Рішення

від 18.02.2020 по справі 136/1837/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1837/19

провадження № 2/136/546/19

РІШЕННЯ

іменем України

"18" лютого 2020 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача, підставність якого обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_6 . Після її смерті відкрилась спадщина, яку успадкувала позивач, у зв`язку із чим 06.11.2018 державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної установи на її ім`я було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 .

У вересні 2019 при зверненні до Війтовецької сільської ради Липовецького району позивач дізналась, що земельна ділянка під вищевказаним будинком та для ведення особистого селянського господарства біля будинку, 08.12.2008 рішенням 24 сесією 5 скликання Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області була передана безоплатно ОСОБА_7 у приватну власність, площею 0,38 га в т.ч. для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,13 га.

06.04.2009 рішенням 29 сесії 5 скликання Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області було прийнято рішення про часткову зміну рішення 24 сесії 5 скликання від 08.12.2008 та видачу державного акта на право власності ОСОБА_7 .

На підставі вказаних рішень ОСОБА_7 08.01.2010 було виготовлено державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК в„–771394 на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0522281000:01:000:0237) та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК в„–771395 на земельну ділянку площею 0,0287 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0522281000:01:000:0238), які на даний час втрачені.

Позивач вважає, що вищевказані рішення органу місцевого самоврядування на підставі яких було видано державні акти порушують її законні права та інтереси як власника нерухомості, оскільки при їх видачі не було жодних правових підстав визначених нормами Земельного кодексу України за наявності яких вищевказані земельні ділянки могли бути передані у власність ОСОБА_7 , , отож їх слід визнати незаконними та скасувати, а також скасувати зазначені вище державні акти, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.

У визначений судом строк відзиву відповідачами не було надано до суду, утім надано заяви, відповідно до яких вони визнали обставини зазначені у позові та позовні вимоги, не заперечували щодо задоволення позову, а розгляд справи просили проводити за їх відсутності.

Ухвалою суду від 19.11.2019 було витребувано з Липовецької державної нотаріальної контори матеріали спадкової справи №91/2016 до майна померлого ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 ).

У судове засідання позивач не з`явилась, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його за результатами підготовчого судового засідання, в порядку ст.ст. 200, 206 ЦПК України, на підставі наявних у справі матеріалів, при цьому не здійснюючи фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що згідно із Свідоцтвом про право на спадщину за законом виданим державним нотаріусом Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори від 06.11.2018 та зареєстрованому в реєстрі за №1-255 (а.с.14), ОСОБА_1 є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області Кобзар С.В. 19.10.2007 за № 2741. Право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Державним реєстратором: Чернюк Людмила Михайлівна, Славнянська сільська рада Липовецького району, Вінницька обл. 17.07.2018, номер запису про право власності: 27083181, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1600719905222.

На підставі вищевказаного Свідоцтва було внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.16) про право приватної власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що 08.12.2008 рішенням 24 сесії 5 скликання Війтовецької сільської ради Липовецького району Про передачу земельної ділянки у власність (а.с.18), ОСОБА_7 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку в межах сільської ради АДРЕСА_1 , загальною площею 0,38 га, у тому числі для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд - 0,25 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,13 га.

06.04.2009 рішенням 29 сесії 5 скликання Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області було внесено частково зміни до 24 сесії 5 скликання від 08.12.2008 (а.с.13), відповідно до якого затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_7 , яка знаходиться по АДРЕСА_1 , внесено зміни до 24 сесії 5 скликання від 08.12.2008 Війтовецької сільської ради в частині площ земельної ділянки переданої у власність та зміни до земельно - кадастрових документів у відповідності до фактичних розмірів визначених у натурі технічною документацією; вирішено видати державні акти на право власності на землю в розмірі фактичного землеволодіння загальною площею 0, 2787 га, у тому числі: для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,2500 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,0287 га.

