Рішення

від 26.02.2020 по справі 120/4315/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 лютого 2020 р. Справа № 120/4315/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИК АГРО про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року Управління Держпраці у Вінницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИК АГРО , у якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИК АГРО шляхом:

1)Заборони експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки:

обладнання призначене для експлуатації в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ);

2) заборони виконання робіт підвищеної небезпеки:

роботи у вибухопожежонебезпечних зонах.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 03.10.2019 року ним проведено планову перевірку у сферах дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у відповідача.

За результатами складено акт перевірки суб`єкта господарювання № 074.0506.19 від 03.10.2019 року про виявлення порушень вимог законодавства.

У зв`язку з виникненням загрози життю працівників та з метою недопущення шкоди життю і здоров`ю працівників відповідача, позивач вважає, що є підстави для зупинення експлуатації машин, механізмів, устаткування та обладнання відповідача відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Ухвалою суду від 24.12.2019 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

23.01.2020 року представником відповідача подано відзив на адміністративний позов. У відзиві зазначено, що згідно відповіді на припис було повідомлено про те, що наказом № 22 від 03.10.2019 року по ТОВ Виробник Агро було заборонено виконання робіт підвищеної небезпеки - роботи у вибухопожежонебезпечних зонах та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - обладнання призначеного для експлуатації в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ) до отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки.

На даний час вказаний наказ виконується на підприємстві, експлуатація складу ПММ та виконання робіт в даних зонах не проводиться, так як дозвіл до цього часу ще не отриманий.

Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що відсутні підстав вживати заходи реагування у сфері державного нагляду, так як ТОВ Виробник Агро самостійно вжило заходів, які зазначені у приписі, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

03.10.2019 року на підставі наказу Управління Держпраці у Вінницькій області № 825 - О від 20.09.2019 року, головним державним інспектором відділу нагляду в АПК та СКС Чернишом Р.В. проведено планову перевірку у сферах дотримання вимог законодавчих та нормативно - правових актів з охорони праці та промислової безпеки, у Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ) ВИРОБНИК-АГРО , що знаходиться за адресою: 23844, Вінницька область, Теплицький район, с. Костюківка, вул. Шевченко, 4.

За результатами перевірки та у зв`язку з виявленням порушень вимог законодавства, складено акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 03.10.2019 року № 074.0506.19, який підписано директором ТОВ ВИРОБНИК-АГРО ОСОБА_1 та якому вручено примірник акта .

Перевіркою встановлено ряд порушень, зазначених в акті, серед яких, зокрема:

Роботодавець не одержав дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки: роботи у вибухопожежонебезпечних зонах та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - обладнання призначене для експлуатації в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ), що є порушенням вимог статті 21 Закону України Про охорону праці , п. 6; (п.6 додатку 2, п. 7 додатку 3) Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого Постановою КМУ від 26.10.2011р. №1107, (п. 2 Розділ V акту перевірки суб`єкта господарювання від 03.10.2019 року № 074.0506.19).

За результатами перевірки 03.10.2019 року винесено припис № 074.0506.19, в якому зазначено виявлені при перевірці порушення та встановлено термін усунення порушень до 03.11.2019 року. Також зазначено про необхідність інформування начальника Управління Держпраці у Вінницькій області про усунення порушень та виконання заходів до 03.11.2019 року. Припис отримано директором ТОВ ВИРОБНИК-АГРО ОСОБА_1 .

Відповідно до листа доданого до відзиву встановлено, що ряд порушень відповідачем усунуто, разом з тим, дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки не одержано.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 143 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

В розумінні статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

У відповідності до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.7 Положення №96).

В силу статті 4 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

У відповідності до статті 38 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 № 2694-XII (далі - Закон № 2694-XII), державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Зокрема, підпунктом 16 пункту 4 Положення № 96 передбачено, що Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань.

Приписами норми частини першої статті 39 Закону № 2694-XII передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, мають право видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки, а також забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V виключно законами встановлюються: повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Частиною 5 ст. 4 Закону № 877-V встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно ч. 3 ст. 21 Закону України Про охорону праці роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, суд дійшов висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, виконання робіт. Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері охорони праці створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.

Поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача, а саме заборони експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки: обладнання призначене для експлуатації в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ); заборони виконання робіт підвищеної небезпеки: роботи у вибухопожежонебезпечних зонах, то з матеріалів справи вбачається, що станом на момент звернення управлінням Держпраці до суду з вказаним позовом, дозвіл на виконання не отримано, а отже використання машин, механізмів та устаткування та виконання робіт підвищеної небезпеки, створюють небезпеку здоров`ю та життю людей, що є недопустимим.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері охорони праці призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

З огляду на викладене, суд вважає, що виявлені порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки створюють загрозу життю і здоров`ю працівників відповідача, тому належним заходом реагування у сфері державного нагляду є заборона експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки: обладнання призначеного для експлуатації в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ); заборони виконання робіт підвищеної небезпеки: роботи у вибухопожежонебезпечних зонах; до повного усунення порушень, зазначених в приписі від 03.10.2019 року.

Разом з тим, представником відповідача до відзиву надано відповідь на припис, у якій вказано докази на підтвердження усунення виявлених під час перевірки порушень вимог чинних нормативно правових актів з охорони праці та промислової безпеки, а також зазначено, що виявлене порушення ст. 21 Закону України Про охорону праці щодо нетриманого дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки усунуто шляхом наказу ТОВ ВИРОБНИК-АГРО № 22 від 03.10.2019 року про заборону виконання робіт підвищеної небезпеки - роботи вибухопожежонебезпечних зонах та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - обладнання призначене для експлуатації в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ) до отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Однак, на думку суду, таке порушення може вважатися усунутим лише за умови отримання відповідного дозволу. Видання ТОВ ВИРОБНИК АГРО наказу № 22 від 03.10.2019 року про заборону виконання робіт підвищеної небезпеки не є достатнім способом усунення виявленого порушення, оскільки такий наказ може бути змінений чи скасований самим підприємством і не гарантує безпеки працівників підприємства.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Разом з тим, позивачем не понесені витрати по залученню свідків і проведенню експертиз, відтак, судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИК АГРО шляхом:

заборони експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки:

обладнання призначеного для експлуатації в потенційно вибухонебезпечному середовищі (склад ПММ);

заборони виконання робіт підвищеної небезпеки:

роботи у вибухопожежонебезпечних зонах, до усунення порушень зазначених в приписі № 074.0506.19 від 03.10.2019 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 26.02.2020

Позивач: Управління Держпраці у Вінницькій області (Код ЄДРПОУ 39845483, вул. Магістратська, 7, м. Вінниця, 21050)

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИК АГРО (код ЄДРПОУ: 36541009, вул. Шевченка, 4, с. Костюківка, Теплицького району Вінницької області, 23844)

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна