Рішення

від 11.02.2020 по справі 917/880/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2020 р. Справа № 917/880/19

За позовною заявою Кременчуцької міської ради Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Публічного акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд", вул. Ширшова, 9, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000

про стягнення 801 086,35 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Коваленко О.С.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Обставини справи. Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" про стягнення 801 086,35 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за період з 26.05.2016 р. по 26.05.2019 р.

Ухвалою суду від 25.06.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 25.07.2019 р.

25.07.2019 р. ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 17.09.2019 р.

17.09.2019 р. відкладено підготовче засідання на 24.09.2019 р.

23.09.2019 р. за вх. № 10149 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та вважає, що даний позов не підлягає задоволенню.

Судове засідання, призначене на 24.09.2019 р. не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

30.09.2019 р. за вх. № 10470 від позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій позивачем повністю підтримано позовні вимоги.

Ухвалою суду від 18.10.2019 р. призначено дату наступного судового засідання на 19.11.2019 р.

19.11.2019 р. до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог (вх. №12784), в якій останній просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в сумі 915 740,70 грн. за період з 26.05.2016 р. по 28.10.2019 р., яка прийнята судом до розгляду ухвалою суду від 19.11.2019 р.

Ухвалою суду від 19.11.2019 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 14.01.2020 р.

В судовому засіданні 14.01.2020 р. представником позивача викладено зміст позовних вимог, представником відповідача викладено зміст заперечень.

Судом були з`ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.

14.01.2020р. в судовому засіданні оголошено перерву до 11.02.2020 р. на 11:00 год.

Представник позивача в судове засідання 11.02.2020 р. не з`явився, надіслав клопотання (вх. № 1686 від 11.02.2020 р.) засобами електронного зв`язку про розгляд справи за його відсутності (оригінал клопотання надійшов 18.02.2020 р. вх. № 1980).

В поданому клопотанні позивач вказує, що Кременчуцька міська рада Полтавської області в повній мірі підтримує свої позовні вимоги від 25.05.2019 р. за № 06-13/849 з врахуванням заяву про збільшення позовних вимог від 14.11.2019 р. №06-13/1865, та просить стягнути з ПАТ "Укргідроспецфундаментбуд" (ідентифікаційний код 01416553) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області безпідставно збережені кошти у розмірі 915 740,7 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав клопотання ( вх. №1629 від 10.02.2020 р.) засобами електронного зв`язку про розгляд справи за його відсутності (оригінал клопотання надійшов 17.02.2020 р. вх. № 1870).

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті також належне повідомлення сторін про час, дату і місце проведення судового засідання суд розглядає спір за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши обставини та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, що 10.12.2003 року між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (далі - позивач) та Дочірнім підприємством Кременчуцьке спеціалізоване управління № 629 Гідроспецфундамент ВАТ Укргідроспецфундамент було укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий № 5310436100:01:002:0048) для експлуатації та обслуговування ремонтної майстерні по проїзду Галузевому, 28 в м. Кременчуці Полтавської області, загальною площею 20 851 кв.м, строком дії до 01.09.2008 року. Договір зареєстровано в Кременчуцькій міській раді, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 19.01.2004 року за № 010454800023.

Згідно п. 2.2 вказаного договору, після закінчення терміну договору Орендар ( Дочірнє підприємство Кременчуцьке спеціалізоване управління № 629 Гідроспецфундамент ВАТ Укргідроспецфундамент ) має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення (а.с.11).

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує на те, що ПАТ "Укргідроспецфундаментбуд" є землекористувачем земельної ділянки, поясняючи тим, що з 07.06.2005 р. є власником нерухомого майна, будівель і споруд, що знаходяться за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 24, згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 31.10.1994 р. №12/11-АО; 12/7-2224, 08.05.2003.

Вищезазначене підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 24.09.2019 №182154619 (а.с. 14-16).

Однак, станом на даний час, ПАТ "Укргідроспецфундаментбуд" (далі відповідач) не вчинив будь яких дій щодо оформлення документів на право користування вищезазначеною земельною ділянкою та у період з 26.05.2016 року по 28.10.2019 року (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів. Земельна ділянка використовувалась для експлуатації та обслуговування ремонтної майстерні по проїзду Галузевому, 24 в м. Кременчуці Полтавської області, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю в розмірі 915 740,7 грн., який Кременчуцька міська рада могла б отримати у разі оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Відповідач в своїх запереченнях стверджує, що 10.12.2003 року договір оренди земельної ділянки був укладений саме між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та Дочірнім підприємством "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 629 „Гідроспецфундаментбуд" ВАТ "Укргідроспецфундаментбуд" код ЄДРПОУ 01416659, що є самостійною юридичною особою та діє на підставі Статуту Дочірнього підприємства "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 629 "Гідроспецфундаментбуд" Відкритого акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" (а.с.63-68), яке згідно пункту 3.2. пункту 3.3, пункту 3.5 Статуту Дочірнього підприємства, самостійно відповідає по своїм зобов`язанням, діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування і самоврядування.