На підставі вищевказаних рішень Війтовецької сільської ради на ім`я ОСОБА_7 08.01.2010 було виготовлено та видано державні акти на право власності на земельні ділянки, а саме:

- серії ЯК в„–771394 на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0522281000:01:000:0237);

- серії ЯК №771395 на земельну ділянку площею 0,0287 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0522281000:01:000:0238).

Позивач звернулась до суду із даним позовом, в якому просить визнати незаконними та скасувати вищевказані рішення органу місцевого самоврядування та державні акти видані на земельні ділянки, що заходяться під належним їй житловим будинком, а також для ведення особистого селянського господарства видані на ім`я ОСОБА_7 , вказуючи на порушення її законних прав та інтересів.

Правилами ст..4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, що звернулась за їх захистом.

При цьому, у разі порушення права на земельну ділянку його захист передбачено у визначений статтями 21, 393 ЦК України та пунктом частини третьої статті 152 Земельного кодексу України спосіб.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та після якої спадщину прийняла позивач, набула у власність цілий житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Договору дарування укладеного 09.10.2007 між нею та ОСОБА_7 , який було посвідчено приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу 19.10.2007 та зареєстровано в реєстрі за №2741 (а.с.10). Згідно із умовами вказаного договору дарування земельна ділянка не була його предметом.

Із матеріалів спадкової справи, які були витребувані судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 прийняли спадщину, отож є спадкоємцями кожен по 1/5 частці належного спадкодавцеві майна.

Правилами ст..120 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення даних правовідносин) було передбачено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Нормами ст..121 ЗК України було визначено норми земельних ділянок для безоплатної передачі, відповідно до якої громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.

Відповідно до ст..81 ЗК України, визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Підстави набуття права на землю передбачено ст..116 ЗК України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на час винесення оскаржуваних позивачем рішень Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області ОСОБА_7 вже не був власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки об`єкт нерухомості був відчужений за Договором дарування від 09.10.2007, а інших правових підстав на користування, тощо, земельною ділянкою необхідною для будівництва та його обслуговування ОСОБА_7 не мав.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що Війтовецька сільська рада не мала жодних правових підстав для безоплатної передачі у власність ОСОБА_7 земельної ділянки за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) виходячи із розміру норм землі у селах 0,25 гектара.

У постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2824цс15 зроблено висновок, що оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку .

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що рішення органу місцевого самоврядування у цій частині є незаконними та підлягають скасуванню, а виданий на його підставі державний акт має бути визнаний недійсним, оскільки оскаржувані акти суперечать актам цивільного законодавства та порушують цивільні права та інтереси позивача, отож з метою захисту її порушеного права вони підлягають захисту судом у спосіб, що нею обраний.

У той же час суд не вбачає правових підстав для визнання незаконними та скасування рішень про безоплатну передачу у власність ОСОБА_7 земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та державного акту на підставі яких він був виданий, оскільки матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вимог у цій частині, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові) та порушує цивільні права або інтереси позивача, відтак такі вимоги є недоведеними.

За таких обставин, суд задовольняє позов частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 13, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) до Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області (місцезнаходження: 22553, Вінницька область, Липовецький район, с. Війтівці, вул.. Миру, 10, ЄДРПОУ - 04328996), ОСОБА_2 області (місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_6 ), про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Війтовецької сільської ради Липовецького району 24 сесії 5 скликання від 08.12.2008 Про передачу земельної ділянки у власність в частині передачі ОСОБА_7 безоплатно у приватну власність земельної ділянки в межах сільської ради АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд - 0,25 га.

Визнати незаконним та скасувати рішення Війтовецької сільської ради Липовецького району 29 сесії 5 скликання від 06.04.2009, яким було внесено частково зміни до 24 сесії 5 скликання від 08.12.2008 Про передачу земельної ділянки у власність в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_7 , яка знаходиться по АДРЕСА_1 та видачі державного акту на право власності на землю, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,2500 га.

Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК в„–771394 , площа земельної ділянки 0,2500 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 0522281000:01:000:0237).

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до суду апеляційної інстанції через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко