Рішення

від 21.02.2020 по справі 440/5031/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5031/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

19.12.2019 ОСОБА_1 /надалі - ОСОБА_1 , позивач/ звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області /надалі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, відповідач/ про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" 8342-сг від 17.10.2019 Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яким гр. ОСОБА_1 відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, кадастровий номер 5324281300:00:002:0026 із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5324281300:00:002:0026 із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач неодноразово зверталася до відповідача із клопотанням про затвердження документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки, проте, відповідачем за результатами розгляду клопотань позивача неодноразово листом було відмовлено позивачу у наданні дозволу із зазначенням кожного разу різних недоліків проекту. Позивач вважає такі відмови відповідача формальними відписками, з огляду на що звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/5031/19; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

13.01.2020 до суду відповідачем надано відзив на позов в якому вказано, що проект наданий позивачем підлягає державній експертизі, яку пройдено не було. Також відповідач стверджує, що висновок про якісну характеристику ґрунту від 28.08.2015 № 520/015, розроблений ТОВ "Горизонт", проте, дане підприємство не є розробником даної документації. Зазначено, що відповідно до пункту 3.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 № 376 межові знаки встановлюються у поворотних точках меж земельної ділянки, але не рідше ніж 200 м. Мінімальна відстань між межовими знаками в поворотних точках меж земельної ділянки не повинна бути менша ніж 1 м. ГУ Держгеокадастру у Полтавській області стверджує, що в схемі визначення меж та розмірів земельної ділянки між пунктом В і Б відстань складає 246,48 метрів та від пункту Г до А відстань складає 266,56 метрів. Відповідачем указано, що представлений на розгляд проект землеустрою не відповідає вимогам законодавства, а отже, не підлягав затвердженню.

14.02.2020 до суду надано відповідь на відзив в якій указано, що проект землеустрою було погоджено відділом Держгеокадастру у Решетилівському районі у Полтавській області, про що отримано висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Калениківської сільської ради, Решетилівського району, Полтавської області від 10.11.2015 № 01-35/19. За твердженням позивача, оскільки земельна ділянка не відноситься до особливо цінних земель, то не підлягає Державній землевпорядній експертизі.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що 02.10.2019 позивач звернулася до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із клопотанням, в якому просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати у власність гр. ОСОБА_1 ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 5324281300:00:002:0026, для ведення особистого селянського господарства з земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. До вказаного клопотання додано: проект землеустрою; витяг з державного земельного кадастру.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 17.10.2019 № 8342-СГ Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, розмір земельної ділянки 2,00 га, кадастровий номер: 5324281300:00:002:0026, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та наданні цієї земельної ділянки у власність з таких підстав: невідповідність землевпорядної документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою. Необхідність здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом.

Позивач не погоджуючись із зазначеним наказом, звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Положеннями частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Отримання відповідного дозволу можно назвати першим етапом реалізації громадянином права на безоплатну приватизацію земельної ділянки за обраним цільовим призначенням.

Судом встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 10.12.2014 № 6380-СГ надано гр. ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адміністративних межах Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області /а.с. 39/.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (абз. 2 ч. 7 ст. 118 ЗК України).

Положеннями частини восьмої статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Таким чином, після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою громадянин має звернутись до відповідного суб`єкта господарювання з метою укладення договору про розробку землевпорядної документації.

За змістом частини другої статті 26 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV /надалі - Закон № 858-IV/ розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

З матеріалів справи вбачається, що розробником проекту землеустрою є ФОП ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 50 Закону № 858-IV проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Згідно з частиною другою статті 50 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Положеннями частини третьої статті 50 Закону № 858-IV визначено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об`єктів); розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Положеннями частини дев`ятої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з приписами частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері /частина п`ята статті 186-1 Земельного кодексу України/.

Згідно з частиною шостою статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 580 "Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" затверджено Тимчасовий порядок взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки (далі - Тимчасовий порядок).

Відповідно до пунктів 2, 3, 5, 7, 8 Тимчасового порядку визначено, що для погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (далі - проект землеустрою) особа, яка відповідно до вимог статті 26 Закону України "Про землеустрій" є розробником проекту землеустрою (далі - розробник), подає до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою у паперовому та електронному вигляді. Проект землеустрою в електронному вигляді засвідчується за допомогою надійного засобу електронного цифрового підпису розробника, який підтверджує його відповідність оригіналу проекту землеустрою у паперовому вигляді. Територіальний орган Держгеокадастру в день надходження проекту землеустрою: - приймає подані документи за описом та реєструє у системі електронного документообігу Держгеокадастру з обов`язковим нанесенням штрих-коду, який включає реєстраційні індекс і дату документа; - перевіряє відповідність оригіналу проекту землеустрою у паперовому вигляді проекту землеустрою в електронному вигляді; - вносить до системи електронного документообігу Держгеокадастру проект землеустрою в електронному вигляді, засвідчений електронним цифровим підписом розробника, та викопіювання з індексної кадастрової карти (плану), на якому відображено запроектовану земельну ділянку та інформацію про обмеження (у разі їх наявності). Система електронного документообігу Держгеокадастру за принципом випадковості вибирає територіальний орган Держгеокадастру, який здійснюватиме погодження проекту землеустрою, та не пізніше наступного робочого дня з дня надходження проекту землеустрою передає відповідному територіальному органу Держгеокадастру матеріали, зазначені у пункті 5 цього Порядку. Розгляд та погодження або відмова у погодженні проектів землеустрою здійснюються працівниками територіальних органів Держгеокадастру, які вибрані за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру.

Пунктом 9 цього Тимчасового порядку встановлено вимоги до працівників територіальних органів Держгеокадастру, які здійснюють розгляд та погодження проекту землеустрою, які повинні: відповідати критеріям, установленим статтею 23 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної експертизи"; скласти кваліфікаційний іспит у Держгеокадастрі; бути визначені експертами державної експертизи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно із пунктами 2, 3 цього Положення Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Пунктом 6 цього Положення встановлено повноваження посадових осіб Головного управління.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Отже, враховуючи приписи Положення про Головне управління Держгеокадастру в області та статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр", відповідач не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.08.2018 у справі № 817/586/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 76138662), який відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковим для врахування у даній справі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.08.2018 по справі № 817/586/17 за наслідками аналізу правового регулювання, також прийшов до висновку, що в разі погодження проекту землеустрою у відповідності до ст. 186-1 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до своїх повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, позбавлений можливості приймати альтернативні рішення, крім як рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Суд звертає увагу на те, що у пункті 7 висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 10.11.2015 № 01-35/19 указано, що обрана позивачем земельна ділянка не відноситься до особливо цінних земель.

З урахуванням наведеного, посилання відповідача на необхідність проведення обов`язкової державної експертизи відповідно до абзацу 4 статті 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" є безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що згідно висновку Відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі у Полтавській області ГУ Держгеокадастру в області про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Калениківської сільської, затвердженим в.о. начальника відділу Держгеокадастру у Решетилівському районі - Н.М. Ребрик, розглянувши проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Келениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області загальною площею 2,0000 га, в тому числі сільськогосподарських угідь - 2,0000 га, з них ріллі - 2,0000 га, відділ Держгеокадастру у Решетилівському районі, погоджує зазначений проект землеустрою при дотриманні таких умов: використовувати земельну ділянку з дотриманням вимог Земельного кодексу України та інших вимог та правил; до освоєння земельної ділянки за цільовим використанням приступити після затвердження проекту землеустрою та реєстрації речового права на земельну ділянку в установленому законом порядку.

Суд звертає увагу на те, що зауваження до проекту землеустрою відсутні.

При цьому суд зауважує, що в разі наявності зауважень до проекту землеустрою, останній не погоджується, оскільки зауваження по свій правовій природі передбачають наявність невідповідності проекту нормам чинного законодавства.

Отже, вказаний проект землеустрою погоджений у відповідності до вимог статті 186-1 ЗУ України.

Крім того, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням зазначеного, суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо невідповідності висновку про якісну характеристику ґрунту від 28.08.2015 № 520/015, який розроблений ТОВ "Горизонт" та щодо недотримання Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, оскільки в оскаржуваному наказі не зазначено про вказані недоліки.

За таких обставин та правового регулювання слід визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Полтавській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" 8342-сг від 17.10.2019 Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, яким гр. ОСОБА_1 відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, кадастровий номер 5324281300:00:002:0026 із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Щодо вимог позивача стосовно зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5324281300:00:002:0026 із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів, суд зазначає наступне.

Як зазначено судом вище, враховуючи приписи Положення про Головне управління Держгеокадастру в області та статті 9 Закону України "Про державний земельний кадастр", відповідач не має повноважень на здійснення перевірки документації із землеустрою на відповідність нормам чинного законодавства, оскільки такі повноваження надані лише державному кадастровому реєстратору.

Частиною 9 статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Конструкція цієї норми не передбачає для відповідного органу виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до своїх повноважень, у випадку отримання погодженого проекту землеустрою альтернативного варіанту поведінки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.08.2018 по страві № 817/586/17 за наслідками аналізу правового регулювання, прийшов до висновку, що в разі погодження проекту землеустрою у відповідності до ст. 186-1 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до своїх повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, позбавлений можливості приймати альтернативні рішення, крім як рішень про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Також, виходячи із принципу верховенства права, Верховний Суд відмітив, що одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви, зокрема, через принцип "належного урядування". Принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти у найбільш послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач неодноразово звертався до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з аналогічними питаннями про затвердження погодженого проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність, а відповідач неодноразово відмовляв позивачу у такому затвердженні /а.с. 16-22/.

Така поведінка відповідача вимагає застосування судом ефективного способу відновлення порушеного права позивача.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

У зв`язку із зазначеним, суд погоджується із обраним позивачем належним способом захисту його порушеного права та вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930; вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, 36039) затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5324281300:00:002:0026 із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Крім того, суд зазначає, що позивачем заявлено клопотання про стягнення судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши вказане клопотання суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.

Судом не розглядається питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки представником позивача указано, що у випадку ухвалення рішення у справі на користь позивача останнім будуть подані у встановлений строк докази відповідних судових витрат /а.с. 90/.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (с. Каленики, Решетилівський район, Полтавська область, 38431, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ( вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" 8342-сг від 17.10.2019, яким гр. ОСОБА_1 відмовлено у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га, кадастровий номер 5324281300:00:002:0026 із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 5324281300:00:002:0026 із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Калениківської сільської ради Решетилівського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ( вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_1 (с. Каленики, Решетилівський район, Полтавська область, 38431, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового.

Суддя К.І. Клочко