Рішення

від 24.02.2020 по справі 622/612/19

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/612/19 р.

2/622/26/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Шабас О.С.,

за участю секретаря Бойко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Золочівської селищної ради (код ЄДРПОУ 25175462, адреса: Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Центральна, 13а, електронна адреса: zolsrada@ukr.net) про визнання права на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2019 року до суду надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 в якій позивач з урахуванням уточнення від 20.01.2020 року просить визнати за ним право власності на земельну частку (пай) ВАТ "Жовтневе" на території Золочівської селищної ради Харківської області, загальною площею 7,03 га (в умовних кадастрових гектарах) згідно державного акту серії ХР № 13-00-000697, виданого 28 липня 2000 року Жовтневою сільською радою народних депутатів Золочівського району Харківської області, за рахунок нерозподілених (невитребуваних) паїв ВАТ Жовтневе або земель запасу сільськогосподарського призначення Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, у випадку необхідності поновити строки позовної давності для визнання його права.

Свої вимоги представник позивача мотивував тим, що з 06.11.1984 року до 12.07.1986 року працював на посаді тракториста-машиніста в Насінницькому радгоспі імені 15 років Жовтня, був звільнений зроботи у зв`язку з проходженням строкової військової служби, з 1986 по 1988 роки. З 04.07.1988 року по 20.04.1994 роки працював трактористом у вищевказаному радгоспі, 06.08.1994 року знову прийнятий на роботу на це підприємство, яке на підставі розпорядження Золочівської райдержадміністрації Харківської області № 546 від 24.12.1996 року було реорганізоване у ВАТ Жовтневе . У процесі здійснення приватизації він був працівником радгоспу, став акціонером (учасником) ВАТ Жовтневе внаслідок отримання іменних цінних паперів. Згодом позивач ще кілька разів працював трактористом у вказаному підприємстві, останній раз з 21.03.2000 року по 01.12.2000 року у відділенні № 1 ВАТ Жовтневе . 28 липня 2000 року ВАТ Жовтневе отримало державний акт серії ХР 13-00-000697 на право колективної власності на землю. На момент видачі державного акту позивач був акціонером (учасником) ВАТ Жовтневе та не отримав відповідни сертифікат, але помилково не був включений до списків осіб, які мали право на земельну частку (пай). Тому в даний час позивач змушений звернутися до суду, оскільки його право не визнається і він не може розпорядитися своєю власністю.

Ухвалою судді Шабас О.С. від 05.06.2019 року провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження на 01.07.2019 року, витребувано із відділу у Золочівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області (Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул.Центральна, 22) відомості, із даних Державного земельного кадастру, про землі запасу сільськогосподарського призначення (в тому числі ріллі) та невитребувані частки (паї), які було передано в оренду згідно ст. 13 Закону Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , що розташовані на території Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, з обов`язковим зазначенням кадастрового номеру, площі, місця розташування та форми власності земельної ділянки; з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Співдружність (код ЄДРПОУ 23908661, місто Харків, вул. Космічна, 26, 61145) виписку з реєстру власників іменних цінних паперів (про стан особового рахунку), відкритого на ім`я ОСОБА_1 , емітент ВАТ Жовтневе , станом на 28 липня 2000 року; з Публічного акціонерного товариства Національний депозитарій України (код ЄДРПОУ 3037071 1, місто Київ, вул. Тропініна, 7-Г, 04107) виписку з реєстру власників іменних цінних паперів (про стан особового рахунку), відкритого на ім`я ОСОБА_1 , емітент ВАТ Жовтневе , станом на 28 липня 2000 року; з Публічного акціонерного товариства Жовтневе (код ЄДРПОУ 00488912, Харківська область, Золочівський район, селище Калинове) виписку з реєстру власників іменних цінних паперів (про стан особового рахунку), відкритого на ім`я ОСОБА_1 , емітент ВАТ Жовтневе , станом на 28 липня 2000 року; від керівника Публічного акціонерного товариства Жовтневе Овчіннікова Олександра Анатолійовича ( АДРЕСА_2 ) виписку з реєстру власників іменних цінних паперів (про стан особового рахунку), відкритого на ім`я ОСОБА_2 , емітент ВАТ Жовтневе , станом на 28 липня 2000 року; із Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (код СДРПОУ 23148337, місто Харків, майдан Театральний, 1, 61057) відомості щодо розподілу акцій серед працівників ВАТ Жовтневе в процесі здійснення приватизації цілісного майнового комплексу Насінницький радгосп імені 15 років Жовтня .

Ухвалою від 18.09.2019 року закрито підготовче засідання у справі закрито, призначено справу для розгляду по суті, викликано у наступне засідання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, подав через канцелярію суду письмову заяву, в якій він просив суд справу розглядати без його участі, наполягав на задоволенні позовних вимог. У наданій до суду письмовій відповіді на відзив зауважив, що трудової книжки колгоспника у нього не було і бути не могло, оскільки він працював у радгоспі, а це різні організаційно-правові форми підприємств, крім того, позивачем не було подано витягу з протоколу засідання правління сільськогосподарського підприємства про прийняття його у члени, оскільки Насінницький радгосп імені 15 років Жовтня був реорганізований у відкрите акціонерне товариство, а не в колективне сільськогосподарське підприємство. При цьому позивачем не було пропущено строк позовної даності, оскільки про те, що його не було включено до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), він дізнався лише 06.05.2019 року з листа відділу у Золочівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області, а до суду з позовною заявою він звернувся 31.05.2019 року, тобто зачасно до 1 січня 2025 року, тобто до настання граничного строку, встановленого ст.. 13 Закону України про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) . При цьому законодавством з часу отримання ВАТ Жовтневе державного акту 28 липня 2000 року не було встановлено обов`язку члена (учасника) сільськогосподарського акціонерного товариства ознайомлюватися та дізнаватися в органах правління даного товариства чи органах держаної влади, органах місцевого самоврядування про порушення (невизнання) за ним права на земельну частку (пай). Одночасно жодних відомосте й про позбавлення його права на земельну частку (пай) від керівництва ВАТ Жовтневе , органів місцевого самоврядування, органів державної влади чи від будь-яких інших юридичних чи фізичних осіб він не отримував.

Представник відповідача Золочівський селищний голова Канівець Л.В. в судове засідання також не з`явився, завчасно подав через канцелярію суду письмовий відзив, у якому просив розглянути справу за відсутності їх представника та відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі, оскільки останнім не надано доказів на підтвердження того, що він він при розпаюванні земель ВАТ Жовтневе був його членом, оскільки відсутній відповідний запис у трудовій книжці ОСОБА_2 та витяг з протоколу засідання правління сільськогосподарського підприємства про прийняття особи в його члени. Трудова книжка свідчить про факт роботи позивача у ВАТ Жовтневе , проте не може слугувати доказом на підтвердження його членства у вказаному підприємстві. При цьому список акціонерів ВАТ Жовтневе , що міститься в матеріалах справи складено (затверджено) 25.12.1997 року, реорганізація колгоспу у ВАТ відбулася 15.02.1997 року, державний акт ВАТ Жовтневе було отримано 28.07.2000 року, що дає підстави для існування сумнівів у тому, що на час отримання державного акту ОСОБА_1 залишався акціонером вказаного підприємства, а самі списки акціонерів не дають можливості однозначно ідентифікувати особу акціонера та виключити можливість того, що насправді акціонером була інша особа зі схожими персональними даними. Крім того, позивачем було пропущено трирічний строк позовної давності, встановлений ЦК УРСР 1963 року.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З копії трудової книжки серії НОМЕР_2 року від 03.01.1986 року, виданої на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що останній з 06.11.1984 року був прийнятий на роботу у радгоспі ім. 15 років Жовтня слюсарем мех.майстерні 2 р. на підставі наказу № 68-к від 12.11.1984 року; 25.12.1984 року направлений на курси механізаторів при Золочівській с/г техніці на підставі наказу №81-к від 28.12.1984 року; 17.04.1985 року зарахований трактористом-машиністом 3 кл. на підставі наказу №23-к від 18.04.1985 року; 12.07.1986 року звільнений з радгоспу за ст. 36 КЗпП УРСР п.3 у зв`язку з призовом в ряди Радянської Армії на підставі наказу №55-к від 19.07.1986 року; з 11.07.1986 по 30.06.1988 року проходив службу в Радянській Армії в/б НУ№9550682 від 11.07.1986 року; 04.07.1988 року прийнятий на роботу в радгосп ім. 15 років Жовтня в мех.майстерню трактористом на підставі наказу № 42-к від 08.07.1988 року; 20.04.1994 року звільнений із радгоспу за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) на підставі наказу № 25-к від 20.04.1994 року; 06.08.1994 року прийнятий на роботу в радгосп ім. 15 років Жовтня трактористом відділу № 1 на підставі наказу № 60-к від 06.08. 1994 року; 15.02.1997 року згідно рішення загальних зборів робочих та розпорядження Золочівської райдержадміністрації Харківської області від 24 грудня 1996 року № 346 радгосп 15 років Жовтня переіменовано в ВАТ Жовтневе ; 11.10.1998 року звільнений за ст. 40 п. 4 КЗпП, на підставі наказу № 7 від 10.10.1998 року; 03.04.1999 року прийнятий на роботу в ВАТ Жовтневе трактористом відділу № 1 на підставі наказу № 32-к; 30.10.1999 року звільнений з роботи за ст. 40 п.4 КЗпП України на підставі наказу № 110 від 30.11.1999 року; 21.03.2000 року прийнятий на роботу в ВАТ Жовтневе трактористом відділу № 1 на підставі наказу №27-к від 27.04.2000 року; 01.12.2000 року звільнений з роботи за ст. 40 п.4 КЗпП України на підставі наказу № 2-к від 06.01.2001 року.

