Постанова

від 25.02.2020 по справі 927/809/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. Справа№ 927/809/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Чорногуза М.Г.

Агрикової О.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

фізичної особи-підприємця Нечипорука Бориса Володимировича

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 (повний текст рішення підписано 25.11.2019)

у справі № 927/809/19 (суддя Ноувен М.П.)

за позовом фізичної особи-підприємця Нечипорука Бориса Володимировича

до Приватного підприємства "Агентство безпеки "Сонар"

про стягнення 20.521,73 грн,

в с т а н о в и в :

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.11.10.2019 у справі №927/809/19 відмовлено в задоволенні позову фізичної особи-підприємця Нечипорука Бориса Володимировича до Приватного підприємства "Агенство безпеки "СОНАР" про стягнення 20.521,73 грн заборгованості, в т.ч. 18.372,00 грн боргу та 2.149,73 грн пені.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позивач не довів факту надання ним послуг відповідачу за спірний період і за ціною, визначеною позивачем у позовній заяві.

Не погодившись з прийнятим рішенням, фізична особа-підприємець Нечипорук Борис Володимирович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати і прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевий суд не надав належної оцінки тому факту, що надання позивачем послуг відповідачу підтверджується долученими до матеріалів справи документами, зокрема актами приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 поновлено фізичній особі-підприємцю Нечипоруку Борису Володимировичу пропущений строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Нечипорука Бориса Володимировича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі №927/809/19, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

23.01.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому останній просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як підтверджується матеріалами справи та встановлено місцевим судом, 01.04.2014 між фізичною особою-підприємцем Нечипоруком Борисом Володимировичем (далі - Агент) та Приватним підприємством "Агентство безпеки "СОНАР" (далі - Підприємство) укладено договір №0104/14 Про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування по залученню замовників агентом (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Агент надає Підприємству консультування з питань комерційної діяльності й керування по залученню клієнтів - фізичних та юридичних осіб - для надання Підприємством послуг на умовах та у порядку, передбачених цим Договором, а Підприємство зобов`язується оплачувати послуги Агента відповідно до цього договору та протоколу узгодження умов і розмірів винагороди (Додаток № 1 до цього договору, який є невід`ємною частиною договору).

Підставою для сплати послуг Агента є факт укладення між Підприємством та кожним залученим Агентом клієнтом договору чи договорів про надання послуг. Перелік таких клієнтів зазначається в Додатку №1, зміни в який можуть вноситися кожного (звітного) календарного місяця.

Також в Додатку №1 Сторони фіксують кількість та перелік укладених між Підприємством та залученими Агентом клієнтами, фактичний розмір винагороди, що належить Агентові за кожний укладений з клієнтом Підприємства договір, та загальну суму винагороди, що належить до виплати Агенту за минулий календарний місяць (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору сплата послуг Агента здійснюється в національній валюті України, один раз на місяць, не пізніше 30 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 3.2.2 Договору сторони обумовили, що Підприємство зобов`язано своєчасно сплачувати винагороду у порядку і розмірах, які передбачені цим договором.

За порушення строків оплати винагороди відповідно до цього Договору, Підприємство сплачує Агенту пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, який діяв в період порушення зобов`язання (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору цей Договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами та діє один рік. Якщо за 30 календарних днів до закінчення дії цього Договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, цей Договір вважається продовженим на той же термін, без обмеження кількості разів продовження дії цього Договору.

Сторони мають право за взаємною згодою достроково розірвати цей Договір. Сторона - ініціатор розірвання Договору направляє іншій стороні пропозицію про розірвання Договору не менше, ніж за 10 днів до визначеної дати розірвання. Підставами для дострокового розірвання Договору можуть бути втрата інтересу до продовження співпраці між Сторонами, невиконання або порушення однією з Сторін взятих на себе зобов`язань, незгода Агента з пропонованим Підприємством переглядом розмірів оплати послуг Агента (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору всі зміни та доповнення до цього Договору вносяться за згодою Сторін у письмовому вигляді шляхом підписання Додатків чи додаткових угод до цього Договору.

Як вбачається з наявних у справі копії листа позивача № 0206 від 02.06.2017 та листа відповідача № 0703/1/17 від 07.03.2017 Сторони погодили розірвання договору з 01.05.2017.

Позивач, посилаючись на Договір, просить стягнути заборгованість за надані послуги в період серпня-грудня 2016 року, січня-квітня 2017 року на загальну суму 18.372,00 грн.

За прострочення виконання зобов`язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення 2.149,73 грн пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.10.2016 по 30.11.2017 з урахуванням строків оплати та періоду прострочення виконання зобов`язання за кожним з актів.

В якості доказів надання послуг позивач надав:

- Додатки № 1 до договору №0104/14 від 01.04.2014 станом на серпень 2016 року на суму 2.108,00 грн, вересень 2016 року на суму 2.108,00 грн, жовтень 2016 року на суму 2.108,00 грн, листопад 2016 року на суму 2.108,00 грн, грудень 2016 року на суму 2.108,00 грн, січень 2017 року на суму 2.008,00 грн, лютий 2017 року 2.008,00 грн, березень 2017 року на суму 2.008,00 грн, квітень 2017 року на суму 1.808,00 грн;

- рахунки-фактури №1030/16 від 30.10.2016, №1061/16 від 31.10.2016, №1130/16 від 30.12.2016, №1231/16 від 31.12.2016, №0116/17 від 16.01.2017, №0316/17 від 16.03.2017, №0414/17 від 14.04.2017, №0517/17 від 17.05.2017, №0531/17 від 31.05.2017;

- акти здачі-прийому робіт (надання послуг) № 1030/16 за серпень 2016 року, №1031/16 за вересень 2016 року, №1130/16 за жовтень 2016 року, №1231/16 за листопад 2016 року, №0116/17 за грудень 2016 року, №0316/17 за січень 2017 року, №0414/17 за лютий 2017 року, №0517/17 за березень 2017 року, №0531/17 за квітень 2017 року;

- лист № 0206 від 02.06.2017, яким позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення дебіторської заборгованості. Крім того позивач зазначеним листом вніс пропозицію щодо дострокового розірвання з 01.05.2017 договору №0104/14 від 01.04.2014 шляхом укладення додаткової угоди;

- лист відповідача №0703/1/17 від 07.03.2017, у якому відповідач зазначив, що службовою перевіркою встановлено, що ФОП Нечипорук Б.В., незважаючи на отримані кошти, грубо нехтував покладеними на нього обов`язками та не виконував технічне обслуговування систем охоронно-пожежної сигналізації. За весь період дії договору ФОП Нечипорук жодного разу не надав для ознайомлення документи, які підтверджували б проведення технічних робіт на об`єктах (підписаний Клієнтом акт або відмітка клієнта в журналі ТО), понад рік отримував кошти за роботи, які не виконував;

- лист відповідача №621/17 від 21.06.2017, у якому відповідач зазначає про відсутність у позивача первинних документів, які підтверджували б надання послуг, а також про те, що підприємство не зобов`язане сплачувати кошти за ненадані послуги.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема, із господарського договору (стаття 174 ГК України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 ГК України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 ЦК України).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про надання послуг, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 ГК України, статей 525, 526 ЦК кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зазначений вид договорів є оплатним і обов`язку виконавця за договором надати роботи (послуги) кореспондує обов`язок замовника прийняти та оплатити надані послуги.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що підставою для сплати послуг Агента є факт укладення між Підприємством та кожним залученим Агентом клієнтом договору чи договорів на надання послуг. Перелік таких клієнтів зазначається в Додатку №1, зміни у який можуть вноситися кожного (звітного) календарного місяця.

Також в Додатку № 1 Сторони фіксують кількість та перелік укладених між Підприємством та залученими Агентом клієнтами, фактичний розмір винагороди, що належить Агентові за кожний укладений з клієнтом Підприємства договір, та загальну суму винагороди, що належить до виплати Агенту за минулий календарний місяць.

Заявлені позовні вимоги ґрунтуються на Додатках №1, рахунках-фактурах та актах здачі-прийняття робіт за період серпень-грудень 2016 року, січень-квітень 2017 року.

При цьому колегія суддів відзначає, що саме у Додатках №1 сторони повинні узгоджувати умови та розміри винагороди.

Місцевим судом вірно встановлено, що Додатки № 1 за період серпня-грудня 2016 року, січня-квітня 2017 року відповідачем не підписані, а відтак сторони не узгодили вартість наданих послуг за кожен місяць спірного періоду.

Акти здачі-прийому робіт (надання послуг) за період серпня-грудня 2016 року, січня-квітня 2017 року відповідачем також не підписані, а тому на підставі вказаних доказів не можливо дійти висновку про надання Позивачем послуг на підставі Договору за спірний період і за ціною, визначеною Позивачем у позовній заяві.

Крім того, колегія суддів бере до уваги надані позивачем до позовної заяви листи №0703/1/17 від 07.03.2017, №621/17 від 21.06.2017, в яких відповідач заперечує факт надання позивачем послуг.

Окремо колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що згідно з п. 2.1 Договору позивач, залучивши певного клієнта, в подальшому має право далі щомісячно отримувати від відповідача винагороду за кожного такого клієнта.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 2.1 Договору підставою для оплати послуг Агента є факт укладення між Підприємством та кожним залученим Агентом клієнтом договору чи договорів про надання послуг. Перелік таких клієнтів зазначається в Додатку №1, зміни в який можуть вноситися кожного (звітного) календарного місяця. Також в Додатку №1 Сторони фіксують кількість та перелік укладених між Підприємством та залученими Агентом клієнтами, фактичний розмір винагороди, що належить Агентові за кожний укладений з клієнтом Підприємства договір, та загальну суму винагороди, що належить до виплати Агенту за минулий календарний місяць.

Однак ані пункт 2.1, ані інші пункти Договору не містять таких положень щодо отримання винагороди за кожного залученого клієнта протягом кількох місяців після укладення договору з таким клієнтом, а тому твердження апелянта не ґрунтується на умовах Договору.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи у сукупності докази, надані позивачем, та обставини, на підставі яких заявлено позовні вимоги, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про недоведеність надання послуг відповідачу, а тому позовні вимоги в частині стягнення 18.372,00 грн задоволенню не підлягають.

Оскільки позовні вимоги про стягнення пені є похідними від основної суми боргу, а судом встановлено безпідставність заявлених вимог в частині стягнення основного боргу, похідні вимоги також задоволенню не підлягають.

Таким чином колегія суддів вважає, що позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення місцевого прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Нечипорука Бориса Володимировича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі №927/809/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.11.2019 у справі №927/809/19 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/809/19.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді М.Г. Чорногуз

О.В. Агрикова