Рішення
від 24.02.2020 по справі 911/200/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/200/20

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Кулаковій С.С. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Е.М. Плюс , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство Натуральна ферма , с. Красне Перше Обухівського району

про стягнення 124 447,13 грн.

за участю представників:

від позивача: Черноусов О.А., керівник, витяг з ЄДР;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Е.М. Плюс", м. Київ (далі по тексту - ТОВ Е.М.Плюс ) звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 16.01.2020 №1 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "Натуральна ферма", с. Красне Перше Обухівського району Київської області (далі по тексту - ТОВ АПП Натуральна ферма ), в якому просить суд стягнути з відповідача 124 447,13 грн. заборгованості за договором поставки продуктів харчування та товарів побутового призначення №1206 Ю від 12.06.2019, з яких 110 000,00 грн. основного боргу, 14 447,13 грн. пені (за період з 16.08.2019 по 16.01.2020) та просить суд покласти на відповідача відшкодування судових витрат.

Позов обґрунтований тим, що на виконання договору поставки продуктів харчування та товарів побутового призначення №1206Ю від 12.06.2019 позивач здійснював поставки товару відповідачу, які не були оплачені у встановлений договором строк протягом 7 календарних днів з моменту оформлення приймання товару. У зв`язку з цим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 110000,00 грн., яку відповідач просить суд стягнути з відповідача з врахуванням передбаченої договором пені за прострочення грошового зобов`язання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/200/20, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи призначено на 24.02.2020. Цією ж ухвалою суд встановив відповідачу строк для подання відзиву до 21.02.2020 та в порядку частини 2 ст. 74 ГПК України зобов`язав відповідача подати докази оплати коштів позивачу за договором поставки продуктів харчування та товарів побутового призначення №1206Ю від 12.06.2019.

11.02.2020 від позивача до господарського суду надійшли письмові пояснення від 07.02.2020 №1 щодо нарахованої пені.

В судове засідання 24.02.2020 з`явився представник позивача, який позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представника не направив, відзив та витребувані судом документи не подав, про причини нез`явлення та невиконання вимог суду не повідомив.

Залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення свідчить про те, що відповідач копію ухвали від 27.01.2020 про відкриття провадження у справі отримав 31.01.2020, відтак був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 1 ст. 202 ЦК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

12.06.2019 між ТОВ АПП Натуральна ферма (покупець) та ТОВ Е.М. Плюс (постачальник) укладено договір поставки продуктів харчування та товарів побутового призначення №1206Ю (далі - Договір), відповідно до умов якого:

- Постачальник зобов`язується систематично поставляти покупцю товар, покупець зобов`язується приймати такий товар та своєчасно здійснювати його оплату (п.1.1);

- Постачальник зобов`язується прийняти від покупця замовлення товару та здійснити поставку на умовах DAP (склад покупця) своїми засобами та за свій рахунок (пункт 2.1);

- Покупець оплачує 100% вартості товару безготівковим розрахунком протягом 7 календарних днів з моменту оформлення приймання товару (п.4.2);

- Факт приймання товару покупцем засвідчується підписанням ним накладної на поставлений товар (п.5.2);

- У разі порушення строків оплати за товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, у розмірі, що діяв на момент виникнення прострочення (п.8.1 договору в редакції протоколу розбіжностей, прийнятого та підписаного сторонами в редакції покупця).

Додатком до договору сторони засвідчили відбиток штампу (печатки) та узгодили особу, якій надано повноваження від імені покупця одержувати запаси товару від представників постачальника.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання вищевказаного договору поставки позивач поставляв, а відповідач приймав товар, в тому числі за нижченаведеними підписаними обома сторонами та скріпленими печатками обох сторін видатковими накладними:

1) №8672 від 23.07.2019 на суму 6 231,61 грн.;

2) № 8673 від 23.07.2019 на суму 349,30 грн.;

3) № 8735 від 24.07.2019 на суму 816,74 грн.;

4) № 8900 від 30.07.2019 на суму 6 053,46 грн.;

5) № 8901 від 30.07.2019 на суму 7793,57 грн.;

6) № 8902 від 30.07.2019 на суму 626,50 грн.;

7) № 8903 від 30.07.2019 на суму 10 943,62 грн.;

8) № 8904 від 30.07.2019 на суму 8715,79 грн.;

9) № 8905 від 30.07.2019 на суму 13375,88 грн.;

10) № 8906 від 30.07.2019 на суму 24 549,76 грн.;

11) №8907 від 30.07.2019 на суму 216,00 грн.;

12) №8935 від 31.07.2019 на суму 5 302,91 грн.;

13) №8936 від 31.07.2019 на суму 3 154,82 грн.;

14) №8937 від 31.07.2019 на суму 638,37 грн.;

15) №8953 від 31.07.2019 на суму 823,51 грн.;

16) №8974 від 01.08.2019 на суму 208,23 грн.;

17) №8975 від 01.08.2019 на суму 1041,15 грн.;

18) №9181 від 06.08.2019 на суму 3 329,72 грн.;

19) №9182 від 06.08.2019 на суму 5 607,71 грн.;

20) №9183 від 06.08.2019 на суму 7 720,73 грн.;

21) №9184 від 06.08.2019 на суму 6 240,21 грн.;

22) №9185 від 06.08.2019 на суму 236,55 грн.;

23) №9186 від 06.08.2019 на суму 767,62 грн.

Суд дослідив наявні в матеріалах справи видаткові накладні та встановив, що вони оформлені відповідно до положень чинного законодавства, містять відомості, достатні для встановлення змісту господарської операції та достовірної ідентифікації відповідача як особи, яка отримала товар за вказаними накладними, а тому приймаються судом у якості належних та допустимих доказів отримання відповідачем товару, визначеного цими накладними та на суму, що в них зазначена.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Умовами пункту 4.2 Договору передбачено оплату 100% вартості товару протягом 7 календарних днів з моменту оформлення прийняття товару. Відтак, строк оплати товару за вищенаведеними видатковими накладними є таким, що настав.

Відповідно до частини 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений товар у повному обсязі, згідно вище перерахованих видаткових накладних, суду не подано в тому числі і на вимогу ухвали суду від 27.01.2020, яка набрала законної сили та є обов`язковою для виконання на всій території України.

Згідно підписаного сторонами та скріпленого печатками обох сторін Акту звірки взаєморозрахунків за період 01.07.2019 - 16.09.2019, станом на 16.09.2019 відповідач визнав існування заборгованості в сумі 120 000,00 грн.

Платіжним дорученням від 20.09.2019 №355 відповідач сплатив відповідачу 10000,00 грн. із призначенням платежу за продукти згідно договору №1206Ю від 12.06.2019 .

Суд встановив, що розмір основного боргу відповідача перед позивачем за спірними видатковими накладними, строк оплати якого настав, становить 110000,00 грн., у зв`язку з чим вимогу позивача про стягнення з відповідача основного боргу слід задовольнити повністю.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 14447,13 грн. пені за період з 16.08.2019 по 16.01.2020. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій: неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Сторони в умовах договору погодили, що у разі порушення строків оплати за товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, у розмірі, що діяв на момент виникнення прострочення (п.8.1 договору в редакції підписаного протоколу розбіжностей).

Здійснивши власний розрахунок належної до сплати пені, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду, суд встановив, що вірно розрахований розмір пені становить 14 450,69 грн.

Позивач заявив до стягнення 14447,13 грн. пені, частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, відтак вимога про стягнення пені належить до задоволення повністю у заявленій сумі 14 447,13 грн.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунок позовних вимог, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню повністю. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство Натуральна Ферма на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю Е.М.Плюс 110000,00 грн. основного боргу та 14447,13 грн. пені.

У зв`язку із задоволенням позову, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого судового збору в мінімальному законом встановленому розмірі 2102,00 грн. повністю.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 191, 231, 233, 236-238, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Е.М. Плюс задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислове підприємство Натуральна ферма (08725, Київська обл., Обухівський район, село Красне Перше, вул. Шевченка, буд. 1, ідентифікаційний код 39053788)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Е.М. Плюс (02090, м. Київ, Дніпровський район, вул. Сновська , буд. 20, ідентифікаційний код 39416303)

110 000,00 грн. (сто десять тисяч гривень нуль копійок) основного боргу ,

14 447,13 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста сорок сім гривень тринадцять копійок) пені,

2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 25.02.2020.

Суддя О.В. Конюх

СудГосподарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення24.02.2020
Оприлюднено27.02.2020
Номер документу87805132
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/200/20

Рішення від 24.02.2020

Господарське

Господарський суд Київської області

Конюх О.В.

Ухвала від 27.01.2020

Господарське

Господарський суд Київської області

Конюх О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні