Рішення

від 20.02.2020 по справі 911/3177/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/3177/19

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., за участю секретаря судового засідання Денисевич К.Ю., розглянув за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (Київська обл., м. Біла Церква)

до Житлово-будівельного кооперативу "Автомобіліст" (Київська обл., м. Біла Церква)

про стягнення 141199,78 грн

за участю представників сторін

від позивача: Мельник О.Г. - довіреність від 08.01.2020 вих. № 21;

від відповідача: не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (далі - позивач) подало до господарського суду позов про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Автомобіліст" (далі - відповідач) 141199,78 грн заборгованості, з яких 131657,42 грн основного боргу, 7982,25 грн пені, 746,83 грн 3% річних та 813,28 грн інфляційних втрат.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 11062 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення в частині своєчасної сплати наданих послуг за період з червня по листопад 2019 року.

Ухвалою від 26.12.2019 Господарський суд Київської області відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в підготовчому засіданні на 04.02.2020.

Ухвалою від 04.02.2020 Господарський суд Київської області виправив описку в тексті ухвали Господарського суду Київської області від 26.12.2019 у справі № 911/3177/19 в частині зазначення назви відповідача.

У судовому засіданні 04.02.2020 Господарський суд Київської області оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.02.2020.

Представник позивача в судовому засіданні 20.02.2020 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в засідання суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, доказом чого є поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. Правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши повідомлені обставини, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (виконавець) та Житлово-будівельним кооперативом "Автомобіліст" (споживач) було укладено договір № 11062 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (далі - договір), за п. 1.1. якого виконавець зобов`язався своєчасно надавати споживачу послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (далі - послуги) у необхідних обсягах, визначених нормативним розрахунком та відповідної якості, а споживач зобов`язався своєчасно і у повному обсязі оплачувати отримані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, перебачених цим договором.

У відповідності до п. п. 3.1 та 3.2 договору кількість холодної води, що постачається виконавцем на об`єкти споживача, визначається за показниками приладів обліку, встановлених на межі балансової належності мереж споживача та виконавця, опломбованих і зареєстрованих виконавцем.

Зняття показників приладів обліку здійснюється представником виконавця в присутності споживача або самим споживачем щомісячно з 5 по 25 поточного місяця.

Пунктами 4.1 - 4.5 договору сторони погодили, що надані за даним договором послуги, оплачуються споживачем щомісячно на підставі виписаного виконавцем рахунку. Рахунок за надані послуги виписується виконавцем, як правило, один раз на місяць і в ньому зазначається період надання послуг, що відповідає місяцю, на який припадає дата останнього зняття показників приладів обліку. Розрахунковим періодом, за який виписується рахунок, є період між попереднім та останнім зняттям показників приладів обліку.

За погодженням сторін, надані виконавцем послуги споживач може оплачувати із застосуванням авансової системи оплати спожитих послуг. В такому випадку рахунок на авансовий платіж виписується виконавцем до 10-го числа розрахункового місяця. Сума авансового платежу не може перевищувати 50% вартості послуг отриманих у попередньому місяці. Виконавець виписує споживачу рахунок на оплату спожитих послуг із врахуванням сум сплаченого авансового платежу у даному розрахунковому періоді до 25-го числа поточного місяця.

Термін оплати рахунків за надані послуги (рахунків на авансовий платіж) - протягом 5-ти банківських днів з дати отримання споживачем рахунків.

Порядок оплати - безготівковим порядком шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця. Крім того, допускається проведення розрахунків готівкою, з використанням бюджетних коштів на відшкодування наданих пільг і субсидій - у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також інші види розрахунків не заборонені чинним законодавством України.

У разі наявності заборгованості споживача за надані послуги, виконавець зараховує отримані кошти на її погашення у порядку календарної черговості виникнення заборгованості, навіть якщо в платіжному документі споживача буде зазначено будь-який інший період, за який проводиться оплата.

У відповідності до п.п. 12.1, 12.2 договору останній набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 "грудня" 2013 р. Договір вважається переукладеним на наступний календарний рік на таких же умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить про закінчення строку його дії.

07.04.2015 між сторонами було підписано додаткову угоду до договору, якою, серед іншого, було викладено п. 2.3 договору (розрахунок вартості послуг) в новій редакції.

Як вбачається із позовної заяви, спір у справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо оплати послуг з центрального постачання холодної води та водовідведення, наданих йому на виконання умов договору №11062 від 01.07.2013, який по суті є договором про надання послуг. Оскільки в матеріалах справи відсутні докази відмови хоч однієї із сторін договору від його поновлення на новий строк, суд визнає, що договір був діючим на період надання позивачем відповідачу послуг за період з червня по листопад 2019 року.

Приписами ст. 901 ЦК України унормовано, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено у ч. 3 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем у період з червня по листопад 2019 року були надані послуги з водопостачання та водовідведення по об`єкту споживача, розташованому по вул. О. Гончара, 4, що у м. Біла Церква Київської області.

За спірний період позивачем було складено акти зняття показників приладів обліку, які стали підставою для подальшого формування відповідачу на оплату рахунків за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з червня по листопад 2019 року.

Так, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що рахунок на оплату послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення за червень 2019 року на суму 26005,32 грн представник відповідача отримав нарочно 26.06.2019, за липень 2019 року на суму 21802,44 грн - 31.07.2019, за серпень 2019 року на суму 27056,04 грн - 29.08.2019, за вересень 2019 року на суму 21874,08 грн - 27.09.2019, за жовтень 2019 року на суму 25269,82 грн - 30.10.2019, за листопад 2019 року на суму 27344,99 грн - 29.11.2019. Загальна сума наданих позивачем за вищевказаний період послуг склала 149352,69 грн.

З огляду на термін проведення оплати по рахунку, передбачений сторонами у п.4.3 договору, у відповідача виник обов`язок розрахуватися з позивачем за отримані у червні 2019 року послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у строк до 03.07.2019 включно, у липні 2019 року - до 07.08.2019 включно, у серпні 2019 року - до 05.09.2019 року включно, у вересні 2019 року - до 04.10.2019 включно, у жовтні 2019 року - до 06.11.2019 року включно та у листопаді 2019 року - до 06.12.2019 включно.

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами укладеного між сторонами договору сторони погодили, що відповідач має оплатити виставлені позивачем рахунки за надані послуги протягом 5-ти банківських днів з дати отримання рахунків.

Однак судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору, а також положень ст.ст. 525,526 ЦК України та ст. 193 ГК України, свої зобов`язання по оплаті отриманих послуг виконав частково.

Як вбачається з матеріалів справи, за період дії договору та на виконання його умов на підставі виставлених позивачем рахунків відповідачем було виконано свій обов`язок по оплаті послуг на загальну суму 108000,00 грн.

Так, частина коштів у сумі 28500,00 грн була сплачена відповідачем на рахунок позивача через банківську установу АТ "КРЕДІ АГРІГОЛЬ БАНК", доказом чого є банківська довідка від 11.12.2019 вих. № 1236, а решта коштів в сумі 79500,00 грн - шляхом внесення їх в касу позивача, що підтверджено карткою рахунку 361 за червень - грудень 2019 року.

Оскільки станом на початок червня 2019 року у відповідача перед позивачем обліковувалось непогашене сальдо за отримані, однак неоплачені у строк, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення на суму 90304,73 грн, позивач зарахував проведені відповідачем оплати суми боргу частково в рахунок погашення боргу, що виник за минулий період, що відповідає п. 4.5 договору, а залишок коштів у розмірі 17695,27 грн спрямував на часткове погашення заборгованості за надані послуги по рахунку за червень 2019 року.

Відтак, станом на час розгляду справи в суді у відповідача виник борг перед позивачем за отримані у період з червня по листопад 2019 року послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення на суму 131657,42 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 23.10.20189 вих. № 1-04/09-3345 про сплату боргу за отримані згідно з договору послуги, однак відповідач повністю заборгованість не погасив, заборгувавши позивачу 131657,42 грн, що стало підставою для звернення останнього до суду з даним позовом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Оскільки станом на день прийняття рішення у даній справі у відповідача рахується перед позивачем заборгованість за отримані у період з червня по листопад 2019 року послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення на суму 131657,42 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача вищевказаної суми боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, тому підлягають до задоволення судом у повному обсязі.

Водночас, за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором, позивач просить стягнути на свою користь також 7982,25 грн пені, 746,83 грн 3% річних та 813,28 грн інфляційних втрат.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в розрахунковий період, від простроченої суми. Нарахування пені здійснюється за кожен день прострочення платежу, включаючи день оплати.

З розрахунку позивача вбачається, що пеня останнім нарахована за період з дати виникнення заборгованості в розрізі кожного виставленого рахунку окремо по 10.12.2019.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку, суд встановив, що він обгрунтований та вірний.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування і стягнення на свою користь з відповідача інфляційних та 3% річних, господарський суд враховує, що за ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 813,28 грн за період з червня по жовтень 2019 року (включно), а також 746,83 грн 3% річних за період з дати виникнення заборгованості в розрізі кожного виставленого рахунку окремо по 10.12.2019.

Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних та річних, господарський суд встановив, що їх суми такоє обгрунтовані та вірні.

Приписами ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості та/або інших доказів на спростування позовних вимог суду не надав. Водночас вимоги позивача, заявлені у позові, суд вважає доведеними належними та допустимими доказами у справі.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 141199,78 грн, з яких 131657,42 грн основного боргу, 813,28 грн інфляційних втрат, 746,83 грн 3% річних та 7982,25 грн пені.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 236- 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" до Житлово-будівельного кооперативу "Автомобіліст" про стягнення 141199,78 грн задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Автомобіліст" (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вул. Олеся Гончара, будинок 4, код ЄДРПОУ 23569398) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (09100, Київська обл., місто Біла Церква, вул. Сухоярська, будинок 14, код ЄДРПОУ 38010130) 131657 (сто тридцять одну тисячу шістсот п`ятдесят сім) гривень 42 копійки основного боргу, 813 (вісімсот тринадцять) гривень 28 копійок інфляційних втрат, 746 (сімсот сорок шість) гривень 83 копійки 3% річних, 7982 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят дві) гривні 25 копійок пені та 2117 (дві тисячі сто сімнадцять) гривень 99 копійок судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією про дане судове рішення учасники справи можуть ознайомитися на сайті: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Повне рішення складено: 25.02.2020

Суддя В.М. Антонова