Рішення

від 12.02.2020 по справі 922/3079/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3079/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, м. Первомайський в інтересах держави, в особі Сахновщинської селищної ради, смт. Сахновщина до Селянського (фермерського) господарства "Нива", с. Аполонівка про стягнення 130651,70 грн. за участю представників сторін:

прокурора - Алекаєв Ю.В., посвідчення № 042343 від 29.03.2016 року

позивача - не з`явився

відповідача - Лавров В.В., дов. від 05.11.2019 року, Котенко М.О. дов., від 05.02.2020 року

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, м. Первомайський в інтересах держави в особі Сахновщинської селищної ради, смт. Сахновщина звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Селянського (фермерського) господарства "Нива", с. Аполонівка про стягнення з відповідача 108686,86 грн. заборгованості з орендної плати, 3664,18 грн. пені, 4012,04 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості та 14288,62 грн. втрат від інфляції за договором оренди землі від 17 листопада 2015 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 21 жовтня 2019 року на 11:20 годин.

Протокольною ухвалою від 21 жовтня 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 11 листопада 2019 року на 11:40 годин.

06 листопада 2019 року через канцелярію суду, Селянським (фермерським) господарством "Нива" подано заяву (вхідний № 26715) про відкладення підготовчого засідання, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

06 листопада 2019 року через канцелярію суду, представником Селянським (фермерським) господарством "Нива" подано заяву (вхідний № 26716) про відкладення підготовчого засідання, яку суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 11 листопада 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 25 листопада 2019 року на 12:40 годин.

15 листопада 2019 року через канцелярію суду, Селянським (фермерським) господарством "Нива" подано відзив (вхідний № 27688) на позовну заяву.

25 листопада 2019 року через канцелярію суду, Первомайською місцевою прокуратурою Харківської області подано клопотання (вхідний № 28456) про залишення відзиву відповідача на позовну заяву без розгляду.

25 листопада 2019 року через канцелярію суду, Селянським (фермерським) господарством "Нива" подано клопотання (вхідний № 28569) про поновлення процесуального строку на подання відзиву.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 листопада 2019 року відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання (вхідний № 28569 від 25 листопада 2019 року), в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення строку; продовжено відповідачу процесуальний строк на подання до суду відзиву на позовну заяву до 25 листопада 2019 року. Долучити відзив на позовну заяву до матеріалів справи; відмовлено у задоволенні клопотання (вхідний № 28456 від 25 листопада 2019 року) Первомайської місцевої прокуратури Харківської області про залишення відзиву відповідача на позовну заяву без розгляду та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 26 грудня 2019 року.

Протокольною ухвалою від 25 листопада 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання відкладено на 18 грудня 2019 року на 11:00 годин.

02 грудня 2019 року через канцелярію суду, Первомайською місцевою прокуратурою Харківської області подано відповідь (вхідний № 29190) на відзив, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 18 грудня 2019 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13 січня 2020 року на 11:40 годин.

23 грудня 2019 року через канцелярію суду, Селянським (фермерським) господарством "Нива" подано клопотання (вхідний № 31324) про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови.

24 грудня 2019 року через канцелярію суду, Селянським (фермерським) господарством "Нива" подано заяву (вхідний № 31426) про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 18 грудня 2019 року, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.

24 грудня 2019 року через канцелярію суду, представником Селянським (фермерським) господарством "Нива" подано заяву (вхідний № 31391) про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 18 грудня 2019 року, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 січня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання (вхідний № 31324 від 23 грудня 2019 року) Селянського (фермерського) господарства "Нива" про зупинення провадження до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови.

Протокольною ухвалою від 13 січня 2020 року на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 10 лютого 2020 року до 12:40 годин.

Протокольною ухвалою від 10 лютого 2020 року на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 12 лютого 2020 року до 12:40 годин.

Прокурор у судовому засіданні та у відповіді на відзив підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчать долучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявалених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Щодо представництва прокурором інтересів держави у даній справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.

Згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Приписами статті 15 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурорами органу прокуратури, зокрема, є керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної), перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної).

Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам (частина 1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до пункту 6.1 наказу Генерального прокурора України від 21 вересня 2018 року № 186гн "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень", позови (заяви, подання) слід надсилати до суду за підписом керівника прокуратур усіх рівнів - Генерального прокурора України, прокурорів обласного рівня, міських, районних, міжрайонних, районних у містах та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про прокуратуру" систему прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України; регіональні прокуратури; місцеві прокуратури, військові прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що в системі прокуратури України діють регіональні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя.

Згідно статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" зазначає про порушення або загрозу порушення "інтересів держави", якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону України "Про прокуратуру" дає підстави дійти до висновку що "інтереси держави" (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади є частинам одного цілого - "інтересів держави", про які зазначено в частині 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Статтями 142 Конституції України та статтями 16, 60 Закону України "Про місцєе самоврядування в Україні" передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Пред`являючи позов в інтересах держави в особі Сахновщинської селищної радіи, заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури виходить з того, що несплата орендної плати за землю перешкоджає Сахновщинській селищній раді виконувати покладені на неї функції та реалізувати фінансово-економічні повноваження, здійснювати заходи щодо охорони земель смт. Сахновщина від негативного антропогенного впливу.

Функціонування місцевого самоврядування в Україні, матеріальною і фінансовою основою якого є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля - гарантується державою. Ненадходження коштів зі сплати орендної плати перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси держави.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка кадастровий №6324855100:00:016:0035, площею 0,5798 га. належить до земель комунальної власності

Крім того, відповідно до вимог статтей 2, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" Сахновщинська селищна рада є органом, через який територіальною громадою безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Таким чином, Сахновщинська селищна рада є належним уповноваженим органом на здійснення захисту інтересів територіальної громади смт. Сахновщина.

Селянське (фермерське) господарство "Нива" користується земельною ділянкою по вул. Східна 18, у смт. Сахновщина площею 0,5798 га. кадастровий №6324855100:00:016:0035 без сплати орендних платежів, у зв`язку з чим значні грошові кошти не отримує бюджет селищної ради.

Водночас, відповідно до інформації Сахновщинської селищної ради від 12 серпня 2019 року №02-16/710 та №02-16/730 заходи щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати не вживались та вживатись не будуть.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Сахновщинською селищною радою захисту порушених інтересів держави та наявність передбачених частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва в суді, у зв`язку з чим прокурор і звертається до суду з даним позовом.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, вислухавши пояснення прокурора та повноважних представників відповідача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Первомайською місцевою прокуратурою опрацьовано листи Сахновщинської селищної ради від 12 серпня 2019 року №02-16/710 та №02-16/730 щодо порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки комунальної власності кадастровий №6324855100:00:016:0035 площею 0,5798 га. розташованій за адресою: смт. Сахновщина, вул. Східна 18 (колишня Пархоменко, перейменована відповідно до розпорядження Сахновщинського селищного голови від 17 лютого 2016 року №16/3).

За результатами опрацювання вказаних листів встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 17 листопада 2015 року укладеного між Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю "Харківплемсервіс" та Селянським (фермерським) господарством "Нива", останнє набуло у власність нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 778399563251), яке територіально зосередженого на земельній ділянці комунальної власності площею 0,5798 га, кадастровий №6324855100:00:016:0035, за адресою: смт. Сахновщина, вул. Східна 18 (колишня Пархоменко).

При цьому встановлено, що 01 грудня 2014 року між Сахновщинською селищною радою та Агропромисловим товариством з обмеженою відповідальністю "Харківплемсервіс" укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,5798 га., кадастровий №6324855100:00:016:0035, розташованій за адресою: смт. Сахновщина, вул. Східна 18 (колишня Пархоменко) строком на 49 років (договір).

Згідно пункту 4 вказаного договору оренди орендна плата становить - 19 796,44 грн.

Відповідно до пункту 7 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі.

Розмір орендної плати, відповідно до пункту 8 договору, індексується відповідно до коефіцієнтів індексації визначених законодавством.

У відповідності до пункту 9. договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 1/12 щорічної орендної плати на розрахунковий рахунок Сахновщинської селищної ради. Сплата орендної плати проводиться щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного ) місяця.

Договір укладено строком на 49 років (пункт 6 договору).

Згідно статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до статті 141 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою припиняється, зокрема, набуттям іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно абзацу 7 частини 1 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 Земельного кодексу України. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки у частині щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.

Таким чином, при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. При цьому відповідний договір оренди землі припиняється щодо попереднього власника майна, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто договір оренди не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні.

На земельній ділянці кадастровий №6324855100:00:016:0035 розміщені нежитлові будівлі загальною площею 285.6 м.кв., зокрема нежитлова будівля літ. "А1", господарські будівлі та споруди: сарай літ. "Б", вбиральня літ. "У", колодязь літ. "Д", які до 17 листопада 2015 року належали на праві власності Агропромисловому товариству з обмеженою відповідальністю "Харківплемсервіс".

17 листопада 2015 року згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відбувся перехід права власності на вказані вище об`єкти нерухомого майна до Селянського (фермерського) господарства "Нива" на підставі договору купівлі-продажу від 17 листопада 2015 року (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №26210948 від 17 листопада 2015 року).

Таким чином, 17 листопада 2015 року у Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Харківплемсервіс", автоматично припинилося, а у Селянського (фермерського) господарства "Нива" автоматично виникло право користування (оренди) земельною ділянкою кадастровий №6324855100:00:016:0035, площею 0,5798 га., яка знаходиться за адресою: вул.Східна 18, смт. Сахновщина та одночасно відбулася заміна сторони в зобов`язанні (договорі оренди землі від 01 грудня 2014 року), в частині орендаря з Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Харківплемсервіс" на Селянське (фермерське) господарство "Нива".

Водночас, 17 листопада 2015 року договір оренди землі від 01 грудня 2014 року не був припинений повністю, а був припинений лише щодо зобов`язань Агропромислового товариства з обмеженою відповідальністю "Харківплемсервіс". Тобто, з 17 листопада 2015 року Селянське (фермерське) господарство "Нива" набуло права та обов`язки сторони договору за яким у останнього виник, зокрема, обов`язок зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий №6324855100:00:016:0035 розташованій за адресою: смт. Сахновщина, вул. Східна 18.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 травня 2019 року у справі № 922/109/18, від 18 квітня 2019 року у справі №913/210/18, від 19 червня 2018 року у справі №922/3655/17, від 05 вересня 2018 року по справі № 904/9027/17, від 07 листопада 2018 у справі, №910/20774/17, від 29 листопада 2018 року по справі № 915/1416/17, від 06 грудня 2018 року по справі № 902/1592/15, від 27 лютого 2019 року у справі №913/661/17, від 06 березня 2019 року по справі №914/2687/17, від 04 квітня 2019 року у справі № 910/7197/18.

Зокрема, у вказаних постановах Верховного суду зазначено, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, і що після відчуження об`єктів нерухомості позивачі попередні власники майна не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості.

Згідно інформації до листа Сахновщинської селищної ради від 12 серпня 2019 року №02-16/710 та листа Головного управління ДФС у Харківській області від 19 серпня 2019 року №25754/9/20-40-52-05-25, не дотримуючись положень договору оренди землі та вимог законодавства, орендар Селянського (фермерського) господарства "Нива" протягом 2016-2019 років не здійснювало плату за користування вищевказаною земельною ділянкою, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Так, згідно з розрахунку проведеного Сахновщинською селищною радою за вказаний період утворилася заборгованість, яка складається, зокрема (з урахуванням коефіцієнтів індексації визначених у листі Держгеокадастра від 04 січня 2019 року №22-28-0.22-125/2-19): за період з 01 вересня 2016 року по 31 грудня 2016 року -11 794,56 грн.; за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року -37 506,70 грн.; за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - 37 506,70 грн.; за період з 01 січня 2019 року по 31 серпня 2019 року - 21 878,90 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості за використання земельної ділянки кадастровий № 6324855100:00:016:0035, розташованій за адресою: смт. Сахновщина, вул. Східна 18 за період 01 вересня 2016 року по 31 липня 2019 року складає 108 686,86 грн.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 96 Земельного кодексу України до обов`язків землекористувачів віднесено своєчасна сплата земельного податку та орендної плати.

На підставі частини 1 статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Таким чином, обов`язком орендаря є своєчасна сплата орендної плати.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок це обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункту 14.1.72 пукту 14.1 статті 14 ПКУ). Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі (пункт 269.1 статті 269 ПКУ).

Згідно статті 36 Закону України "Про оренду землі" у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної діляпки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Право орендодавця вимагати своєчасного внесення орендної плати, закріплено також в пункті 24 договору.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк І термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його яевиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання І неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частині стаягнення з відповідача 108686,86 грн. заборгованості з орендної плати задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку часник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарюванн, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 статті 231 Господарського кодексу України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова ума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення оржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно пункту 11 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 2% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи наведене та те, що розмір пені вказаної в договорі перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а саме: в 2016 році в середньому облікова ставка НБУ становила - 17,3% (тобто подвійна облікова ставка НБУ - 34,6%), а пеня за договором становить 730% в рік, в 2017 році в середньому облікова ставка НБУ становила - 13,5% (тобто подвійна облікова ставка НБУ - 27%), а пеня за договором становить 730% в рік, в 2018 році в середньому облікова ставка НБУ становила - 17,5% (тобто подвійна облікова ставка НБУ - 35%), а пеня за договором становить 730% в рік

Таким чином, при розрахунку пені, відповідно до вимог статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", використовувалась подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Селянського (фермерського) господарства "Нива" перед позивачем за договором, розмір нарахованої пені станом на 02 січня 2019 року складає 3664,18 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки Селянським (фермерським) господарством "Нива" не виконані умови договору, він зобов`язаний сплатити на користь позивача три проценти річних у сумі 4012,04 та втрати від інфляції за період прострочення з 01 листопада 2016 року по 01 червня 2019 року в сумі 14288,62 грн.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1959,78 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Нива" (64541, Харківська область, Сахновщинський район, село Апполонівка, код ЄДРПОУ 23140904) на користь Сахновщинської селищної ради (64501, Харківська область, Сахновщинський район, смт. Сахновщина, вул. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 04398301, розрахунковий рахунок 33214812020413, ГУДКСУ у Харківській області, МФО 899998, код платежу 18010600) 108686,86 грн. заборгованості з орендної плати, 3664,18 грн. пені, 4012,04 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості та 14288,62 грн. втрат від інфляції за договором оренди землі від 17 листопада 2015 року.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Нива" (64541, Харківська область, Сахновщинський район, село Апполонівка, код ЄДРПОУ 23140904) на користь прокуратури Харківської області (61050, вул. Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету 2800) - 1959,78 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "24" лютого 2020 р.

Суддя П.В. Хотенець