Рішення

від 12.02.2020 по справі 525/1226/19

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/1226/19

Провадження №2/525/69/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.02.2020 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Хоролець В.В., при секретарі Хоменко М.М., з участю представника позивача адвоката Антіхович В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представником якої діє ОСОБА_2 до Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу Склярова А.В. про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_1 , що поданий її представником ОСОБА_2 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Полтава помер громадянин ОСОБА_4 . Після померлого залишилася спадщина, до якої входить земельна ділянка площею 3,98 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. Право власності спадкодавця на вказану землю виникло за життя шляхом проведення державної реєстрації, про що отримано державний акт на право власності на земельну ділянку від 18.03.2005 року серії ПЛ № 086635. У встановлений законом строк позивачка ОСОБА_1 до нотаріуса не звернулась, але в зв`язку з наявністю поважних причин пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини, рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 26.10.2016 року позивачу визначено додатковий строк для прийняття спадщини, після чого позивач і подала відповідну заяву приватному нотаріусу Великобогачанського районного нотаріального округу Скляровій А.В. Вказана заява була прийнята, та на її підставі заведена спадкова справа. Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після ОСОБА_4 в силу ст.1261 ЦК України, при цьому, вона зазначає, факт родинних відносин спадкодавця та позивача підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії НОМЕР_1 від 29.08.2002 року та свідоцтвом про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 від 14.10.2006 року.

Постановою приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Склярової А.В. за вих. № 146/03-31 від 16.12.2016 року, у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 було відмовлено з тих підстав, що у спадкоємця відсутній відповідний правовстановлюючий документ на вищевказану земельну ділянку (даний факт підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії за вих. № 146/02-31 від 16.12.2016 року). У зв`язку з цим позивачка змушена звернутися до суду з позовною заявою до сина померлого ОСОБА_3 як спадкоємця першої черги (який у встановлений шестимісячний термін до нотаріуса не звертався, на час смерті з батьком не проживав) та Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (так як у відповідності до ЦК України у випадку відсутності спадкоємців чи неприйняття ними спадщини, спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини).

Посилаючись на вищевикладені обставини та на те, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку на сьогодні неможливо отримати, оскільки спадкодавець помер, тому позивачка змушена звернутися до суду з позовом, у якому просить визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку кадастровий номер 5320282600:00:001:0173, площею 3,98 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яка належала її померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 батьку ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.03.2005 року серії ПЛ № 086635 (а.с.а.с.2-3).

Ухвалою Великобагачанського районного суду від 03.10.2019 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою ОСОБА_1 і підготовче засідання призначено на 02.12.2019 року (а.с.26). Також, цією ухвалою суду витребувано у приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області Склярової А.В. відомості про те, хто прийняв спадщину (відмовився від прийняття спадщини) та про наявність/відсутність заповіту після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , останнім місцем проживання якого було с. Михайлівка Великобагачанського району Полтавської області та чи надходили претензії кредиторів, також було ухвалено зробити витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо земельної ділянки, яка розташована в адміністративних межах Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320282600:00:001:0173 загальною площею 3,98 га.

29.10.2019 року до проведення підготовчого судового засідання у справі від відповідача у справі Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області надійшов лист про те, що даний відповідач по суті проти позовних вимог позивача ОСОБА_1 не заперечує і просить провести відповідне засідання у відсутність представника даної сільської ради (а.с.44).

20.11.2019 року до проведення підготовчого судового засідання у справі від третьої особи у справі приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області Склярової А.В. надійшов лист про те, що дана третя особа просить провести розгляд справи у її відсутність (а.с.46).

Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Хоролець В.В. в період часу з 11 год. 22 листопада 2019 року по 04 грудня 2019 року перебував на лікарняному, тому процесуальний рух у справах не здійснювався (справи не розглядалися). Підготовче засідання по справі відкладено на 11.01.2020 року.

Під час проведення підготовчого засідання 11.01.2020 року від відповідача у справі ОСОБА_3 отримано лист про те, що даний відповідач позовні вимоги позивача ОСОБА_1 визнає в повному обсязі та не заперечує проти його задоволення, і просить провести відповідне засідання у його відсутність (а.с.61).

Підготовче засідання у справі було проведено 11.01.2020 року і ухвалою Великобагачанського районного суду Полтавської області від 11.01.2020 року судовий розгляд справи призначений на 12.02.2020 року (а.с.64); учасники справи повідомленні про день і час розгляду справи в порядку ст.ст.128-131 ЦПК України.

До початку проведення судового розгляду у справі від відповідача у справі Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області надійшов лист про те, що даний відповідач по суті проти позовних вимог позивача ОСОБА_1 не заперечує і просить провести відповідне засідання у відсутність представника даної сільської ради (а.с.74).

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

Відповідач у справі має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу (п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України). За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв`язку з викладеним, суд вирішив за можливе розглянути справу в судовому засіданні 12.02.2020 року у відсутність позивачів, їх представників, представників відповідачів та третьої особи на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України та Рішення Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 адвоката Антіхович В.В., дослідивши письмові докази по справі, надані особами, що беруть участь у справі на засадах змагальності та диспозитивності, вивчивши заяви по суті справи, які подані учасниками справи, та всі докази в їх сукупності, витребувавши з канцелярії суду та дослідивши в судовому засіданні матеріали цивільної справи №525/810/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Склярова Антоніна Вікторівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, і давши цим доказам та матеріалам в їх сукупності та взаємозв`язку відповідну оцінку приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 , представником якої діє ОСОБА_2 до Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу Склярова А.В. про визнання права власності в порядку спадкування підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні - це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 44 роки, про що Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області видано свідоцтво про смерть та в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 3856 від 04.12.2007 року (а.с.4).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29.08.2002 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Первомайського міського управління юстиції вбачається, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Первомайськ, Луганської області, Україна, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис за № 301 від 25.10.1984 року (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 від 14.10.2006 року вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрували шлюб 14.09.2006 року, про що виконавчим комітетом Вовчицької сільської ради Лубенського району Полтавської області зроблено відповідний актовий запис за № 03 в книзі реєстрації шлюбів. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: його ОСОБА_7 , її ОСОБА_7 (а.с.6).

З довідки, виданої виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області № 288 від 08.06.2016 року вбачається, що на адмінтериторії Михайлівської сільської ради за померлим ОСОБА_4 числиться земельна ділянка площею 3,98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.7).

Відповідно до фотокопії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №086635 вбачається, що на підставі розпорядження Великобагачанської райдержадміністрації від 24.06.2004 року № 240 ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 3,98 га у межах згідно з планом, яка розташована в адміністративних межах Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого 21.03.2017 року на заяву (запит) ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_4 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,9830 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення, документом, що посвідчує право є Державний акт від 18.03.2005 серії ПЛ № 086635 (а.с.9).

З додатку до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.03.2017 р. № НВ-5305511082017 кадастровий план земельної ділянки вбачається, що площа земельної ділянки 3,9830 га належить ОСОБА_4 (а.с.а.с.10-11).

Відповідно до рішення Апеляційного суду Полтавської області від 26.10.2016 року вбачається, що позов ОСОБА_1 задоволено, визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 її батька ОСОБА_4 , спадщини за законом строком 3 місяці з дня набрання даним рішенням законної сили (а.с.а.с.12-13; аркуші 94-97 оглянутої цивільної справи №525/810/16-ц).

В подальшому, ухвалою Верховного Суду від 03.04.2019 року касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_8 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 26.10.2016 року було закрито та поновлено виконання рішення апеляційного суду Полтавської області від 26.10.2016 року (а.с.а.с.131-133 оглянутої цивільної справи №525/810/16-ц). При цьому, в даній ухвалі суду чітко вказано, що доказів того, що ОСОБА_8 є спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та прийняла спадщину суду не надано.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 вбачається, що остання 18.07.2016 року подала заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 , яка зареєстрована в реєстрі за № 60 (а.с.14).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі приватного нотаріуса Склярової А.В. вбачається, що 29.11.2016 року у приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області Склярової А.В. заведена спадкова справа за № 17/2016 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15).

З витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованого 20.05.2019 року державним кадастровим реєстратором вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,9830 га, що розташована на території Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить 130860,18 грн. (а.с.16).

Постановою від 16.12.2016 року приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області Склярової А.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на землях Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яка належала ОСОБА_4 за державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 086635 від 18.03.2005 року (а.с.17).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З повідомлення приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області від 30.10.2019 року №342/02-02, а також з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) вбачається, що в архіві приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Склярової А.В. відсутні відомості про заповіт ОСОБА_4 . За даними Спадкового реєстру інформація щодо посвідчення заповітів від імені ОСОБА_4 відсутня (а.с.а.с.36-37).

З повідомлення приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу Полтавської області від 30.10.2019 року №341/02-02, а також з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та копій документів зі спадкової справи вбачається, що у нотаріальному діловодстві зберігається не закрита діловодством спадкова справа на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Спадкова справа була відкрита 29 листопада 2016 року за № 17/2016 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини та рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 26.10.2016 року щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. 16 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Склярової А.В. з заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що належала її батьку - ОСОБА_4 . Майно, на яке подано заяву щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на землях Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яка належала ОСОБА_4 за Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 086635 від 18.03.2005 року. У видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку позивачу ОСОБА_1 було відмовлено, у зв`язку з тим, що нею не був наданий оригінал Державного акту та витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку - документи, що підтверджують право власності на майно померлого. Інших заяв до спадкової справи не надходило (а.с.а.с.38-41).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

У відповідності до вимог ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають, зокрема, дружина та діти спадкодавця.

У відповідності до вимог ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 цієї статті).

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном закріплено у ст.317 ЦК України, а ст.321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України і означає, що право власності є недоторканним і власник може бути позбавлений, або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку встановленим законом.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. Відповідно до п.1 постанови відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилась не раніше 01 січня 2004 року.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Серед підстав набуття права власності на земельні ділянки громадянами України передбачених ч.1 ст.81 Земельного кодексу України є прийняття спадщини та виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.

Зі змісту п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення у особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 цього Кодексу.

Також, у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

В контексті звернення позивача ОСОБА_1 до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі зазначено, що в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі .

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свої власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на вищевикладене вбачається, що положення ч.1 ст.1268 ЦК України стосовно захисту права власності повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі Пайн Велів Девелопментс ЛТД проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі Голден проти Сполученого королівства ) та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, та того, що в даний час позивач у позасудовому порядку не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадкове майно (на спадкову земельну ділянку) з мотивів, які викладені у постанові відповідного нотаріуса, з урахуванням принципу юридичної визначеності та враховуючи вищевказану практику Верховного Суду України щодо права власності, а також повне визнання відповідачем заявленого позову, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу Склярова А.В. про визнання права власності в порядку, в межах заявлених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.41,55 Конституції України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , ст.ст.15,16,328,392,1216-1218,1220,1261,1268,1296,1297 ЦК України, ст.ст.4,11,12,13,76-80,81,83,89,197,200,206,247,259,263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , представником якої діє ОСОБА_2 до Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу Склярова А.В. про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку кадастровий номер 5320282600:00:001:0173, площею 3,98 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Михайлівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яка належала її померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 батьку ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.03.2005 року серії ПЛ № 086635.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 ; представник позивача адвокат Антіхович Володимир Володимирович, місце знаходження АДРЕСА_2 ; відповідач Михайлівська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, місце знаходження с. Михайлівка, вул. Гагаріна, № 2 Великобагачанського району Полтавської області, код ЄРПОУ 21045024; відповідач ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду не відомий, паспортні дані суду не відомі; третя особа Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, місце знаходження м. Полтава вул. Уютна, 23; третя особа Приватний нотаріус Великобагачанського районного нотаріального округу Склярова А.В., місце знаходження сел. Велика Багачка вул. Шевченка, 95 Великобагачанського району Полтавської області.

Повний текст рішення складений 24.02.2020 року (враховуючи, що 22 та 23.02.2020 року були вихідними днями).

Суддя В.В.Хоролець