Рішення

від 25.02.2020 по справі 127/31101/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/31101/19

Провадження № 2/127/4462/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

25.02.2020 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства Страхова компанія Український страховий стандарт в особі Вінницького представництва приватного акціонерного товариства Страхова компанія Український страховий стандарт про стягнення коштів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до приватного акціонерного товариства Страхова компанія Український страховий стандарт в особі Вінницького представництва приватного акціонерного товариства Страхова компанія Український страховий стандарт про стягнення коштів. Позов мотивовано тим, що 24.07.2014 року о 14:15 годині ОСОБА_1 на автомобільній дорозі Вінниця - Шпиків- Комаргород керуючи автомобілем Джілі, державний номерний знак НОМЕР_1 в умовах сильного дощу не вибрала безпечної швидкість руху, не врахувала дорожню обстановку, в результаті чого не справилась з керуванням та з`їхала в кювет, внаслідок чого відбулось пошкодження транспортного засобу. У відповідності до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 01 вересня 2014 року по справі № 127/17516/14-ц визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 400 гривень. 21 лютого 2014 року в м. Вінниці між ПАТ Страхова компанія Український страховий стандарт в особі Вінницького відділення ПАТ Страхова компанія Український страховий стандарт та ОСОБА_1 був укладений договір № 0113-0202-008 Добровільного страхування транспортного засобу. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням розпорядженням транспортного засобу марки Geely GХ2 2013 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 . Програма страхування - стандарт. Страхова сума на період дії страхування пункту 10 договору становить 78850,00 гривень. На адресу позивача за вих. № 2460 від 14.10.2014 року була надана відповідь за підписом начальника врегулювання збитків про те, що відповідач повідомляє, що на жаль не має правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за даним випадком. У зв`язку з відмовою відповідача виплатити страхове відшкодування позивач у листопаді 2014 року звернулася з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Український страховий стандарт про стягнення страхового відшкодування. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог позивач просила стягнути 58 925,37 грн. 24.07.2019 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного суду ухвалила постанову по цивільній справі № 127/24916/14-ц. якою касаційну скаргу позивача задоволено. Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 17 лютого 2016 року скасоване. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2015 року залишено в силі. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2015 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ПрАТ СК Український страховий стандарт на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 58.925,37 грн. В вересні 2019 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача за вих. № 318 про надання реквізитів для виплати страхового відшкодування, і лише 19.09.2019 року на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти ( страхове відшкодування) у повному обсязі.

Просить стягнути з приватного акціонерного товариства Страхова компанія Український страховий стандарт на користь ОСОБА_1 за несвоєчасну виплату страхового відшкодування кошти в розмірі 102 277,32 грн., з яких: 8723,00 грн. - 3% річних; 72 697,98грн. - інфляційні втрати; 20 856,34грн. - пеня.

Ухвалою суду від 19.11.2019 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

20.01.2020року ухвалою суду закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав за обставин викладених в ньому, просив позов задовольнити, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин.

Враховуючи думку представника позивача, вимоги ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, постановивши по справі заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 24.07.2014 року о 14:15 годині ОСОБА_1 на автомобільній дорозі Вінниця - Шпиків- Комаргород керуючи автомобілем Джілі, державний номерний знак НОМЕР_1 в умовах сильного дощу не вибрала безпечної швидкість руху, не врахувала дорожню обстановку, в результаті чого не справилась з керуванням та з`їхала в кювет, внаслідок чого відбулось пошкодження транспортного засобу.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 вересня 2014 року по справі № 127/17516/14-ц визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 400 гривень.

21 лютого 2014 року в м. Вінниці між ПАТ Страхова компанія Український страховий стандарт в особі Вінницького відділення ПАТ Страхова компанія Український страховий стандарт та ОСОБА_1 був укладений договір № 0113-0202-008 Добровільного страхування транспортного засобу. Предметом даного договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням розпорядженням транспортного засобу марки Geely GХ2 2013 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1 . Програма страхування - стандарт. Страхова сума на період дії страхування пункту 10 договору становить 78850,00 гривень.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2015року стягнуто з ПАТ СК Український страховий стандарт на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 58 925,37грн.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 19.05.2015року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2015р. скасовано. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ СК Український страховий стандарт про стягнення страхового відшкодування відмовлено.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 23.12.2015р. рішення Апеляційного суду Вінницької області від 19.05.2015року скасував, справу направи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Апеляційний суд Вінницької області рішенням від 17.02.2016р., рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2015року скасував, ухвали в нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , до ПрАТ СК Український страховий стандарт про стягнення страхового відшкодування відмовив.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.07.2019року, рішення Апеляційного суду Вінницької області від 17.02.2016року скасовано. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12.03.2015року залишено в силі.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, що : Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи норми ст. 82 ЦПК України постановою Верховного суду від 24.07.2019 року по цивільній справі № 127/24916/14-ц встановлено необґрунтованість та безпідставність відмови відповідачем 14.10.2014 року ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування.

В вересні 2019 року на адресу позивача надійшов лист від відповідача за вих. № 318 про надання реквізитів для виплати страхового відшкодування. І лише 19.09.2019 року на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти ( страхове відшкодування) у повному обсязі.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Вимогами ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Обов`язок страховика здійснити страхову виплату або страхове відшкодування у передбачений договором строк, передбачено п.3.ч.1.ст.20 Закону України Про страхування , при цьому за несвоєчасне здійснення страхової виплати, страховик несе майнову відповідальність шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до ст.ст.526, 629 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.988 ЦК України, страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Отже, договір про надання послуг (зокрема, страхових) є складним зобов`язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов`язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов`язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Таким чином, грошовим зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У ч. З ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже, грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Саме до останнього виду грошових зобов`язань належить укладений сторонами договір про надання послуг, оскільки ним установлена ціна договору - страхова сума.

Крім того, слід зазначити, що ст. 625 ЦК України розміщена в розд. І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України , а тому поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору страхування наземного транспорту, є грошовим зобов`язанням, а тому на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Разом з тим, згідно із ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов`язання.

З викладеного вбачається, що проценти та неустойка є різними правовими інститутами, обмеження можливості одночасного застосування яких законом не встановлена.

Відповідно до договору № 0113-0202-008 Добровільного страхування транспортного засобу, укладеного між сторонами, в пункті 13.11. передбачено відповідальність страховика, а саме за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування нараховується пеня у розмірі 0,1% від суми несвоєчасного виплаченого страхового відшкодування за кожний календарний день прострочення, але не більше ніж у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 8723,00грн. - 3% річних за період з 14.10.2014року по 19.09.2019р.; 72 697,98грн. -інфляційні втрати за період з 14.10.2014року по 19.09.2019р.; 20 856,34грн. - пеня за період з 19.09.2018р. по 19.09.2019р.

Згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1022,78грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, згідно ст. ст. 509, 526, 625, 629, 979, 980, 981, 988, 901, 992 ЦК України, керуючись ст. ст. 19, 76, 81, 259, 263-265, 273, 279, 280 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позови задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Страхова компанія Український страховий стандарт ( м. Київ, провул. Балтійський, 20) на користь ОСОБА_1 ( ІПННОМЕР_2) за несвоєчасну виплату страхового відшкодування кошти в розмірі 102 277,32 грн., з яких: 8723,00 грн. - 3% річних; 72 697,98грн. - інфляційні втрати; 20 856,34грн. - пеня.

Стягнути з приватного акціонерного товариства Страхова компанія Український страховий стандарт ( м. Київ/, провул. Балтійський, 20) на користь ОСОБА_1 ( ІПННОМЕР_2) 1022,78грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.02.2020року.

ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 .

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Український страховий стандарт в особі Вінницького представництва приватного акціонерного товариства Страхова компанія Український страховий стандарт м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 105, корпус В, код ЄДРПОУ 35524464.

Суддя: