Рішення
від 17.02.2020 по справі 160/10316/19
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Справа № 160/10316/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-КОМ-ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

22.10.2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-КОМ-ГРУП» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (надалі - відповідач 1), Головного управління Державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області (надалі - відповідач 2,разом - відповідачі), з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000011402 від 15.10.2019 р., винесене Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а), яким Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО-КОМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39909358, адреса: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Січових Стрільців, будинок 94, приміщення 16,17) відмовлено у бюджетному відшкодуванні на загальну суму 245 362, 00 грн. (двісті сорок п`ять тисяч триста шістдесят дві гривні 00 коп.);

- стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-КОМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39909358, адреса: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Січових Стрільців, будинок 94, приміщення 16,17) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 245362, 00 грн. (двісті сорок п`ять тисяч триста шістдесят дві гривні 00 коп.).

В обґрунтування позову позивач вказує, що ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП має право на бюджетне відшкодування, оскільки не було допущено порушень п. 200.4 б ст. 200 ПК України. Вважає висновки контролюючого органу за наслідками камеральної перевірки необґрунтованими та такими, що являють собою лише припущення, на підтвердження чого викладає ряд обставини спірних господарських відносин/операцій з контрагентами з посиланнями на первинні документи, які долучено до позову в якості письмових доказів, норми законів, судову практику з аналогічних спорів. Що у сукупності свідчить про те, що в Акті перевірки, який став підставою для винесення відповідачем 1 податкового повідомлення-рішення № 000011402 від 15.10.2019 р., контролюючим органом не наведено жодних мотивів та доказів неврахування належним чином складених первинних документів, що підтверджують відсутність експорту товару з точки зору податкового органу, не надано належної правової оцінки зазначеним документам, зареєстрованих у відповідності до податкового законодавства, податкових накладних, у зв`язку з чим вважає що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає засадам обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності та розумності, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню. Також, позивач вказує, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у Дніпропетровській області на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість, що відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 р. у справі №826/7380/15 та у постанові Верховного Суду 03.09.2019 у справі №826/26292/15. Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення судових витрат, а саме зі сплати судового збору, сплаченого за подання даного позову та витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, остаточний розмір яких буде визначено на момент закінчення розгляду справи.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/10316/19 передані судді Віхровій В.С.

У відповідності до ч.1 ст.173 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.

Стаття 174 КАС України визначає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Згідно положень ст.ст.175, 182 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (ст.192 КАС України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін у судове засідання, призначене на 20.11.2019 р. об 11:20 год.

08.11.2019 р. через канцелярію суду представником позивача було подано попередній розрахунок судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвоката з додатками.

19.11.2019 р. через канцелярію суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву з доказами направлення його екземпляру на адресу позивача та відповідача 1, згідно якого вважає, що вимоги позовної заяви не підлягають задоволенню зазначаючи, що відповідно до повноважень, визначених Положенням Про Державну казначейську службу України від 15.04.2015 №215 органами Державного казначейства здійснюються зокрема такі функції: операції з коштами Державного бюджету, розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов`язань та проведенні платежів за цими зобов`язаннями; в межах своїх повноважень контролю за дотриманням учасниками бюджетного процесу бюджетного законодавства, бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання Державного бюджету. Норми права пов`язують виникнення тих чи інших юридично значущих фактів з набранням судовим рішенням законної сили згідно розділу III Порядку взаємодії органів Державної фіскальної служби України та органів Державної казначейської служби України у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.03.2016 року №343 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.04.2016 року за №496/25626.

У підготовче судове засідання 20.11.2019 р. сторони не прибули, подали клопотання про відкладення розгляду справи. Для повторного виклику сторін, судове засідання відкладено до 10:40 год. 11.12.2019 р.

У підготовче судове засідання 11.12.2019 р. прибули уповноважені представники сторін.

Представник відповідача 1 надав відзив на позовну заяву з додатками, згідно якого повідомив суд про незгоду з вимогами позову. Правова позиція податкового органу ґрунтується на висновках Акту камеральної перевірки, під час якої встановлено порушення позивачем п. 200.4. б ст. 200 ПК України, оскільки при відображенні ТОВ Агро-Ком-Груп у декларації за липень 2019 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 253145 грн. (рядок 19 декларації), суми від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 200 Кодексу на момент подання податкової декларації у сумі 0 грн. (рядок 19.1 декларації) суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 7783 грн. (рядок 21 декларації), бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 245362 грн. (рядок 20.2.1 декларації). У зв`язку з чим, відповідач 1 вважає, що у ТОВ Агро-Ком-Груп відсутнє право на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображеної у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за липень 2019 року у сумі 245362 грн., а тому податкове повідомлення рішення є правомірним та скасуванню не підлягає. В частині позовних вимог про розподіл судових витрат, відповідач 1 зазначив, що на підтвердження судових витрат в сумі 6150 грн. позивачем не надано доказів щодо складності справи та щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу адвокату при розгляді даної справи.

Представник позивача отримав екземпляр відзиву на позовну заяву від відповідача 1 у судовому засіданні 11.12.2019 р.

Судом було оголошено технічну перерву для ознайомлення представником позивача зі змістом даного відзиву, після якої представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки відповіді на відзив на позовну заяву.

Судом ухвалено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи для підготовки відповіді на відзив на позовну заяву задовольнити, відкласти розгляд справи до 10:00 год. 18.12.2019 р.

16.12.2019 р. через канцелярію суду від позивача надійшли відповіді на відзиви на позовну заяву з доказами їх направлення на адреси відповідачів.

Так, заперечуючи проти доводів відповідача 1, викладених у його відзиві, позивач наполягає на своїй правовій позиції зазначаючи, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області у відзиві по суті повторно дублює помилкові та не підтверджені жодним доказом висновки Акту камеральної перевірки. Вважає, що ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП виконало всі передбачені податковим законодавством України вимоги щодо реалізації права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, та не може контролювати весь ланцюг постачання товару та відповідно контролювати постачальників, з якими немає жодних фінансово-господарських відносин. Щодо доводів відповідача 1 щодо вимоги про стягнення судових витрат, позивач зауважив, що за змістом ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, в матеріалах справи та до відзиву на позов не надано саме клопотання про зменшення судових витрат. Водночас з відзиву на позов не вбачається позиція відповідачів щодо стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги. Більш того, у відзиві на позов відповідач 1 помилково зазначає про суму судових витрат, заявлену позивачем яка становить 6150 грн., однак в позові та попередньому розрахунку судових витрат чітко вказана попередньо визначена сума судових витрат з правничої допомоги у розмірі 15 000,00 грн.

