Постанова

від 25.02.2020 по справі 810/2103/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2103/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Мельничука В.П.

За участю секретаря: Гайворонського В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Край Проперті" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року, суддя Лапій С.М., у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Край Проперті" до Державного реєстратора Київської філії КП "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, КП "Центр реєстраційних послуг", третя особа: Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство "Край Проперті" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг", Державного реєстратора комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича, третя особа: ПАТ "СБЕРБАНК", в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38834415 від 19.12.2017 року 19:34:04, прийняте державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" (м. Київ) Скляренко Олексієм Миколайовичем, що стало підставою для внесення запису про державну реєстрацію права власності за ПАТ "Сбербанк" на об`єкт нерухомого майна - нежилий будинок-громадський центр з об`єктами (в літ. А), загальною площею 28539,5 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б.

- скасувати запис про право власності номер 24034900 щодо права власності Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на нежилий будинок-громадський центр з об`єктами (в літ. А), загальною площею 28539,50 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 629128080000), внесений 19.12.2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна державним реєстратором Комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренко Олексієм Миколайовичем (Київська філія комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг", м. Київ)

- зобов`язати Комунальне підприємство "Центр реєстраційних послуг" (ідентифікаційний код 40390760) виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер 24034900 про державну реєстрацію права власності за ПАТ "Сбербанк" на об`єкт нерухомого майна - нежилий будинок-громадський центр з об`єктами (в літ.А), загальною площею 28539,5, за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, будинок 13-Б.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року закрито провадження в адміністративній справі та скасовано заходи забезпечення позову, які були вжиті постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2018 року у даній справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як убачається із матеріалів справи, ДП "Край Проперті" є власником нежилого будинку - громадського центру з об`єктами (в літ. А) загальною площею 28 539,50 кв.м. за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б на підставі договору купівлі-продажу нежилого будинку, посвідченого 24.12.2004 року Піддубною С.П. , приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 6871 з реєстраційним написом про реєстрацію в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у реєстровій книзі № 91п-270 за реєстровим № 6259 від 11.01.2005 року.

Зазначене нерухоме майно з метою забезпечення виконання зобов`язань ДП "Край Проперті" за Договорами про відкриття кредитної лінії № 119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 року та № 120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 року було передано в іпотеку ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", яке в подальшому перейменоване на ПАТ "Сбербанк" на підставі укладеного між сторонами іпотечного договору від 27.09.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 11270.

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (надалі - Державний реєстр) ДП "КРАЙ ПРОПЕРТІ" 19.12.2017 року стало відомо, що державним реєстратором Скляренком Олексієм Миколайовичем (Київська філія комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг", м. Київ) було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38834415 від 19.12.2017 року 19:34:04, на підставі якого зареєстровано право власності на нежилий будинок-громадський центр з об`єктами (в літ. А), загальною площею 28539,50 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б (реєстраційний номер майна в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 34696251, зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за реєстровим №6259-П в книзі 91п-270 11.01.2005 року; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 629128080000) (надалі - Предмет іпотеки) за Публічним акціонерним товариством "Сбербанк" (код ЄДРПОУ 25959784).

Підстава виникнення права власності- "Іпотечний договір з доповненнями та змінами, серія та номер: 11270, виданий 27.09.2011 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова С.В.; повідомлення-вимога, серія та номер: 5245/5/28-3, виданий 18.05.2017 року, видавник: ПАТ "Сбербанк".

Як зазначає попозивач, рішення державного реєстратора індексний номер 38834415 від 19.12.2017 року 19:34:04 про реєстрацію права власності на зазначене вище спірне нерухоме майно за ПАТ "Сбербанк" та реєстрація власником цього нерухомого майна ПАТ "Сбербанк" є протиправними, оскільки Банком в порушення Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (надалі - Порядок) та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-IV не було надано належний пакет документів для реєстрації за ПАТ "Сбербанк" права власності на нежилий будинок-громадський центр з об`єктами (в літ. А), загальною площею 28 539,5 кв. м., розташований за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б, на підставі Іпотечного договору.

На обґрунтування своєї позиції позивач посилається на рішення Господарського суду м. Києва від 05.03.2018 року у справі №910/372/18 за позовом ДП "КРАЙ ПРОПЕРТІ" до ПАТ "СБЕРБАНК" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: ТОВ "СІТІ-СТЕЙТ", ТОВ "СІТІСТЕЙТСЕРВІС", ПП "Консалтингова фірма "ПРОМЕТЕЙ", Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства "Центр реєстраційних послуг" Скляренка Олексія Миколайовича визнано недійсними рішення та дії ПАТ "СБЕРБАНК" щодо застосування позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04 червня 2018 року прийнято відмову від позову Дочірнього підприємства "КРАЙ ПРОПЕРТІ", визнано нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 у справі № 910/372/18 за позовом Дочірнього підприємства " КРАЙ ПРОПЕРТІ " до Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК", закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2018 року у справі № 910/372/18.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що спір має приватноправовий характер, а спірні правовідносини пов`язані із реєстрацією майнових прав, невиконанням умов цивільно-правової угоди, що випливають із договірних відносин, тому даний спір не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за нормами ГПК України.

Колегія суддів апеляційної інстанції повністю погоджується з доводами суду першої інстанції щодо закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини, від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04 та №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін "встановленим законом" у ст. 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" (рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява №7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. &?г;…&?к; фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися "судом, встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до ст. 2, п. 1 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належали спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій. Наведене узгоджується і з положеннями ст.ст. 2, 4, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №802/1792/17-а.

Колегія суддів зазначає, що у справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про право, у межах якого можуть бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією права власності на будівлю, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Отже, у разі, якщо спірні правовідносини пов`язані не лише з діями державного реєстратора, а стосуються спору про право або виконання правочину щодо набуття/припинення таких прав, спір не підсудний адміністративним судам.

Відповідно ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Таким чином, спірні правовідносини пов`язані із захистом права власності позивача та з належністю виконання договору іпотеки, за суб`єктним складом сторін та сутністю спору, тому дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України.

Отже, даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, а тому має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 року у справі № 396/2550/17.

Виходячи з того, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов`язані із реєстрацією майнових прав, невиконанням умов цивільно-правової угоди, що випливають із договірних відносин, то за таких обставин спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, враховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад цього спору, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за нормами ЦПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на зазначені обставини, вбачається, що приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що даний спір не є публічно-правовим та не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за нормами ГПК України.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Край Проперті" залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Мельничук В.П.

Повний текст виготовлено: 25 лютого 2020 року.