Рішення

від 17.02.2020 по справі 914/2192/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2020 справа № 914/2192/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю М Ритейл Компані , м. Львів,

до відповідача 1: фізичної особи - підприємця Циганкова Дмитра Валерійовича, м. Львів,

до відповідача 2: ОСОБА_1 , м. Львів,

про: стягнення кошів у розмірі 253 913,23 грн

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

За участю представників сторін:

від позивача: Кондратюк В.В. - адвокат;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: ОСОБА_1

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю М Ритейл Компані до відповідача 1: фізичної особи - підприємця Циганкова Дмитра Валерійовича, до відповідача 2: ОСОБА_1 про стягнення кошів у розмірі 253 913,23 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.12.2019. Ухвалою суду від 02.12.2019 розгляд справи відкладено на 23.12.2019 у зв`язку з неявкою в підготовче засідання представників відповідача 1 та відповідача 2. Ухвалою суду від 23.12.2019 закрито підготовче провадження у справі № 914/2192/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2020. В подальшому розгляд справи по суті відкладено на 10.02.2020 та 17.02.2020.

В судове засідання 17.02.2020 представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях. В обґрунтування позовних вимог позивач (орендар) посилається на неналежне виконання ФОП Циганковим Д.В. (суборендарем) зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати суборендної плати за договором суборенди нерухомого майна №14/2018-СО від 02.02.2018, а згодом і за Договором про порядок виконання грошових зобов`язань від 10.01.2019 укладеного між ТзОВ М Ритейл Компані як кредитором та ФОП Циганковим Д.В. як боржником, та ОСОБА_1, як поручителем за Договором поруки. Згідно п .1.1. Договору поруки поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником своїх зобов`язань за укладеним між кредитором та боржником Договором про порядок виконання грошових зобов`язань від 10.01.2019р., у якому кредитор є орендарем, а боржник - суборендарем, внаслідок чого у відповідачів ФОП Циганкова Д.В., як боржника, та ОСОБА_1, як поручителя, утворилась солідарна заборгованість у розмірі 253 913,23 грн.

В судове засідання 17.02.2020 представник відповідача - 2 з`явився, щодо задоволення позовних вимог не заперечив. Відзиву на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини 9 статті 195 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю М Ритейл Компані та Фізичною особою-підприємцем Циганковим Дмитром Валерійовичем 02.02.2018 укладено Договір № 14/2018-С0 суборенди нерухомого майна.

Згідно п. 1.1. Договору, на підставі та відповідно до умов цього Договору Позивач зобов`язується передати відповідачу у строкове платне користування (суборенду) Об`єкт суборенди: частину нежитлового приміщення на другому поверсі Торговельного центру Магнус , розташованого за адресою м. Львів, вул. Шпитальна, 1, а відповідач зобов`язується прийняти Об`єкт суборенди, сплачувати визначені цим Договором платежі та виконувати інші зобов`язання, встановленні цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що загальна площа Об`єкта суборенди становить 40,0 м кв. Відповідно до положень п. 2.5. Договору, строк суборенди розпочинається з дня складення сторонами акту передачі-приймання Об`єкта суборенди та триває до 31 грудня2018 року.

Розмір суборендної плати визначений п. 4.1. Договору, згідно якого, нарахування суборендної плати за цим Договором розпочинається з дня складання та підписання Сторонами акту передачі - приймання Об`єкта суборенди. Плата за один місяць суборенди становить 5369 грн.00 без ПДВ, що на дату підписання даного Договору еквівалентно 192,62 дол. США за курсом, встановленим НБУ.

Розрахунки проводиться в національній валюті України - гривнях.

Відповідно до п. 5.1. Договору, в суборендну плату не входять, а підлягають оплаті окремо: 5.1.1. відшкодування вартості комунальних послуг, а саме відшкодування вартості спожитої електроенергії, води та газу для опалення; 51.2. експлуатаційні витрати, що включають в себе: витрати на освітлення місць загального користування Будівлі; витрати на опалення, вентиляцію, кондиціонування приміщень, охорону та прибирання місць загального користування; - інші витрати, пов`язані з отриманням об`єкту суборенди в належному стані.

Актом приймання-передачі приміщення згідно Договору від 02.02.2018 Позивач передав, а відповідач прийняв частину нежитлового приміщення на другому поверсі ТЦ МАГНУС , розташованого за адресою: м. Львів, вул. Шпитальна, 1. Приміщення позначено у Додатку № 1 до Договору, площею 40 кв.м (а.с. 24).

Відповідач потягом дії Договору власні зобов`язання з сплати суборендної плати не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 208647,73 грн.

Між сторонами спору складено Акт приймання-передачі (повернення) Об`єкта суборенди від 31.12.2018 до Договору, згідно якого відповідач передав, а позивач прийняв Об`єкт суборенди: нежитлове приміщення, загальною площею 40 м кв в будівлі за адресою м . Львів, вул. Шпитальна, 1 (2-й поверх) (а.с. 25).

Відповідно до Акту від 31.12.2018 прострочена заборгованість відповідача перед позивачем за Договором суборенди станом на дату складання Акта становить 208 647,73 грн.

Листом від 31.12.2018 № 3/-2018 позивач повідомив відповідача про закінчення строку дії Договору та про поточну заборгованість Відповідача у розмірі 208647,73 грн (а.с.26).

Між позивачем та відповідачем, з метою врегулювання існуючих боргових зобов`язань, 10.01.2019 укладено Договір про порядок виконання грошових зобов`язань, преамбулою якого передбачено, що на дату припинення суборенди відповідно до Договору № 14/2018-00 суборенди нерухомого майна від 02.02.2018, а саме, станом на 31.12.2018, існує прострочена заборгованість суборендаря перед орендарем за Договором суборенди у загальній сумі 208 647,73 грн, що відповідає еквіваленту 7 535,60 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним Банком України (далі - НБУ) на 31.12.2018р. (2 768,8264 грн. за 100 доларів США) (а.с.28).

Відповідно до п. 1 Договору про порядок виконання грошових зобов`язань від 10.01.2019, сторони дійшли згоди, що заборгованість має бути сплачена відповідачем позивачу, впродовж 36 місяців щомісячними рівними частинами по 5 795,77 грн у строк не пізніше останнього календарного числа відповідного місяця, починаючи з січня 2019 року.

Таким чином, заборгованість має бути оплачена в повному обсязі у строк не пізніше 31 грудня 2021 року.

Якщо відповідач допустить прострочення сплати будь-якої частини заборгованості, він буде зобов`язаний сплатити позивачу на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діятиме у відповідний період за кожен день прострочення додатково до суми Заборгованості.

Якщо відповідач допустить прострочення сплати двох або більше послідовних частин заборгованості згідно з визначеним у п. 1. цього Договору графіком, або у випадку порушення зобов`язання встановленого в п. 6 цього Договору, строк сплати усієї несплаченої на такий момент заборгованості буде вважатись таким, що настав з дня відповідної вимоги позивача (п. 4, 5 Договору про порядок виконання грошових зобов`язань від 10.01.2019).

Всупереч визначеному Договором про порядок виконання грошових зобов`язань від 10.01.2019, порядку сплати коштів, відповідач власних зобов`язань не виконував належним чином, а здійснив лише 3-и оплати на загальну суму 6798,77 грн, а саме:

-05.03.2019 - оплата у розмірі 1000 грн;

-13.03.2019 - оплата у розмірі 4798,77 грн;

-12.07.2019- оплата у розмірі 1000,00 грн.

В силу вимог п .5 Договору про порядок виконання грошових зобов`язань від 10.01.2019, позивач набув право достроково з 01.03.2019 вимагати погашення всієї суми заборгованості разом у розмірі 208647,73 грн.

Відтак, зважаючи на наведене та враховуючи часткові проплати, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 201851,96 грн (208647,73-1000-4795,77-1000).

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2019 між ТОВ М Ритейл Компані як кредитором за Договором № 14/2018-СО суборенди нерухомого майна та Договором про порядок виконання грошових зобов`язань від 10.01.2019 та ФОП Циганковим Д.В. як боржником та ОСОБА_1 , як поручителем укладений Договір поруки, згідно п .1.1. якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником своїх зобов`язань за укладеним між кредитором та боржником Договором про порядок виконання грошових зобов`язань від 10.01.2019, у якому кредитор є орендарем, а боржник - суборендарем, далі - забезпечений договір (а.с. 27).

Пунктом 1.2. Договору поруки передбачено, що поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання боржником своїх зобов`язань перед кредитором, визначених забезпеченим договором.

Відповідно до п. 1. 3 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов`язань визначених забезпеченим договором у повному обсязі, включаючи сплату основного боргу.

Відтак, відповідачі ФОП Циганков Д.В., як боржник, та ОСОБА_1 , як поручитель, є солідарними боржниками перед позивачем на всю суму боргу у розмірі 253 913, 23 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та не доведено протилежне, присутнім в судовому засіданні відповідачем -2 Циганковим О. В., у визначений строк відповідач - 1 як боржник та відповідач - 2 як поручитель не здійснили погашення суми заборгованості перед кредитором.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом про стягнення солідарно з Фізичної особа-підприємця Циганкова Дмитра Валерійовича та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю М Ритейл Компані кошти у сумі 253 913, 23 грн, в тому числі 201 851,96 грн - основного боргу, 44 714,28 грн - пені, 3 848,95 грн - 3 % річних 3498,04 грн - інфляційних втрат.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої

статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що

передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1, 2 ст. 283 ГК України передбачено що, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно із ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Стаття 610 ЦКУ визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, договором про виконання грошових зобов`язань від 10.01.2019, укладеним між позивачем та відповідачем, з метою врегулювання існуючих боргових зобов`язань відповідача перед позивачем за Договором суборенди нерухомого майна, на погашення заборгованості визначено конкретний термін.

Пунктом. 4, 5 Договору про порядок виконання грошових зобов`язань від 10.01.2019 передбачено, якщо відповідач допустить прострочення сплати двох або більше послідовних частин заборгованості згідно з визначеним у п. 1. цього Договору графіком, або у випадку порушення зобов`язання встановленого в п. 6 цього Договору, строк сплати усієї несплаченої на такий момент заборгованості буде вважатись таким, що настав з дня відповідної вимоги позивача.

Всупереч визначеному Договором про порядок виконання грошових зобов`язань від 10.01.2019, порядку сплати коштів, відповідач власних зобов`язань не виконував належним чином, а здійснив лише 3-и оплати: 05.03.2019, 13.03.2019, 12.07.2019 - на загальну суму 6 798,77 грн.

Відтак, в силу вимог п .5 Договору про порядок виконання грошових зобов`язань від 10.01.2019, позивач набув право достроково з 01.03.2019 вимагати погашення всієї суми заборгованості разом у розмірі 208 647,73 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Таким чином, оскільки відповідач - 1 прийняв у користування майно, проте у порушення умов Договору суборенди нерухомого майна не проводив оплати за користування ним, вимога позивача про стягнення з відповідача 201 851,96 грн заборгованості з сплати суборендної плати є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Так як п. 4 Договору порядок виконання грошових зобов`язань від 10.01.2019 передбачена відповідальність відповідача за невчасне повернення суми позики у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, то останній, на думку позивача, зобов`язаний сплатити на його користь пеню в розмірі 44 714,28 грн.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, суд перевіривши розрахунок пені за несвоєчасне повернення суми позики у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та з врахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГПК України встановив, що розрахунок позивача є неправильним. Здійснивши власний розрахунок пені, за період з 01.03.2019 по 31.08.2019, з врахуванням часткових проплат відповідачем, суд зазначає, що вимоги про стягнення пені є обґрунтованими в розмірі 35 876,76 грн.

Згідно з частиною 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення 3848,95 грн - трьох відсотків річних, зазначає, що такий позивачем здійснено неправильно, оскільки, вимоги підлягають до задоволення щодо стягнення 3848,92 грн.

Щодо розрахунку стягнення інфляційних втрат в сумі 3 498,04 грн - суд перевіривши поданий позивачем розрахунок, вказує, що розмір інфляційних втрат складає 3 501, 22 грн, однак, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 3 498,04 грн, в межах заявлених позовних вимог.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути солідарно з Фізичної особа-підприємця Циганкова Дмитра Валерійовича ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю М Ритейл Компані (79007, м. Львів, вул. Данилишина, 6, код ЄДРПОУ 38821299) кошти у сумі 245 075,68 грн, в тому числі 201 851,96 грн основного боргу, 35876,76 грн пені, 3848,92 грн 3 % річних, 3498,04 грн інфляційних втрат, 3676,14 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.02.2020.

Суддя Березяк Н.Є.