Ухвала від 25.02.2020 по справі 540/44/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 лютого 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/44/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2019 р. №Ф-8711-51,

встановив :

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі, в якій просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 14.11.2019 р. № Ф-8711-51 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 26539,26 грн.

Ухвалою від 10.01.2020 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви і ухвалою від 27.01.2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 24.02.2020 р. о 10:00 год.

12.02.2020 р. від представника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Клопотання мотивоване тим, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2019 р. № Ф-8711-51 була направлена на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримана ним 18.12.2019 р. З позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду 08.01.2020 р., тобто з пропуском 10-денного строку звернення до суду, встановленого Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

24.02.2020 р. від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі, в порядку письмового провадження.

На електронну адресу суду надійшла заява від позивача щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Згідно з вимогами ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд розглядає в порядку письмового провадження.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1, 2 ст.122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересі.

Згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, перебіг процесуальних строків звернення до суду згідно з положеннями КАС України починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Одночасно процесуальним законодавством передбачена можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Предметом даного позову є оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, а також порядок та строки оскарження рішення контролюючого органу щодо його нарахування регламентується нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI ).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Пунктом 4 частини 1 статті 6 Закону № 2464-VI встановлено право платника єдиного внеску оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже вказаними положеннями визначений порядок дій платника в разі незгоди з отриманим рішенням про нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску - в адміністративному чи судовому порядку. При цьому Законом № 2464-VI встановлено 10-денний строк на оскарження вимоги про сплату недоїмки.

З аналізу вказаних законодавчих норм вбачається, що у випадку, коли особа вважає протиправним рішення контролюючого органу щодо розрахунку суми єдиного соціального внеску, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14.11.2019 р. № Ф-8711-51, яку отримав 18.12.2019 р. Позовну заяву ОСОБА_1 направив до Херсонського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку 28.12.2019 р., про що свідчить відмітка на конверті.

Частиною 9 статті 120 КАС України визначено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Таким чином, зважаючи на те, що оскаржувану вимогу отримано 18.12.2019 р., а позовну заяву здано на пошту 28.12.2019 р., суд приходить до висновку про те, що строк звернення до суду з позовною заявою позивачем не пропущено.

Будь-яких інших доказів, які спростовують висновки суду про подання позивачем позовної заяви у встановлені строки, відповідачем не надано.

З огляду на викладені обставини, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.240, 243, 248 КАС України, суд -

ухвалив :

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.І. Бездрабко