невідповідність вимогам чинного законодавства по суті та по владній компетенції оскаржуваних рішень Баландинської сільської ради від 30.03.2017 №19-4/VІІ Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та від 30.03.2017 №19-5/VІІ Про внесення змін до договору оренди землі від 23.08.2007 (землі водного фонду (став) площею 53,35 га) ПП Конюшенко О.А. .

Дана обставина виключає і наявність порушеного права територіальної громади, на захист якого було подано позов прокурором.

Отже, оскільки прокуратурою не доведено правомірності підстав заявлених позовних вимог і порушеного права територіальної громади, на захист якого подано позов, суд першої інстанції правомірно відмовив прокурору у задоволенні позовних вимог у даній справі в повному обсязі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10 травня 2011 року, пункт 58).

За таких обставин решту аргументів учасників справи, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів, враховуючи, що резолютивна частина оскарженого рішення є правильною, вважає, що останнє, незважаючи на невідповідність одного із висновків суду (щодо відсутності необхідності опублікування рішень рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки, яка є підставою для визначення розміру орендної плати у порядку, встановленому статтею 271 Податкового кодексу України) нормам законодавства, підлягає залишенню без змін з підстав, викладених у мотивувальній частині даної постанови. Апеляційна скарга Заступника прокурора Черкаської області задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі №925/884/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 08.11.2019 у справі №925/884/19 залишити без змін.

Матеріали справи №925/884/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.02.2020.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка