Ухвала

від 28.01.2020 по справі 911/3189/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" січня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3189/19

за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури, Київська обл., м. Бориспіль в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, м. Київ, Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролігоспу, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н., с. Циблі

до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аматех", м. Київ

про визнання недійсним розпорядження та договору оренди земельної ділянки

Суддя Рябцева О.О.

Секретар судового засідання Зоря В.С.

За участю представників:

від прокуратури: Слабковська О.О.;

від позивача-1: Божинський В.В. (дов. № 1-к від 09.01.2020 р.);

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

Встановив:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, Державного підприємства Переяслав-Хмельницького державного агролігоспу до Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аматех" про визнання недійсним розпорядження Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації № 303 від 17.03.2010 р., яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю "Аматех" для організації риболовецького стану та передано на умовах довгострокової оренди земельну ділянку загальною площею 0,2015 га, розташовану на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області та визнання недійсним Договору оренди земельної ділянки від 21.05.2010 р., укладеного між Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аматех" щодо земельної ділянки загальною площею 0,2015 га (кадастровий номер 3223388200:02:015:0080), для організації риболовецького стану на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 21.05.2010 р. між Переяслав-Хмельницькою РДА та ТОВ "Аматех" на підставі розпорядження Переяслав-Хмельницької РДА № 303 від 17.03.2010 р., яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2015 га, що розташована на території Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, для організації риболовецького стану. Проте, земельна ділянка з кадастровим номером 3223388200:02:015:0080 знаходиться (фактично накладається) на землях лісогосподарського призначення, які як на час видачі спірного розпорядження, так і на даний час перебувають у користуванні Державного Агролісгоспу, який дозволу на вилучення з постійного користування підприємства вказаної земельної ділянки з лісового фонду не надавав. Надання земельної ділянки для риболовелького стану відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 122 Земельного кодексу України не відносилось до повноважень районної державної адміністрації. Прокурор стверджує, що розпорядження № 303 від 17.03.2010 р. прийнято з порушенням ст.ст. 20, 21, 56, 57, 59, 93, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України та ст. 57 Лісового кодексу України, оскільки передача земельної ділянки в оренду проведена не уповноваженим органом, за відсутності рішення відповідного органу державної влади про вилучення лісових земель, згоди землекористувача, в порушення порядку зміни цільового призначення та надання цих земель у користування ТОВ "Аматех", передача яких заборонена законом. Таким чином, спірне розпорядження підлягає визнанню в судовому порядку недійсним в порядку, визначеному ст.ст. 152, 155 ЗК України, ст.ст. 16,21,393 ЦК України. Оскільки спірний договір оренди земельної ділянки від 21.05.2010 р. укладений на підставі незаконного розпорядження, то відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України він підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2020 р. відкрито провадження у даній справі, підготовче засідання призначено на 28.01.2020 р.

Прокурор у підготовчому засіданні 28.01.2020 р. заперечував щодо зупинення провадження у справі.

Представник позивача-1 у підготовчому засіданні щодо зупинення провадження у даній справі зазначив, що покладається на розсуд суду.

Представник позивача-2 у підготовче засідання не з`явився. Позивач-2 про причини неявки представника суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Представник відповідача-1 у підготовче засідання не з`явився. Відповідач-1 про причини неявки представника суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103271868530.

Представник відповідача-2 у підготовче засідання не з`явився. Відповідач-2 про причини неявки представника суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання був повідомлений належним чином в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Дослідивши матеріали справи № 911/3189/19, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача-1, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Звернення прокурора з позовом до господарського суду Київської області обґрунтоване посиланням на ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

При цьому, прокурором позивачем-1 вказано Київську обласну державну адміністрацію, як орган який відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України передає земельні ділянки із земель державної власності та згідно з ст. 28 Закону України Про місцеві державні адміністрації , у якого для реалізації наданих повноважень є право, серед іншого, звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

На думку прокурора, Державний Агролісгосп як постійний лісокористувач та Київська обласна державна адміністрація як орган уповноважений розпоряджатись землями лісового фонду у даному випадку є органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в інтересах держави.

Прокурор стверджує, що не вжиття дирекцією Державного Агролігоспу та надалі не встановлення підстав для відновлення порушених інтересів держави, пов`язаних з охороною та захистом земель сільськогосподарського призначення, ліквідаційною комісією, куди входить представники Переяслав-Хмельницької РДА свідчить про необхідність захисту зазначених інтересів безпосередньо Бориспільською міцевою прокуратурою, у зв`язку з неналежним виконанням уповноваженими органами свої повноважень.

Зазначене відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 56 ГПК України є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення даного позову.

Як слідує з наявних відомостей у Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 р. прийнято до розгляду справу № 912/2385/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2019 р., передану колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій, зокрема поставлені питання щодо того, чи зобов`язаний прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, окрім обґрунтування сутності порушень інтересів держави та необхідності їх захисту, обґрунтовувати також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора шляхом: додання до позовної заяви суду доказів, які підтверджують, що захист законних інтересів держави не здійснюється, зокрема доказів здійснення передбачених законом дій щодо порушення прокурором відповідного провадження у разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурором; обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (чи достатньо у такому разі самого лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження для прийняття позову прокурора до розгляду ).

Крім того, у вказаній справі Великою Палатою Верховного Суду розглядатиметься питання, щодо правових наслідків у випадку, якщо судом після відкриття провадження у справі за результатами розгляду справи буде встановлено відсутність підстав для представництва інтересів держави в суді (прокурор не обґрунтовував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, недотримання прокурором процедури, що передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру ). Зокрема, правового висновку Великої Палати потребують питання: чи свідчить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави про відсутність процесуальної дієздатності; які правові наслідки, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з таким позовом. Приймаючи до розгляду вказану справу Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що вирішення поставлених питань щодо обґрунтування прокурором звернення до суду в інтересах держави сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність, та принципу пропорційності, тобто, розумного балансу між приватними й публічними інтересами.

Отже, Великою Палатою Верховного Суду, серед іншого, вирішуватиметься питання щодо змісту доказів, які повинні бути надані прокурором при зверненні з позовом в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та необхідності обґрунтування та доведення суду причин, через які захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, а також щодо правових наслідків, якщо суд після відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором установить відсутність підстав для звернення прокурора до суду.

Вказане свідчить про те, що правовідносини у справі № 911/3189/19 та у справі № 912/2385/18 є подібними.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи викладене, оскільки Великою Палатою Верховного Суду переглядаєтся судове рішення в подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження в справі № 911/3189/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити провадження у справі № 911/3189/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України .

У той же час згідно пункту 17.5 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено 25.02.2020 р.

Суддя О.О. Рябцева