Статут відкритого акціонерного товариства Жовтневе від 1998 року, зареєстрований в Золочівській районній державній адміністрації на підставі розпорядження № 546 від 24.12.1996 року, перереєстрований на підставі розпорядження Золочівської районної державної адміністрації № 320 від 29.06.1998 року наданий суду на виконання ухвали від 23.01.2020 року начальником архівного відділу Золочівської райдержадміністрації Борох Н.

Згідно п. 4 вказаного Статуту акціонерами товариства можуть бути фізичні і юридичні особи, які набули право власності або акції товариства в процесі приватизації, випуску нових акцій на вторинному ринку цінних паперів. Відомостей, щодо змін або доповнення до Статуту ВАТ Жовтневе суду не надано.

З Державного акту на право колективної власності на землю серії ХР № 13-00-000697 від 28.07.2000 року, виданого Жовтневою сільською радою народних депутатів Золочівського району Харківської області, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 22, відповідно до рішення ІХ сесії ХХІІІ скликання Жовтневої сільської ради народних депутатів від 14 березня 2000 року відкритому акціонерному товариству Жовтневе Золочівського району, с. Жовтневе, передано у колективну власність 4034,8 гектарів землі в межах згідно з планом для виробництва сільськогосподарської продукції. У додатку 1 до Державного акту списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства ОСОБА_1 не зазначений.

З інформацій начальника відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Трофімова В.П. від 03.05.2019 року № 3/363-19 та 06.05.2019 року №4/363-19 під час передачі земель у колективну власність ВАТ Жовтневе був створений резервний фонд у розмірі 315 гектар сільскогосподарських угідь. Відповідно до Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 року №720/95 створений під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Державний акт на право колективної власності ВАТ Жовтневе серії ХР-13-00-000697 було видано 28 липня 2000 року; ОСОБА_1 до списку осіб, який додається до державного акту на право колективної власності ВАТ Жовтневе не включений; розмір земельної частки (паю) по ВАТ Жовтневе становить 7,03 умовних кадастрових гектар; нормативно-грошова оцінка 1 га ріллі станм на 01.01.2019 року по Харківській області становить 32237,00 грн.

З архівної довідки Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області від 07.05.2019 року №02-19/3367 в архівному фонді ВАТ Жовтневе в книзі наказів з особового складу ВАТ Жовтневе за 2000 рік значиться, що ОСОБА_1 був прийнятий до ВАТ Жовтневе трактористом відділення № 1 з 21 березня 2000 року згідно із наказом № 27 від 27 квітня 2000 року. Згідно загального табелю ВАТ Жовтневе за 2000 рік ОСОБА_1 значиться по листопад 2000 року (дата не вказана). Книга наказів з особового складу ВАТ Жовтневе за 2001 рік відсутня. Даними про прийняття/виключення з членів радгоспу ОСОБА_1 . віділ трудового архіву не володіє.

З інформації Золочівського селищного голови Канівця Л.В. від 08.05.2019 року №02-19/3426 ХІІ сесією селищної ради VІІІ скликання від 30 жовтня 2018 року за № 1941 було прийнято рішення Про прийняття у комунальну власність Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Золочівськоїселищної ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначен6ня (землі запасу) . Процедура прийняття в комунальну власність земельних ділянок триває, розпочато державну реєстрацію права власності. Інформацією щодо не витребуваних паїв селищна рада не володіє.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області на виконаня ухвали суду від 05.06.2019 року було направлено 29.06.2019 року за № 38-3888 списки акціонерів ВАТ Жовтневе (учасників товариства покупців членів трудового колективу) з розподілом акцій в процесі здійснення приватизації ЦМК Насінницький радгосп ім. 15 років Жовтня від 25.12.1997 року, де за номером 157 значиться ОСОБА_1 , проживаючий у селі Жовтневе, з 9400 акцій.

З повідомлення в.о. начальна Головного управління Держгеокадастру у Харківськійобласті від 28.11.2019 року № 9-20-14-9460/0/19-19 на території Золочівської селищної ради станом на 12.11.2019 року є орієнтовно 78,5222 га земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності. Вся вище вказана площа земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення не має кадастрових номерів і включена на даний час до матеріалів інвентаризації земель. Достовірною інформацією про площі земель не витребуваних земельних часок (паїв) станом на теперішній час Відділ не володіє, так як розпорядниками даних земель до 01.01.2019 року були районні державні адміністрації, після 01.01.2019 року відповідно до Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) не витребуваними паями розпоряджаються сільські селищні ради.

Допитана у судовому засіданні від 12.11.2019 року у якості свідка ОСОБА_3 пояснила суду, що вона майже все своє життя працювала в ВАТ Жовтневе зоотехніком до виходу на пенсію та була членом правління до розпаду господарства. ОСОБА_1 їй не родич. Весь час працював мехіназатором в майстерні до розпаду господарства. При розпайовці землі працював у господарстві. Акції господарства були і в неї і у позивача ОСОБА_2 . Свідок це знає, оскільки була членом правління ВАТ Жовтневе і на засіданні правління було вирішено питання про розподіл акцій.

Допитана у судовому засіданні від 12.11.2019 року у якості свідка ОСОБА_4 пояснила суду, що вона розбила в колгоспі 15 років Жовтня бригадиром з 1989 року до розпаду господарства. При розпайовці, в якому році вона відбулася свідок точно не пам`ятає, особи, що 3 місця і більше пропрацювали у колгоспі отримували сертифікати на земельні паї, а згодом акти на земельні ділянки. В один період зі свідком працював і позивач ОСОБА_1 трактористом, а тому мав отримати землю, як і всі інші робітники ВАТ Жотневе . Акції були і у свідка і у ОСОБА_2 .

При вирішенні спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Земельного Кодексу України, Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року N 720/95.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди.

Право підприємства на земельну ділянку зберігається при входженні його до складу агропромислових об`єднань, комбінатів, агрофірм та інших формувань.

Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України, Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Члену підприємства, який побажав вийти з його складу, земельна ділянка надається із земель сільськогосподарських угідь підприємства, придатних для сільськогосподарського виробництва, в частині, що припадає на одного члена підприємства.

Розподіл земель колективної власності підприємства здійснюється відповідно до Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Законом України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності. Стаття 1 вказаного Закону перелічені особи, які мають право на земельну частку (пай). Так право на земельну частку (пай) мають в том числі: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

Громадянам, зазначеним в абзаці п`ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Стаття 2 цього закону, визначає документи, що посвідчують право на земельну частку (пай). Так основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Стаття 3 цього ж закону, перелічує підстави для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).

Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Стаття 5 цього ж Закону встановлює, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) в тому числі: розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);

Стаття 13 регламентує питання використання нерозподілених та не витребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). Так нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю).

Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї) після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження.

У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

Стаття 19 Земельного Кодексу України перелічує категорії земель.

1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Стаття 12 Земельного Кодексу України перелічує повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин

Так до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить в тому числі:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;

2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 25 того ж кодексу передбачає, приватизація земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій

1. При приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров`я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

2. Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.

3. Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.

4. Площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарського призначення, водний фонд, резервний фонд).

5. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

6. Громадянам України із числа депортованих осіб, які поселилися в сільській місцевості, державою забезпечується безкоштовна передача у власність землі сільськогосподарського призначення в розмірі земельного паю, визначеного для цієї місцевості, за рахунок земель запасу та резервного фонду в разі їх наявності.

Пунктом 2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року N 720/95 передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до положень п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ №7 від 16 квітня 2004р. сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу Х "Перехідні положення" ЗК).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям " має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Згідно листа Державного комітету України по земельних ресурсах від 09.11.2000 року №14-17-11/4388 громадяни, які працюють у товаристві або працювали в ньому на момент передачі земель у колективну власність, та пенсіонери, які раніше працювали в товаристві (або в господарстві, правонаступником якого стало товариство) і залишаються його членами, мають право на земельну частку (пай) незалежно від того, є вони акціонерами цього товариства чи ні.

В ході розгляду справи, на пдіставі наданих доказів судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 до розпаювання земель колективної власності був прийнятий на роботу та до членів радгоспу 15 років Жовтня , де пропрацював з 06.11.1984 року з перервами до 01.12.2000 року.

Відомості щодо позивача ОСОБА_1 , як про акціонера, містяться у списку акціонерів ВАТ Жовтневе (учасників товариства покупців членів трудового колективу) з розподілом акцій в процесі здійснення приватизації ЦМК Насінницький радгосп ім. 15 років Жовтня від 25.12.1997 року.

Відтак відповідно до положень п. 4 Статуту вказаного підприємства, позивач був членом ВАТ Жовтневе на момент передачі землі у колективну власність у 2000 році та видачі 28.07.2000 року державного акту на право колективної власності ВАТ Жовтневе , оскільки відомостей про його вихід чи виключення із членів вказаного товариства суду не надано.

Доводи представника відповідача про те, що у вказаному списку неможливо однозначно ідентифікувати особу, суд оцінює критично, так як вони нічим не підтверджені, натомість показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , додатково підтверджено у судовому засіданні, що ОСОБА_1 дійсно був акціонером ВАТ Жовтневе та мав право на отримання землі, як і інші робітники вказаного підприємства.

Враховуючи викладене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, на предмет дотримання вкзааних норм закону суд одходить висновку, що ОСОБА_1 набув право на земельну частку (пай) у відповідному розмірі площею 7,03 га з дня видачі державного акту на право колективної власності ВАТ Жовтневе відповідно до положень ст.1-3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям ".

Також, судом було встановлено, що строк позовної давності на звернення до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай) позивачем не пропущено, оскільки він дізнався про порушення його права лише з листа відділу у Золочівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №4/363-19 від 06.05.2019 року. Доказів обізнаності позивача щодо порушення його права у більш раній перірод суду не надано.

Враховуючи, що в даний час передача земельних ділянок у власність громадян на території сіл, селищ, міст відноситься до повноважень відповідних рад, земельна ділянка ОСОБА_1 , відповідно до положень ст.ст. 12, 19, 25 Земельного Кодексу України, ст.ст.5, 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) має бути виділена з земель резерву або запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення Золочівської селищної ради Харківської області.

Керуючись наведеними положеннями матеріального закону та ст., ст. 12,13,76,81,209,211,247,258,264,265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , як за колишнім акціонером ВАТ Жовтневе , право на земельну частку (пай) загальною площею 7,03 умовних кадастрових гектарів із земель запасу або резерву сільськогосподарського призначення комунальної власності Золочівської селищної ради Харківської області.

Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. С.Шабас