Постанова від 26.02.2020 по справі 459/3210/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 459/3210/19 пров. № А/857/1885/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 20 січня 2020 року (прийняте у місті Червонограді суддею Рудаковим Д.І.; складене у повному обсязі 20 січня 2020 року) в справі № 459/3210/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області, інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 поліцейського Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Ремізовського Богдана Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Червоноградського міського суду Львівської області із цим позовом та просив визнати протиправною і скасувати постанову інспектора сектору реагування патрульної поліції № 4 поліцейського Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - СРПП № 4 Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області) Ремізовського Б.В. серії БАА № 388549 від 01.11.2019, якою на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн за порушення вимог частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та закрити адміністративне провадження.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 20 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини у справі, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що він, працює водієм СП Київ-Захід у формі ТзОВ і керуючи належним цьому підприємству автомобілем д.н.з. НОМЕР_1 (спеціалізований вантажний фургон), під`їхав до хлібного кіоску, розташованого за адресою вул. Івасюка, 2 п , для розвантаження із вказаного автомобіля хлібобулочних виробів. Вказує, що хлібний кіоск, розташований за адресою вул. Івасюка, 2 п у місті Червонограді поблизу КП Червоноградська міська лікарня , належить СП Київ-Захід у формі ТзОВ. Договір оренди земельної ділянки кадастровий № 4611800000:03:005:0069, укладений між територіальною громадою в особі Червоноградської міської ради та СП Київ-Захід у формі ТзОВ від 08.11.2016 строком дії до 25.11.2026. Земельна ділянка виділена для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для реалізації хлібобулочних виробів. Вказаний кіоск знаходиться в зоні дії дорожнього знака 3.34 Зупинку заборонено .

Разом з тим, згідно вимог розділу 33 Дорожні знаки Правил дорожнього руху дія дорожнього знаку 3.34 ПДР не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у зоні дії цього дорожнього знака, а тому адміністративне стягнення на нього накладено неправомірно.

Зазначає, що на підтвердження вищезазначених обставин він надав достатньо доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.

Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух , встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР).

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 8.4 в) ПДР заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

У пункті 33 ПДР пп. 3.34 міститься заборонний дорожній знак Зупинку заборонено , який забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено, зокрема, що порушення водіями транспортних засобів вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Як встановлено судом, 01 листопада 2019 року близько 10 год. 30 хв. на вул. Івасюка, 2 у м. Червонограді Львівської області позивач, керуючи автомобілем марки ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку в зоні дії знака 3.34, чим порушив п. 8.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП.

У зв`язку із зазначеним, постановою інспектора СРПП № 4 Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області Ремізовського Б.В. від 01.11.2019 серії БАА № 388549 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, та накладено штраф у розмірі 255 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, що СП Київ-Захід у формі ТзОВ чи його філія, підрозділ, в якому він працює, знаходяться в зоні дії знака 3.34, чим не доведено його твердження стосовно того, що дія дорожнього знака 3.34 ПДР не поширюється на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, розташовані у зоні дії цього дорожнього знаку. Сам по собі договір оренди земельної ділянки не може слугувати доказом здійснення господарської діяльності СП Київ-Захід у формі ТзОВ, оскільки позивач не надав доказів існування тимчасової споруди для реалізації хлібобулочних виробів на цій земельній ділянці.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов за неповного з`ясування усіх обставин, що мають значення для справи що призвело хоч і до правильного вирішення справи, проте не з тих мотивів.

З пояснень позивача видно, що він визнає, що здійснив зупинку в зоні дії знака 3.34 Зупинку заборонено , проте ця зупинка була здійснена для розвантаження хлібобулочних виробів, тобто для обслуговування підприємства, а тому дія цього знаку на нього не поширюється і підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності не було.

Суд зазначає, що знак 3.34 Зупинку заборонено забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів і містить виключення для здійснює посадки або висадки пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу) тільки для таксі.

Разом з тим, у розділі 33 Дорожні знаки ПДР передбачено, що дія цього знака не поширюється:

- на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами;

- за наявності під ним таблички 7.18 на водіїв з інвалідністю, що керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком Водій з інвалідністю , на водіїв, які перевозять пасажирів з інвалідністю, за умови наявності документів, що підтверджують інвалідність пасажира (крім пасажирів з явними ознаками інвалідності).

Щодо не поширення дії знаків на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні, колегія суддів зазначає, що розділом 33 Дорожні знаки ПДР передбачено, що на такі транспортні засоби не поширюється тільки дія знаків 3.1 ( Рух заборонено ), 3.2 ( Рух механічних транспортних засобів заборонено ), 3.3 ( Рух вантажних автомобілів заборонено ), 3.4 ( Рух з причепом заборонено ), 3.5 ( Рух тракторів заборонено ), 3.6 ( Рух мотоциклів заборонено ), 3.7 ( Рух на мопедах заборонено ), 3.8 ( Рух на велосипедах заборонено ), 3.11 ( Рух гужових возів (саней) заборонено ).

Тобто ПДР визначено вичерпний перелік знаків, які не поширюються на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні і знака 3.34 Зупинку заборонено ) у ньому нема.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач порушив приписи ПДР і постанова щодо нього була прийнята правомірно.

Проте, суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з інших мотивів.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, рішення суду першої інстанції необхідно змінити з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.ст. 229, 271, 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 20 січня 2020 року в адміністративній справі № 460/1956/19 змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову, в іншій частині - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин