Рішення

від 26.02.2020 по справі 280/4948/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 лютого 2020 року Справа № 280/4948/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Гаяне (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Цегельний, 2)

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25)

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду поштою надійшла позовна заява Приватного підприємства Гаяне (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими особами № ЗП №1097/574/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС.

Ухвалою суду від 28.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 19.11.2019.

Ухвалою суду від 19.11.2019 позовну заяву Приватного підприємства Гаяне залишено без руху та встановлено відповідачу термін для усунення недоліків 5 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

29.11.2019 позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

02.12.2019 ухвалою суду призначено підготовче засідання на 17.12.2019.

17.12.2019 ухвалою суду продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 20.01.2020.

20.01.2020 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03.02.2020.

03.02.2020 протокольною ухвалою відкладено судове засідання на 24.02.2020

24.02.2020 від сторін надішли клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на не дотримання порядку повідомлення про розгляд правопорушення та відсутність виявлених відповідачем правопорушень, що в свою чергу призвело до протиправності прийняття оскаржуваної постанови. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в обґрунтування своєї правової позиції зазначив про доведеність виявлених правопорушень, своєчасність повідомлення позивача про розгляд правопорушення та правомірність прийнятої постанови. Просить у позові відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

На підставі інформації, отриманої з ГУ ПФУ у Запорізькій області від 29.08.2018 №10115-08 про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року, Головним управлінням було видано наказ про проведення інспекційного відвідування від 01.03.2019р. №446 а також було видано направлення від 11.03.2019 за №344.

У період з 13.03.2019 по 15.03.2019 інспектором праці Головного управління, було здійснено інспекційне відвідування позивача, за результатами якого було складено акт інспекційного відвідування від 15.03.2018 №ЗП1097/574/АВ, в ході якого було виявлено порушення ПП Гаяне вимог ч. 1,3 ст. 24 КЗпП України.

Згідно довідки ПП Гаяне , наданої інспектору Головного управління, а також згідно наданих цивільно-правових договорів, встановлено, що вони укладені між директором ПП Гаяне ( ОСОБА_1 ) та особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а відносини які склалися між позивачем і даними особами, мають ознаки трудових, з огляду на наступне.

Так, з громадянином ОСОБА_2 укладалися цивільно-правові договори за період 2017- 2019, двадцять один раз на виконання однієї і тієї ж самої роботи - забою птиці та реалізації продукції

З громадянкою ОСОБА_3 укладалися цивільно-правові договори на протязі 2017-2018рр. на виконання ідентичної роботи - обробка птиці після забою.

Із громадянином ОСОБА_4 на протязі 2017-2018 рр. укладалися цивільно-правові договори на виконання роботи - прибирання пташиного посліду.

Як зазначає відповідач вказані договори є типовими, укладалися систематично та відображають процес праці.

Обов`язки ОСОБА_2 за вказаними договорами, на виконання робіт по забою птиці та реалізації продукції, збігаються з обов`язками за посадами, які передбачені класифікатором професій за кодом 7411 та за кодом 1454 - забивач худоби та менеджер (управитель) в роздрібній торгівлі продовольчими товарами.

Обов`язки ОСОБА_3 за вказаними договорами, на виконання робіт по обробці птиці після забою, збігаються з обов`язками за посадами, які передбачені класифікатором професій за кодом 9322- оброблювач м`ясних тушок.

Обов`язки ОСОБА_3 за вказаними договорами, на виконання робіт по обробці птиці після забою, збігаються з обов`язками за посадами, які передбачені класифікатором Професій за кодом 9322- оброблювач м`ясних тушок.

Обов`язки ОСОБА_4 за вказаними договорами, на виконання робіт по прибиранню пташиного посліду, збігаються з обов`язками за посадами, які передбачені класифікатором професій за кодом 9132- прибиральник виробничих приміщень.

Згідно п.2.1 вказаних договорів за вказану роботу позивач сплачує виконавцям фіксовану суму коштів. Крім того, оплата за виконану роботу, після приймання виконаних робіт згідно акту, нараховується в одній відомості із працівниками за трудовими

Враховуючи наведене, укладені із особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 цивільно-правові договори містять ознаки приховування трудових правовідносин.

За результатами проведеного інспекційного відвідування було винесено постанову Управління Держпраці у Запорізькій області від 04.04 2019 № ЗП 1097/574/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС, яка була направлена відповідачем 05.04.2019, доказів отримання позивачем зазначеної постанови суду надано не було, не погоджуючись з прийнятою постановою позивач звернувся до суду.

Всі договори як і акти виконаних робіт, які були долучені до матеріалів справи підписані особисто працівниками, тобто останні були ознайомлені з видом робіт, розміром та порядком оплати, будь-яких заперечень зі сторони найманих працівників не надходило. Зокрема відповідно до пп.2.1 цивільно-правових договорів оплата за виконану роботу поводилася з вирахуванням ПДФО та військового збору.

Щодо аргументу відповідача про те, що роботи які виконували зазначені особи передбачені класифікатором професій, суд зазначає, що зазначені роботи не відносяться до робіт підвищеної небезпеки, а той факт, що дана професія є в переліку професій, ніяким чином не позбавляє позивача права заключати цивільно-правові договори.

Щодо посилань відповідача на той факт, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 нараховувалася оплата за виконану роботу, після приймання виконаних робіт згідно акту, в одній відомості із працівниками за трудовими договорами, а виплата за цивільно-правовими договорами проводиться в один день із працівниками, які отримують заробітну плату кожного місяця.

По-перше, до суду не були надані докази щомісячної виплати за роботи по цивільно-правовим договорам.

По-друге, у цивільно-правових договорах чітко передбачений термін виконаних робіт або за потребою , або визначені місяці в яких повинні виконуватися роботи (пп.1.2 цивільних договорів).

По-третє, той факт, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були внесені до розрахункових відомостей, ніяким чином не підтверджує факт трудових відносин, або отримання зазначеними особами заробітної плати, так як її отриманню передує трудова діяльності працівника, яка не є доведеною під час розгляду даної справи.

З огляду на наведене суд надає оцінку тому, чи має ознаки трудової діяльності процес виконання робіт передбачених цивільним договорами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду України від 31 жовтня 2018 року у справі № 541/459/17 викладена наступна правова позиція, а саме: винагорода за цивільно-правовим договором, не є заробітною платою, бо заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців, а додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій (стаття 94 КЗпП України, стаття 2 Закону України Про оплату праці ).

Предметом трудових договорів, як зазначено в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду України, що викладена у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 541/459/17, є сам процес трудової діяльності працівника (посадові обов`язки, початок та закінчення робочого дня, тривалість перерви, надання щорічної відпустки, тощо).

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому, за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться. Водночас відповідно до пункту "а" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Судом були досліджені умови укладених цивільно-правових договорів та з аналізу зазначених договорів не вбачається процес трудової діяльності працівника (посадові обов`язки, початок та закінчення робочого дня, тривалість перерви, надання щорічної відпустки, щомісячна виплата заробітної плата та інше), а тому суд вважає, що між позивачем та особами, з якими були укладені цивільно-правові договори, відсутні трудові відносини.

З огляду на наведене вище суд вважає, що відповідачем не доведений факт наявності трудових відносин між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Щодо порушення процедури розгляду справи про накладення штрафу.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 259 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013 (далі - Порядок №509).

Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади (абз. 4 п. 2 Порядку №509).

Відповідно до п.п.3-8 Порядку №509 ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

26.03.2019 відповідачем складено повідомлення щодо розгляду справи про накладення штрафу №08/03.4-06/2844, в якому зазначено про розгляд справи 04.04.2019 о 15 год. 30 хв., яке було направлено 26.03.2019 №6909505240871.

Позивач зазначає, що такого повідомлення не отримував, а відповідач доказів отримання позивачем повідомлення про розгляд справи 07.05.2019 о 15 год. 00 хв., суду не надав.

На поштовому відправленні від 26.03.2019 №6909505240871 значиться відмітка за закінченням терміну зберігання .

Достовірно встановити на яку адресу направлялося повідомлення про розгляд справи встановити не можливо. Враховуючи, що в самому повідомленні зазначена адреса м. Вільнянськ, вул АДРЕСА_1 , а доказів направлення за належною адресою ПП Гаяне суду надано не було, тому суд вважає недоведений факт належного повідомлення позивача.

Крім того, суд зазначає, що відповідач надав до матеріалів справи копію поштового відправлення №6909500400943, без дати. Суд звертає увагу і на те, що встановити який саме документ направлявся позивачу в цьому поштовому повідомленні встановити не можливо.

Враховуючи те, що поштове відправлення не було доставлено за п`ять днів до початку розгляду справи про накладення штрафу, відповідно суд вважає не обґрунтованим посилання відповідача на своєчасне повідомлення позивача.

Верховним Судом 12 червня 2019 року у справі №813/3415/18 зроблено правовий висновок, відповідно до якого особа, до якої застосовуються санкції, має бути завчасно повідомлена про час та місце розгляду справи. Головні управління Держпраці зобов`язані не пізніше ніж за п`ять днів письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців про дату розгляду справи щодо накладення штрафу.

Верховним Судом зауважено, що положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок (завчасного інформування) на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже, робить це право недієвим. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду.

Повідомлення має на меті забезпечити участь особи у розгляді уповноваженим державним органом справи, яка її стосується. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

З огляду на викладене, суд вважає що позивач не був поінформований належним чином про час та дату розгляду справи щодо накладення штрафу, не підтверджується і порушення виявлені під час інспекційного відвідування щодо допущення працівників до роботи без укладання трудового договору, отже постанова про накладення штрафу прийнята без дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, без урахування прав позивача на участь у процесі прийняття рішення, а тому вона підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250,255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства Гаяне (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Цегельний, 2, код ЄДРПОУ 20483710) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову від 04.04.2019 № ЗП №1097/574/АВ/П/ПТ/ТД-1ФС про накладення на Приватне підприємство Гаяне штрафу у розмірі 375 570,00 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства Гаяне (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, пров. Цегельний, 2, код ЄДРПОУ 20483710) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 5633,55 грн. (п`ять тисяч шістсот тридцять три гривні 55 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 26.02.2020.

Суддя О.В. Конишева