Рішення

від 20.02.2020 по справі 916/3501/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

20 лютого 2020 року Справа № 916/3501/19

Провадження №1/913/710/19

За позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради , м. Одеса

до відповідача Малого приватно підприємства "Меркурій", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 143640 грн 10 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання - Терещенко Л.І.

без виклику представників

Суть спору: про стягнення 76826 грн 17 коп боргу, 12916 грн 85 коп . пені та 53897 грн 08 коп . неустойки за договором на оренду нежилого приміщення від 27.03.2017 № ТМО-249/17.

Дослідивши матеріали справи, яка розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження, суд встановив, що спір між сторонами виник з наступних причин.

Так, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого приватного підприємства "Меркурій" про стягнення 143640 грн 10 коп., яку ухвалою від 02.12.2019 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Луганської області, у зв`язку з тим, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням МПП "Меркурій" є м. Лисичанськ Луганської області, вул. Ворошилова, буд. 5, кімната 206.

Згідно з ч. 7 ст. 31 ГПК України справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між відповідачем та Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" був укладений договір оренди № ТМО-249/17 від 27.03.2017, відповідно до якого відповідачу, як орендарю, надано в строкове платне користування об`єкт комунальної власності - нежитлові приміщення першого поверху у вигляді котельні, загальною площею 144,7 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 6, строком до 20.03.2020 року.

Додатковим договором № 1 від 27.04.2018 року змінено назву орендодавця з Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

У відповідності із ст. 75 ГПК України, яка визначає підстави звільнення від доказування, обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

Зокрема, у рішенні Господарського суду Одеської області від 17.05.2019 у справі № 916/262/19 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Малого приватного підприємства "Меркурій", яке набрало законної сили, суд встановив, що на підставі рішення Одеської міської ради від 26.07.2017 року № 2284-VІІ "Про визначення органу, уповноваженого управляти майном, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси" Департамент комунальної власності Одеської міської ради є органом, уповноваженим управляти майном комунальної власності територіальної громади міста Одеси, та виступає орендодавцем щодо цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, за виключенням нерухомого майна, повноваження з управління яким передано іншим виконавчим органам Одеської міської ради.

Вказаним рішенням суд повністю задовольнив позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, розірвав договір оренди № ТМО-249/17 від 27.03.2017 року, виселив МПП "Меркурій" та стягнув з нього основний борг з орендної плати за період з 01.04.2018 по 30.11.2018 в сумі 78038 грн 60 коп. та пеню в сумі 8014 грн 97 коп. за період з 27.04.2018 по 30.11.2018.

Як свідчать матеріали справи, в подальшому 27.08.2019 державним виконавцем Другого Суворовського ВДВС ГТУЮ в Одеській області відповідно до акту державного виконавця, складеного при проведенні виконавчих дій у ході виконання рішення № 916/262/19, у примусовому порядку виселено МПП "Меркурій" з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 144,7 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 6.

Позивач вказує, що оскільки відповідачем за період з 01.12.2018 по 18.06.2019 орендна плата не була сплачена, утворилась заборгованість в сумі 76826 грн 17 коп. та він звернувся до суду.

Водночас, у зв`язку з несплатою відповідачем орендних платежів та несвоєчасне повернення орендованого майна після розірвання договору, позивачем нараховано пеню станом на 25.10.2019 в сумі 12916 грн 85 коп. та неустойку в порядку ст.785 ЦК України за період з 19.06.2019 по 27.08.2019 в сумі 53897 грн 08 коп.

Відповідач не надав відзив на позовну заяву, позов не оспорив, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача, суд дійшов висновку про неповну обґрунтованість позову та його часткове задоволення з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Згідно з ч. 1 ст. 284 ГК України, ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотною умовою договору оренди є орендна плата з урахуванням індексації.

Відповідно до п. 14 Методики розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Також згідно п. 2.2 договору місячна орендна плата корегується за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Господарським судом Одеської області при розгляді справи № 916/262/19 встановлено, що 27.03.2017 між Комунальним підприємством Теплопостачання міста Одеси (орендодавець) та Малим приватним підприємством Меркурій (орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення № ТМО-249/17 (в редакції додаткового договору № 1 від 27.04.2018), згідно п. 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху у вигляді котельні загальною площею 144,7 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 6.

До матеріалів справи доданий також акт прийому-передачі нежитлових приміщень від 27.04.2018, відповідно до якого відповідачу були фактично передані в оренду вказані вище нежитлові приміщення.

Відповідно до п. 1.3. договору термін його дії сторони встановили з 27.03.2017 до 20.03.2020.

В п. 2.1 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " , Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995 зі змінами та доповненнями, рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради.

За умовами п. 2.4 договору орендар зобов`язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Втім, відповідач орендну плату за період з 01.12.2018 по 18.06.2019 не сплатив, тому вимоги щодо стягнення боргу за належним розрахунком складають 76826 грн 17 коп., є обґрунтованими та судом задовольняються.

Договір оренди нежитлового приміщення № ТМО-249/17 від 27.03.2017 розірвано рішенням господарського суду Одеської області від 07.05.2019 у справі № 916/262/19, яке набрало законної сили 19.06.2019 .

У ході примусового виконання цього рішення державним виконавцем ГТУЮ в Одеській області 27.08.2019 встановлено, що боржника у приміщенні не виявлено, приміщення передано до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, про що складено акт від 27.08.2019, а 10.09.2019 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 59630993.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне внесення орендної плати з грудня 2018 року по червень 2019 року, яку заявлено за період з 16.12.2018 по 31.10.2019, що відповідає умовам п. 5.2 договору про встановлення відповідальності у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Розрахунок пені на суму 12916 грн 85 коп. відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи, тому ці вимоги також судом задовольняються повністю.

Щодо неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна після розірвання договору у відповідності до п. 4.10 договору та приписів ст.785 ЦК України за період з 19.06.2019 по 27.08.2019 в сумі 53897 грн 08 коп., то ці вимоги підлягають частковому задоволенню.

Так, п. 4.7 договору оренди № ТМО-249 від 29.03.2017 передбачено, що у випадку його дострокового розірвання орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендарю приміщення за актом у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі їх в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати об`єкта оренди. Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною 2 зазначеної норми, на підставі якої заявлено позовні вимоги про стягнення неустойки, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 ЦК України . Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України .

Оскільки, у п. 4.7 договору зазначено, що орендар, зобов`язаний у 15-денний термін передати орендарю приміщення за актом у належному стані, то вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки за період з 19.06.2019 по 27.08.2019 за прострочення виконання зобов`язання щодо повернення майна після набрання законної сили рішенням Господарського суду Одеської області від 17.05.2019 без врахування цього пункту договору, є такою, що суперечить договірним правовідносинам. Тобто початок вказаного періоду слід обраховувати на 15 днів пізніше - з 05.07.2019. Отже, беручи до уваги п. 4.7 договору, суд наводить належний розрахунок неустойки:

ПеріодОрендна ставкаІндекс інфляціїСума з індексацієюНеустойка Липень - 27 днів (з 05.07.2019 по 31.07.2019) 10402,05 0,995 10350,04 20700,08 Серпень - 27 днів (з 01.08.2019 по 27.08.2019) 10350,04 0,994 10287,94 20575,88 Загальна сума 41275,96

Відповідач, який належним чином повідомлений про день розгляду справи, відзив не надав, відсутність своєї вини не довів. Також немає доказів повернення орендованого майна за актом приймання-передачі, як вказано у договорі, тому суд виходить з документів виконавчого провадження по виконанню рішення у справі № 916/262/19 при встановленні юридичного факту повернення приміщення.

Отже, вимоги позивача про стягнення неустойки в порядку ст.785 ЦК України підлягають задоволенню частково, а саме за період з 05.07.2019 по 27.08.2019 в сумі 41275 грн 96 коп.

У задоволенні решти вимог неустойки слід відмовити за необґрунтованістю, про що вказано вище.

За таких обставин позов задовольняється частково на суми 76826 грн 17 коп. боргу, 41275 грн 96 коп. неустойки та 12916 грн 85 коп. пені з віднесенням на відповідача судового збору пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1965 грн 28 коп. відповідно до ст. 129 ГПК України .

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст. ст. 129, 232-233, 236-241, 247 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1 . Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Малого приватно підприємства "Меркурій" про стягнення 143640 грн 10 коп. задовольнити частково.

2 . Стягнути з Малого приватно підприємства "Меркурій", ідент. код 30092436, м.Лисичанськ Луганської області, вул. Ворошилова, б. 5, кімната 206 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, ідент. код 26302595, м. Одеса, вул. Артилерійська, б.1 - 76826 грн 17 коп. боргу, 41275 грн 96 коп. неустойки, 12916 грн 85 коп. пені та 1965 грн 28 коп. судового збору, про що видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3 . В решті вимог по неустойці за несвоєчасне повернення орендованого майна відмовити.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата виготовлення повного рішення 25.02.2020.

Суддя Н.М. Зюбанова