Постанова

від 17.02.2020 по справі 908/1105/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2020 Справа № 908/1105/18

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Кузнецова І.Л., Широбокова Л.П.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

за участю представників:

від позивача: Курилін В.О., посвідчення №854 від 28.02.2011, ордер серії ЗП №052226 від 11.06.2018, адвокат

від відповідача-1: Щегольська А.С., довіреність №05-06 від 21.01.2020, представник

від відповідача-2: Алуф О.В., посвідчення №798 від 29.06.2010, ордер серії ЗП №082087 від 27.11.2019, адвокат

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Сергієнко Тетяни Олексіївни на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2019 у справі №908/1105/18 (суддя Зінченко Н.Г.; рішення ухвалене о 15:32 год. у місті Запоріжжя, повне рішення підписано 16.09.2019)

за позовом фізичної особи-підприємця Сергієнко Тетяни Олексіївни, м.Бердянськ, Запорізька область

до відповідача-1: Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, м.Пологи, Пологівський район, Запорізька область

відповідача-2: Фермерського господарства виробничого комплексу "Агроленд", м.Запоріжжя

треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів :

1 . Новоселівська сільська рада Пологівського району Запорізької області, с.Новоселівка, Пологівський район, Запорізька область

2 . Селянське (фермерське) господарство "Скорпіон", с.Любицьке, Новомиколаївський район, Запорізька область

про скасування розпорядження голови Пологівської районної державної адміністрації та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У червні 2018 року фізична особа-підприємець Сергієнко Тетяна Олексіївна звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовними вимогами до Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області та Фермерського господарства виробничого комплексу "Агроленд" про скасування розпорядження голови Пологівської районної державної адміністрації №57 від 02.02.2018 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) від 19.03.2018, укладеного між Пологівською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством виробничий комплекс "Агроленд" щодо земельної ділянки площею 44,4 га, кадастровий номер 2324283500:06:020:0001.

Позов обґрунтовано тим, що 02.02.2018 Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області прийнято розпорядження, яким було передано в оренду Фермерському господарству виробничого комплексу "Агроленд" строком на 49 років земельну ділянку площею 44 гектари. 19.03.2018 між відповідачами укладено договір оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв). Позивач вважає, що зазначене розпорядження та укладений договір оренди землі прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, підстав і порядку прийняття відповідних актів, передбачених законом гарантій землекористувача та порушує її права, пов`язані з користуванням земельною ділянкою, які позивач набула на підставі розпорядження Пологівської районної державної адміністрації №367 від 01.09.2014, яке є чинним.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.09.2018 у справі №908/1105/18 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що після прийняття розпорядження про надання позивачці земельної ділянки в оренду, у терміни, встановлені вказаним розпорядженням, ФОП Сергієнко Т.О. проект договору оренди до Пологівської РДА не подавала, договір оренди між Пологівською РДА та Сергієнко Т.О. не укладався, право користування земельною ділянкою не реєструвалося. Прийняте головою Пологівської РДА в межах його компетенції розпорядження та договір оренди землі, укладений між Пологівською РДА та Фермерським господарством виробничого комплексу "Агроленд", не суперечать чинному законодавству.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2018 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Суд апеляційної інстанції вказав, що невиконання особою акту індивідуальної дії, який направлений на встановлення прав такої особи, не може діяти в часі необмежено, оскільки в такому випадку порушується право райдержадміністрації, яка розраховувала на укладання договору оренди земельної ділянки з метою отримання грошових коштів. Оскільки ФОП Сергієнко Т.О. в установлений розпорядженням строк не звернулася з проектом договору оренди, не зверталася з заявою про продовження такого строку у зв`язку з неможливістю укладання договору, РДА правомірно прийняла рішення про надання в оренду земельної ділянки іншій особі, оскільки розпорядження №367 від 01.09.2014 втратило чинність.

Постановою Верховного Суду від 03.04.2019 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2018 та рішення Господарського суду Запорізької області від 21.09.2018 у справі №908/1105/18 скасовано; справу №908/1105/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином зміст розпорядження №367 від 01.09.2014, на яке позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, не надали оцінки цьому розпорядженню з точки зору його відповідності Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", зокрема, статті 13 цього Закону з точки зору повноважень райдержадміністрації розпоряджатися належними громадянам земельними частками (паями), а також щодо визначеного в цьому розпорядженні об`єкта оренди та відповідних прав на цей об`єкт, за захистом яких звернувся позивач у даній справі.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.09.2019 у справі №908/1105/18 (суддя Зінченко Н.Г.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції визнав, що позивачем не доведено належними та допустимим доказами порушення оспорюваним розпорядженням Пологівської РДА №57 від 02.02.2018 його прав та охоронюваних законом інтересів, тому не вбачав підстав для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з означеним рішенням суду першої інстанції ФОП Сергієнко Т.О. (позивач) звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить повністю скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2019 у справі №908/1105/18 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Позивач в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції фактично стверджує про відсутність порушення прав позивача внаслідок нібито недоведеності факту того, що земельна ділянка, яка передавалась в оренду позивача на підставі розпорядження Пологівської РДА від 01.09.2014 №367, є тією ж самою земельною ділянкою, яка на підставі розпорядження Пологівської РДА №57 від 02.02.2018 була передана в оренду відповідачу-2. Натомість, як стверджує позивач, ані сторони, ані інші учасники справи не заперечували факт того, що договір оренди, укладений між відповідачами, та проект договору оренди земельної ділянки, який неодноразово направлявся відповідачу-1 на підписання з боку позивача та розпорядження Пологівської РДА від 01.09.2014 №367, стосується саме однієї і той же земельної ділянки площею 44,4 га кадастровий номер 2324283500:06:020:0001.

Позивач вказує, що звертаючись із цим позовом, позивач зазначав, що в порядку господарського судочинства вже розглядалась справа №908/2212/17 за позовом ФОП Сергієнко Тетяни Олексіївни до Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області про зобов`язання укласти договір, в якій судом було встановлено, що "земельна ділянка, стосовно якої прийнято спірне Розпорядження (розпорядження Пологівської РДА від 01.09.2014 №367), знаходиться в оренді іншої особи (Фермерського господарства виробничий комплекс "Агроленд"), отже вирішення позову у даній справі у спосіб, визначений позивачем, не призведе до відновлення права позивача" (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №908/2212/17). Таким чином, при розгляді іншої справи №908/2212/17 вже були встановлені обставини, що земельні частки нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, загальною площею 44,4 умовних кадастрових гектара (багаторічні насадження), які надавались в оренду ФОП Сергієнко Т.О. за розпорядженням Пологівської РДА №367 від 01.09.2014 є саме тією земельною ділянкою нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв), яка є предметом оренд спірного договору орендної справи, земельної ділянки нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) від 19.03.2018, який укладений відповідачами 1 та 2 у справі на підставі оспорюваного розпорядження Пологівської РДА №57 від 02.02.2018.

Тому позивач вважає, що внаслідок того, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не застосував положення частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якими прямо передбачено, що обставини справи, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а це як наслідок призвело до висновків, які не відповідають обставинам справи та характеру спірних правовідносин.

Узагальнені доводи та заперечення інших часників справи

Пологівська районна державна адміністрація Запорізької області (відповідач-1) у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2019 у справі №908/1105/18 таким, яке проголошено з дотриманням норм процесуального права та правомірним застосуванням норм матеріального права на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, дослідження доказів відповідно до предмету позовних вимог ФОП Сергієнко Т.О., просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.

ФКВК "Агроленд" (відповідач-2) у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що позивачем не доведено порушення оспорюваним розпорядженням Пологівської РДА №57 від 02.02.2018 її прав та охоронюваних законом інтересів, а тому, на думку відповідача-2, суд правильно не знайшов підстав для задоволення позовних вимог у даній справі. Вважає вимоги позивача про скасування рішення необґрунтованими та безпідставними, просить в задоволенні апеляційної скарги ФОП Сергієнко Т.О. відмовити в повному обсязі.

23.01.2020 від Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області (третя особа-1) надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги ФОП Сергієнко Т.О. без участі представника сільської ради.

В судових засіданнях представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а представники відповідача та третьої особи-1 заперечували на її задоволенні з підстав, наведених у відзиві.

За результатами перегляду судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 17.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які приймали участь у судових засіданнях, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини

Головою Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області прийнято розпорядження від 01.09.2014 №367 "Про передачу в оренду фізичній особі-підприємцю Сергієнко Тетяні Олексіївні земельних часток нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області", яким:

- визнано земельні частки (паї) площею 44,4 умовних кадастрових гектара на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області такими, які є нерозподіленими (невитребуваними) земельними частками (паями) (пункт 1 розпорядження);

- надано в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва фізичній особі-підприємцю Сергієнко Тетяні Олексіївні земельні частки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, загальною площею 44,4 умовних кадастрових гектара (багаторічні насадження), встановивши термін оренди до 01.11.2025 року з розміром орендної плати 4 відсотки від нормативної грошової оцінки землі та заборонити зміну виду угідь і використання земельних ділянок не за цільовим призначенням (пункт 2 розпорядження);

- встановлено, що при виділенні земельних ділянок в натурі та видачі документів, що посвідчують право власності на землю громадянам-власникам сертифікатів, орендні відносини щодо площі витребуваної земельної ділянки частини (паю) припиняються (пункт 3 розпорядження);

- зобов`язано фізичну особу-підприємця Сергієнко Тетяну Олексіївну надати у двомісячний термін до Пологівської райдержадміністрації проект договору оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) (пункт 4 розпорядження).

02.12.2014 ФОП Сергієнко Т.О. (позивач у справі) звернулася до Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області (надалі скорочено - Пологівська РДА, відповідач-1 у справі) з пропозицією внести зміни до п. 2 розпорядження Пологівської РДА №367 від 01.09.2014 щодо зміни строку, у відповідь на яку 29.12.2014 Пологівська РДА листом №130 повідомила позивача про те, що звернення не може бути задоволено у зв`язку з невиконанням нею п. 4.1 розпорядження та ненаданням у двомісячний термін до райдержадміністрації проекту договору оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв).

28.01.2015 Пологівською РДА прийнято розпорядження №33 "Про втрату чинності розпоряджень голови райдержадміністрації", зокрема, оспорюваного розпорядження від 01.09.2014 №367, у зв`язку із закінченням терміну їх дії.

В подальшому, розпорядженням Пологівської РДА від 01.09.2015 №275 "Про передачу в оренду фізичній особі - підприємцю Денисову Віталію Юрійовичу земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області" земельну ділянку загальною площею 44,4 умовних кадастрових гектари (багаторічні насадження) надано в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва фізичній особі-підприємцю Денисову Віталію Юрійовичу та на підставі розпорядження 29.09.2015 з ним укладено договір оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв).

29.09.2015 між Пологівською районною державною адміністрацією Запорізької області та Фізичною особою - підприємцем Денисовим Віталієм Юрійовичем укладено договір оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв).

20.10.2015 Сергієнко Т.О. звернулась до Пологівської РДА з запитом про надання документів на підтвердження укладення договору оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) іншій особі, а ніж визначено розпорядженням №367.

27.10.2015 Пологівська районна держава адміністрації Запорізької повідомила позивача про те, що земельна ділянка передана в оренду іншій особі та укладено договір оренди з фізичною особою - підприємцем Денисовим В.Ю.

19.01.2016 розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації №9 скасовано розпорядження голови Пологівської райдержадміністрації від 28.01.2015 №33 "Про втрату чинності розпоряджень голови райдержадміністрації в частині втрати чинності розпорядження голови райдержадміністрації від 01.09.2014 №367 "Про передачу в оренду фізичній особі - підприємцю Сергієнко Тетяні Олексіївні земельних часток нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області".

08.02.2016 позивач звернувся до Пологівської РДА з проектом договору оренди земельної ділянки, для укладення та подальшої реєстрації, додавши три примірники договору оренди.

На це звернення Пологівська РДА повідомила, що земельна ділянка передана в оренду, тому договір не може бути укладений (лист №057 від 16.08.2016).

Матеріали справи свідчать, що в подальшому з аналогічними зверненнями до відповідача-1 позивач звертався 12.01.2017, 10.05.2017, 28.08.2017.

Однак при цьому, 29.07.2016 головою Пологівської РДА прийнято розпорядження №308 "Про надання згоди фізичній особі-підприємцю Денисову Віталію Юрійовичу на розірвання договору оренди земельних ділянок нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області".

На підставі зазначеного розпорядження 28.08.2016 Пологівською РДА та ФОП Денисовим В.Ю. укладено договір про розірвання договору оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) від 29.09.2015.

16.08.2016 року Пологівська РДА на звернення позивача про укладення договору оренди листом № 057 повідомила Сергієнко Т.О. про те, що земельна ділянка передана в оренду та укласти договір оренди на одну і ту саму земельну ділянку не має можливості.

23.02.2017 листом № 0161/01-35 Пологівська РДА на звернення позивача від 12.01.2017 про укладення та подальшої реєстрації договору оренди на земельну ділянку площею 44,4 га повідомила про те, що відбулися зміни у законодавстві, у зв`язку з чим пропонувала звернутися до райдержадміністрації з клопотанням щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

10.05.2017 позивач звернулася до Пологівської РДА з листом - вимогою щодо укладення договору оренди. До листа - вимоги додано три примірники договору оренди.

22.06.2017 Пологівська РДА листом №1036/01-49 повторно повідомила ФОП Сергієнко Т.О. про те, що з метою укладення договору оренди земельної ділянки необхідно отримати дозвіл на виготовлення технічної документації та затвердити її відповідно до вимог чинного законодавства України.

05.09.2017 позивач знову звернувся до Пологівської РДА з листом-вимогою щодо укладення договору оренди. До листа-вимоги додано три примірники договору оренди.

25.09.2017 Пологівською РДА прийнято розпорядження №326, яким вирішено надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Геоникс" на встановлення (відновлення) меж земельних ділянок нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) площею 44,4 умовних кадастрових гектара багаторічні насадження (категорія землі сільськогосподарського призначення, код цільового призначення - (01.01), із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченко для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області (за межами населених пунктів).

22.11.2017 Пологівською РДА прийнято розпорядження №414, яким надано дозвіл Фермерському господарству виробничого комплексу "Агроленд" (відповідачу-2 у справі) на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 44,4 гектарів багаторічних насаджень, на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області. Запропоновано Фермерському господарству виробничому комплексу "Агроленд" замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); надати до районної державної адміністрації для затвердження технічну документацію Із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згодом, за наслідками розгляду клопотання ФГ ВК "Агроленд" та наданої останнім технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 02.02.2018 головою Пологівської РДА прийнято розпорядження №57 "Про затвердження фермерському господарству виробничому комплексу "Агроленд" технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області та передачу в оренду земельної ділянки" (оспорюване розпорядження), яким:

- затверджено фермерському господарству виробничому комплексу "Агроленд" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) земельної ділянки площею 44,4 гектара (багаторічні насадження) кадастровий номер 2324283500:06:020:0001 із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області (за межами населених пунктів).

- передано в оренду, визначену пунктом 1 цього розпорядження земельну ділянку, фермерському господарству виробничому комплексу "Агроленд" строком на 49 років з розміром орендної плати 5 (п`ять відсотків від нормативної грошової оцінки землі.

- встановлено, що при виділенні земельних ділянок в натурі та видачі документів, що посвідчують право власності на землю громадянам - власникам сертифікатів, орендні відносини щодо площі витребуваної земельної частки (паю) припиняються.

19.03.2018 відповідачами 1 і 2 у даній справі укладено Договір оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) (спірний договір).

Відповідно до п. 1 вказаного Договору відповідач-1 (орендодавець) на підставі розпорядження голови Пологівської РДА від 02.02.2018 № 57 надає, а відповідач-2 (орендар) приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на території Новоселівської ради Пологівського району Запорізької області.

За умовами п. 2 цього Договору в оренду передаються: земельна ділянка (земельні ділянки) нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) загальною площею 44,4000 кадастрових гектарів (багаторічні насадження) з кадастровим номером 2324283500:06:020:0001 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21.03.2018 право оренди на вказану земельну ділянку зареєстровано за ФГ ВК "Агроленд" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №25429823.

09.10.2018 прийнято розпорядження голови Пологівської РДА № 409 "Про надання дозволу на передачу в суборенду земельної ділянки", яким ФГ ВК "Агроленд" надано дозвіл на передачу в суборенду земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) площею 44,4 га кадастровий номер 2324283500:06:020:0001, розташовану на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області Селянському фермерському господарству "Скорпіон".

Цим же розпорядженням встановлено, що при передачі в суборенду земельної ділянки відповідач-1 повинен: здійснити передачу без зміни цільового призначення земельної ділянки; строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі; у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється; договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

31.10.2018 ФГ ВК "Агроленд" та С(Ф)Г "Скорпіон" укладено договір суборенди земельної ділянки нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) загальною площею 44,4000 кадастрових гектарів (багаторічні насадження) з кадастровим номером 2324283500:06:020:0001, із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на території Новоселівської ради Пологівського району Запорізької області за межами населених пунктів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Строк суборенди сторонами визначено терміном 2 роки. Першим днем дії договору встановлено дату його державної реєстрації.

15.11.2018 право суборенди на вказану земельну ділянку зареєстровано за С(Ф)Г "Скорпіон" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №28979726.

На підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" від 10.07.2018 №2498-VІІІ, 08.01.2019 Пологівською РДА, Новоселівською сільською радою Пологівського району Запорізької області та ФГ ВК "Агроленд" укладено Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) від 19.03.2018, якою сторони дійшли згоди щодо внесення змін до Договору в частині заміни сторін Договору, замінивши первісного орендодавця - Пологівську РДА на нового орендодавця - Новоселівську сільську раду Пологівського району Запорізької області.

Спірні правовідносини сторін виникли з приводу не передання відповідачем-1 у користування позивача на умовах оренди земельної ділянки із земель нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв), оскільки таку спірну земельну ділянку вже надано у користування іншої особи - відповідача-2 також за договором оренди.

Предметом спору у даній справі є вимоги ФОП Сергієнко Т.О. до Пологівської РДА та ФГ ВК "Агроленд" про скасування розпорядження голови Пологівської РДА №57 від 02.02.2018 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) від 19.03.2018, укладеного відповідачами у цій справі щодо земельної ділянки площею 44,4 га, кадастровий номер 2324283500:06:020:0001.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що оспорюване розпорядження та укладений на його підставі договір оренди землі прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, підстав і порядку прийняття відповідних актів, передбачених законом гарантій землекористувача та порушують її права, пов`язані з користуванням земельною ділянкою, які позивач набув раніше за відповідача-2 - на підставі розпорядження Пологівської РДА №367 від 01.09.2014, яке є чинним.

За приписами частини п`ятої статті 310 Господарського процесуального кодексу України висновки суду касаційної інстанції, зв`язку із якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Постановою Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №908/1105/18 скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2018 та рішення Господарського суду Запорізької області від 21.09.2018.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки розпорядженню №367 від 01.09.2014, на яке позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, з точки зору його відповідності Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а також щодо визначеного в цьому розпорядженні об`єкта оренди та відповідних прав на цей об`єкт, за захистом яких звернувся позивач у даній справі. Також в своїй постанові Верховний Суд вказав, що судами попередніх інстанцій не встановлено за захистом якого саме права чи охоронюваного законом інтересу звернувся позивач, а також можливості його судового захисту.

Згідно з частинами 3, 4 статті 11 Цивільні кодексу України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Статтею 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Згідно зі статтею 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За змістом статті 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Таке формування передбачає визначення її площі, меж і внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (стаття 79-1 Земельного кодексу України).

В липні 2003 року набув чинності Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" №899-IV, який визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Проте, визначення термінів "нерозподілена земельна ділянка" та "невитребувана земельна частка (пай)" зазначений Закон не містив.

Виходячи зі змісту Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" до категорії таких нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) належать: земельні частки (паї), на які громадяни мають право, але не отримали відповідного документа, що підтверджуватиме таке право, або іншим чином не заявили свої права на земельну частку (пай); земельні частки (паї), на які підтверджувальний документ уже отриманий, але власник не розпорядився ним належним чином (не подав заяву про виділення в натурі (на місцевості) для передання в оренду чи сумісного обробітку); земельна частка (пай), власник якої не з`явився на збори і не взяв участь у розподілі земельних ділянок через хворобу або з інших причин; земельна частка (пай), власник якої не встиг до моменту проведення зборів щодо розподілу земельних ділянок оформити право на успадковану земельну частку (пай); земельні частки (паї), власники яких взяли участь у проведенні зборів членів реформованих КСП щодо розподілу земельних ділянок, але не оформили право власності на земельні ділянки відповідно до вимог чинного законодавства; земельні частки (паї), власники яких не оформили право власності або померли, а їх спадкоємці не прийняли спадщину, до якої входять земельні частки (паї).

Отже, нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" від 10.07.2018 №2498-VIII, що набрав чинності з 01.01.2019, внесено зміни до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", якими надано чітке визначення, що таке нерозподілена земельна ділянка та невитребувана земельна частка (пай) та порядок їх використання.

Так, відповідно до частин 1 і 2 статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" в редакції Закону від 10.07.2018 №2498-VIII нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, а земельна частка (пай) є правом на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель.

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Частинами першою та другою статті 93 Земельного кодексу України унормовано, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" у редакції, чинній як на час заявлення позову у даній справі, так і на теперішній час, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Положеннями статті 124 Земельного кодексу України та статті 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 Земельного кодексу України.

Право розпорядження невитребуваними земельними ділянками, яке встановлено для сільських, селищних, міських рад та райдержадміністрацій, обумовлено тим, що до моменту набуття права власності на такі земельні ділянки громадянами, які мають відповідне право, ці земельні ділянки ще перебувають в комунальній та державній власності, на відміну від земельних часток (паїв), суб`єктами права власності на які є громадяни, що виключає можливість розпорядження зазначеними у статті 13 вказаного Закону органами земельними частками (паями) на підставі цієї норми Закону.

Чинне законодавство, зокрема, Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", не передбачає повноважень державних органів чи органів місцевого самоврядування передавати в оренду земельні частки (паї), які належать громадянам, до їх формування у земельні ділянки (стаття 13 названого Закону).

Підставою даного позову позивачем визначено неправомірність дій Пологівської РДА щодо прийняття розпорядження №57 від 02.02.2018 Про затвердження фермерському господарству виробничому комплексу "Агроленд" технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області та передачу в оренду земельної ділянки" та укладення між відповідачем-1 та відповідачем-2 на підставі даного розпорядження договору оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) від 19.03.2018, за наявності чинного розпорядження Пологівської РДА від 01.09.2014 №367, пунктом 2 якого позивачу надано в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні частки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, загальною площею 44,4 умовних кадастрових гектара (багаторічні насадження).

Відмовляючи позивачеві в задоволенні такого позову суд першої інстанції виходив із того, що встановив, що позивачем не доведено та жодним письмовим доказом, наявним в матеріалах справи, не підтверджується, що земельні частки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, загальною площею 44,4 умовних кадастрових гектара (багаторічні насадження), які надавалися в оренду ФОП Сергієнко Т.О. за розпорядженням Пологівської РДА №367 від 01.09.2014 є саме тою земельною ділянкою нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв), яка є предметом оренди спірного Договору оренди земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) від 19.03.2018, який укладений відповідачами 1 і 2 у справі на підставі оспорюваного розпорядження Пологівської РДА №57 від 02.02.2018.

Тому, узявши до уваги, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення оспорюваним розпорядженням Пологівської РДА №57 від 02.02.2018 його прав та охоронюваних законом інтересів, суд першої інстанції не вбачав підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Колегія суддів погоджується частково з таким висновком суду першої інстанції з таких мотивів.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргумента, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Позивач в обґрунтування апеляційної скарги вказував, що відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції фактично стверджує про відсутність порушення прав позивача внаслідок нібито недоведеності факту того, що земельна ділянка, яка передавалась в оренду позивача на підставі розпорядження Пологівської РДА від 01.09.2014 №367, є тією ж самою земельною ділянкою, яка на підставі розпорядження Пологівської РДА №57 від 02.02.2018 була передана в оренду відповідачу-2. Натомість, як стверджує позивач, ані сторони, ані інші учасники справи не заперечували факт того, що договір оренди, укладений між відповідачами, та проект договору оренди земельної ділянки, який неодноразово направлявся відповідачу-1 на підписання з боку позивача та розпорядження Пологівської РДА від 01.09.2014 №367, стосується саме однієї і той же земельної ділянки площею 44,4 га кадастровий номер 2324283500:06:020:0001.

До того ж, звертаючись із цим позовом, позивач зазначав, що в порядку господарського судочинства вже розглядалась справа №908/2212/17 за позовом ФОП Сергієнко Тетяни Олексіївни до Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області про зобов`язання укласти договір. При розгляді означеної справи судами вже було встановлено, що "земельна ділянка, стосовно якої прийнято спірне Розпорядження (розпорядження Пологівської РДА від 01.09.2014 №367), знаходиться в оренді іншої особи (Фермерського господарства виробничий комплекс "Агроленд"), отже вирішення позову у даній справі у спосіб, визначений позивачем, не призведе до відновлення права позивача" (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №908/2212/17).

Позивач вказував, що при розгляді іншої справи №908/2212/17 вже були встановлені обставини, що земельні частки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, загальною площею 44,4 умовних кадастрових гектара (багаторічні насадження), які надавались в оренду ФОП Сергієнко Т.О. за розпорядженням Пологівської РДА №367 від 01.09.2014 є саме тією земельною ділянкою нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв), яка є предметом оренди спірного договору орендної справи, земельної ділянки нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) від 19.03.2018, який укладений між відповідачами у справі на підставі оспорюваного розпорядження Пологівської РДА №57 від 02.02.2018.

Так в матеріали справи позивачем було надано копії судових рішень:

- рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2018 у справі №908/2212/17 за позовом Фізичної особи - підприємця Сергієнко Тетяни Олексіївни до Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області про зобов`язання укласти договір. Згідно цим рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Сергієнко Тетяни Олексіївни до Пологівської районної державної адміністрації про зобов`язання на виконання розпорядження Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області від 01.09.2014 №367, укласти договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 44,4 га кадастровий номер №2324283500:06:020:0001 та вважати укладеним договір оренди землі в редакції фізичної особи - підприємця Сергієнко Тетяни Олексіївни (а.с.23-29 т.1);

- постанова Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2018 у справі №908/2212/17, згідно з якою апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Сергієнко Тетяни Олексіївни на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2018 у справі №908/2212/17 задоволено, рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2018 у справі №908/2212/17 скасоване, прийнято нове рішення у справі, яким позовні вимог Фізичної особи - підприємця Сергієнко Тетятни Олексіївни до Пологівської районної державної адміністрації про зобов`язання укласти договір задоволені, укладено договір оренди в редакції фізичної особи- підприємця Сергієнко Тетяни Олексіївни (а.с.30-37 т.1);

- рішення Господарського суду Запорізької області від 25.04.2016 у справі №908/625/16 за позовом Фізичної особи - підприємця Сергієнко Тетяни Олексіївни до Пологівської районної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди від 29.09.2015. Згідно з цим судовим рішенням у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця до відповідача-1 - Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, до відповідача-2 - Фізичної особи підприємця Денисова Віталія Юрійовича відмовлено (а.с.120-125 т.1).

Також в матеріалах справи міститься копія касаційної скарги Пологівської районної державної адміністрації на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.04.2017 у справі №908/2212/17 (а.с.39-48 т.2).

Відповідно до положень частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що суд першої інстанції при розгляді даної справи не з`ясував, які саме обставини були встановлені під час розгляду означених вище справ у спорі між тими ж самими особами, а відтак й не застосував положень частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, які підлягали обов`язковому застосуванню в даному випадку.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться:

- постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2018 у справі №908/2212/17 (за посиланням reyestr.court.gov.ua/Review/76025920), відповідно до якої касаційну скаргу Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області задоволено частково, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2018 у справі №908/2212/17 скасовано, справу передано до Донецького апеляційного господарського суду на новий розгляд;

- постанова Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі №908/2212/17 (за посиланням reyestr.court.gov.ua/Review/78923751), відповідно до якої апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Сергієнко Тетяни Олексіївни залишено без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 15.01.2018 у справі №908/2212/17 залишено без змін;

- постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2019 у справі №908/2212/17 (за посиланням reyestr.court.gov.ua/Review/80922746), відповідно до якої касаційну скаргу фізичної особи - підприємця Сергієнко Тетяни Олексіївни залишено без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі Господарського суду Запорізької області №908/2212/17 залишено без змін.

Як убачається із зазначених судових рішень у справі №908/2212/17, судами встановлено, що земельна ділянка, стосовно якої прийнято спірне Розпорядження, знаходиться в оренді іншої особи - Фермерського господарства виробничий комплекс "Агроленд".

Звертаючись із позовом, який наразі є предметом розгляду у цій справі, ФОП СергієнкоТ.О. вказувала на ту обставину, що з метою захисту своїх прав зверталась до Господарського суду Запорізької області із позовом до Пологівської районної державної адміністрації про зобов`язання укласти договір оренди землі (справа №908/2212/17); що 15.01.2018 Господарським судом Запорізької області за результатами розгляду справи №908/2212/17 було ухвалене рішення, згідно з яким у задоволенні таких позовних вимог було відмовлено; що саме в судовому засіданні 15.01.2018 з усних пояснень Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області у суді позивачеві стало відомо про обставини, що Пологівська районна державна адміністрація Запорізької області недобросовісно користується наданими правами, а саме вчиняє дії, направлені на створення додаткових перешкод позивачу в укладенні договору оренди землі та протягом другого півріччя 2017 року прийняла розпорядження щодо земельної ділянки , відносно якої позивач намагається укласти договір оренди (а.с.7-10 т.1).

Місцевий господарський суд під час розгляду цієї справи зазначені вище обставини не з`ясував та належної оцінки не дав. Таким чином, судом першої інстанції під час розгляду цієї справи було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Разом із цим колегія суддів не погоджується з позивачем, що не застосування зазначеної процесуальної норми та, як наслідок, неповне з`ясування обставин справи, призвело до висновків, які не відповідають обставинам справи та характеру спірних правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права, і такий спосіб має забезпечувати ефективний захист та відновлення порушеного права позивача.

У постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 №6-55цс15 наведено правовий висновок про те, що обраний позивачем спосіб захисту права має забезпечувати ефективний захист та відновлення порушеного права позивача.

Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №902/582/17, від 04.04.2018 у справі №902/568/17, від 11.12.2018 у справі №902/570/17, від 06.12.2018 у справі №902/575/17, від 16.01.2019 у справі №902/569/17.

Колегія погоджується з доводами позивача, що виходячи із характеру спірних правовідносин у цій справі ним обрано належний спосіб захисту.

Розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з`ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Як передбачено частиною другою статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а тому якщо судом буде встановлено факт передачі в оренду земельної ділянки, право оренди якої належить іншій особі, то відповідний факт є правовою підставою для визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги до чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (правова позиція у постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі №910/1891/14).

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Чи були і ким порушені, невизнані чи оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду

При з`ясуванні яке саме право набув позивач відносно спірної земельної ділянки та чи є таке право порушеним наразі колегія суддів виходить з наступного.

Як зазначалося вище, предметом позову у цій справі є вимога про визнання незаконними і скасування розпорядження Пологівської РДА про надання згоди щодо передачі в оренду земельних ділянок невитребуваних паїв та визнання недійсними договору оренди землі, на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України і положень Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", у зв`язку із порушенням прав позивача, який отримав в оренду цю ж земельну ділянку на підставі іншого раніше прийнятого розпорядження Пологівської РДА, а також порушення вимог законодавства під час прийняття оскаржуваних рішень та укладення договорів щодо повноважень на розпорядження спірними земельними ділянками.

Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Статтею 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено, що Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Згідно з пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 №122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)" нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються у розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Дослідивши зміст розпорядження Пологівської РДА №367 від 01.09.2014, на яке позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, на предмет його відповідності Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", з точки зору повноважень райдержадміністрації розпоряджатися належними громадянам земельними частками (паями), а також щодо визначеного в цьому розпорядженні об`єкта оренди та відповідних прав на цей об`єкт, за захистом яких звернувся позивач у даній справі, колегія суддів встановила таке.

Як убачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, згідно Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) спірна земельна ділянка розташована поза межами населеного пункту.

На етапі, коли землі відносяться до невитребуваних паїв, у разі якщо такі землі знаходяться за межами населеного пункту, то питання повноважень на здійснення їхньої передачі в оренду до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, проводиться відповідною районною державною адміністрацією.

Отже, повноваження щодо розпорядження цими земельними ділянками як невитребуваними паями, належать Пологівській РДА, оскільки це передбачено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та Указом Президента України від 08.08.1995 №720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям".

З`ясовуючи яке саме право було набуте позивачем на підставі розпорядження Пологівської РДА №367 від 01.09.2014, колегія суддів встановила, що це розпорядження в своєму пункті 2, відповідно до якого відповідач-1 розпорядився надати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва фізичній особі - підприємцю Сергієнко Тетяні Олексіївні земельні частки нерозподілених (не витребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка на території Новоселівської сільської ради Пологівського району Запорізької області, загальною площею 44,4 умовних кадастрових гектара (багаторічні насадження), встановивши термін оренди до 01.11.2025 року розміром орендної плати 4 (чотири) відсотки від нормативної грошової оцінки землі та заборонити зміну виду угідь і використання земельних ділянок не за цільовим призначенням - не відповідає положенням законодавства, чинного на момент його прийняття.

Так статтею 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі статтею 79 1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

За змістом статті 2 Земельного кодексу України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

Таким чином, можливим є надання в оренду за рішенням районної державної адміністрації чи відповідного органу місцевого самоврядування відповідно до наданих їм повноважень нерозподілених (невитребуваних) саме земельних ділянок, а не земельних часток (паїв), відповідно до вимог земельного законодавства, в тому числі статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та пункту 12 названого Порядку, що не було враховано судом попередньої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

Названим Законом передбачено право відповідної ради чи районної державної адміністрації передавати в оренду виключно нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, виділені власниками земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), але їх власники не отримали державні акти на право власності на земельну ділянку. На час передачі в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в орендодавця щодо таких ділянок має бути наявна документація, зазначена в статті 8 названого Закону.

Чинне законодавство, зокрема, Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", не передбачає повноважень державних органів чи органів місцевого самоврядування передавати в оренду земельні частки (паї), які належать громадянам, до їх формування у земельні ділянки (стаття 13 названого Закону).

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №902/569/17.

Відтак, Пологівська РДА не мала права передавати землю в оренду позивачу земельні частки (паї), які належать громадянам, до їх формування у земельні ділянки, тобто до моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Натомість відповідачем-1 був переданий в оренду позивачеві за Розпорядженням Пологівської РДА №367 від 01.09.2014 ще неіснуючий об`єкт цивільного права.

Отже, надання відповідачем-1 в оренду позивачу згідно Розпорядження Пологівської РДА №367 від 01.09.2014 означених земельних часток (нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) із земель колективної власності колишнього КСП без визначення необхідних для цього характеристик земельної ділянки - є неправомірним.

Таким чином, установивши, що передана Пологівською РДА в оренду земельна ділянка невитребуваних паїв, без зазначення її характеристик, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність у позивача права оренди такої земельної ділянки, тобто через не набуття такого права, з чим погоджується колегія суддів суду апеляційної інстанції.

Окрім наведеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції враховує також, що Розпорядження Пологівської РДА №367 від 01.09.2014 є ненормативним актом індивідуальної дії, який встановлює та покладає на осіб, яких він стосується певні обов`язки.

Так, згідно з пунктом 4 вказаного Розпорядження, фізичній особі - підприємцю Сергієнко Тетяні Олексіївні було надано двомісячний термін для надання до Пологівської районної державної адміністрації проект договору оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв).

Згідно пунктом 7 частини першої статті 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля тощо.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Означене Розпорядження голови Пологівської РДА №367 від 01.09.2014 про передачу в оренду ФОП Сергієнко Т.О. земельних часток нерозподілених земельних паїв є ненормативним актом індивідуальної дії, яким було встановлено 2-х місячний строк для звернення ФОП Сергієнко Т.О. з проектом договору оренди.

29.12.2014 Пологівська РДА листом №130 повідомила Сергієнко Т.А. про те, що у разі невиконання вказаного пункту до 01.01.2015 розпорядження вважатиметься таким, що втратило чинність.

У рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі №7-рп/2009, висловлено правову позицію, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Разом з тим колегія суддів вважає, що невиконання позивачем акту індивідуальної дії, який направлений на встановлення (породження) прав такої особи не може діяти в часі необмежено, оскільки порушується право в даному випадку Пологівської РДА, яка до певного часу розраховувала на укладання договору оренди земельної ділянки з метою отримання грошових коштів (орендної плати).

При цьому рішення щодо укладання договору не є обов`язковим для особи оскільки стосується саме отримання особою права, а отже особа може відмовитися від свого права.

Тому з метою додержання інтересів громадян та інших юридичних осіб, які бажають отримати в оренду земельну ділянку, райдержадміністрація вправі встановити розумний строк для укладання договору оренди. І в разі невиконання цієї вимоги видати новий акт щодо права оренди цієї земельної ділянки іншою особою.

Оскільки фізична особа - підприємець Сергієнко Т.О. в установлений розпорядженням строк не звернулася з проектом договору оренди, не довела неможливість укладання договору з поважних причин, то райдержадміністрація обґрунтовано прийняла рішення щодо надання в оренду земельної ділянки іншій особі, оскільки Розпорядження Пологівської РДА №367 від 01.09.2014 втратило чинність.

Відтак встановлена вище судом апеляційної інстанції неправомірність Розпорядження Пологівської РДА №367 від 01.09.2014 не мала наслідків через втрату чинності цим розпорядженням за спливом строку, встановленого для його фактичного виконання позивачем.

Отже, з питання які права позивача були порушені оспорюваним розпорядженням відповідача-1 та договором, що був укладений між відповідачами, колегія суддів доходить висновку, що доводи позивача щодо наявного у нього права оренди спірної земельної ділянки або правомірного очікування на укладання договору оренди земельної ділянки не знайшли свого підтвердження за встановлених судом обставин, що склались між сторонами.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Стаття 275 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;

3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;

5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;

6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Частина перша статті 277 Господарського процесуального кодексу України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, якими є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Як зазначено вище судом апеляційної інстанції встановлено під час перегляду цієї справи, що в матеріалах справи знайшли підтвердження доводи позивача (апелянта) щодо того, що судом першої інстанції в порушення зазначених норм процесуального права неповно встановлені певні обставини, що мають значення для справи. Проте колегія суддів доходить висновку, що це не призвело до неправильного вирішення справи, а тому наявні підстави для зміни оскарженого судового рішення в мотивувальній частині, шляхом викладення його в редакції цієї постанови, а в решті оскаржене судове рішення слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, п.п. 1 та 4 ч.1, ч.ч. 2 та 4 ст. 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Сергієнко Тетяни Олексіївни - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2019 у справі №908/1105/18 - змінити в мотивувальній частині в редакції цієї постанови.

В решті рішення Господарського суду Запорізької області від 04.09.2019 у справі №908/1105/18 залишити без змін.

Судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції покласти на фізичну особу-підприємця Сергієнко Тетяну Олексіївну.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 25.02.2020.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Л.П. Широбокова