Рішення

від 12.02.2020 по справі 946/8753/19

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/8753/19

Провадження № 2/946/899/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просять встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 4,1510 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Бесарабія , частка (пай) № НОМЕР_7 , передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №463839, виданий 09.12.2003 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №10-10-572);

- земельну ділянку площею 8,9697 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Бесарабія , частка (пай) № НОМЕР_8,НОМЕР_9 , передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №463838, виданий 09.12.2003 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №10-10-571).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що частина вищевказаного майна належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/2 частка житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 4,1510 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Бесарабія , частка (пай) № НОМЕР_7 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до заповіту від 19.03.2003 року, посвідченого секретарем Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Мінчевою В.І., зареєстрованого в реєстрі за № 39, ОСОБА_3 заповіла все його майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, в тому числі належну їй частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 . Спадкоємець за заповітом спадщину не прийняв. Спадкоємцем за законом першої черги являється чоловік спадкодавця ОСОБА_2 . Спадкоємець прийняв спадщину шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 4,1510 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Бесарабія , частка (пай) № НОМЕР_7 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка площею 8,9697 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Бесарабія , частка (пай) № НОМЕР_8,НОМЕР_9 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до заповіту від 19.03.2003 року, посвідченого секретарем Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Мінчевою В.І., зареєстрованого в реєстрі за № 40, ОСОБА_2 заповів все його майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, в тому числі належну йому частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 . Спадкоємець прийняв спадщину шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. При зверненні до нотаріуса для отримання свідоцтва про право власності на спадщину за законом, позивачу було відмовлено, у зв`язку з тим, що позивачу необхідно було протягом шести місяців із дня смерті спадкодавця ОСОБА_2 особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, і заява не була подана.

Позивач в судове засідання не з`явилвся, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просить справу розглянути за його відсутністю, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належить:

- 1/2 частка житлового будинку з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі довідки Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №34 від 22.01.2015 року, що підтверджується довідкою КП Ізмаїльське МБТІ №1673 від 16.12.2019 року;

- земельна ділянка площею 4,1510 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Бесарабія , частка (пай) № НОМЕР_7 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №463839, виданого 09.12.2003 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №10-10-572.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 15.06.2005 року Лощинівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить 1/2 частка житлового будинку з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 4,1510 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Бесарабія , частка (пай) № НОМЕР_7 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до заповіту від 19.03.2003 року, посвідченого секретарем Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Мінчевою В.І., зареєстрованого в реєстрі за № 39, ОСОБА_3 заповіла все його майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, в тому числі належну їй частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 .

Згідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 58529916 від 29.11.2019 року, наданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, заповіт ОСОБА_3 від 19.03.2003 року, зареєстрований за № 39, не змінювався та не скасовувався.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 у встановлений законом строк спадщину не прийняв, тобто право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України - у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являється чоловік ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 , виданим 31.12.1948 року Ленінською сільською радою Свердловського району Воронезької області.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 на час відкриття спадщини проживав разом із спадкоємцем за однією адресою, що підтверджено довідкою Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №768 від 27.11.2019 року, тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 07.04.2007 року, виданого Лощинівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 4,1510 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Бесарабія , частка (пай) № НОМЕР_7 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; земельна ділянка площею 8,9697 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Бесарабія , частка (пай) № НОМЕР_8,НОМЕР_9 , передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до заповіту від 19.03.2003 року, посвідченого секретарем Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Мінчевою В.І., зареєстрованого в реєстрі за № 40, ОСОБА_2 заповів все його майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, в тому числі належну йому частку житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 .

Згідно до витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 58529711 від 29.11.2019 року, наданого Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, заповіт ОСОБА_2 від 19.03.2003 року, зареєстрований за № 40, не змінювався та не скасовувався.

Осіб, які мають право на обов`язкову частку після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно до ст. 1 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В судовому засіданні було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується показами допитаних в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які пояснили, що позивач проживав з 2006 року разом із ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що останній хворів та потребував догляду.

Тобто, ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю державного нотаріусу Ізмаїльської державної нотаріальної контори Черненко С.М. від 29.11.2019 року за № 1613/01-16 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з тим, що позивачу необхідно було протягом шести місяців із дня смерті спадкодавця ОСОБА_2 особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, і заява не була подана.

Дослідивши матеріали справи, допитавши свідків та приймаючи до уваги, що у зв`язку з тим що, право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1234, 1235, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04378540, місцезнаходження: Одеська область, Ізмаїльський район, с. Лощинівка, вул. Ізмаїльська, 67-а) про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 4,1510 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Бесарабія , частка (пай) № НОМЕР_7 , передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №463839, виданий 09.12.2003 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №10-10-572);

- земельну ділянку площею 8,9697 га, яка розташована на території Лощинівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, колишнє КСП Бесарабія , частка (пай) № НОМЕР_8,НОМЕР_9 , передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 №463838, виданий 09.12.2003 року Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №10-10-571).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2020 року.

Суддя: О.Я.Присакар