Рішення

від 25.02.2020 по справі 520/13085/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 р. № 520/13085/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "БУДПРОМПОСТАЧ" (61072, м.Харків, пр-т Науки, 56, код ЄДРПОУ 42317750) до Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "БУДПРОМПОСТАЧ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області,в якому просить суд :

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «БУДПРОМПОСТАЧ » (код ЄДРПОУ 42317750) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ТК «БУДПРОМПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 42317750) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «БУДПРОМПОСТАЧ » (код ЄДРПОУ 42317750) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921.00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.06.2019 року, реєструючи податкові накладні, було отримано квитанції, в яких було зазначено що реєстрацію податкових накладних ТОВ ТК «БУДПРОМПОСТАЧ» зупинено у зв`язку з тим, що ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Так позивач дізнався, що його включено до переліку ризикових підприємств. Позивач з такими діями та рішенням відповідача не погоджується та вважає, що його включили до такого переліку протиправно.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що оскаржуване позивачем рішення (у вигляді протоколу засідання робочої групи) є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, оскільки являється рекомендаційним та не породжує наслідки, а тому не порушує його права.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій він не погодився з доводами викладеними у відзиві, просив позов задовольнити.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ТК «БУДПРОМПОСТАЧ» зареєстрований як суб`єкт господарювання - юридична особа , код ЄДРПОУ 42317750. Юридична адреса: 61072, м. Харків, пр-т Науки, 56.

14.06.2019 року, реєструючи податкові накладні , позивачем отримано квитанції, в яких зазначено, що реєстрацію податкових накладних TOB ТК БУДПРОМПОСТАЧ зупинено: »ПН/РК відповідає вимогам пп 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Таким чином TOB ТК БУДПРОМПОСТАЧ віднесено до ризикових платників податків відповідно до п. 1.6..

Відповідно до даних електронного сервісу "Електронний кабінет платника" по Товариству з обмеженою відповідальністю ТК «БУДПРОМПОСТАЧ» 12.06.2019 року його внесено в реєстр ризикових платників відповідно до пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

14.11.2019 року позивач звернувся до відповідача з запитом, щодо отримання документів та підстав яких ТОВ ТК БУДПРОМПОСТАЧ внесено до переліку ризикових платників.

Від Головного управління ДФС у Харківській області 20.11.2019 року позивачем отримано відповідь з відмовою надати інформацію, посилаючи на те, що дана інформація належить до службової інформації, яка передує прийняттю рішень, а отже є такою, доступ до якої обмежено.

Отже, не погоджуючись з вказаним рішенням по віднесенню його до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання п. 201.16 ст. 201 ПК України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №117).

Відповідно до "Електронного кабінету платника" Товариству з обмеженою відповідальністю ТК «БУДПРОМПОСТАЧ» 12.06.2019 року його внесено в реєстр ризикових платників відповідно до пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Підставою для ухвалення такого рішення став аналіз наявної податкової інформації в інформаційних системах контролюючого органу та яка, на думку Комісії Головного управління ДПС у Харківській області, свідчить про наявність ознак здійснення платником податків ризикових операцій.

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та. аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності, уникнення, платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано ст. 72, 73 ПК України відповідно.

Відповідно до с. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну, податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати. її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для сформування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (п.п. 19-1.1.40); організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами (п.п. 19- 1.1.41); використовують під час виконання своїх посадових (службових)обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Відповідно до витягу з протоколу від 12.06.19р. № 175 Управління моніторингу ризикових операцій та доходів ГУ ДПС у Харківській області, Комісією ГУ ДПС у Харківській області проведено обговорення податкової інформації, яка міститься в інформаційних ресурсах ДПС у відповідності до п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та членами Комісії прийнято рішення про внесення до переліку платників податків в режимі «Журнал ризиковості платників» підсистеми "аналітична система" ІТС "Податковий блок" ТК «БУДПРОМПОСТАЧ» за критеріями ризиковості платників податків відповідно до п.1.6. "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Отже, в даному випадку, результати засідання Комісії ГУ ДФС у Харківській області внесені до інформаційної системи АІС «Податковий блок» та використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Аналізуючи наведене, суд зазаначає, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Отже, дії та рішення контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, оскільки судом не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача рішенням відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.