Заперечуючи проти доводів відповідача 2, викладених у його відзиві, позивач вказав, що відзив ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області не ґрунтується на жодних об`єктивних та достовірних фактах та містить лише посилання на застарілі норми податкового законодавства. Вважає, що обставини, які наведені у позові у повному обсязі спростовують позицію відповідача 2, викладену у відзиві.

У підготовче судове засідання 18.12.2019 р. прибули уповноважені представники сторін. Для надання представниками відповідачів заперечень на відповіді на відзиви на позовну заяву, представником позивача додаткових пояснень по справі, розгляд справи відкладено до 10:40 год. 20.01.2019 р.

Ухвалою суду від 24.12.2019 р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

26.12.2019 р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі з доказами їх направлення на адреси відповідачів.

У підготовче судове засідання 20.01.2020 р. представники відповідачів не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Від представника ДФС подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом ухвалено закрити підготовче провадження у справі та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 17.02.2020 р. о 10:00 год.

12.02.2020 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

У підготовче судове засідання 17.02.2020 р. прибули представники відповідачів, які ознайомившись із клопотанням позивача про розгляд справи без участі його представника від 12.02.2020 р., залишили вирішення даного питання на розсуд суду, про що подали письмові клопотання.

Враховуючи законодавчо визначені гарантії щодо розгляду справи належним судом у розумний строк, а також те, що суду надано достатньо часу для подання сторонами у справі доказів в обґрунтування та заперечення позову, вжито усі необхідні заходи щодо реалізації прав осіб на доступ до правосуддя і судовий захист, клопотання позивача від 12.02.2020 р., клопотання відповідачів від 17.02.2020 р., суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті та можливість її розгляду в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами справи, право суду на яке передбачено ст.205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю АГРО-КОМ-ГРУП (код ЄДРПОУ 39909358, надалі - ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП ) перебуває на обліку в Шевченківській ДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 23.07.2015 року за місцем реєстрації: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 94, приміщення 16, 17.

Основний вид діяльності ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП за КВЕД: 46.11 діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (основний).

У серпні 2019 року, ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП було подано до контролюючого органу:

податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2019 року,

розрахунок коригування на додану вартість (Д1) за липень 2019 року,

розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) за липень 2019 року,

розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) за липень 2019 року (уточнюючий),

заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2019 року,

розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д 5) за липень 2019 року,

уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2019 рік, що підтверджується квитанціями № 2 від 20.08.2019 р.

У період з 21.08.2019 р. по 19.09.2019 р. головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і зборів юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області - Луговенко Н.В., відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПК України в порядку, встановленому ст. 76 глави 8 розділу II ПК України, проведено камеральну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 (податкова декларація з ПДВ від 20.08.2019 р. №987858285, з урахуванням уточнюючих розрахунків податкового зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22.08.2019 р.) у розмірі 245362,00 грн.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області було складено Акт №49089/04-36-04-02-39909358 від 19.09.2019 р. (надалі - Акт перевірки), в якому контролюючий орган дійшов до висновку про порушення ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП п. 200.4 б ст. 200 ПК України, у зв`язку з чим у підприємства відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по декларації за липень 2019 року у сумі 245 362 грн. 00 коп. (задекларованої платником у рядку 20.2.1 декларації).

На підставі Акту перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесене податкове повідомлення-рішення №000011402 від 15.10.2019 року, яким виявлено відсутність у ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП права на отримання бюджетного відшкодування за період липень 2019 року та відсутність права врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 245362,00 грн. (податкова декларація №9187858285 від 20.08.2019 р.).

Не погоджуючись з таким рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відтак спірним у даній справі є наявність або відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування за період липень 2019 р. згідно податкової звітності за відповідний період з урахуванням уточнення.

Судом встановлено, що порушення, які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення гуртуються на наступних обставинах (розділ 3 Акту перевірки).

Аналізом відображення ТОВ Агро-Ком-Груп показників даних податкової звітності з податку на додану вартість за:

липень 2019 року (№9187858285 від 20.08.2019 року) з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 22.08.2019 №9189015387 відхилення не встановлено.

Причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у липні 2019 року є вивезення товарів за межі митної території України (Олія соняшникова, рафінована, дезодорована, виморожена, марки "П", для кулінарних цілей).

До складу податкового кредиту липня 2019 року були включені суми ПДВ по податковим накладним за травень 2019 року, в т.ч. по контрагенту ДП з ІІ Сантрейд , який є одним з основних постачальників:

ДП з ІІ "САНТРЕЙД", код ЄДРПОУ 25394566, стан - 0, кількість працюючих - 598 осіб, середня з/плата - 35488, обліковується в ОФІСІ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ДФС, основний вид діяльності за КВЕД 52.10 - СКЛАДСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО.

Аналізом наявної інформації щодо вивезення товарів за межі митної території України, здійснених ТОВ Агро-Ком-Груп у періоді, що підлягає перевірці, за даними податкової декларації за липень 2019 року, встановлено відображення експортних операцій.

При перевірці операцій щодо вивезення товарів за межі митної території України з даними інформаційних систем ДПС встановлено відсутність інформації та даних вантажно-митних декларацій за липень 2019 року.

Згідно зареєстрованої ТОВ Агро-Ком-Груп податкової накладної №3 від 02.07.2019 року на суму 613404,60 грн. було реалізовано на експорт - олію соняшникову рафіновану 5 л. ТМ Салтан до Китаю на адресу UKRAINIAN FOOD PRODUCTS COMPANY.

Аналізом наявної інформації щодо ввезення товарів, здійснених платником у періоді, охопленому перевіркою за даними: інформації про фактичне ввезення товару на територію України, вантажно-митних декларацій, податкових декларацій за липень 2019 року - не встановлено. Аналізом результатів опрацювання податкових декларацій за звітні (податкові) періоди, за наслідками яких виникло від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, встановлено не підтверджену суму бюджетного відшкодування у розмірі 245362,00 грн.

Перевірка правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких зиникло від`ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно.

Основними постачальниками на митній території України в липні 2019 року є:

ДП з ІІ Сантрейд (код 25394566), що перебуває на обліку в ОФІСІ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ДПС як платник податків за основним місцем реєстрації, основний вид діяльності - СКЛАДСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО;

ТОВ Агро Ком Груп до податкового кредиту липня 2019 року по контрагенту були включені податкові накладні на придбання соняшникової рафінованої олії марки П на загальну суму 1675199,90 грн., крім того ПДВ 279 199,98 грн.

Згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів розбіжності відсутні. Згідно ЄРПН податкові накладні зареєстровані своєчасно та в повному обсязі.

