Постанова

від 26.02.2020 по справі 805/1644/17-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року справа № 805/1644/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Міронової Г.М., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року (повний текст складено 11 травня 2017 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 805/1644/17-а (суддя в 1 інстанції - Голубова Л.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Управителі житлового фонду до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 03 квітня 2017 року № 05-18-3330/003-0023,-

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Управителі житлового фонду (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Донецькій області (далі - відповідач) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 03 квітня 2017 року № 05-18-3330/003-0023.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю висновків відповідача, викладених в акті позапланової перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 05-18-3330/003 від 13 березня 2017 року про порушення ч. 6 ст. 29, 15, 97, ч. 1, 2, 4 ст. 95, ч.1 ст. 115 КЗпПУ, ч. 11 ст. 9 Закону України Про колективні договори та угоди , ст. 3, ст. 24 Закону України Про оплату праці , а саме: відсутність ознайомлення слюсарів-сантехніків з посадовою інструкцією, відсутність реєстрації колективного договору, відсутність форми та системи оплати праці для нарахування зарплати працівникам, встановлений тариф менший за законодавчо встановлений мінімальний погодинний розмір, виплата зарплати у строки, що перевищують 16 календарних днів.

На підставі акту позапланової перевірки від 13 березня 2017 року до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 64000 гривень згідно постанови від 03 квітня 2017 року № 05-18-3330/003-0023.

Сутність порушень, визначених при проведенні позапланової перевірки, та саме за які спірною постановою накладено штрафні санкції, полягає у тому, що статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 19,34 гривні.

У постанові від 03 квітня 2017 року також зазначено, що позивачем порушено норми статей 95 Кодексу законів про працю України, ст. 3-1 Закону України Про оплату праці та статтю 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік при нарахуванні та виплаті заробітної плати за січень-лютий 2017 року працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які займають посаду слюсаря-сантехніка. Вказаним працівникам при нарахуванні заробітної плати застосовується погодинна тарифна ставка у розмірі 16,19 грн., встановленого для ІV розряду, що суперечить нормам чинного законодавства про працю, як недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Позивач зазначав, що абз. 3 п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 грудня 1999 року передбачено, що мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, визначені як мінімальні гарантії оплати праці генеральною, галузевою або регіональною угодами, можуть бути зменшені (але не нижче від державних норм і гарантій) колективними договорами лише тимчасово на період подолання підприємством фінансових труднощів терміном не більше ніж на шість місяців.

Підпунктом 3.2.7 Галузевої угоди на 2013-2015 роки, що є чинною на теперішній час, встановлено, що норми колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених Галузевою угодою, але не нижче державних норм і гарантій в оплаті праці, можуть застосовуватись лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

Крім того, позивач зауважував на тому, що повідомленням на розгляд справи про накладення штрафу його було запрошено до м. Покровська, але потім в телефонному режимі його було запрошено до м. Краматорська, тобто, не за адресою, вказаною у повідомленні, де його представнику було вручено спірну постанову про накладення штрафу.

Також, 14 березня 2017 року позивач звернувся із запереченнями, які було відхилено відповідачем. Відповідачем також було прийнято припис від 14 березня 2017 року, який позивачем було усунено, про що останній повідомив відповідача листом від 23 березня 2017 року.

Таким чином, на думку позивача, підстав для застосування штрафу у Головного управління Держпраці у Донецькій області не було.

З зазначених підстав позивач вважає висновки акту позапланової перевірки від 13 березня 2017 року неправомірними, а винесену на його підставі постанову від 03 квітня 2017 року № 05-18-3330/003-0023 просить визнати незаконною та скасувати.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі № 805/1644/17-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: визнано незаконною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 03 квітня 2017 року № 05-18-3330/003-0023; стягнуто з Головного управління Держпраці у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Управителі житлового фонду судові витрати з судового збору у розмірі 1600 гривень 00 копійок.

Не погодившись з такою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просив скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваної позивачем постанови стали висновки щодо встановлених порушень оплати праці, що викладені в акті позапланової перевірки позивача від 13 березня 2017 року. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Вважає, що умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод. Таким чином, посилання на галузеву угоду № 26, укладену на 2013-2015 роки є безпідставним.

Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Управителі житлового фонду є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 40383638 з 30 березня 2016 року, відомості про що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщеному на сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) (арк.справи 74-75).

Відповідно до приписів ст. 259 КЗпП України нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 100 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши при цьому шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929-р Питання Державної служби з питань праці на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96.

Відповідно до п. 1 цього Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 7 Положення). Отже, відповідач відноситься до територіальних органів Держпраці.

Фахівцями Головного управління Держпраці у Донецькій області проведено позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Управителі житлового фонду , про що складено акт додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 13 березня 2017 року № 05-18-3330/003 (арк.справи 7-18).

Згідно висновків акту перевірки встановлено низку порушень, зокрема, ч. 6 ст. 29, 15, 97, ч. 1, 2, 4 ст. 95, ч.1 ст. 115 КЗпПУ, ч. 11 ст. 9 Закону України Про колективні договори та угоди , ст. 3, ст. 24 Закону України Про оплату праці , а саме: відсутність ознайомлення слюсарів-сантехніків з посадовою інструкцією, відсутність реєстрації колективного договору, відсутність форми та системи оплати праці для нарахування зарплати працівникам, встановлений тариф менший за законодавчо встановлений мінімальний погодинний розмір, виплата зарплати у строки, що перевищують 16 календарних днів.

Постановою від 03 квітня 2017 року № 05-18-3330/003-0023 на позивача накладено штраф у розмірі 64000,00 грн. за порушення вимог ч. 1, 2, 3 ст. 95 КЗпП України, ст. 3-1 Закону України Про оплату праці , ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік при нарахуванні та виплаті заробітної плати за січень-лютий 2017 року працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які займають посаду слюсаря-сантехніка. Вказаним працівникам при нарахуванні заробітної плати застосовується погодинна тарифна ставка у розмірі 16,19 грн., встановленого для ІV розряду, що суперечить нормам чинного законодавства про працю, як недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (арк.справи 37). Вказану постанову в день прийняття було вручено директору підприємства позивача, про що свідчить його підпис на зворотньому боці постанови.

Фактично Головне управління Держпраці у Донецькій області застосувало до ТОВ Управителі житлового фонду штраф за порушення законодавства про працю при нарахуванні заробітної плати працівникам, як недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці. Тобто, спірним питання даної справи є факт порушення (не порушення) позивачем прав на оплату праці його працівників.

Статтею 95 Кодексу законів про працю України встановлено, що мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України Про оплату праці та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до вимог ст. 3-1 Закону України Про оплату праці розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров`я, за роботу в нічний та надурочний час, роз`їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв`язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено у 2017 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 3200 гривень; у погодинному розмірі: з 1 січня - 19,34 гривні.

Вказана стаття є умовною, оскільки місить дві умови оплати праці: не менш ніж 3200 грн. в місяць, та при погодинній оплати праці, якщо працівник працює на чверть чи половину ставки, не менш ніж 19,34 грн.

Колегією суддів встановлено, що працівники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали на посаді слюсарів-сантехніків ТОВ Управителі житлового фонду , що не є спірною обставиною у справі. У січні 2017 року обом працівникам нараховано заробітну плату в розмірі 3858,54 грн., про що свідчить довідка за січень 2017 року (арк.справи 41). У лютому 2017 року ОСОБА_1 було нараховано 3578,85 грн., а ОСОБА_2 - 2786,49 грн. згідно довідки за лютий 2017 року, оскільки останній з 23 лютого 2017 року по 09 березня 2017 року знаходився на лікарняному (арк.справи 43, 27, 72).

Таким чином, працівникам нараховувалася заробітна плата не менш 3200 грн, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік . Отже, в цій частині вимоги закону не порушено.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 03 квітня 2017 року № 05-18-3330/003-0023.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі № 805/1644/17-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі № 805/1644/17-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 26 лютого 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Е.Г. Казначеєв

Г.М. Міронова