Відповідач в своїх запереченнях також стверджує, що Публічне акціонерне товариство "Укргідроспецфундаментбуд", код ЄДРПОУ 01416553 є іншою юридичною собою, яке діє на підставі Статуту ПАТ "Укргідроспецфундаментбуд" (а.с.70-73) та відповідно до пункту 1.5 Статуту ПАТ "Укргідроспецфундаментбуд" не відповідає по зобов`язанням дочірніх підприємств. Такі підприємства несуть відповідальність по своїм зобов`язанням перед кредиторами в межах вартості майна, власниками якого вони є та яке було придбано за власні кошти підприємства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до статі 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 1 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Як вже зазначалось, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.05.2019 № 167671707, з 07.06.2005 р. ПАТ "Укргідроспецфундаментбуд" (відповідач у справі) набув у власність об`єкти нерухомості загальною площею 5 564,0 кв.м., що розташовані за адресою: проїзд Галузевий, 24, м. Кременчук Полтавської області.

За положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" у разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, за яким визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації такого права.

Отже відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Відповідачем не спростовано факт користування спірною земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Згідно з статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

З огляду на викладене ПАТ "Укргідроспецфундаментбуд", як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України, визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, відповідач у період з 26.05.2016 року по 28.10.2019 року (включно) не сплачував за користування земельною ділянкою плату у встановленому Законом розмірі.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, за період з 26.05.2016 року по 28.10.2019 року (включно) розмір орендної плати мав становити 915 740,70 грн.

При здійсненні розрахунку позивачем враховано період набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, розмір нормативно - грошової оцінки, коефіцієнт індексації, ставка орендної плати згідно рішення та понижуючий коефіцієнт до НГО.

Згідно витягу із технічної документації від 21.05.2019 р. № 3436/0/212-19, нормативно - грошова оцінка земельної ділянки (к.н. 5310436100:01:002:0048) складає 14 999 583,87 грн. (а.с. 26).

В примітці зазначеного Витягу зазначено, що Кф застосовано відповідно до наказу від 27.03.2018р. № 162 Про внесення змін до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів .

Оскільки нормативно-грошова оцінка земельної ділянки надається станом на час звернення з позовом до суду, Кременчуцькою міською радою нормативно-грошова оцінка землі за 2016 - 2018 р.р. визначена із застосуванням відповідних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, що не заборонено чинним законодавством.

Зважаючи на те, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2019р. у справі № 916/2927/17).

Як вже зазначалось, матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою з кадастровим № 5310436100:01:002:0048, на якій знаходиться належне йому на праві власності нерухоме майно.

Отже вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 915 740,70 грн. за період з 26.05.2016 року по 28.10.2019 року (включно) підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача викладені у відзиві не приймаються судом до уваги, оскільки останній подано не у строк, що був визначений судом.

Однак суд зазначає, що саме ПАТ "Укргідроспецфундаментбуд" (відповідач у справі) з 07.06.2005 р. являється власником об`єктів нерухомості загальною площею 5 564,0 кв.м., що розташовані за адресою: проїзд Галузевий, 24, м. Кременчук Полтавської області. Вказане підтверджується матеріалами справи.

Відтак, оскільки саме відповідач є власником спірного майна, посилання останнього на те, що земельна ділянка площею 20851 гектарів землі була надана у постійне користування для виробничих потреб - Кременчуцькому спеціалізованому управлінню № 629, нині - Дочірнє підприємство Кременчуцьке спеціалізоване управління № 629 "Гідроспецфундамнтбуд ВАТ "Укргідроспецфундаментбуд" згідно державного акту на постійне користування землею серії ПЛ № 4 від 31 серпня 1993 року є безпідставним.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргідроспецфундаментбуд" (вул. Ширшова, 9, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, код ЄДРПОУ 01416553) на користь Кременчуцької міської ради Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) 915 740,70 грн. безпідставно збережених коштів та 13 736,12 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (через Господарський суд Полтавської області).

Повне рішення складено 21.02.2020 р.

Суддя Погрібна С.В.