1.ТОВ "АШЕР 8" (код 39934908), що перебуває на обліку в ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛ. (ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н М.ДНІПРА), як платник податків за основним місцем реєстрації, основний вид діяльності - ВИРОБНИЦТВО ОЛІЇ ТА ТВАРИННИХ ЖИРІВ.

ТОВ Агро Ком Груп до податкового кредиту липня 2019 року по контрагенту були включені податкові накладні на придбання послуг та ТМЦ на загальну суму 2140000 грн., крім того ПДВ 356 666,67 грн., крім того в липні 2019 року було проведено коригування суми ПДВ на зменшення (-) 239 306,66 грн.

Станом на дату проведення перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення (липень 2019 року) встановлено включення до податкового кредиту ТОВ Агро-Ком-Груп сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Станом на дату подання податкової декларації за липень 2019 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (від 22.08.2019 №9189015387) за даними системи електронного адміністрування сума ліміту станом на 19.08.2019 року становить 1137181,09 гривень, станом на 18.09.2019 - 917229,18 грн.

Станом на 18.09.2019 року сума податкового боргу складає 0,0 гривень.

Перевіркою визначення правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок по декларації з ПДВ за липень 2019 року встановлено:

Основним видом діяльності ТОВ Агро-Ком-Груп є діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

Основні засоби ТОВ Агро-Ком-Груп складають 0 тис. грн. (фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва на 31.12.2018 р.), кількість працюючих - 3 особи (ЄСВ за липень 2019 року).

Основним постачальником товару, який експортовано у липні 2019 року є ДП з II "Сантрейд" (код 25394566). Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової звітності ДП з II Сантрейд" (код 25394566) встановлено:

стан - 0, кількість працюючих - 598 осіб, середня з/плата-35488, обліковується в ОФІСІ ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ДФС, основний вид діяльності - 52.10 СКЛАДСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО, платник ПДВ з 27.02.1998 р.

В Акті перевірки наведені дані фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 1 півріччя 2019 рік.

ТОВ Агро-Ком-Груп до податкового кредиту липня 2019 року по контрагенту ДП з II ТОВ Сантрейд були включені податкові накладні за травень 2019 року на загальну суму 1675199,9грн., крім того ПДВ 279 199,98 грн.

Згідно наданої податкової декларації за липень 2019 року ДП з II "Сантрейд" в рядку 2 операції з вивезення товарів за межі митної території України задекларовано обсяг експортних операцій у сумі 1 590 043 248 грн. з кодом товару 1512199010 (олія соняшникова марки П ДСТУ 4492:2017).

Згідно аналізу баз даних органів ДПС (ІС Податковий блок ; Архів електронної звітності (ЄРПН) встановлено, що ТОВ Агро-Ком-Груп не здійснює придбання послуг переробки, фасування, зберігання товару та у якого відсутні власні основні засоби (складські приміщення для зберігання товару та виробничі приміщення для виробництва (фасування) продукції, недостатня кількість працівників для здійснення діяльності для виробництва (фасування) продукції (3 особи згідно ЄСВ за липень 2019 року).

Таким чином, неможливо встановити на яких виробничих потужностях здійснювалось виробництво (фасування) продукції з номенклатурою "олія соняшникова рафінована олія 5 л. ТМ "Салтан", яка згідно ЄРПН експортові 2019 року, оскільки ТОВ Агро-Ком-Груп придбано у ДП з II "Сантрейд" номенклатурою Сонячна рафінована олія марки П , за чий рахунок та на якій підставі відбувалось зберігання товару з моменту отримання його від ДП з ІІ Сантрейд та відповідно до ТОВ Агро-Ком-Груп до моменту експорту у липні 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ Агро-Ком-Груп залишаючись номінальним власником товару отриманого від ДП з II Сантрейд протягом липня 2019 року, фактично не приймає участі в процесі його придбання, транспортування, зберігання, а здійснює лише документальне оформлення господарських операцій.

ДП з II Сантрейд , який є основним постачальником товару, може здійснювати подальшу реалізацію (в т.ч. експорт) та/або перероблення власної продукції самостійно, без укладання проміжних угод із залученням ТОВ Агро-Ком-Груп .

За таких обставин податковий орган сформував висновок, що основна мета таких операції є податкова вигода у вигляді відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість без здійснення фактичної господарської діяльності.

Вищезазначені факти свідчать, що єдиною метою укладених угод між підприємствами ТОВ Агро-Ком-Груп та ДП з II Сантрейд є штучне створення податкового кредиту з ПДВ. Вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створюють обставини, за яких ТОВ Агро-Ком-Груп мало намір одержати економічний ефект в результаті підприємницької та іншої економічної діяльності у вигляді одержання відшкодування ПДВ з бюджету.

Посилаючись на положення ПК України, податковий орган у Акті перевірки виходить з того, що Податковим кодексом не встановлені обмеження щодо дослідження тільки першої ланки постачання та підтвердження права на бюджетне відшкодування за його результатами у разі, якщо постачальником виступає посередник. Відшкодування податку на додану вартість можливе лише при встановленні факту надмірної сплати цього податку до бюджету під час руху відповідних товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачальників - від виробника до особи, що заявила своє право на відшкодування податку на додану вартість з бюджету. При цьому несплата податку до бюджету бодай одним з учасників ланцюга, на думку відповідача 1, розглядається як обставина, що свідчить про відсутність надмірного надходження податку на додану вартість до бюджету, виключає можливість бюджетного відшкодування, а отже несплачений суб`єктами господарювання податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Крім того вказано, що в ІС Податковий блок відсутні дані про вантажно-митні декларації за липень 2019 року по ТОВ Агро-Ком-Груп , які б підтверджували здійснення експортних операцій та відповідно відсутня інформація щодо перетину митного кордону України.

Посилаючись на положення Митного кодексу України, Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ №450 від 21.05.2012 р., податковий орган зазначив, що оскільки митна декларація не є єдиним документом оформлення факту перетину кордону, то у ході проведення контрольно-перевірочних заходів щодо правомірності декларування відшкодування ПДВ проводиться комплексне дослідження господарських операцій та податкового кредиту та виходячи з вищевикладеного, при відображенні ТОВ Агро-Ком-Груп у декларації за липень 2019 року від`ємного значення між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у сумі 253145 грн. (рядок 19 декларації), суми від`ємного значення попередніх та поточного звітного (податкового) періоду, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 200 ПК України на момент подання податкової декларації у сумі 0 грн. (рядок 19.1 декларації) суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 7783 грн. (рядок 21 декларації), бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 245362,00 грн. (рядок 20.2.1 декларації) встановлено порушення ТОВ Агро-Ком-Груп п. 200.4 б , статті 200 ПК України, у зв`язку з чим у ТОВ Агро-Ком-Груп відсутнє право на отримання суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображеної у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за липень 2019 року у сумі 245362,00 грн.

Усі наведені обставини у сукупності стали підставою для висновку контролюючого органу про допущення ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП правопорушення в частині достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку, передбаченого п. 200.4 б ст. 200 ПК України.

Досліджуючи вказане податкове повідомлення-рішення на предмет його відповідності закону суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За змістом п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України, до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

В п. 200.10 ст. 200 ПК України зазначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.13 ст. 200 ПК України встановлено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Згідно п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

В п. 200.17. ст. 200 ПК України зазначено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Згідно положень п. 200.23 ст. 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Положеннями статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно положень п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Суд особливо звертає увагу, що в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Так, судом встановлено, що у спірний період позивач мав господарські відносини з Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією САНТРЕЙД (надалі - ДП з ІІ САНТРЕЙД ), який виступав постачальником соняшникової олії, яка в свою чергу була експортована ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП до Китаю.

Так, 17.05.2019 року між ДП з ІІ САНТРЕЙД було укладено Договір поставки №170519, згідно умов якого ДП з ІІ САНТРЕЙД (постачальник) зобов`язується систематично постачати і передавати у власність ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП (покупцю) визначений цим Договором товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Згідно до п.1.2 даного Договору, предметом поставки (товаром) за цим Договором є олія соняшникова рафінована дезодорована наливом з показниками за ДСТУ 4492:2017.

На виконання умов зазначеного Договору ДП з ІІ САНТРЕЙД було поставлено на адресу ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП соняшникову рафіновану олію марки П у загальній кількості 74, 16 т, що підтверджується:

видатковою накладною №86786446 від 01.06.2019.

товарно-транспортною накладною №86786446 від 01.06.2019.

видатковою накладною №86788687 від 03.06.2019.

товарно-транспортною накладною №86788687 від 03.06.2019.

видатковою накладною №86788713 від 31.05.2019.

товарно-транспортною накладною №86788713 від 31.05.2019.

посвідченнями про якість № 1421, №1429.

Право на податковий кредит ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП посвідчується складеними ДП з ІІ САНТРЕЙД податковими накладними від 30.05.2019 р. №2849, від 30.05.2019 №2848, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9114253666 та №9114248850 та щодо яких в Акті перевірки податковим органом зауважень не вказано.

На момент складення та реєстрації податкових накладних ДП з ІІ САНТРЕЙД було платником податку на додану вартість (ІПН 253945626106), що підтверджується інформацією з Реєстру платників податку на додану вартість.

Відповідно до п. 201.10 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Всі вищезазначені первинні документи оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , відомості щодо змісту та обсягу відповідних господарських операцій, одиниці виміру, підписані повноважними представниками ДП з ІІ САНТРЕЙД та ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП , з огляду на що свідчать про реальне вчинення господарської операції її учасниками.

Розрахунки за Договором поставки №170519 від 17.05.2019 року підтверджуються:

платіжним дорученням № 164 від 30.05.2019 на суму 535 199,90 грн.;

платіжним дорученням №165 від 30.05.2019 на суму 1 140 000,00 грн.

Суд звертає увагу, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.05.2018 р. посправі № 808/2524/15.

Крім того, Верховним Судом також в постанові від 10.05.2018 р. по справі №820/1763/16 постанові від 29.01.2019 року по справі №824/392/17-а, постанові від 28.11.2018 року по справі №816/1959/17 було сформовано правову позицію, відповідно до якої ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Судом також встановлено, що позивачем здійснювались господарські операції з фасування олії.

Так, 27.05.2019 року між ТОВ НОВА ОЛІЯ (виконавець) та ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП (замовник) було укладено Договір про надання послуг №27/05/19.

31.05.2019 року між ТОВ НОВА ОЛІЯ та ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання послуг №27/05/19 від 27.05.2019 згідно з умовами якою замовник бере на себе зобов`язання поставити виконавцю олію Соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену марки П згідно ДСТУ - 4492:2017 Олія соняшникова. Технічні умови для надання послуг фасування товару та оплатити надані послуги, а виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з фасування на наступних умовах:

послуги з розливу та фасування олії соняшникової рафінованої дезодорованої ТМ ТОЛОНА , пляшка - ПЕТ, об`єм 5 л, вартістю за фасування 1 (однієї) шт. пляшки - ПЕТ, об`ємом 5 л, без ПДВ/грн. - 1,17, кількістю фасованого товару (шт.) - 5400,00 т грн., загальною вартістю переробки товару без ПДВ/грн. - 6318,00; загальною вартістю: всього без ПДВ: 12636,00 грн., ПДВ: 2 527,20 грн., всього з ПДВ 15163,20 грн.

На виконання умов даного Договору, ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП було передано олію соняшникову, а ТОВ НОВА ОЛІЯ було її розфасовано, на підтвердження чого до суду надані:

Акт приймання-передачі товару №1 від 31.05.2019 до Додаткової угоди 3 1 від 31.05.2019 до Договору про надання послуг №27/05/19 від 27.05.2019.

Акт приймання-передачі товару №2 від 01.06.2019 до Додаткової угоди 3 1 від 31.05.2019 до Договору про надання послуг №27/05/19 від 27.05.2019.

Акт приймання-передачі товару №3 від 03.06.2019 до Додаткової угоди 3 1 від 31.05.2019 до Договору про надання послуг №27/05/19 від 27.05.2019.

Акт приймання-передачі товару №4 від 05.06.2019 до Додаткової угоди 3 1 від 31.05.2019 до Договору про надання послуг №27/05/19 від 27.05.2019.

Акт надання послуг з переробки № 2 від 05.06.2019.

Акт надання послуг з переробки №3 від 05.06.2019.

Розрахунки за договором про надання послуг №27/05/19 від 27.05.2019 підтверджується платіжним дорученням №200 від 01.07.2019.

Податковий кредит сформовано на підставі складених ТОВ НОВА ОЛІЯ податковими накладними від 05.06.2019 №1, №2, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних за №9128132959 та №9128110435 та щодо яких в Акті перевірки зауважень не вказано.

На момент складення та реєстрації податкових накладних ТОВ НОВА ОЛІЯ було платником податку на додану вартість (ІПН 385787104353), про що свідчить інформація з Реєстру платників податку на додану вартість.

Крім того, 15.05.2019 між ТОВ НОВА ОЛІЯ (орендодавець) та ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП (орендар) було укладено Договір №15/05/19 оренди (найму) нежитлового приміщення (копія додається).

Відповідно до п.1.1 даного Договору, орендодавець надає, а орендар приймає у платне строкове користування (в оренду) частину нежитлового приміщення, а саме: частину складу насіння - В-1, загальною площею 200,00 кв.м., яке розташовано в цеху по виробництву олії, загальною площею 1018,00 кв.м., за адресою: Дніпропетровська область, Юр`ївський район, с. Варварівка, вул. Пристанційна, буд. 11.

Виконання умов даного Договору підтверджується наступними документами:

Актом прийому-передачі приміщення до Договору №15/05/19 оренди (найму) нежитлового приміщення від 15.05.2019.

Актом надання послуг №56 від 31.05.2019.

Актом надання послуг №66 від 30.06.2019.

Згідно п. 3.1 Договору №15/05/19 оренди (найму) нежитлового приміщення розмір орендної плати за один повний місяць оренди становить 15 000,00 грн, в тому числі ПДВ 2 500,00 грн.

Так, ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП було сплачено ТОВ НОВА ОЛІЯ 15000,00 грн. за один повний місяць користування орендованим приміщення та 7500, 00 грн. за половину місяця такого користування, що підтверджується платіжним дорученням №199 від 01.07.2019 та №219 від 17.07.2019.

Право на податковий кредит ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП посвідчується складеними ТОВ НОВА ОЛІЯ податковими накладними від 31.05.2019 №13, від 30.06.2019 №16, розрахунком корегування кількісних і вартісних показників №17 до податкової накладної №31.05.2019 №13, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.ст. 198, 201 ПК України, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних від 12.06.2019 та від 02.07.2019 в ЄРПН (№9124155972, №9141936137 та №9141986545) та щодо яких в Акті перевірки зауважень не вказано.

На момент складення та реєстрації податкових накладних ТОВ НОВА ОЛІЯ було платником податку на додану вартість (ІПН 385787104353), що підтверджується інформацією з Реєстру платників податку на додану вартість.

Також, матеріалами справи підтверджується, що 30.05.2019 між ТОВ АШЕР 8 (орендодавець) та ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП (орендар) було укладено Договір оренди транспортного засобу №30/05/19.

Відповідно до п. 1.1 даного Договору орендодавець передає в тимчасове платне володіння та користування транспортний засіб, визначений у п. 1.2. Договору, а також зобов`язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування транспортний засіб під керування екіпажу (водія) орендодавця і зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату.

Надання та оплата зазначених послуг підтверджується наступними первинними документами:

Актом прийому-передачі від 30.05.2019 до Договору оренди транспортного засобу №30/05/19 від 30.05.2019.

Актом прийому-передачі від 03.06.2019 з оренди до Договору оренди транспортного засобу №30/05/19 ід 30.05.2019.

Актом надання послуг №245 від 04.06.2019.

Платіжним дорученням №198 від 01.07.2019.

Право на податковий кредит ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП посвідчується складеною ТОВ АШЕР 8 податковою накладною від 04.06.2019 №4, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.ст. 198, 201 ПК України, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної від 30.06.2019 за №9140438405 та щодо якої в Акті перевірки не зауважень не зазначено.

На момент складення та реєстрації податкових накладних ТОВ АШЕР 8 було платником податку на додану вартість (ІПН 399349004628), що підтверджується інформацією з Реєстру платників податку на додану вартість.

Належність ТОВ АШЕР 8 спеціалізованого сідлового тягача та напівпричепа спеціалізованого цистер підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , що містяться в матеріалах справи.

Також судом встановлено, що ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП було укладено Договір №06/05-2019 транспортно-експедиторського обслуговування 06.05.2019 з ТОВ АГРО-СТРИМ-ГРУП , відповідно до п. 2.1 якого клієнт (ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП ) доручає, а експедитор (ТОВ АГРО-СТРИМ-ГРУП ) приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок клієнта виконати доручення щодо здійснення транспортно-експедиційного обслуговування внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта залізничним, а також іншими видами транспорту (автомобільним, морським, авіа) по території України, країн СНД та інших держав.

Виконання даного Договору підтверджується актом надання послуг №523 від 30.06.2019 та платіжним дорученням №217 від 17.07.2019.

Право на податковий кредит ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП посвідчується складеною ТОВ АГРО-СТРИМ-ГРУП податковою накладною від 30.06.2019 №94, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за №914559002 та щодо якої в Акті перевірки не було жодних зауважень.

На момент складення та реєстрації податкових накладних ТОВ АГРО-СТРИМ-ГРУП було платником податку на додану вартість (ІПН 399904704624), що підтверджується інформацією з Реєстру платників податку на додану вартість.

Придбання етикеток ТМ ТОЛОНА , ТМ САЛТАН та інших супутніх матеріалів підтверджується наступними первинними документами:

видатковою накладною №200522 від 21.05.2019.

накладною №129 від 21.05.2019.

накладною №128 від 21.05.2019.

накладною № 171 від 28.05.2019.

видатковою накладною №2805/6 від 28.05.2019.

видатковою накладною №3105/2 від 31.05.2019.

Також, 20.05.2019 між ТОВ ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК та ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП було укладено Договір №0371-Т/19, відповідно до п. 1.1 якого експедитор (ТОВ ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК ) зобов`язується за відповідну плату та за рахунок клієнта (ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП ) надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізним транспортом, а також додаткові послуги, необхідні для організації доставки вантажу.

Надання послуг за даним Договором та їх оплата підтверджується наступними документами:

актом надання послуг №311469 від 03.07.2019.

платіжним дорученням №207 від 04.07.2019.

актом надання послуг №314791 від 07.08.2019.

платіжним дорученням №242 від 14.08.2019.

актом надання послуг № 310826 від 26.06.2019.

платіжним дорученням №201 від 01.07.2019.

Право на податковий кредит ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП посвідчується складеними ТОВ ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК податковими накладними від 26.06.2019 №668, від 07.08.2019 №134, від 03.07.2019 №95, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.ст. 198, 201 ПК України, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних від 15.07.2019, від 28.08.2019, від 26.07.2019 в ЄРПН за №9153551022, №9193215652, №9164084272.

На момент складення та реєстрації податкових накладних ТОВ ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК було платником податку на додану вартість (ІПН 365541815521), що підтверджується інформацією з Реєстру платників податку на додану вартість.

Крім того, судом встановлено, що при експорті товару були надані наступні послуги відповідними організаціями:

1.Дніпропетровською торговою-промислової палатою було надано послуги з оформлення відповідного сертифікату про проходження товару, критерій Д до 20 стор., що підтверджується актом №Г-4487/1-2 від 07.06.2019 приймання-передачі наданих послуг та платіжним дорученням №175 від 07.06.2019;

2. Дніпропетровською обласною фітосанітарною лабораторією надано послуги з аналізу насінневого матеріалу та продукції запасу на виявлення шкідників, що підтверджується актом виконаних робіт №ДПФЛ-02218 від 07.06.2019 та платіжним дорученням №174 від 06.06.2019;

3. Головним управлінням Держпродспоживслужбою в Дніпропетровської області надано послуги з огляду об`єктів регулювання з акту оформлення фітосанітарного контролю та інспектування контейнеру, що підтверджується актом виконаних робіт №ДПОН-13124 від 07.06.2019 та платіжним дорученням №173 від 06.06.2019.

Усі перелічені первинні документи долучені позивачем до матеріалів справи в якості письмових доказів у вигляді належним чином засвідчених копій, дослідження яких дає підстави суду вважати необґрунтованими висновки відповідача 1 як на підстави порушення ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП п. 200.4 б ст. 200 ПК України про те, що:

у ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП відсутні власні основні засоби, у тому числі складські приміщення для зберігання товару, що згідно позиції контролюючого органу, є доказом відсутності відповідної операції з експорту олії соняшникової.у ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП відсутні власні основні засоби, у тому числі транспортні засоби для переміщення товару, що в свою чергу відповідач 1 вважає доказом відсутності відповідної операції з експорту олії соняшникової.

Під час судового розгляду справи вказані обставини відповідачем 1 не спростовані.

Крім того, суд вважає помилковими висновки податкового органу про відсутність ВДМ.

Так, в Акті перевірки контролюючим органом зазначено, що при перевірці операцій щодо вивезення товарів за межі митної території України за даними інформаційних систем ДПС встановлено відсутність інформації та даних вантажно-митних декларацій за липень 2019 року, у зв`язку з чим відповідач 1 дійшов висновку щодо відсутності експортних операцій.

Проте, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що за Договором поставки №31/05/19 від 31.05.2019, укладеним між ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП та SHENZHEN QIANHAI RUIBEN SUPPLY CHAIN CO., LTD (Китай), Договором поставки №22/05/19 від 22.05.2019, укладеним між ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП та UKRAINIAN FOOD PRODUCTS COMPANY (Китай), ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП зобов`язується поставити олію соняшникову рафіновану відповідно до ДСТУ 4492:2017 Олія соняшникова. Технічні умови .

Згідно до Специфікації №1 від 22.05.2019 до Договору поставки № 22/05/19, Специфікації № 1 від 31.05.2019 до Договору поставки №31/05/19, сторонами узгоджено умови поставки, відповідно до яких ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП зобов`язується поставити по 5400 пляшок олії (5 л) по кожному з Договорів з відповідними етикетками ТМ ТОЛОНА та ТМ САЛТАН , зовнішній вигляд яких також було узгоджено сторонами.

Так, ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП було складено відповідні податкові накладні від 02.07.2019 №3 та від 25.06.2019 №3, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог ст.ст. 198, 201 ПК України за №9143713017 та №9147579067 та відносно чого відповідач 1 зауважень не викладав.

Наступне митне оформлення вантажу відбувалось за залученням брокера ФОП ОСОБА_1 , на підставі Договору №АКГ30/01/2019 від 30.02.2109, виконання кого підтверджено актом приймання-здачі робіт (послуг) від 15.06.2019 за договором №АКГ30/01/2019 від 30.01.2019 та платіжним дорученням №188 від 20.06.2019.

Експорт олії соняшникової відбувався двома партіями по 5400 банок, що підтверджується митною декларацією UA110050/2019/000627 та UA110050/2019/000628 (копії додаються).

Якість експортованого товару підтверджується сертифікатами якості CN91200G 4487/2 (0625375) та CN91200G/1 (0625374), про що зазначено у відповідних складених митних деклараціях.

Зважаючи на характер господарської операції (експорт товару позивачем до Китаю), наявність належних первинних документів, податкових накладних, позивачем було подано до контролюючого органу податкову:

декларацію з податку на додану вартість за липень 2019 року,

розрахунок коригування на додану вартість (Д1) за липень 2019 року,

розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) за липень 2019 року,

розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) за липень 2019 року (уточнюючий),

заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2019 року, розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д 5) за липень 2019 року,

уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2019 рік,

що підтверджується квитанціями № 2 від 20.08.2019.

Митні декларації, на відсутність яких вказує контролюючий орган, долучені позивачем до матеріалів справи та досліджені судом під час судового розгляду.

Так, в ході підготовчого судового засідання 18.12.2019 р. постало питання щодо не зазначення у митній декларації №UA110050/2019/000627 від 15.06.2019 та митній декларації №UA110050/2019/000628 від 15.06.2019 ТОВ АГРО-СТРИМ-ГРУП (код ЄДРПОУ 39990475) відправника, оскільки ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП вказане у цих митних деклараціях як особа, відповідальна за фінансове врегулювання.

З приводу цього суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ АГРО-СТРИМ-ГРУП надає транспортно-експедиторські послуги ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП за Договором №06/05-2019 транспортно-експедиторського обслуговування 06.05.2019.

За цим Договором ТОВ АГРО-СТРИМ-ГРУП виступає експедитором, а ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП клієнтом. Згідно з п. 1 Договору:

Клієнт (ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП ) - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за цим договором доручає Експедитору організацію перевезення вантажу клієнта залізничним транспортом або іншим видами транспорту, та оплачує надані послуги, включаючи плату Експедитору.

експедитор (ТОВ АГРО-СТРИМ-ГРУП ) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок здійснює транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажу клієнта.

перевізник - організації та/або підприємства залізничного та інших видів транспорту, які беруть на себе зобов`язання і відповідальність за перевезення вантажу клієнта, доставку його до місця призначення.

Відповідно до п. 2.1. даного Договору Клієнт (ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП ) доручає, а Експедитор (ТОВ АГРО-СТРИМ-ГРУП ) приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок Клієнта виконати доручення щодо здійснення транспортно-експедиційного обслуговування внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта залізничним, а також іншими видами транспорту (автомобільним, морським, авіа) по території України, країн СНД та інших держав.

Згідно з п. 3.1.1 Договору на підставі заявки на перевезення вантажу, направленого клієнтом факсимільним зв`язком або електронною поштою, експедитор має узгодити з клієнтом маршрут, умови перевезення вантажу та розмір плати за виконання доручення.

Відповідно до п. 3.2.7. та п. 3.2.12. Договору, клієнт зобов`язується здійснювати відвантаження та відправлення вантажів в терміни та в обсягах, які погоджені з експедитором у заявках, а також пред`являти для перевезення вантажі в належній тарі та упаковці, розміщені та закріплені згідно діючих нормативно-правових документів.

В п. 3.1.4. Договору передбачено, що в рамках цього Договору експедитор може надавати у користування вагони, виступати вантажовідправником/ вантажоотримувачем, платником залізничного тарифу, додаткових зборів, інших платежів при перевезенні вантажів, в тому числі іншими видами транспорту, по території України, країн СНД та інших держав.

Зазначені положення Договору повністю узгоджуються з приписами Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність № 959-XII від 16.04.1991 (у відповідних редакціях) та Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (надалі - Порядок № 651), який визначає правила заповнення граф митних декларацій (надалі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (надалі - додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (надалі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (надалі - доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8. Передбачені цим Порядком правила також поширюються на застосування МД на бланках ЄАД, додаткових аркушiв, доповнення i специфiкацiї, виготовлених за допомогою комп`ютера, та електронних МД.

За змістом положень статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність , експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб`єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності;

Відповідно до п. 2 розділу I Загальні положення Порядку № 651, відправник - особа, яка передала або має передати заявлені у МД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору про перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена в транспортному документі або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника; одержувач - зазначена в транспортному документі особа, якій перевізник згідно з транспортними документами або за дорученням відправника (відправник, що доставляє товари самостійно, не користуючись послугами перевізника) має передати товари.

Положеннями Розділу II Заповнення граф митних декларацій Порядку № 651 передбачено, що в графі 2 Відправник/Експортер зазначаються відомості про відправника. У графі 9 Особа, відповідальна за фінансове врегулювання зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

У митній декларації №UA110050/2019/000627 від 15.06.2019 одержувачем вказано SHENZHEN QIANHAI RUIBEN SUPPLY CHAIN CO., LTD.

Так, ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП було укладено зовнішньоекономічний договір - Договір поставки 31/05/19 від 31.05.2019 року з SHENZHEN QIANHAI RUIBEN SUPPLY CHAIN CO., LTD (Китай) на поставку олії соняшникової рафінованої, тому відповідно до Порядку №651 в митній декларації ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП вказано як особу, відповідальну за фінансове врегулювання.

Крім того, у митній декларації № UA110050/2019/000628 від 15.06.2019 одержувачем вказано UKRAINIAN FOOD PRODUCTS COMPANY.

Так, ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП уклало зовнішньоекономічний договір - Договір поставки №22/05/19 від 22.05.2019 з UKRAINIAN FOOD PRODUCTS COMPANY (Китай) на поставку олії соняшникової рафінованої, тому відповідно до Порядку № 651 виступає особою, відповідальною за фінансове врегулювання .

Виконання Договору №06/05-2019 транспортно-експедиторського обслуговування від 06.05.2019 підтверджено наданими первинними документами, про що зазначено вище.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність , перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

На вимогу суду представником позивача були надані додаткові пояснення з приводу оформлення митних декларацій, проти яких відповідач 1 спростувань не навів.

Судом встановлено, що товар за митною декларацією №UA110050/2019/000627 від 15.06.2019 прямував від пункту відправлення: с. Варварівка, Дніпропетровська обл., Юріївський р-он, вул. Пристанційна, 9, ст. Варварірка, код 454706 до пункту призначення: office № 806, Sunshine Branch Center block A. New South Road, Nanshan District, Shenzhen City, China/ 518056.

Товар за митною декларацією №UA110050/2019/000628 від 15.06.2019 прямував від пункту відправлення: с. Варварівка, Дніпропетровська обл., Юріївський р-он, вул. Пристанційна, 9, ст. Варварірка, код 454706 до пункту призначення: 21B02, Cofco Group building, no.3 Longjing second road, Longjing community, Xin' an street, Bao' an district, Shenzhen City, China, zip code: 518000.

Що підтверджується наданими до суду товарно-транспортними документами, а саме:

залізнична накладна від 15.06.2019 (вагон № 94633005),

залізнична накладна від 15.06.2019 (вагон № 94722360).

За таких обставин, суд вважає, що декларації були заповнені у відповідності до Порядку № 651. ТОВ АГРО-СТРИМ-ГРУП , діючи за дорученням та за рахунок ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП на підставі п. 2.1, п. 3.1.4. Договору №06/05-2019 транспортно-експедиторського обслуговування від 06.05.2019, виступало вантажовідправником товару та відповідно було вказане як Відправник у митних деклараціях № UA110050/2019/000627 від 15.06.2019 та № UA110050/2019/000628 від 15.06.2019. В свою чергу, ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП було вказане у митних деклараціях №UA110050/2019/000627 та №UA110050/2019/000628 від 15.06.2019 як особа, відповідальна за фінансове врегулювання, оскільки ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП є стороною відповідних зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що обумовлене правом власності на відповідний товар, тобто є особою, яка має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого в складі ціни на обумовлений товар.

Зворотного під час судового розгляду справи не наведено, тому висновки відповідача 1 у цій частині суд вважає такими, що не знайшли свого правового підтвердження та спростовані наявними у справі доказами.

Окремо слід зазначити, що відповідно до п. 200.8. ст. 200 ПК України, до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до п. 11 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 (наалі- Положення № 450) митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа подається разом з її електронною копією. Інформація, внесена декларантом до електронної копії митної декларації, повинна відповідати інформації, внесеній декларантом до оригіналу на паперовому носії, за винятком тієї інформації, яка в установленому порядку вноситься тільки до електронної копії.

Згідно з п. 32 Положення №450, якщо митне оформлення товарів здійснювалося з використанням електронної митної декларації (митної декларації, заповненої у звичайному порядку, тимчасової митної декларації, періодичної митної декларації, додаткової декларації), не пізніше наступного робочого дня після її оформлення така декларація, засвідчена електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка її оформила, Держмитслужбою надсилається ДПС.

Електронна митна декларація, а також повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України надсилаються Держмитслужбою ДПС в узгоджених ними форматах за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача, що є підстави вважати, що контролюючий орган за місцем обліку платника податків - Головне управління ДПС України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а), мало на момент проведення камеральної перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість доступ до відповідних митних декларацій з урахуванням наявної інформації з Єдиного реєстру податкових накладних, що підтверджують отримання ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення від ТОВ АГРО-СТРИМ-ГРУП .

Викладене також не було спростоване відповідачем 1 під час слухання справи.

Згідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (надалі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Вирішуючи спір суд також виходить з висновків Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), де останній наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування , якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі Інтерсплав проти України від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що в Акті перевірки, контролюючим органом:

не наведені обґрунтовані, правомірні та достатні мотиви і докази неврахування належним чином складених первинних документів, що підтверджують відсутності фактично здійснених господарських операцій;

не надано належної правової оцінки первинним документам, зареєстрованих у відповідності до податкового законодавства, податкових накладних,

не враховані вимоги чинного на час виникнення спірних відносин законодавства,

не враховані особливості ведення господарської діяльності позивача,

що у взаємозв`язку із нормами законодавства, положення яких наведені вище беззаперечно вказує на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, позовна заява в частині п.1 позовних вимог, - задоволенню.

Щодо позовної вимоги 2 суд зазначає наступне.

Згідно п. 200.13 ст. 200 ПК України (у редакції, чинній на момент винесення спірного податкове повідомлення-рішення), на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Аналіз норм ПК України свідчить про чітко визначений законодавством порядок повернення сум ПДВ за умови підтвердження податковим органом сум бюджетного відшкодування шляхом проведення відповідних перевірок.

Право позивача на отримання сум бюджетного відшкодування за липень 2019 року підтверджено під час розгляду справи.

Суд звертає увагу на той факт, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII (набрав чинності з 1 січня 2017 року) змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Однак зміна порядку здійснення бюджетного відшкодування не звільняє контролюючий орган від виконання свого обов`язку щодо повернення узгодженої суми податку на додану вартість позивачу у передбачений законодавством спосіб.

У межах спірних правовідносин, достовірність декларування позивачем заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за липень 2019 року підтверджена, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.200 ПК України, відповідач повинен відшкодувати заявлені позивачем суми ПДВ у встановлений законодавством строк.

Пунктом 200.23 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Невідшкодування позивачу сум ПДВ, заявлених у спірному періоді є заборгованістю бюджету перед платником податків, з огляду на що суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача означеної заборгованості.

Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права , а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно правової позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 по справі №826/7380/15 та у постанові Верховного Суду 03.09.2019 по справі №826/26292/15, з огляду на те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у Дніпропетровській області на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача і частині обраного способу захисту свого порушеного права в частині п. 2 позовних вимог.

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Доводи та заперечення учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

При цьому, суд враховує висновки викладені у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Щодо розподілу судових витрат.

У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем у позові та у поданому 08.11.2019 р. розрахунку судових витрат заявлені до стягнення з відповідача 1 суми судових витрат у розмірі 15000,00 грн. за правничу допомогу адвоката та судовий збір у розмірі 3680,43 грн.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її рогляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з вами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою стороною;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 4.2 Договору № 22/19 від 04.10.2019 про надання правової допомоги облік послуг, вартість послуг та порядок сплати винагороди визначається в рахунках-фактурах та є достатньою підставою для здійснення розрахунків з Адвокатським об`єднанням.

При цьому, вартість послуг формується у розмірі 500 (п`ятсот) гривень за годину роботи адвоката, виходячи з фактично витраченого часу на надання тієї чи іншої послуги в межах Договору, який обов`язково зазначається в рахунку-фактурі та акті приймання-передачі наданих послуг.

Згідно п. 4.3 зазначеного Договору №22/19 від 04.10.2019 про надання правової допомоги вартість за участь у судовому засіданні формується у розмірі 500 (п`ятсот) гривень за годину роботи адвоката, але не менше 3 (трьох) годин, незалежно від фактичної тривалості судового засідання, та включає також підготовку адвоката до участі у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу а з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, Адвокатським об`єднанням БІЛІ КОМІРЦІ станом на 05.11.2019 відповідно до умов Договору №22/19 від 04.10.2019 були надані наступні юридичні послуги:

аналіз первинних документів, Акту камеральної перевірки, аналіз судової практики щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість, розроблення правової позиції, підготовка проекту адміністративного позову ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі Акту №49089/04-36-04-02-39909358 від 19.09.2019 р. про результати камеральної перевірки ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП (код ЄДРПОУ 39909358) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника у банку за липень 2019, який складений Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області, підготовка комплекту документів - додатків до адміністративного позову, подання позову з додатками до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, - у кількості 30 годин вартістю 500,00 грн. за од., що становить суму загально понесених позивачем витрат у розмірі 15000,00 грн.

За змістом ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таких клопотань під час судового розгляду справи не надходило.

Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 по справі №826/8890/18 (адміністративне провадження №К9901/17964/19) звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та прохідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи а суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та ведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Фактичне понесення ТОВ АГРО-КОМ-ГРУП судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги підтверджується наступними документами:

Договором про надання правової допомоги № 22/19 від 04.10.2019, рахунком на оплату №60 від 04.10.2019, актом надання послуг № 60 від 17.10.2019, платіжним дорученням №273 від 08.10.2019.

Також суд зазначає про явку та участь представника позивача (адвоката) у призначені судові засідання.

Згідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими та належним чином підтвердженими судові витрати позивача, які пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3680,43 грн. згідно платіжного доручення №286 від 22.10.2019 р. та на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн. згідно Договору про надання правової допомоги №22/19 від 04.10.2019, рахунку на оплату № 60 від 04.10.2019, акту надання послуг № 60 від 17.10.2019, платіжного доручення № 273 від 08.10.2019.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачами по справі жодним чином не спростовані вимоги позивача щодо стягнення судових витрат з відповідача 1, суд, за наслідками розгляду справи визначені суми судових витрат покладає на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, оскільки саме на останнього законом покладено обов`язок щодо визначення права платника податку на отримання суми бюджетного відшкодування, що становило предмет спору та підтвердження правомірності своїх дій та рішень з даного питання, що в свою чергу протягом судового розгляду справи сторонами не спростовувалось.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 90, 132-139, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-КОМ-ГРУП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Головного управління Державної Казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення заборгованості, - задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000011402 від 15.10.2019 р., винесене Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а), яким Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРО-КОМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39909358, адреса: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Січових Стрільців, будинок 94, приміщення 16,17) відмовлено у бюджетному відшкодуванні на загальну суму 245 362, 00 грн. (двісті сорок п`ять тисяч триста шістдесят дві гривні 00 коп.);

Стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-КОМ-ГРУП» (код ЄДРПОУ 39909358, адреса: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Січових Стрільців, будинок 94, приміщення 16,17) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 245362,00 грн. (двісті сорок п`ять тисяч триста шістдесят дві гривні 00 коп.).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-КОМ-ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3680,43 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.С. Віхрова


Дата ухвалення рішення	17.02.2020
Оприлюднено	26.02.2020
Номер документу	87827783
Судочинство	Адміністративне
Суть	визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення заборгованості

Віхрова Вікторія Станіславівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 17.02.2020 по справі 160/10316/19ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —160/10316/19

Рішення від 17.02.2020

Рішення
від 17.02.2020 по справі 160/10316/19
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД