Рішення

від 11.02.2020 по справі 917/1061/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2020 р. Справа № 917/1061/19

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Перше Травня", с. Кунцеве, Новосанжарський район, Полтавська область, 39314, код ЄДРПОУ 30731376

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767930

про поновлення договору оренди землі.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Коваленко О.С.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання від 11.02.2020 р.

Обставини справи. Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Перше Травня" звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання поновленим Договору оренди землі від 04.02.2009 року, щодо земельної ділянки площею 10,00 га. (з них: 9,00 га. ріллі, 1,00 га. багаторічні насадження), кадастровий номер 5323482200:00:004:1010.

Ухвалою суду від 02.07.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 01.08.2019 р. на 11:30 год.

16.07.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 7298).

19.07.2019 р. позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 7567).

30.07.2019 р. позивачем долучено до матеріалів справи (клопотання вх. № 7976) копію агротехнічного паспорту, копію журналу реєстрації вхідної кореспонденції, запиту на інформацію, копію відповіді, копію Розпорядження № 265 від 03.06.2008 р., копію Витягу з ДЗК від 26.07.2019 р.

В судовому засіданні 01.08.2019 р. оголошено перерву до 26.09.2019 р. на 14:00 год., постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

03.09.2019 р. від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. № 9325).

17.09.2019 р. від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (вх. № 9924), в якій просить:

- визнати поновленим договір оренди земельної ділянки 5323482200:00:004:1010, загальною площею 10,00 га, з них 9,00 га ріллі та 1,00 га багаторічних насаджень від 04 лютого 2009 року, укладений між Новосанжарською районною державною адміністрацією та ТОВ Агрофірма Перше травня , зареєстрований у Новосанжарському відділі Полтавської регіональної філії Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10 березня 2009 р. за №040954500001, строком на 10 (десять) років з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- визнати укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 04 лютого 2009 року, зареєстрованого у Новосанжарському відділі Полтавської регіональної філії Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10 березня 2009 р. за №040954500001, наступного змісту (текст згідно заяви).

Судове засідання призначене на 26.09.2019 р. на 14:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 18.10.2019 р. судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позову (вх. № 9923) до розгляду, оскільки останню подано у відповідності до вимог ГПК України та призначено дату наступного підготовчого засідання на 14.11.2019 р.

14.11.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті на 14.01.2020 р. на 10:30 год.

14.01.2020 р. позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника (вх. № 385).

Від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії постанови суду касаційної інстанції, як приклад у подібних правовідносинах (вх. № 386 від 14.01.2020 р.) та клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника (вх. № 396 від 14.01.2020 р.).

Ухвалою суду від 14.01.2020 р. відкладено розгляд справи на 11.02.2020 р.

В судовому засіданні 11.02.2020 р. судом досліджено наявні в матеріалах справи докази

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає спір за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем процедури реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі відповідно до частин 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідач у своєму відзиві стверджує, що сторонами не було досягнуто нових істотних умов договору, а позивачу направлено лист-відповідь із запереченням у поновленні Договору.

Встановивши всі обставини справи та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, що 04 лютого 2009 року між Новосанжарською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Перше Травня" на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 03.06.2008 р. № 265 Про надання в оренду земельної ділянки було укладено Договір оренди землі (далі Договір, а.с. 17-18).

Предметом вказаного Договору було строкове платне користування земельної ділянки загальною площею 10,00 га., з них 9,00 га ріллі та 1,00 га. багаторічних насаджень із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходиться за межами населених пунктів на території Кунцівської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області.

Згідно п. 8 Договору оренди земельної ділянки договір діє 10 (десять) років з моменту державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Частина 3 статті 33 Закону України Про оренду землі на цей Договір не розповсюджується.

Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п. 57 договору).

Зазначена земельна ділянка була передана Орендодавцем (Новосанжарською районною державною адміністрацією) Орендарю за актом приймання-передачі земельної ділянки до Договору оренди землі від 04.02.2009 р. (а.с. 19).

Договір зареєстрований у Державному реєстрі земель Новосанжарським РВ ГІРФ ІДДЗК , про що вчинено запис від 10 березня 2009 р. за № 040954500001.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 5308447342019 від 30.01.2019 р. відносно земельній ділянці з кадастровим номером 5323482200:00:004:1010 площею 10,0000 га, державна реєстрація речового права здійснена 10.03.2009 р. (а.с. 20).

Так, строк дії зазначеного Договору оренди землі закінчився 10 березня 2019 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Листом-повідомленням вих. № 10 від 30.01.2019 p. про поновлення договору оренди землі, позивач (не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору) звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (як до розпорядника земель державної власності) повідомивши про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та прохав прийняти рішення про поновлення Договору.

До вказаного листа було додано проект додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі, копію договору оренди землі, копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копію витягу з технічної документації на земельну ділянку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.01.2019 р. № 9/0/203-19.

У вказаному листі позивач повідомив, що 10.01.2019 р. була здійснена нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка становить 372 672,05 грн., а тому надав згоду на приведення розміру орендної плати відповідно до вимог чинного законодавства.

Вказаний лист отримано Держгеокадастром 31.01.2019 р., про що свідчить відмітка на примірнику позивача (вхід. № Т-1163/0/25-19, а.с. 23).

Як стверджує позивач, жодної відповіді на вказаний лист-повідомлення від відповідача не надходило. Натомість, після закінчення строку дії Договору оренди землі, 08.04.2019 р. позивач отримав від відповідача лист, датований 14 березня 2019 p., в якому повідомлено про відсутність наміру продовжувати договірні відносини стосовно зазначеної вище земельної ділянки (а.с. 26), що стало приводом для звернення позивача до суду з даним позовом.

Однак, в матеріалах справи наявний лист Держгеокадастру від 11.02.2019 р. № 847/0/26-19, в якому запропоновано позивачу встановлення орендної плати за користування земельною ділянкою державної власності у розмірі 12 % нормативної грошової оцінки, що відповідає пункту 288.5.2 Податкового кодексу України та статті 288 цього Закону та термін дії Договорів оренди землі - 7 років. Також, у вказаному листі зазначено, що до листа-повідомлення не додано агрохімічні паспорта зазначеної земельної ділянки та що у Договорі оренди землі, мають місце розбіжності дані щодо цільового призначення земельних ділянок. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням залишено без задоволення лист-повідомлення ТОВ АФ Перше Травня про поновлення договору оренди землі (а.с. 64-65).

Як вказує відповідач, відповіді на зазначений лист до управління не надходило.

14.03.2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області на адресу ТОВ АФ Перше Травня направлено лист-повідомлення № 1639/0/26-19, в якому зазначено, що Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області вважає за доцільне передати право оренди на спірну земельну ділянку на конкурентних засадах (торгах). Крім того, вищезазначеним листом від 14.03.2019 р. повідомлено ТОВ АФ Перше Травня , що Головне управління не має наміру продовжувати договірні відносини на вищезазначену земельну ділянку (а.с. 26).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій, посилаючись на частини 1-5 статті 33 Закону України Про оренду землі , просить визнати поновленим договір оренди землі укладений 04 лютого 2009 р. та зареєстрований у Новосанжарському ВО ПРФ ЦДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 березня 20009 р. за № 040954500001, кадастровий номер земельної ділянки 5323482200:00:004:1010, загальною площею 10,00 га, з них 9,00 га ріллі та 1,00 га багаторічних насаджень, вважаючи укладеною угоду про поновлення договору на той самий строк на тих самих умовах (в редакції згідно позовної заяви).

17.09.2019 р. позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій просить визнати поновленим договір оренди земельної ділянки 5323482200:00:004:1010 та визнати укладеною з моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 04 лютого 2009 року, зареєстрованого у Новосанжарському відділі Полтавської регіональної філії Центр ДЗК , про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10 березня 2009 р. за № 040954500001, наступного змісту: (текст згідно заяви).

Вказаною Додатковою угодою позивач просить внести зміни до Договору, зокрема:

- Пункт 49 Договору викласти в наступній редакції:

Договір діє 10 (десять) років з моменту державної реєстрації договору та/або додаткової угоди до договору про поновлення строку та внесення змін до нього. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію у строки не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії Договору. .

- Пункт 46 Договору викласти в наступній редакції:

Станом на 10.01.2019 р. нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 372 672,05 грн.

- Пункт 50 Договору викласти в наступній редакції:

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 29 813,76 гривень (двадцять дев`ять тисяч вісімсот тринадцять гривень 76 копійки) за рік, що становить 8% від нормативної грошової оцінки станом на 10.01.2019 р. .

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Приписами частини 1, 2 статті 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України також встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 1-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Як вже зазначалась судом, у відповідності до статті 33 Закону України Про оренду землі при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

У відповідності до укладеного Договору оренди землі від 04.02.2009 р., зокрема п. 49 Договір діє 10 (десять) років з моменту державної реєстрації. Відповідно до п. 50 Договору Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 361,73 грн. за один гектар ріллі та 452,39 грн. за один гектар багаторічних насаджень в рік.

Як вбачається з направленого позивачем (завчасно до закінчення терміну дії договору) на адресу відповідача Листа вих. № 10 від 30.01.2019 p. про поновлення договору оренди землі, позивач повідомив, що 10.01.2019 р. була здійснена нормативно грошова оцінка земельної ділянки, яка становить 372 672,05 грн., та надав згоду на приведення розміру орендної плати відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно тексту Додаткової угоди, яку позивач просить суд визнати укладеною, Договір діє 10 (десять) років з моменту державної реєстрації договору та/або додаткової угоди до договору про поновлення строку та внесення змін до нього; Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 29 813,76 гривень (двадцять дев`ять тисяч вісімсот тринадцять гривень 76 копійки) за рік, що становить 8% від нормативної грошової оцінки станом на 10.01.2019 р.

Відповідачем 11.02.2019 р. надано відповідь за № 847/0/26-19, в якій запропоновано позивачу встановлення орендної плати за користування земельною ділянкою державної власності у розмірі 12 % нормативної грошової оцінки та термін дії Договорів оренди землі - 7 років (а.с. 64-65).

Позивач стверджує, що вказаний лист на його адресу від відповідача не надходив.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В матеріалах справи наявні витяги з автоматизованої системи діловодства "ДОК ПРОФ", а саме: копії реєстраційно-моніторингових карток документів, які свідчать про направлення Головним управлінням на адресу позивача копій листів від 11.02.2019 р. № 847/0/26-19 (а.с. 103) та від 14.03.2019 р. № 1639/0/26-19 (а.с. 101).

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Приписи статей 319, 626 Цивільного кодексу України свідчать про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

З огляду на вищенаведене, проектом додаткової угоди викладено договір оренди землі у новій редакції, а отже, були змінені умови договору оренди, зокрема в частині строку дії та розміру орендної плати, які сторонами не узгоджені.

Якщо сторони договору оренди землі не дійшли згоди щодо істотних умов договору то переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Сплата позивачем орендних платежів та фактичне користування спірною земельною ділянкою без дотримання інших умов, передбачених статтею 33 Закону України Про оренду землі , не можуть бути підставами для поновлення Договору.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області).

Повне рішення складено 21.02.2020 р.

Суддя Погрібна С.В.