Рішення

від 25.02.2020 по справі 136/2101/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/2101/19

провадження № 2-о/136/70/19

РІШЕННЯ

іменем України

"25" лютого 2020 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суд м. Липовець цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Трощанська сільська рада Липовецького району Вінницької області, про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулась до суду із вищевказаною заявою, в якій просить суд встановити факт її, ОСОБА_1 , постійного проживання разом із спадкодавцем - її матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Вимоги заяви заявником обґрунтовано тим, що після смерті матері відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка. Позивач спадщину прийняла шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, оскільки з 2011 року по даний час проживає за адресою, якою проживала спадкодавець, від неї не відмовилась у межах визначеного законодавцем строку, утім нотаріус відмовив у видачі на її ім`я нотаріального акту, вказуючи на те, що зареєстроване місце проживання заявника є відмінним від місця проживання спадкодавця, що стало підставою для звернення до суду, оскільки іншого порядку встановлення цього факту від якого залежать майнові права заявника чинним законодавством не передбачено.

Заінтересованою особою відзиву до суду не було подано в межах визначеного судом строку, утім сільський голова надав до суду заяву, в якій він визнав обставини викладені в заяві, не заперечував проти задоволення заяви, а розгляд справи просив проводити за відсутності їх представника.

Ухвалою суду від 28.11.2019 було витребувано за клопотанням заявника матеріали спадкової справи до майна померлого спадкодавця.

Заявник в судове засідання не з`явилась, однак надала до суду заяву, в якій просила вимоги задовольнити, а розгляд справи проводити за її відсутності.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, при цьому не здійснюючи фіксування судового процесу технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши усі зібрані у справі докази в їх сукупності встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Липовець Вінницької області, померла ОСОБА_2 , на що вказує свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилась спадщина.

Згідно із інформацією витребуваною судом із нотаріальної установи, спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не заведена.

Згідно із довідкою виданою виконавчим комітетом Трощанської сільської ради Липовецького району Вінницької області (а.с.7), ОСОБА_1 з 2011 року проживала разом з матір`ю ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 та залишилась проживати в даному будинку після смерті матері.

Факт родинних відносин заявника ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_2 підтверджено свідоцтвом про народження та відповідно Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.8, 9).

Згідно частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до положень пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Встановлення факту про який просить заявник має для нього юридичне значення, оскільки дає право на прийняття спадщини після смерті спадкодавця за законом, іншого порядку чи можливості встановити зазначений факт заявник не має.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово; реєстрація внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

Реєстрація місця проживання або місця перебування особи це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

У рішенні від 14.11.2001 року по справі № 1-31/2001 (справа щодо прописки) Конституційний Суд України констатував, що вільне пересування і вибір місця проживання є суттєвою гарантією свободи особистості, умовою її професійного і духовного розвитку. Це право, як і інші права і свободи людини, є невідчужуваним та непорушним (ст. 21 Конституції України). Водночас назване право не є абсолютним. Свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України можуть бути обмежені, але тільки законом (ст. 33 Конституції України).

З зазначеного слідує, що реєстрація місця проживання є адміністративною дією, яка встановлює додатковий зв`язок особи з державою і не є обставиною, яка підтверджує чи спростовує фактичне місце проживання або перебування особи.

Керуючись принципом верховенства права, закріпленим у статті 8 Конституції України, суд повинен виходити із того, що людина, її права та свободи є найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу положень частини 2 статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, факт відсутності запису про реєстрацію постійного місця проживання заявника за місцем реєстрації спадкодавця, з урахуванням зазначених обставин, не може слугувати безумовною підставою позбавлення його законного права на прийняття спадщини, яка відкрилась після його смерті в порядку, передбаченому частиною 3 статті 1268 ЦК України.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що заявником доведено обставини, на які вона посилається у заяві, встановлення даного факту має для заявника юридичне значення, оскільки від цього залежить реалізація її спадкових прав, іншого порядку чи можливості встановити даний факт чинним законодавством не передбачено, а встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За таких обставин, суд задовольняє заяву у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), заінтересована особа: Трощанська сільська рада Липовецького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Шкільна, 3, с. Троща, Липовецького району, Вінницької області, 22552, ЄДРПОУ - 20089114) про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко