Постанова

від 26.02.2020 по справі 160/9395/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 160/9395/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕН ІНВЕСТ"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2019, (суддя суду першої інстанції Озерянська С.І.), прийняте в порядку спрощеного провадження в м. Дніпро, в адміністративній справі № 160/9395/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕН ІНВЕСТ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕНЕН ІНВЕСТ" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень, просило визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 39 від 23.09.2019 року та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що під час спроби зареєструвати податкову накладну товариство дізналося про внесення відповідачем 23.09.2019 позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що оформлено відповідним протоколом. Оскаржуване рішення відповідача блокує господарську діяльність позивача, подання накладних та декларацій і порушує права щодо належного ведення податкового та бухгалтерського обліку. Позивач вказує, що підприємство не відповідає жодному з критеріїв визначених пунктом 1.6 Критеріїв, самі ж Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 та не затверджені будь-яким наказом ДФС України, а також не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, отже не можуть спричиняти для позивача як платника податків негативних наслідків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не врахований факт того, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, який не є нормативно-правовим актом і прийнятий без проведення регуляторних процедур, тому не може спричиняти для позивача негативних наслідків, а оскаржуване рішення відповідача блокує господарську діяльність позивача, подання накладних та декларацій і порушує права щодо належного ведення податкового та бухгалтерського обліку. Враховуючи, що оскаржуване рішення оформлено протоколом та створює негативні наслідки для позивача (автоматичне зупинення реєстрації кожної наступної податкової накладної), воно є рішенням суб`єкта владних повноважень, тому суд мав перевірити рішення на відповідність вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України. Позивач наполягає, що товариство не відповідає Критеріям ризиковості платника податків. Також, заявник апеляційної скарги вказує на безпідставність застосування судом першої інстанції до спірних відносин правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.11.2019 в адміністративній справі №480/4006/18 з огляду на відмінність предмету спору у справах.

Від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач посилаючись на дотримання судом вимог норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору по суті, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "МЕНЕН ІНВЕСТ" зареєстроване 07.09.2016 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

23.09.2018 року комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняте рішення оформлене витягом з протоколу № 39 від 23.09.2019 року про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕН ІНВЕСТ" до переліку (бази даних ІС «Податковий блок» ) як такого, що відповідає критеріям ризиковості.

Вважаючи протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по внесенню інформації до бази даних ІС «Податковий блок» про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕН ІНВЕСТ" до переліку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що рішення, яке оформлене протоколом від 23.09.2019 року №39, комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації є внутрішнім документом податкового органу, саме по собі не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжує для нього обов`язкових юридичних наслідків.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6 Порядку взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок), затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523, комісіями регіонального рівня здійснюється:

- розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії);

- розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Відповідно до п.7 Порядку засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

Відповідно до п.п. 8, 9 Порядку до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС "Податковий блок".

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1-1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня.

Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.

На час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податків визначені листом Державної фіскальної служби в Україні від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18.

Як вказано в цьому листі Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі, якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що розгляд комісією контролюючого органу питання про внесення платників податку до переліку ризикових платників податків з відповідними висновками, що є підставою, зокрема, для внесення до АІС «Податковий блок» інформації щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв, не порушує прав платника податків, оскільки безпосередньо не породжує певних правових наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і не має обов`язкового характеру, оскільки є лише результатом проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації і, як вірно зазначено судом першої інстанції, відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу.

У п.61.1 ст.61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.2 ст.62 ПК України).

Відповідно до ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами п.п.72.1.1 п.72.1 ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У п.74.1 ст.74 ПК України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до п.74.3 ст.74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

З огляду на викладене, у цій справі внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕН ІНВЕСТ" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 39 від 23.09.2019 року, не є рішенням (актом) суб`єкта владних повноважень в розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним рішення відповідача щодо внесення позивача до переліку ризикових платників та зобов`язання виключити позивача із вказаного переліку ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка.

Доводи позивача про безпідставність застосування судом першої інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.11.2019 в адміністративній справі №480/4006/18, не знайшли свого підтвердження, оскільки судом правомірно врахований висновок щодо застосування норми права саме у подібних правовідносинах, що й встановлено апеляційним розглядом цієї справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду, тому підстави для зміни або скасування судового рішення в межах доводів апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, 321, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕНЕН ІНВЕСТ" залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 в адміністративній справі № 160/9395/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова в повному обсязі складена 26.02.2020 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя Т.С. Прокопчук