Постанова

від 18.02.2020 по справі 906/860/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року Справа № 906/860/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кравченка Анатолія Володимировича на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2019 у справі № 906/860/19 (суддя Прядко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМАЗ", м. Житомир

до Фізичної особи-підприємця Кравченка Анатолія Володимировича, с.Оліївка, Житомирський р-н.

про стягнення 75 835,90 грн

за участю представників сторін :

позивача - не з`явився

відповідача - Андрієвська Г.В. ордер №071954 від 25.09.2019

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.11.2019 у справі №906/860/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМАЗ" до Фізичної особи-підприємця Кравченка Анатолія Володимировича про стягнення 75 835,90 грн - задоволено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав вказаних у ній, просить апеляційний суд рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2019 у справі № 906/860/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМАЗ" до Фізичної особи-підприємця Кравченка Анатолія Володимировича про стягнення 75 835,90 грн - відмовити в повному обсязі.

Вважає, що рішення суду першої інстанції було ухвалено з порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права.

Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав оцінку тій обставині, що акт приймання - передачі вважається підписаним та прийнятим орендарем зі спливом 5 (п`яти) календарних днів з дати направлення на юридичну адресу останнього, зазначену у Договорі. Оскільки матеріали справи містять докази направлення орендарю акту здачі-приймання приміщення, тому зі спливом (п`яти) календарних днів з дати направлення на юридичну адресу останнього приміщення вважається повернутим. Відтак безпідставним є стягнення судом неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю з 01.05.2019 по 19.08.2019. Окрім того, після закінчення строку дії вищезазначеного договору оренди орендар приміщенням не користувався та виконав зобов`язання в межах дії договору, тому стягнення неустойки є незаконним та несправедливим.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №906/860/19/5784/19 від 23.12.2019 витребувано матеріали справі №906/860/19 з Господарського суду Житомирської області.

08 січня 2020 року матеріали справи №906/860/19 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Разом з апеляційною скаргою відповідач подав клопотання (вх.№41416/19 від 17.12.2019) про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 у справі №906/860/19 відкрито апеляційне провадження, розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Кравченка Анатолія Володимировича на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2019 у справі № 906/860/19 призначено на 18 лютого 2020 року об 11:00 год. Запропоновано позивачу - у строк до 10.02.2020 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Матеріалами справи стверджується, що ухвалу суду від 13.01.2020 у справі №906/860/19 було отримано учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

17.02.2020 на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМАЗ" письмові пояснення в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, в яких позивач заперечив доводи апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Кравченка Анатолія Володимировича, а рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2019 у справі № 906/860/19 - залишити без змін. Також, 17.02.2020 позивач подав заяву про розгляд справи без участі його представника.

В судове засідання 18.02.2020 з`явився представник відповідача, який повністю підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав усні пояснення щодо суті спору.

Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання 18.02.2020, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення викладені у письмових поясненнях, стосовно дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, відповідач разом з апеляційною скаргою подав копію акту приймання-передачі майна від 06.05.2019 по договору оренди приміщення №01/28 від 28.12.2018.

За змістом частин третьої, восьмої статті 80 та частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегією суддів апеляційної інстанції не приймається до уваги акт приймання-передачі майна від 06.05.2019 по договору оренди приміщення №01/28 від 28.12.2018 року, оскільки відповідач не обґрунтував неможливість подання даного акту до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, у відповідності до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

28.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАМАЗ" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Кравченко Анатолієм Володимировичем (орендар) було укладено Договір оренди приміщення № 01/28 (далі-Договір). За умовами п.1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, орендодавець зобов`язується передати Орендареві, а Орендар зобов`язується прийняти у тимчасове користування (оренду) частину приміщення (далі-Приміщення), визначене у Договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.1.2. Договору, частина площі приміщення, яке передається в оренду за Договором (надалі іменується "приміщення"), знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Гранітна,21 і належить Орендавцеві на підставі свідоцтва на право власності та складає - 303,55 кв.м. в тому числі:

1. Дільниця по ремонту автомобілів площею 136,2кв.м.

2. Дільниця по ремонту гальмівної апаратури площею 18,1 кв.м.

3. Слюсарна дільниця площею 13,0 кв.м.

4. Роздягальня площею 7,7.кв.м.

5. Умивальник площею 6,2 кв.м.

6. Дільниця по ремонту паливної апаратури площею 16,8 кв.м.

7. Компресорна площею 2.95 кв.м.

8. Складське приміщення № 2 площею 102,6 кв.м.

Пунктом 2.1. Договору сторони обумовили, що орендна плата за місяць складає 10833,70 грн, з розрахунку 35 грн.69 коп. за 1 кв.м. (в т.ч. з ПДВ). Розмір орендної плати може регулюватись Орендодавцем, при цьому Орендодавець повинен повідомити Орендаря в письмовій формі про зміну орендної плати.

За умовами п.2.2. Договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця авансом не пізніше 10 числа кожного місяця на підставі рахунку за повний обсяг обумовлених Договором платежів. Датою оплати є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця.

Розділом 5 Договору сторони обумовили порядок передачі та повернення приміщення орендодавцю.

Згідно з п.5.1. Договору у строкове платне користування приміщенням Орендар вступає з моменту підписання представниками сторін Акту приймання-передачі (Додаток1), але не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання цього Договору.

Відповідно до п.5.2. Договору повернення приміщення з оренди здійснюється представниками сторін відповідно до акту приймання-передачі протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту закінчення (припинення) дії Договору.

Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що після закінчення строку оренди Орендар зобов`язаний передати Орендодавцю приміщення в день закінчення строку дії Договору оренди згідно Акту приймання - передачі у стані, в якому воно перебувало на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, в Акті приймання-передачі зазначається технічний стан приміщення на дату його повернення. Підписанням такого Акта Сторони посвідчують факт припинення оренди та фактичне повернення приміщення Орендарем Орендодавцю. У разі відмови однієї із сторін або представника Сторони від підписання Акту приймання-передачі при передачі приміщення Орендарем Орендодавцю акт приймання-передачі, підписаний Стороною або повноважним представником Сторони, надсилається на юридичну адресу сторони Договору, яка відмовилась від підписання акту, рекомендованим листом з повідомленням. В такому разі Акт приймання - передачі вважається підписаним та прийнятим Орендарем зі спливом 5 (п`яти) календарних днів з дати направлення на юридичну адресу останнього, зазначену у Договорі.

Згідно з п.6.1. Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п.7.1. Договору цей Договір укладається на строк по 31 березня 2019 року.

Зміни в Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору (п.7.3.Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору 01.01.2019 сторони підписали Акт здачі-приймання по Договору оренди приміщення № 01/28 від 28.12.2018 в підтвердження того, що "Орендодавець" передав, а "Орендар" прийняв за плату на певний строк у користування нежитлове приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Гранітна, 21, загальною площею 303,55 кв.м.

25.03.2019 сторони уклали додаткову угоду до Договору оренди приміщення № 01/28 від 28.12.2018, згідно з якою внесли зміни до п.7.1. розділу 7 Договору, а саме погодили строк дії Договору до 30 квітня 2019.

В матеріалах справи наявні акти від 12.05.2019 та від 06.08.2019, складені позивачем за відсутності відповідача. Зі змісту вказаних актів вбачається, що у зв`язку із порушенням орендарем п.5.2. Договору було відкрито приміщення за адресою: м.Житомир, вул.Гранітна, 21, та при огляді яких в акті №1 від 12.05.2019 виявлено:

1. Дільниця по ремонту автомобілів: наявність металобрухт, який не був зваженим;

2. Дільниця по ремонту гальмівної апаратури: сторонні предмети відсутні, наявність сміття;

3. Слюсарна дільниця: наявність сміття;

4. Роздягальня: наявність сміття;

5. Умивальник: сторонніх предметів не має;

6. Дільниця по ремонту паливної апаратури: в наявності маталобрухт в незначній кількості;

7. Компресорна: сторонніх предметів не має;

8. Складське приміщення № 2: в наявності два великих повних, та декілька частково заповнених зерном м`яких поліпропиленових контейнера ("бигбеги"), сміття.

При відкритті орендованих приміщень в акті №1 від 06.08.2019 виявлено:

1. Дільниця по ремонту автомобілів: в наявності металобрухт;

2. Складське приміщення № 2: в наявності два великих повних, та декілька частково заповнених зерном м`яких поліпропиленових контейнера ("бигбеги"), сміття.

У зв`язку із неповерненням відповідачем орендованого майна в граничний строк встановлений договором (протягом 3 робочих днів), позивач направив на адресу відповідача претензію №2 від 13.05.2019, згідно з якою вимагав негайно звільнити орендоване за договором майно та сплатити 4543,16 орендної плати (а.с. 39-40). Разом з претензією відповідачу було направлено акт приймання-передачі приміщення для його підписання та повернення позивачу. Претензія відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Відповідачем також в одноособовому порядку було складено акти від 13.05.2019 та від 14.05.2016, згідно з яких вбачається, що, прийшовши за виробничою необхідністю, відповідач був позбавлений можливості зайти в орендоване ним приміщення (а.с. 29-30).

03.06.2019 відповідачем подано заяву до органів поліції про вчинення злочину, передбаченого ст. 206-2 КК України, зокрема, з посиланням на те, що в орендованому приміщенні знаходиться майно відповідача і у зв`язку із відсутністю належного доступу до приміщення існує загроза заволодіння вказаним майном невідомими особами.

З метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Кравченка Анатолія Володимировича про стягнення з нього 75835,90 грн неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за період прострочення повернення приміщення з оренди (з 01.05.2019 по 19.08.2019) за договором оренди приміщення № 01/28 від 28.12.2018.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову та зазначає у позовній заяві яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються, зокрема, положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Статтею 525 та частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як свідчать матеріали справи, відповідач отримав майно в оренду, про що свідчить акт приймання-передачі від 01.01.2019 нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул.Гранітна, 21 загальною площею 303,55 кв.м.

Згідно ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як зазначено вище, додатковою угодою від 25.03.2019 строк дії Договору № 01/28, який відповідно до п.7.1 Договору закінчувався 31.03.2019, був продовжений до 30.04.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).

Оскільки строк дії договору № 01/28 від 28.12.2018 закінчився 30.04.2019, відповідач зобов`язаний був звільнити орендовані приміщення та повернути позивачу об`єкт оренди у відповідності до умов договору.

Так, відповідно до п.5.2. Договору повернення приміщення з оренди здійснюється представниками сторін відповідно до акту приймання-передачі протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту закінчення (припинення) дії Договору.

Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що після закінчення строку оренди Орендар зобов`язаний передати Орендодавцю приміщення в день закінчення строку дії Договору оренди згідно Акту приймання - передачі у стані, в якому воно перебувало на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу. в Акті приймання-передачі зазначається технічний стан приміщення на дату його повернення. Підписанням такого Акта Сторони посвідчують факт припинення оренди та фактичне повернення приміщення Орендарем Орендодавцю. У разі відмови однієї із сторін або представника Сторони від підписання Акту приймання-передачі при передачі приміщення Орендарем Орендодавцю акт приймання-передачі, підписаний Стороною або повноважним представником Сторони, надсилається на юридичну адресу сторони Договору, яка відмовилась від підписання акту, рекомендованим листом з повідомленням. В такому разі Акт приймання - передачі вважається підписаним та прийнятим Орендарем зі спливом 5 (п`яти) календарних днів з дати направлення на юридичну адресу останнього, зазначену у Договорі.

Як свідчать матеріали справи та як встановлено судом першої інстанції, орендар не передав у визначений п.5.2. Договору строк орендоване приміщення.

Стягуючи з відповідача нараховану позивачем неустойку після спливу строку повернення позивачу орендованого майна, у зв`язку із закінченням дії договору, суд першої інстанції не врахував положення п. 5.3. Договору.

Зокрема, як свідчать матеріали справи, позивач направив на адресу відповідача претензію № 2 від 13.05.2019, згідно з якою вимагав негайно звільнити орендоване за договором майно та сплатити 4543,16 орендної плати (а.с. 39- 40). Окрім того, додатком №1 до претензії відповідачу було направлено акт приймання-передачі приміщення від 06.05.2019 у 2-екз. для їх підписання та повернення позивачу.

За приписами ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

При цьому обов`язковою і необхідною умовою для застосування наслідків, передбачених ч.2 ст.785 ЦК України, відповідно до вимог ст. 614 ЦК України є наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов`язання, тобто необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього не виконав (правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.12.2019 у справі 910/20370/17).

В матеріалах справи наявні акти від 12.05.2019 та від 06.08.2019, складені позивачем за відсутності відповідача, зі змісту яких вбачається, що у зв`язку із порушенням орендарем п.5.2. Договору, позивачем було відкрито орендовані відповідачем приміщення та здійснено огляд цих приміщень.

Також, колегією суддів приймається до уваги те, що відповідачем було складено акти від 13.05.2019 та від 14.05.2016, зі змісту яких вбачається, що, прийшовши за виробничою необхідністю за адресою: м. Житомир, вул. Гранітна, 21, відповідач був позбавлений можливості зайти в орендоване ним приміщення.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що орендодавцем здійснювались перешкоди в доступі орендаря до об`єкта оренди, відтак після закінчення строку дії договору оренди орендар приміщенням не користувався.

Про фактичне припинення користування орендованим майном також свідчать складені позивачем акти від 12.05.2019 та від 06.08.2019, в яких описаний стан приміщень, в яких практично відсутнє було майно орендаря.

З урахуванням викладеного та встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що внаслідок надіслання 13.05.2019 позивачем відповідачу разом з претензією акту приймання-передачі майна від 06.05.2019, передбачені п.5.3. договору наслідки надіслання такого акту настали, орендовані приміщення вважаються звільненими відповідачем 19.05.2019 (зі спливом 5 днів з дати направлення на юридичну адресу відповідача). Правовою підставою такого висновку є п.5.3 договору та ч.2 ст.795 ЦК України.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що у позивача виникло право на стягнення неустойки у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 06.05.2019 (четвертий робочий день) до 18.05.2019.

Пунктом 2.1 Договору, сторони передбачили, що сума орендної плати за місяць складає 10833,70 грн.

Суд апеляційної інстанції здійснивши перерахунок неустойки за визначений період, а саме 06.05.2019 до 18.05.2019, приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 9086,22 грн.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлене судом апеляційної інстанції, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, а тому апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Кравченка Анатолія Володимировича на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2019 у справі № 906/860/19 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравченка Анатолія Володимировича 66749,68 грн. неустойки - скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові. В іншій частині рішення Житомирської області від 20.11.2019 у справі № 906/860/19 - підлягає залишенню без змін.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача, згідно вимог ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кравченка Анатолія Володимировича на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2019 у справі № 906/860/19 - задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2019 у справі №906/860/19 - в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравченка Анатолія Володимировича ( АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМАЗ" (10031, м. Житомир, вул.Гранітна,21, код ЄДРПОУ 05791578) 66749,68 грн. неустойки - скасувати. В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові - відмовити.

В решті рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2019 у справі №906/860/19 залишити без змін.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМАЗ" (10031, м. Житомир, вул.Гранітна,21, код ЄДРПОУ 05791578) на користь Фізичної особи-підприємця Кравченка Анатолія Володимировича ( АДРЕСА_1 ідент. номер НОМЕР_1 ) 2881,50 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Місцевому господарському суду видати судові накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

7. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "24" лютого 2020 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Мельник О.В.