Рішення

від 24.02.2020 по справі 755/12001/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12001/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Споживче товариство Східно-Європейський союз , про стягнення безпідставно набутих коштів, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м.Києва звернулась ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 3 540,00 доларів США та 24 413,84 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що влітку 2016 року відповідач запропонувала позивачеві приєднатися до житлової програми Споживчого товариства Східно-європейський союз , керівником якого є відповідач, та запропонувала укласти відповідний договір. Проте такий договір укладений не був. Відповідач ОСОБА_2 повідомила, що позивач має сплатити їй, як фізичній особі, відповідні кошти. 25 липня 2019 року відповідач, як фізична особа, отримала від позивача грошові кошти в розмірі 3 540,00 доларів США на житлову програму. 02 серпня 2016 року позивач перевела на карту відповідача грошові кошти в розмірі 17 010,84 грн та 7 403,00 грн. Позивач зазначає, що відповідач, як фізична особа, заволоділа вказаними коштами шляхом обману та зловживаючи довірою позивача, обіцяючи придбання квартири на вигідних умовах. Будь-які документи між сторонами з приводу придбання квартири не підписувались, договір між позивачем та Споживчим товариством Східно-європейський союз , керівником якого є відповідач, щодо житлової програми не укладався, у зв`язку з чим відповідач отримала кошти без відповідної правової підстави.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 вересня 2019 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Споживче товариство Східно-Європейський союз .

10 жовтня 2019 року позивачем отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується відстеженням поштового відправлення.

Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем отримано не було, конверт з надісланими документами повернувся до суду з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання .

06 листопада 2019 року на вказану в позовній заяві та в розписці (а.с.45) адресу відповідача було повторно надіслано копію ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами, проте конверт з надісланими документами повернувся до суду з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання .

Третьою особою копію ухвали про відкриття провадження також отримано не було, на виконання ухвали суду від 18 вересня 2019 року позивачем на адресу третьої особи було надіслано копію позовної заяви з доданими документами, про що позивач надав підтвердження, отримане судом 18 жовтня 2019 року.

Крім того, про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідач та третя особа були повідомлені шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників

справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач та третя особа не скористались своїм правом та не направили до суду заяв по суті справи.

Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені нею обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.3, 4 ст.12 ЦПК України)

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як убачається з матеріалів справи, в них наявний примірник житлової програми Житло 35% , затверджений протоколом загальних зборів членів Споживчого товариства Східно-європейський союз (далі - СТ Східно-європейський союз ) від 01 серпня

2014 року (а.с.39-40).

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником СТ Східно-європейський союз є ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України, частин першої та другої статті 509 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Судом встановлено, що на бланку СТ Східно-європейський союз виготовлено текст договору №ПЖ35 №3 від 15 липня 2016 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , яка в подальшому іменується пайщик , та СТ Східно-європейський союз , яке в подальшому іменується товариство , в особі голови Медосенко Д.Д., уклали договір про наступне.

Згідно предмету договору, з метою формування паю в товаристві нерухомим майном (житлом) в розмірі еквівалентному 31000,00 доларів США, пайщик вносить в товариство пайові грошові внески в розмірі та на умовах, вказаних у п.1.4 даного договору та наділяє товариство правом повного розпорядження вказаними пайовими грошовими внесками (п.1.1. договору).

В порядку та на умовах, вказаних у житловій програмі товариство придбає в свою власність готове житло на ринку нерухомості та передає його пайщику на умовах даного договору (п.1.2. договору).

Пайщик житлової програми Житло 35% зобов`язаний внести первинний пай (внесок) в розмірі: - вступний внесок в розмірі 4% від вартості житла, що йому надається, на покриття витрат товариства при оформленні документів та організацію роботи по житловій програмі Житло 35% ; пайовий внесок 35% від кінцевої вартості житла (еквівалент гривні за курсом придбання банку отримувача, який сплачується не пізніше трьох днів з моменту підписання відповідного договору, про що надати товариству копію банківського платіжного документу (п.1.4. договору).

Згідно п.7.1. договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та оплати пайщиком внесків у розмірах, передбачених п.1.4. (а.с.41-44)

Разом з тим, як убачається з тексту вищевказаного договору, він сторонами не підписаний, в ньому відсутні прізвище, ім`я, по батькові пайщика, його адреса та інші визначені графами відомості.

25 липня 2006 року ОСОБА_2 написала та підписала розписку про те, що вона отримала суму 3540,00 доларів США на житлову програму (а.с.45).

Крім того, позивачем ОСОБА_1 відповідачу ОСОБА_2 02 серпня

2016 року було переведено на картку 17010,84 грн та 7403,00 грн, що підтверджується дублікатами квитанцій (а.с.46, 47).

На спростування факту отримання від позивача грошових коштів у вищевказаному розмірі, відповідачем доказів надано не було, своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористалась.

Згідно позовної заяви, позивач просить стягнути отримані відповідачем

3540,00 доларів США та 24413,84 грн, як набуті без відповідної правової підстави.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є , зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України

від 02 жовтня 2013 року №6-88цс13.

Також Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 31 січня 2020 року у справі №161/17945/18 виклала правовий висновок про те, що норми ст. 1212 ЦК Українизастосовуються до позадоговірних зобов`язань. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що між сторонами по справі відсутні належним чином оформлені договірні відносини, отже суди дійшли обґрунтованого висновку, що кошти відповідач отримав від позивача без достатньої правової підстави.

Відповідно до пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини: між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст. 207 ЦК України).

При цьому у відповідності до ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, установленого ст. 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Такий спосіб захисту можливий шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з оцінки наявних в матеріалах справи доказів, встановлених судом обставин та відповідних ним правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами по справі, які є фізичними особами, відсутні договірні відносини, як і відсутні належним чином оформлені договірні відносини між позивачем та третьою особою СТ Східно-Європейський союз щодо формування пая та подальшого отримання у власність об`єкта нерухомості (укладений в належній формі договір), отже кошти в розмірі 3540,00 доларів США, 17010,84 грн та 7403,00 грн відповідач отримала від позивача без достатньої правової підстави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Споживче товариство Східно-Європейський союз , про стягнення безпідставно набутих коштів, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦК України, враховуючи, що позивач була звільнена від сплати судового збору, як інвалід другої групи (а.с.16), з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1151,44 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 3, 11, 15, 16, 177, 206-208, 509, 626, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа - Споживче товариство Східно-Європейський союз (ЄДРПОУ: 36073157, місцезнаходження: 91011, Луганська область, м.Луганськ, квартал Єрьоменко, буд. 7), про стягнення безпідставно набутих коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 3 540,00 доларів США (три тисячі п`ятсот сорок доларів США) та 24 413,84 грн (двадцять чотири тисячі чотириста тринадцять гривень вісімдесят чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі

1151,44 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: