Рішення

від 01.08.2007 по справі 20-5/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/235

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

  справа №

За позовом: Військового прокурора Військово-Морських сил України (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 41)  в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (м. Київ, Повітрянофлотський пропект, 6)

До: приватного підприємства „Престиж-2000”

                  (97408, м. Євпаторія, вул. Лесі Українки, 8 А, к. 20)

Про визнання недійсними договорів про спільну діяльність

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Прокурор - Поліванов Сергій Миколайович, посвідчення № 283 від 13.11.06,     Перший заступник війскового прокурора Військово-Морських Сил України;

Позивач - Максименко Лариса Олександрівна, представник, довіреність № 220/472/д від 30.06.07,      Міністерство оборони України;

Відповідач –не з'явився,  ПП "Престиж-2000";

Суть спору:

Приватне підприємство „Престиж-2000” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Міністерства оборони України, Центрального спеціалізованого будівельного управління (госпрозрахункове) Міністерства оборони України „Укроборонбуд” про визнання договору № 17/03-06/03/3 від 20.04.2006 дійсним та визнання права власності на причал № 249, розташований за адресою: м. Севастополь, Балаклавська бухта.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 07.02.2007 суддею Шевчук Н.Г. порушено провадження по справі.  

Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя Алсуф'єва В.В.   № 35 від 16.04.2007 справа 20-2/042 , яка знаходилася у провадженні судді Шевчук Н.Г., у зв'язку з великою завантаженістю, передана до провадження судді Євдокимова І.В.

Ухвалою суду від 18.04.2007 справа прийнята до провадження суддею Євдокимовим І.В.

В ході розгляду справи  прокурор в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України заявив зустрічний позов про визнання недійсними договорів про спільну діяльність.

У зв'язку з тим, що об'єднання в одне провадження кількох вимог не зв'язаних між собою підставою виникнення та поданими доказами, суттєво утруднює вирішення спору, відповідно до вимог статті 58 ГПК України суд має право роз'єднанати позовні вимоги до різних відповідачів.

          Ухвалою суду від 14.06.2007 суд виділив в окреме провадження позовні вимоги Військового прокурора Військово-Морських сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до приватного підприємства „Престиж-2000”  про визнання недійсними договорів про спільну діяльність, та привласнив справі № 20-5/235.

          Представникам сторін та прокурору в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

  Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

20 квітня 2006 року між ПП «Престиж-2000»та Міністерством Оборони України, від імені якого на підставі довіреності № 610 від 9 березня 2006 року діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління МО України «Укроборонбуд»Мельник В.Л., укладено договір №17/03-06/03 про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення.

Відповідно до п. 2.5. зазначеного договору Міністерство оборони України  в якості пайового внеску в договір внесло причал № 249 (в т.ч. кнехт –1 шт., швартова тумба –2 шт.), розташований в Балаклавській бухті м. Севастополя і належить Державі Україна в особі Міністерства оборони України. Згідно з п. 10.1. договору ПП «Престиж-2000»має право викупити пайовий внесок Міністерства оборони України.

20 квітня 2006 року між зазначеними сторонами укладено договір №17/03-06/03/3 про компенсацію пайової участі Міністерства Оборони України по договору №17/03-06/03, відповідно до якого ПП «Престиж-2000»викупило у Міністерства Оборони України пайовий внесок –причал №249 за 420 тис. грн.

В цей же день між сторонами підписаний Акт прийому-передачі зазначеного причалу № 249 та акт про припинення дії договору №17/03-06/03.

Розглянувши матеріали справи, надані документи, вивчивши усі обставини справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, при цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину у відповідності зі ст. 215 ЦК України.

Однією з зазначених вимог є обов'язок особи, яка вчиняє правочин, мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Як вбачається із змісту договору №17/03-06/03 про спільне будівництво об'єктів житлово-цивільного призначення (припинений сторонами в день його укладення) будь-яких дій щодо виконання його умов жодна зі сторін не вжила.

Зазначене свідчить про відсутність у сторін дійсного наміру на створення правових наслідків, обумовлених цим договором (предметом договору є спільна діяльність).

Такий договір, відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України, є фіктивним, а відповідно до ч. 2 зазначеної статті фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Договори №17/03-06/03 та №17/03-06/03/3 підписані особою, не вповноваженою на це органом управління державним майном –Міністерством оборони України.

Як вбачається з довіреності, виданої на ім'я Мельника В.Л., останній має право від імені Міністерства оборони України укладати договори про пайову участь у будівництві житла на підставі рішення Тендерного комітету МО України або на підставі рішення Міністра оборони України та за погодженням Директора Департаменту будівництва МО України.  В даному випадку стосовно договору №17/03-06/03 рішень тендерного комітету не було, Міністром оборони згода на укладення не надавалася, про що зокрема свідчить лист Директора департаменту будівництва Міністерства Оборони України від 13 березня 2007 року № 227/7/1073.

Таким чином, підписавши зазначений договір, Мельник В.Л. перевищив свої повноваження та вийшов за межі наданої йому цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює права та обов'язки для особи, яку він представляє, лише у разі подальшого схвалення правочину цією особою.

Згідно зі ст. 92 та ч. 2  ст. 203 Цивільного кодексу України особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Стаття 227 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин, вчинений юридичною особою (представником) без відповідного дозволу, може бути визнаний судом недійсним.

Крім того, що стосується договору №17/03-06/03/3 про компенсацію пайової участі Міністерства Оборони України по договору №17/03-06/03, то зазначений договір є фактично договором купівлі-продажу пайового внеску Міністерства Оборони України в договір №17/03-06/03, а саме причалу № 249 (в т.ч. кнехт–1шт., швартова тумба–2 шт.). Тобто цей договір спрямований на передачу шляхом купівлі-продажу з державної власності у приватну власність юридичної особи причалу № 249, розташованого в Балаклавській бухті м. Севастополя.

Відповідно до абз. 18 п. «Г»ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення та, зокрема, акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів.

Відповідно до ст. 1 зазначеного закону приватизація це спосіб відчуження державного майна на користь недержавних юридичних або фізичних осіб. Таким чином, причали не можуть бути відчужені з державної власності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду від 11 травня 2005 року по справі 20-10/310-12/261, залишеній без змін ухвалою Верховного суду України від 20 жовтня 2005 року.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цивільному кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Таким чином, при укладенні договорів №17/03-06/03 та №17/03-06/03/3 були порушені вимоги ч. 1 та 2 ст. 203 ЦК України, ст. 92 ЦК України, ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», що відповідно до ч. 1 ст. 215, ст.ст. 227, 234 ЦК України є підставою для визнання зазначених договорів недійсними.

Окрім того, договір про компенсацію пайової участі, будучи спрямованим на незаконне заволодіння державним майном, порушує публічний порядок і має ознаки нікчемності.

Так, відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на знищення, пошкодження майна держави, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Нікчемний правочин, згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України це правочин, який є недійсним відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожен має право на захист своїх прав та інтересів, які відповідно до ст. 16 ЦК України захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 85,00 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

   На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати недійсним договір № 17/03-06/03 від 20 квітня 2006 року «Про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції), відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проектом шляхом пайової участі», укладений між Міністерством Оборони України (м. Київ, Повітряфлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 20055032) та Приватним підприємством  «Престиж-2000»(97408, м. Євпаторія, вул. Лесі Українки, 8 А, к. 20, код ЄДРПОУ 31187518)  повернув сторони у первісне становище.

3.          Визнати недійсним договір №17/03-06/03/3 від 20 квітня 2006 року «Про компенсацію пайової участі (паю) Міністерства оборони України в договорі від 20 квітня 2006 року №17/03-06/03», укладений між Міністерством Оборони України (м. Київ, Повітрянофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 20055032) та Приватним підприємством  «Престиж-2000»(97408, м. Євпаторія, вул. Лесі Українки, 8 А, к. 20, код ЄДРПОУ 31187518)  повернув сторони у первісне становище.

4.          Стягнути з Приватного підприємства  «Престиж-2000»(97408, м. Євпаторія, вул. Лесі Українки, 8 А, к. 20, код ЄДРПОУ 31187518, відомостей про наявність поточних рахунків немає) в доход Державного бюджету України державне мито в розмірі 85,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Стягнути з Приватного підприємства  «Престиж-2000»(97408, м. Євпаторія, вул. Лесі Українки, 8 А, к. 20, код ЄДРПОУ 31187518, відомостей про наявність поточних рахунків немає) в доход Державного  бюджету України (п/р №31216259700007 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, ОКПО 24035598, код платежу 22050000, одержувач Ленінський район) витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                            І.В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

07.08.2007

Розсилка:

1.          ПП „Престиж-2000” (97408, м. Євпаторія, вул. Лесі Українки, 8 А, к. 20)

2.          Міністерство оборони України  (03168, м. Київ, вул. Просвітлення, 14)

3.          військовий прокурор Військово-Морських сил України (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 41)

4.          справа

5.          наряд