Постанова

від 05.02.2020 по справі 523/15202/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4461/20

Номер справи місцевого суду: 523/15202/18

Головуючий у першій інстанції Кисельова В.К.

Доповідач Черевко П. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Черевка П.М.,

суддів - Дрішлюка А.І., Громіка Р.Д.,

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2019 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Дмитра Миколайовича, заінтересовані особи ТОВ ОТП Факторинг Україна ,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2018 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М., заінтересовані особи ТОВ ОТП Факторинг Україна в якій скаржник просив:

1.Зупинити стягнення на підставі виконавчого листа № 2-5799/10, виданого Суворовським районним судом м.Одеси 20.07.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованості за кредитним договором №СМ- SME500/152/2008 від 17.06.2006 року, у розмірі 1 216 613,44 гривень та 1820,00 гривень держмита та витрат за ІТЗ, до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду скарги;

2.Визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. щодо визначення вартості майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , розташованої на ХІ-му поверху ХІ- ти поверхового будинку, відповідно до звіту про оцінку майна від 27.09.2018, складеного ТОВАРНОЮ БІРЖЕЮ ПРОФІ-Т у виконавчому провадженні №56873462 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5799/10, виданого Суворовським районним судом м.Одеси 20.07.2018 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованості за кредитним договором №CM-SME500/152/2008 від 17.06.2006року у розмірі 1 216 613,44 гривень та 1820,00 гривень;

3.Визнати недійсним та скасувати звіт про оцінку майна від 27.09.2018, складеного ТОВАРНОЮ БІРЖЕЮ ПРОФІ-Т у виконавчому провадженні №56873462 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5799/10, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 20.07.2018р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованості за кредитним договором №CM-SME500/152/2008 від 17.06.2006 року у розмірі 1 216 613,44 гривень та 1820,00 гривень.

В обґрунтування своїх вимог, ОСОБА_1 посилався на наступні обставини. Так, на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М. перебуває виконавче провадження № 56873462 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5799/10, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 20.07.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованості за кредитним договором №CM-SME500/152/2008 від 17.06.2006 року у розмірі 1 216 613,44 гривень та 1820,00 гривень держмита та витрат за ІТЗ.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19.06.2018 року задоволено заяву ТОВ ОТП Факторинг Україна , видано дублікат виконавчого листа № 2-5799/10 та поновлено строк для пред`явлення до виконання.

27.07.2018 р. на підставі виконавчого листа № 2-5799/10 та ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 19.06.2018 року було відкрито виконавче провадження.

Постановою від 27.07.2018 року накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника, а також на грошові кошти всіх видів валют у межах суми боргу - 1 365 500,00 гривень.

02.08.2018 р. приватним виконавцем прийнято постанову про опис та арешт майна боржника, а саме двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 81,6 м 2 , житловою площею 37,9 м 2 , розташованої на ХІ-му поверху ХІ-ти поверхового будинку.

23.08.2018 р. приватним виконавцем прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - Товарна біржа ПРОФІ-Т , для участі у виконавчому провадженні та надання висновку з питань оцінки ринкової вартості арештованого майна боржника - ОСОБА_1 , а саме двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

Попереджено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання - Товарна біржа ПРОФІ-Т про відповідальність згідно зі ст.ст.384, 385 КК України за відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку.

10.10.2008 р. ОСОБА_1 було повідомлено про результати проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання - Товарна біржа ПРОФІ-Т оцінки вищевказаного майна та вручено під розписку копію Висновку про вартість майна від 27.09.2018 р.

Згідно з Висновком про вартість майна від 27.09.2018 року, ринкова вартість (без урахування ПДВ) квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 81,6 м 2 , житловою площею 37,9 м 2 , становить 1 211 167,00 гривень.

ОСОБА_1 не згоден з результатами визначення оцінки вищевказаної квартири, оскільки вважав її суттєво заниженою, вважав за необхідне оскаржити її у судовому порядку, посилаючись на наступне.

Так, скаржник вважав, що в порушення ст.12 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні , до п.п.13, 15, 16, 17, 19, 28 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. N 1440 (далі - Національний стандарт № 1)

Висновок про ринкову вартість ТБ ПРОФІ-Т від 27.09.2018 року не відповідає вимогам законодавства з оцінки майна, оскільки:

1)не ґрунтується на результатах аналізу цін продажу на подібне майно. Не обґрунтовано чи визначено вартість об`єкту на підставі інформації про ціну продажу чи на основі інформації про ціну пропонування подібного майна з урахуванням поправок;

2)вартість визначено без урахування ПДВ, при цьому постанова приватного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності не передбачає визначення ринкової вартості без урахування ПДВ;

3)не вбачається, що оціночні процедури здійснювались з урахуванням включення або невключения до неї суми податку на додану вартість;

4)оцінка проводилась із застосуванням бази, що відповідає неринковим видам вартості, та визначено ліквідаційну вартість майна;

5)при визначенні ліквідаційної вартості, оцінювачем у звіті додатково не визначено ринкову вартість об`єкта оцінки.

Підтвердженням вказаних вище обставин є замовлений та отриманий заявником звіт ФОП ОСОБА_3 від 12.10.2018 року про оцінку майна № 184101, де ринкову вартість квартири оцінщиком визначено на рівні 1 838 000,00 гривень з ПДВ та 1531667,00 гривень без ПДВ.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2019 року скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М., заінтересовані особи ТОВ ОТП Факторинг Україна - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2019 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М., заінтересовані особи: ТОВ ОТП Факторинг Україна .

У обґрунтування своєї апеляційної скарги представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначає, що оскаржувана ухвала суду необґрунтована та така, що підлягає скасуванню, у зв`язку з порушенням судом першої інтенції норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Залишаючи без задоволення скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечка Д.М., заінтересовані особи ТОВ ОТП Факторинг Україна , суд першої інстанції виходив з того, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Тому, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Також суд першої інстанції зазначив, що вважає відсутніми підстави для зупинення стягнення на підставі виконавчого листа до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду скарги.

Проте, з таким висновком районного суду колегія суддів не погоджується у зв`язку з наступним.

Згідно з ч.5 ст.57 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до Постанови Пленуму № 6 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність, державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах від 07.02.2014 року роз`яснено, що суди мають враховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і йогозвіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовномупровадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна впроцесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК , оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Згідно з ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов.

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.1 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

За положеннями норм ч.ч.5, 6 ст.106 ЦПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Із наданого ОСОБА_1 висновку №593 судової оціночно-будівельної експертизи від 20.11.2018 року вбачається, що він повністю відповідає вимогам ст. 106 ЦПК України та мас всі ознаки висновку експерта.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дав оцінки висновку експерта та не врахував, що положення норм, які були роз`ясненні у п.17 Постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року №5 щодо проведення експертизи на підставі виключно ухвали суду, були чинними в редакції ЦПК України до 15.12.2017 року.

Отже, фактично суд першої інстанції застосував норму ЦПК України, дія якої втратила чинність.

Згідно з положеннями ч.2 ст.34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Як роз`яснено у п.15 Постанови Пленуму ВССУ № 6 від 07.02.2014 року, при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав ,суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа.

За таких обставин, відповідно до п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, у випадку постановлення ухвали з порушенням процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 18 лютого 2019 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.02.2020 року.

Судді Одеського апеляційного суду П.М. Черевко

А.І. Дрішлюк

Р.Д. Громік