Рішення

від 24.02.2020 по справі 340/189/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року м. Кропивницький справа № 340/189/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до третя особаПриватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4, корпус - А, офіс 35-А) Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ - 14282829 ) проскасування постанов у виконавчому провадженні ВП №60863420, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60863420 від 11.12.2019 року та постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 20.12.2019 року ВП №60863420.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А., при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №60863420 від 11.12.2019 року порушено статтю 24 Закону України Про виконавче провадження . Вказувала на те, що вона не проживає у м. Києві та не має там жодного майна, тому відповідачем оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження прийнято з порушенням правил місця виконання виконавчого документу. При цьому, вказувала, що зареєстрована та мешкає у Кіровоградській області. Про відкриття виконавчого провадження дізналася від роботодавця - ТОВ Флаво-Інфо на адресу якого надійшли документи від відповідача. Позивачка вважала, що виконавче провадження відкрито незаконно, а оскаржувана постанова має бути визнана протиправною та скасована.

Відповідач позов не визнала, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що стягувачем було подано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку №UA723348510000029091019476056, відритого в АТ Перший Український Міжнародний Банк , який розташований у місті Києві.

Отже, на думку відповідача, оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки провадження відкрито за місцем знаходження майна боржника, у зв`язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні. В підтвердження правомірності своїх дій відповідач також посилається на лист - роз`яснення Міністерства юстиції України від 11.06.2018 року №23123/16620-33-18/20.5.1 та постанову Верховного Суду від 10.09.2018 року по справі №905/3542/15.

Щодо надіслання оскаржуваної постанови боржнику вказав, що відповідно до вимог статті 28 Закону України Про виконавче провадження приватним виконавцем 11.12.2019 рекомендованим поштовим відправленням за №0209419280794 надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження №60863420 на адресу та повернуті з відміткою, що адресат не проживає, зазначену у виконавчому документі. Таким чином, на думку відповідача права порушені не були, оскільки дії вчинені відповідно до ст.28 Закону України Про виконавче провадження . З огляду на викладене вважає, що оскаржувані постанови винесені на підставі та в межах, встановлених Законом України Про виконавче провадження , у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Третя особа пояснень по суті справи не подала.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 24.02.2020 року.

В судове засідання сторони не з`явились причини неявки суду не повідомили, однак належним чином повідомлялась про дату, час та місце проведення такого.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу.

Згідно вимог ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. ст. 124, 194, 205 та 268 КАС України, суд вважає, що неприбуття сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

03.12.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною за №28404 вчинено виконавчий напис про стягнення з боржника ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Новоукраїнським РВ УМВС України в Кіровоградській області 29.04.1998р. коштів у розмірі18151,76 грн.(а.с.49).

11.12.2019 року AT Перший Український Міжнародний Банк звернулось до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. із заявою про примусове виконання рішення, у якій просить: відкрити за місцезнаходженням майна (грошових коштів) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною за №28404 від 03.12.2019 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 коштів у розмірі 17561,76 грн.; звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування).

Суд звертає увагу, що з копій паспорта і РНОКПП позивача вбачається, що вона - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Новоукраїнським РВ УМВС України в Кіровоградській області 29.04.1998р..

11.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №60863420, у якій боржником зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 (а.с.54).

11.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною винесено постанову про стягнення з боржника - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 основної винагороди у виконавчому провадженні № 60863420 (а.с.58).

20.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксаною Анатоліївною винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні №60863420 - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , направлено для виконання до ТОВ Флаво-Інфо , код ЄДРПОУ 40099244, бульвар Богдана Хмельницького, 12А, кв.19, буд. 6А, м. Полтава (а.с.64).

Не погоджуючись із вказаними постановами, позивач звернулась з даним позовом до суду.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі Закон, №1404-VІІІ ) в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII, виконавчі написи нотаріусів віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закон №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIIІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Закону №1403-VIII, про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються зокрема виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону №1403-VIII, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до відомостей Єдиного реєстру приватних виконавців України, виконавчим округом приватного виконавця Клітченко Оксани Анатоліївни визначено: м. Київ.

Частиною 1 статті 25 Закону №1403-VIII передбачено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Згідно з частиною 2 статті 25 Закону №1403-VIII, приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Інструкції, місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.

Частиною 2 статті 24 Закону №1404-VIIІ передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Як вбачається з постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення з боржника основної винагороди ВП №60863420 від 11.12.2019 та Єдиного реєстру приватних виконавців України, виконавчий округ, на території якого відповідач здійснює діяльність є м. Київ, тоді як місце проживання боржника (позивача) є Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Мар`янопіль. При цьому, у виконавчому документі зазначена адреса: АДРЕСА_2 .

Зазначена попередня адреса реєстрації та місце фактичного проживання позивача міститься також у заяві від 11.12.2019, кредитному договорі з можливістю перенесення платежу від 17.06.2013 та у виконавчому написі №28404 від 03.12.2019 року, які разом з заявою про відкриття виконавчого провадження подані представником AT Перший Український Міжнародний Банк до відповідача (а.с.46-50).

Також з матеріалів справи судом встановлено, що місце роботи позивача ТОВ Флаво-Інфо , код ЄДРПОУ 40099244, бульвар Богдана Хмельницького, 12А, кв.19, буд. 6А, м. Полтава, де здійснюються стягнення з заробітної плати, а отже майно яке б належало позивачу (боржнику) та грошові кошти на карткових рахунках у місті Києві відсутні.

Згідно п. 10 ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

А тому відповідач повинен був згідно вимог п.10 ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Що стосується наявності у позивача рахунків в банківській установі, яка територіально знаходиться в м. Києві, суд зазначає таке.

Приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження, відповідач дійшов до висновку, що безготівкові кошти боржника, які перебувають на рахунку у банку, є об`єктом права власності. Виконавцем у відзиві зазначено, що аналогічного висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постановах від 10.09.2018, справа №905/3542/15 та від 19.08.2019, справа №922/1293/15.

Верховний Суд у вищезазначених постановах, дійшов висновку, що безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об`єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію, як того вимагає скаржник, у цій справі означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України "Про виконавче провадження", у якому йдеться про "кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках".

Таким чином, Верховним Судом звернута увага саме на момент звернення до стягнення грошових коштів, що перебувають на рахунках у банках.

Посилання відповідача на постанову ВС у складі Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №905/3542/15 суд вважає надуманими та не приймає, оскільки правовідносини у справах не є подібними. Так, у справі № 905/3542/15 йшла мова про правомірність дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали суду про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать відповідачу та підлягають до сплати позивачу і знаходяться на будь-яких рахунках відкритих у будь-яких фінансових установах, в тому числі, на поточному рахунку №НОМЕР_3 у позивача (місцезнаходження Банку: 01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченко/вул. Пушкінська, 8/26), та які будуть виявлені в ході виконавчого провадження при виконанні ухвали суду про забезпечення позову в межах розміру позовних вимог у сумі 3757486,60 доларів США, за виключенням грошових коштів, що призначені на виплату заробітної плати та здійснення нарахувань на заробітну плату працівникам відповідача.

У справі що розглядається обставини є зовсім іншими. А відтак, суд не може застосувати висновки Верховного Суду, бо вони не стосуються спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону №1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

За частинами 1 та 2 статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Таким чином, Закон №1404-VIII вирізняє майно боржника: майно як таке, що підлягає державній реєстрації з метою встановлення його місцезнаходження та примусової реалізації, інше майно, а також кошти не залежно від того зберігаються вони на рахунках у банківській установі чи отриманні у вигляді заробітної плати, пенсії, стипендії і в інший спосіб або зберігаються у власності боржника.

При цьому, якщо законодавець у Законі №1404-VIII вживає термін "майно", поширюючи його значення на "кошти", то термін "кошти" відображається в дужках чи пов`язується змістом у відповідному реченні.

Натомість у частині 2 статті 24 Закону №1404-VIII термін "майно" вжито без вказівки про кошти.

Отже, виконання рішення за місцезнаходженням майна, в розумінні вимог частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII, не передбачає можливості виконання рішення за місцезнаходженням коштів, що відповідачем і не досліджувалося, а в свою чергу трактувалося як "місце реєстрації центрального офісу банківської установи".

На думку суду, положення частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII, що стосуються виконання рішення за місцезнаходженням майна, розроблені для найбільш швидкого та ефективного доступу державного (приватного) виконавця до майна, з метою його опису та примусової реалізації, натомість арешт коштів на рахунках не вимагає особистої присутності державного (приватного) виконавця та може бути здійснений навіть за умови значної віддаленості установи банку. Окрім цього, таке застосування відповідачем частини 2 статті 24 Закону №1404-VIII взагалі нівелює принцип територіальної підвідомчості примусового виконання рішень, так як переважна більшість центральних відділень банківських установ зареєстровані в місті Києві.

З огляду на зазначене, на думку суду, частина 2 статті 24 Закону №1404-VIII не поширює свою дію на грошові кошти, що знаходяться на рахунках банківських установ.

Суд вважає за необхідне зазначити, що саме існування відкритих банківських рахунків не підтверджує факту перебування на цих рахунках грошових коштів, а відповідачем не надано жодного доказу наявності таких коштів.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься довідка AT Перший Український Міжнародний Банк направлена відповідачу, згідно якої позивач має вказаний картковий рахунок (а.с.47).

Дослідивши дану довідку суд встановив, що вона містить відомості лише про наявність карткового рахунку у позивача та не містить відомостей про наявність на цьому картковому рахунку грошових безготівкових коштів.

Суд зазначає, що відповідач, у першу чергу, не звернула стягнення на грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку позивача №UA723348510000029091019476056 в валюті гривня, відкритий в AT Перший Український Міжнародний Банк , а звернула стягнення саме на доходи позивача, про що свідчить постанова відповідача про звернення стягнення на доходи від 20.12.2019 року (а.с.8).

Аналіз наведеного доводить вже зроблений висновок суду про те, що на вказаному картковому рахунку відсутні грошові безготівкові кошти, на які могло би бути звернено стягнення.

При цьому, в копіях виконавчого провадження залученого до матеріалів справи відсутній Інформаційний витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого, згідно якого у позивача є будь-яке майно, яке розташовано у м. Києві.

За таких обставин, суд зазначає, що на момент відкриття виконавчого провадження та прийняття спірної постанови у позивача було відсутнє будь-яке майно, у тому числі, грошові кошти, які б знаходились в межах виконавчого округу відповідача.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на лист Міністерства юстиції України від 11.06.2018 року, оскільки даний лист містить роз`яснення про те, що приватний виконавець дійсно може приймати виконавчі документи за місцезнаходженням саме грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах. Тобто, вказане роз`яснення не містить інформації щодо можливості прийняття виконавчих документів за місцезнаходженням лише карткових рахунків боржника.

Водночас, як вже наголошувалося судом підставою для відкриття виконавчого провадження за відповідним територіальним округом має бути, зокрема, наявність майна на вказаній території. Кошти, в розумінні чинного законодавства, вважаються майном особи.

Аналогічний висновок міститься в зазначеному вище листі Міністерства юстиції України від 11.06.2018 вих. №23123/16620-33-18/20.5.1, в останньому абзаці якого зазначено наступне: Виходячи з наведеного, приватний виконавець може приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі коштів, які знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах .

Більш того, даний лист має виключно рекомендаційний характер для застосування в роботі, зокрема, приватними виконавцями та не є джерелом права.

Проте згідно з довідкою AT Перший Український Міжнародний Банк від 09.12.2019 року №45 не містить інформацію щодо наявності на вказаному рахунку коштів, які належать Аркан В.І. У свою чергу, суд вважає, що вказаний рахунок не є поточним, на якому акумулюються кошти вкладника, а є рахунком, на який мають надходити кошти для погашення кредитної заборгованості, тобто такі кошти не можуть вважатися майном особи.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що відповідачем протиправно, всупереч вимог чинного законодавства України прийнято до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватного виконавця за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання, перебування боржника (позивача), місця роботи в іншому виконавчому окрузі.

Наведені відповідачем обґрунтування щодо процедури та порядку відкриття, ведення, закриття рахунків та їх обслуговування не спростовують обґрунтування позивача та викладені висновки суду.

Беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами у справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже підлягають задоволенню.

Судом під час розгляду справи також встановлено, що разом з відзивом на позов відповідачем подано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 11.12.2019 року у виконавчому провадженні № 60863420 (а.с.58).

Зважаючи на вказане, суд звертає увагу на положення частини 2 статті 9 КАС України, якою встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, беручи до уваги висновок суду про те, що відповідачем протиправно, всупереч вимог чинного законодавства України прийнято до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватного виконавця за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання, перебування боржника (позивача), місця роботи в іншому виконавчому окрузі, з метою належного та ефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 , суд вбачає за необхідність вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва - Клітченко Оксани Анатоліївни від 11.12.2019 року у виконавчому провадженні № 60863420.

Згідно з вимогами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час розгляду справи відповідач доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

VІ. Судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах даної справи містяться докази понесення позивачем судових витрат в розмірі 1681,60 грн., що підтверджується квитанцією №84003 від 05.02.2020 (а.с.15).

Таким чином, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1681,60 грн.

Керуючись ст.ст.73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу міста Києва - Клітченко Оксани Анатоліївни ВП №60863420 від 11.12.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця виконавчого округу міста Києва - Клітченко Оксани Анатоліївни ВП №60863420 від 11.12.2019 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва - Клітченко Оксани Анатоліївни ВП №60863420 від 20.12.2019 року.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва - Клітченко Оксани Анатоліївни (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 4, корпус - А, офіс 35-А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2020 року.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук