Рішення

від 03.07.2007 по справі 18/218

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/218

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 18/218                                                                                                         03.07.07 р.

За позовом:          ВАТ „Кредобанк” в особі його Київської філії;

до:          ЗАТ „Ар –Джі –Сі Сателіт Сервіс”;

про:                    стягнення 616 805,73 грн.

Суддя  Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:                    Івченко А.А., представник, довіреність №01-4700/07 від 17.05.2007 р.;

Від відповідача:          Леонов Р.М., представник, довіреність б/н від 03.03.2007 р.

У справі, в порядку статті 77 ГПК України, була оголошена перерва з 17.05.2007 р. до 06.06.2007р.

На підставі статті 77 ГПК України справа була відкладена слуханням з 06.06.2007 р. до 03.07.2007р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 06.06.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2007 р. строк вирішення спору у даній справі продовжений на невизначений термін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 499 950,50 грн. основного боргу, 67 234,31 грн. відсотків за користування кредитом, 49 620,92 грн. пені, 616,81 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечує, у задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що позовна заява не містить доказів порушення відповідачем п. 9 договору застави, - невжиття заходів, необхідних для збереження заставленого майна, наслідком чого настала неможливість реалізації позивачем заставленого майна.

Відповідач також зазначає про те, що позивач з моменту прострочення боржником термінів сплати відсотків за користування кредитом отримав право звернення стягнення на заставлене майно, шляхом вчинення нотаріального виконавчого напису або в порядку, передбаченому чинним законодавства України, залишити за собою заставлене майно у власність. Станом на 03.07.2007 р. позивач не звертався до господарського суду з позовом про звернення стягнення на заставлене майно та не використав інших прав щодо звернення стягнення на майно, передбачених чинним законодавством України.

Як зазначає відповідач, позивач звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача та ТОВ „Легос” про стягнення заборгованості за кредитним договором №73 від 09.04.2003 р. (справа №22/171). Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2004 р. у справі №22/171 у задоволенні позовних вимог до ЗАТ „Ар –Джі –Сі Сателіт Сервіс” було відмовлено повністю; з ТОВ „Легос” на користь позивача стягнуто 499 950,00 грн. основного боргу, 69 873,86 грн. заборгованості по відсоткам, 22 526,66 грн. пені та 1 818,00 грн. судових витрат.

Відповідач стверджує про те, що строк позовної давності, в межах якого позивач мав право звернутися до суду з позовом до відповідача з вимогою по захист свого цивільного права або інтересу, що випливають з умов договору застави основних засобів від 09.04.2003 р. до кредитного договору №73 від 09.04.2003 р., стік 01.01.2007 р.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами 09.04.2003 р. укладений договір застави основних засобів, за умовами якого забезпечені вимоги позивача, що випливають з положень кредитного договору №73 від 08.04.2003р., укладеного між позивачем та ТОВ „Легос”.

На умовах вищезазначеного кредитного договору ТОВ „Легос” був наданий кредит з максимальним лімітом заборгованості у сумі 500 000,00 грн. зі сплатою 24% річних за його користування. Кінцевий термін погашення кредиту, відповідно до п. 1.6. договору, встановлений 08.04.2004 р.

Відповідно до п. 3.2.7. кредитного договору ТОВ „Легос” зобов'язане своєчасно, в терміни, визначені кредитним договором, повернути позивачеві кредит та плату (відсотки, комісії) за користування кредитом.

Пунктом 4.3. кредитного договору передбачено, що ТОВ „Легос” зобов'язаний у разі несвоєчасного погашення кредиту або його частини, плати (відсотки, комісії) за користування кредитом сплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний прострочений день, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відшкодувати позивачеві завдані таким невиконанням збитки у повному обсязі.

ТОВ „Легос” неналежним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором. Станом на 09.11.2004 р. заборгованість останнього перед позивачем складала 499 950,50 грн. основного боргу, 69 873,86 грн. відсотків за користування кредитом, 22 526,66 грн. пені та 1 818,00 грн. судових витрат. Наявна заборгованість підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 09.11.2004 р. у справі №22/171.

Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу ТОВ „Легос” перед позивачем складає 499 950,50 грн. основного боргу, 67 234,31 грн. відсотків за користування кредитом та 49 620,92 грн. пені.

З метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором ТОВ „Легос” між відповідачем та позивачем був укладений договір застави від 09.04.2003 р.

Згідно з пунктом 2 договору застави відповідачем передано в заставу позивачеві основні засоби, а саме, обладнання „Хаба системи SSA” балансовою вартістю 2 300 000,00 грн., експертною вартістю 1 857 403,00 грн. та заставною вартістю 1 250 000,00 грн.

Пунктом 12 договору застави передбачено, що право звернення стягнення на заставлене майно виникає з моменту прострочення позичальником терміну/термінів сплати відсотків за користування кредитом, повернення кредиту, визначених у кредитному договорі, забезпеченому цією заставою, а також в разі загибелі заставленого майна, або зменшення його вартості внаслідок порушення заставодавцем умов його зберігання чи використання, відсутності у заставодавця іншого майна або відмови заставодержателя на заміну майна у зв'язку з його меншою ліквідністю, незалежно від настання терміну виконання забезпеченого цим договором зобов'язання.

Пунктом 13 договору застави визначено, що при зверненні стягнення на заставлене майно позивач залишає за собою право вибору: на підставі виконавчого напису нотаріуса продати його або, в порядку, передбаченому чинним законодавством України, залишити за собою заставлене майно у власність.

Відповідач листом від 11.07.2006 р. вих. №0711/02 повідомив позивача про те, що Відділом державної виконавчої служби Солом'янського району м. Києва заставлене майно було описане, арештоване та в подальшому реалізоване на прилюдних торгах через аукціонний центр ДАК „НМАЦ”.

Відповідно до п. 9 договору застави до зобов'язань відповідача, зокрема віднесено вжиття заходів, необхідних для збереження заставного майна.

Як визначено статтею 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 2 статті 587 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана, якщо інше не встановлено договором:

1) вживати заходів, необхідних для збереження предмета застави;

2) утримувати предмет застави належним чином;

3) негайно повідомляти другу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.

Заставодавець, який володіє предметом застави, у разі втрати, псування, пошкодження або знищення заставленого майна з його вини зобов'язаний замінити або відновити це майно, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищезазначені обставини, позивач правомірно звернувся до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості.

Посилання відповідача на те, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав спростовується тим, що відповідно до п. 1.6. кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту встановлений 08.04.2004 р.

Наведені обставини свідчать про те, що позивач має право звернутися за захистом свого порушеного права протягом трьох років, починаючи з 08.04.2004 р. (у разі неналежного виконання ТОВ „Легос” своїх зобов'язань за кредитним договором), тобто до 08.04.2007 р. Матеріали справи свідчать про те, що позивачем позовна заява подана до господарського суду 06.04.2007 р., тобто без пропуску строку позовної давності.

Відносно того, що відповідач не довів порушення позивачем п. 9 договору застави, то сам відповідач у листі від 11.07.2006 р. вих. №0711/02 повідомив позивача про те, що Відділом державної виконавчої служби Солом'янського району м. Києва заставлене майно було описане, арештоване та в подальшому реалізоване на прилюдних торгах через аукціонний центр ДАК „НМАЦ”.

Відносно того, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2004р. у справі №22/171 у задоволенні вимог позивача до відповідача у даній справі відмовлено, слід зазначити про наступне. Позовні вимоги позивача у справі №22/171 були заявлені з огляду на солідарні зобов'язання відповідача та ТОВ „Легос”, про що Київським апеляційним господарський судом зроблений висновок відносно того, що відповідач та ТОВ „Легос” не є солідарно зобов'язаними особами за кредитним договором.

У даній справі позивач звертається до відповідача відносно стягнення заборгованості з відповідача на підставі договору застави, оскільки заставлене майно було реалізоване, а тому звернення стягнення на нього не може бути здійснене.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Ар –Джі –Сі Сателіт Сервіс” (м. Київ, вул. Василенка, 7-а, код ЄДРПОУ 31861335) на користь Відкритого акціонерного товариства „Кредобанк” в особі його Київської філії (інд. 03150, м. Київ, вул. Горького, 91/14, код ЄДРПОУ 14361598) 616 805 (шістсот шістнадцять тисяч вісімсот п'ять) грн. 73 коп., 616 (шістсот шістнадцять) грн. 81 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко