Рішення

від 26.02.2020 по справі 826/17507/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 лютого 2020 року справа №826/17507/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Стиль Буд (далі по тексту - позивач, ТОВ БК Стиль Буд ) доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 03 вересня 2018 року №0588531213 та №0588551213, податкову вимогу від 26 вересня 2018 року №184449-17 та рішення про опис майна в податкову заставу від 26 вересня 2018 року №184449-17.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача прийняті за відсутності підстав, визначених податковим законодавством, оскільки позивач своєчасно сплачує всі свої узгодженні зобов`язання, заборгованість з сплати податків та зборів відсутня. Також позивач стверджує про відсутність правових підстав для прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, з огляду на відсутність у нього заборгованості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17507/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання, зобов`язано відповідача надати суду належним чином засвідчену роздруківку інтегрованої картки з податку на додану вартість позивача за період з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2018 року та копії рішень про нарахування позивачу грошових зобов`язань, штрафних санкцій та пені, суми по яких були внесені до інтегрованої картки з податку на додану вартість з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2018 року.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених в акті перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ БК Стиль Буд . За результатами перевірки складено акт від 15 серпня 2018 року №15016/26-15-12-13-20.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.1 та пунктом 57.3 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України з урахуванням статті 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до вказаного Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

від 03 вересня 2018 року № 0588531213, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 272 272 272 272 260 242 229 228 215 213 212 212 206 203 199 191 185 185 182 182 180 177 175 168 164 152 149 149 147 146 145 144 123 117 116 114 112 92 85 62 61 60 60 58 56 56 55 53 32 31 календарних днів сплати грошового зобов`язання 263 007,20 грн., зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 52 601,44 грн.;

від 03 вересня 2018 року № 0588551213, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 30, 26, 25, 25, 24, 24, 7, 1 календарних днів сплати грошового зобов`язання 89 482,10 грн., зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 8 482,21 грн.

Крім того, контролюючим органом також прийнято податкову вимогу від 26 вересня 2018 року №184449-17, відповідно до якої станом на 25 вересня 2018 року у позивача наявний податковий борг у розмірі 46 640,05 грн. та рішення про опис майна в податкову заставу від 26 вересня 2018 року №184449-17, які також є предметом оскарження у даній справі.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу про порушення строку сплати суми грошового зобов`язання, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню відповідно до наступного.

За вказаними в додатку до податкового повідомлення-рішення та Акті перевірки податковими деклараціями з податку на додану вартість, поточні платежі з податку на додану вартість, які здійснював позивач, ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у місті Києві, правонаступником якої є відповідач, зараховано за попередні податкові періоди, через протиправне, на думку позивача, відображення в інтегрованій картці обліку неузгодженого грошового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 29 липня 2014 року № 0002322203 та від 05 листопада 2014 року № 0003452203.

Так, позивач вважає, що відображення податковим органом в інтегрованій картці обліку неузгодженого грошового зобов`язання за податковими повідомленнями-рішеннями від 29 липня 2014 року № 0002322203 та від 05 листопада 2014 року № 0003452203 суперечить абз 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Надаючи оцінку обставинам справи суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу приписів пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3).

За змістом частини першої пункту 87.9 статті 89 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених нормативно-правових положень дає підстави для висновку, що законодавець чітко встановив черговість спрямування коштів, сплачених платником податків, у разі наявності податкового боргу.

Отже, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов`язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов`язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 статті 87 Кодексу та у випадку несвоєчасного погашення якої, контролюючий орган нараховує штраф у розмірах, встановлених статтею 126 Податкового кодексу України в залежності від терміну затримки.

При цьому, санкція статті 126 Кодексу передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов`язання безвідносно до підстав її виникнення.

Разом із тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до підпункту 14.1.75 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За змістом пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом та у встановлені статтею 102 Податкового кодексу України оскаржив до суду податкові повідомлення-рішення від 29 липня 2014 року № 0002322203 та від 05 листопада 2014 року № 0003452203.

Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2014 року у справі №826/11254/14 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29 липня 2014 року № 0002322203.

Податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2014 року № 0003452203 визнано протиправним та скасовано відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року, у справі №826/17885/14.

Питання обліку податків, зборів визначені положеннями Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 (далі - Порядок).

Пунктом 2 підрозділу 9 розділу IV Порядку визначено, що інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до підсистеми, що забезпечує облік платежів, працівником структурного підрозділу органу ДФС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом 3-ох днів з дати отримання такого документа.

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

За результатами адміністративного або судового оскарження: при частковому скасуванні сум формується нове повідомлення-рішення на суму, що залишилась; при збільшенні донарахованої суми формується повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані у главі 8 цього розділу).

У разі якщо за результатами адміністративного оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її поновлення.

У разі якщо за результатами судового оскарження (рішення суду, прийняте по суті) нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується, та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо поновлення такої суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

За таких обставин, у разі оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення контролюючого органу до суду відомості про нараховане грошове зобов`язання мають бути виключені з ІКП такого платника та можуть бути поновлені в ній лише після узгодження такого зобов`язання, а саме - набрання законної сили судовим рішенням, яким платнику податків відмовлено у скасуванні податкового повідомлення-рішення. Тоді як, у випадку скасування суми грошового зобов`язання за результатами судового оскарження, така сума не має бути відображена в ІКП.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

З огляду на зазначене, після набрання законної сили судовими рішеннями у справах №826/11254/14 та №826/17885/14, відповідач зобов`язаний був на виконання таких судових рішень самостійно відкоригувати дані в інтегрованій картці позивача, що останнім здійснено не було. Належних доказів та обґрунтованих пояснень щодо спростування зазначеного відповідачем суду не надано.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у дії відповідача щодо зарахування сплачених позивачем коштів на погашення неузгодженого грошового зобов`язання протиправними, що у свою чергу, свідчить про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій за штучно створену контролюючим органом несвоєчасність сплати грошового зобов`язання.

Крім того, з наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних санкцій, а також згідно даних роздруківки інтегрованої картки з податку на додану вартість позивача, відповідачем обліковувались податкові зобов`язання згідно податкових повідомлень-рішень від 01 грудня 2016 року №71991201 у сумі 581,65 грн., від 14 лютого 2018 року №102331206 у сумі 33 125,00 грн. та від 19 квітня 2018 року №233731206 у сумі 7 738,50 грн., на які, серед іншого, було нараховано штрафні санкції оскаржуваними рішеннями.

Ухвалою від 02 листопада 2018 року суд зобов`язав відповідача надати копії рішень про нарахування позивачу грошових зобов`язань, штрафних санкцій та пені, суми по яких були внесені до інтегрованої картки з податку на додану вартість з 01 січня 2014 року по 30 вересня 2018 року.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи те, що відповідачем не виконано вимогу ухвали суду від 02 листопада 2018 року та не надано доказів, які б свідчили про наявність у позивача заборгованості згідно податкових повідомлень-рішень від 01 грудня 2016 року №71991201 у сумі 581,65 грн., від 14 лютого 2018 року №102331206 у сумі 33 125,00 грн. та від 19 квітня 2018 року №233731206 у сумі 7 738,50 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в цій частині також.

Відсутність у позивача податкового боргу, про який зазначає відповідач, тягне за собою необхідність скасування податкової вимоги та рішення про опис майна позивача у податкову заставу, як таких, що прийняті за відсутності визначених Податковим кодексом України підстав.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Стиль Буд задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 03 вересня 2018 року №0588531213.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 03 вересня 2018 року №0588551213.

4. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 26 вересня 2018 року №184449-17.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна в податкову заставу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 26 вересня 2018 року №184449-17.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Стиль Буд понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Стиль Буд (02660, м. Київ, вул. Електротехнічна, 4-А; ідентифікаційний код 38402739);

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко