Постанова

від 07.08.2007 по справі 5/1025-28/156 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/1025-28/156 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

07.08.07                                                                                           Справа№ 5/1025-28/156 А                        

12 год 25 хв          

За позовом: Фермерського господарства „Керниця”, с. Косівець Городоцького району Львівської області

до відповідача: Державної податкової інспекції у Городоцькому районі, м. Городок Львівської області

про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень ДПІ у Городоцькому районі від 13.04.2007 року  №0002502300/0 та №0002492300/0  

                                                                              Суддя   Морозюк А.Я.

                                                                 Секретар судового засідання

                                                                                               Онишко І.Р.

                                                             м. Львів, вул. Личаківська,128,

                                                               Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Діткун І.З. - представник

Від відповідача: Леган Н.М. –старший державний податковий інспектор; Воробець В.Й. –завідувач сектору

Позов заявлено Фермерським господарством „Керниця” до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі  про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень ДПІ у Городоцькому районі від 13.04.2007 року №0002502300/0 та №0002492300/0.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та поясненні на позовну заяву, позивач просить задоволити позовні вимоги, визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Городоцькому районі від 13.04.2007 року №0002502300/0 та №0002492300/0. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним правомірно віднесено до складу  валових витрат  витрати на  оренду трактора, підтверджені відповідними розрахунковими документами, на суму 18402,00 грн, і правомірно включено до податкового кредиту суму ПДВ по даній операції, так як витрати є пов'язані з господарською діяльністю. Також вважає, що ним правомірно нараховано амортизаційні відрахування в сумі 42375 грн на придбаний комбайн, оскільки амортизації підлягають витрати на придбання об'єкту. Стаття 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не пов”язує початок нарахування амортизаційних відрахувань об”єктів амортизації з моментом їх державної реєстрації, оскільки як тільки з”являються витрати, з”являється об”єкт оподаткування. Відповідно до п.п 8.3.1 п. 8.3 ст. 8  ст.8 зазначеного Закону, початком нарахування податкової амортизації є квартал, наступний за кварталом, в якому витрати були віднесені  до балансової  вартості групи. Придбання комбайну відбулося  у ІІ кв.2006 року, а нарахування   податкової амортизації починається  у ІІІ кв.  2006 року.

Відповідач у поданому суду відзиві на позовну заяву, а його представники в судовому засіданні проти позову заперечили, просять у задоволенні позову відмовити.  Свої заперечення відповідач обґрунтовує наступним. Позивачем неправомірно віднесено до складу  валових витрат витрати по оренді трактора в сумі 18402,00 грн, оскільки такі витрати не підтверджені відповідними розрахунковими документами, та вони не  пов'язані з господарською діяльністю підприємства. У зв'язку із відсутністю доказів використання трактора у господарській діяльності, сума ПДВ в розмірі 3680 грн по даній операції не підлягає включенню до складу податкового кредиту. Також  відповідач зазначає, що позивач повинен був нараховувати амортизацію придбаного комбайна з врахуванням дати його реєстрації в органах Держтехнагляду.

          В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (податкові повідомлення-рішення,  акт перевірки, податкові декларації, договори, накладні, платіжне доручення, акти та  інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

          В судовому засіданні 07.08.2007 року відповідно до ч.3 ст.160 КАС України проголошено вступну і резолютивну частину постанови, постанова у повному обсязі складена 13.08.2007 року.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

                  Працівниками Державної податкової інспекції у Городоцькому районі проведено виїзну планову перевірку позивача - Фермерського господарства „Керниця”  з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період  з 21.01.2006 року  по 31.12.2006 року.

За результатами перевірки складено Акт від 11.04.2007 року №28/23-33909698(далі-Акт перевірки), яким встановлено порушення підприємством п.5.1, п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п 8.3.1 п. 8.3 ст. 8, ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року №283/97 –ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого було занижено  податок на прибуток  за 2006 рік на загальну суму 15194,0 грн. Також Актом встановлено порушення п. 4.5 ст. 4, п.п 7.4.1 п. 7.4, п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7Закону України „Про податок  на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР  (із змінами і доповненнями), в результаті чого було занижено   чисту суму зобов”язання до бюджету по ПДВ за 2006 рік  в сумі 3680, 00 грн.(в т. ч. 1387,00 грн. –за травень та 2293,00 грн. –за червень).

На підставі  Акту перевірки ДПІ у Городоцькому районі прийнято:

- податкове повідомлення - рішення від 13.04.2007 року  №0002502300/0, яким позивачу на підставі ст.3,  п.5.1, п.п 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п 8.3.1 п. 8.3 ст. 8, ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України „Про  порядок  погашення  зобов'язань   платників   податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок на прибуток у сумі 18330 грн. 30 коп. (в т. ч. 15194,00 грн. –основного платежу та 3136,30 грн. –штрафних (фінансових) санкцій);

- податкове повідомлення - рішення від 13.04.2007 року №0002492300/0, яким позивачу на підставі п. 4.5 ст. 4, п.п 7.4.1 п. 7.4, п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок  на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР  (із змінами і доповненнями) та п.п. 17.1.3 ст. 17 Закону України „Про  порядок  погашення  зобов'язань   платників   податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок на додану вартість  у сумі 5520 грн. (в т. ч. 3680 грн. –основного платежу та 1840 грн. –штрафних (фінансових) санкцій).   

Згідно із п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

          Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність —будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У відповідності до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

     Згідно із абз.4 п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Вимоги до первинних документів встановлено в ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року № 996-XIV, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було віднесено до складу  валових витрат витрати по оренді трактора колісного „Кейс” у Ф/Г „Вінал” згідно договору оренди та  актів здачі –прийняття виконаних робіт на загальну суму 18402 грн (податок на прибуток з цієї суми складає:  18402 грн *25% = 4600,05 грн, ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Як вбачається із змісту Акту здачі-прийняття робіт(надання послуг) № 73 від 30 червня 2006 року на суму 11466,67 грн, без ПДВ (загальна вартість 13760 грн,в.т.ч. ПДВ 2293,33 грн) та Акту здачі-прийняття робіт(надання послуг) № 72 від 31 травня 2006 року на суму 6935 грн, без ПДВ(загальна вартість 8322 грн,в.т.ч.ПДВ 1 387 грн), які складені до Договору оренди транспортних засобів № 25/01 від 25.05.2006 року, в цих актах в рядку «перелік робіт(послуг)»зазначено «оренда трактора Кейс(міс)». Аналогічне формулювання міститься і в податкових накладних від 30 червня 2006 року № 9/05 та від 31 травня 2006 року № 44, виписаних по даних актах. Будь-яку інформацію про те, які саме послуги(роботи) та в якому обсязі були надані позивачу, в яких одиницях вимірювалися дані послуги(роботи), зазначені вище документи не містять. Як наслідок, відсутні також докази пов'язаності цих робіт(послуг) з господарською діяльністю позивача, обґрунтування того, в яких цілях для господарства використовувався орендований трактор. З долучених відповідачем до матеріалів справи витягів з реєстру на право власності нежитлових приміщень(свинарників) вбачається, що власником цих приміщень є Фельтшинський В.М., а не ФГ «Керниця». Долучений позивачем до матеріалів справи із клопотанням від 23.07.2007 року Акт наданих послуг  № 72 датований 31 травня 2007 року, а тому не може мати відношення до витрат 2006 року.

Таким чином, суд вважає правомірним висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат по оренді трактора в сумі 18402 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих(сплачених) платником податку у зв'язку із придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності платника податків.

Враховуючи те, що матеріалами справи не підтверджується придбання послуг по оренді трактора з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності позивача, суд погоджується з висновком податкового органу про безпідставне включення до податкового кредиту сум ПДВ 2293 грн за червень 2006 року та 1 387 грн за травень 2006 року, разом 3680 грн.

Щодо амортизаційних відрахувань в сумі 42375 грн, нарахованих позивачем на придбаний зерновий комбайн, то висновок податкового органу про завищення позивачем суми амортизаційних відрахувань на 42375 грн суд вважає неправомірним, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 та 9 цього Закону.

Згідно із п.п 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 зазначеного Закону, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Згідно із п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 вказаного Закону, амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

      Відповідно до п.п. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, суми амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки(розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

          Згідно із п.п.8.3.5 п.8.3 ст.8 зазначеного Закону, облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 (комбайн відноситься до 3 групи, п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону), ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.

          Як вбачається із матеріалів справи зерновий комбайн „John Deere 9640” було придбано позивачем у ТзОВ „Еллана” у ІІ кв.2006 року(договір № 25/1 від 25 квітня 2006 року, платіжні доручення про оплату від 22 травня 2006 року, видаткова накладна № ЕЛ-0000130 від 30 червня 2006 року), тому із врахуванням вищенаведених норм нарахування податкової амортизації повинно починатися  у ІІІ кв.  2006 року, а тому безпідставним є висновок податкового органу в Акті перевірки, що позивачем завищено амортизаційні відрахування в сумі 42375,00 грн(податок на прибуток з цієї суми складає 42375,00 грн * 25%= 10 539,75 грн, ст.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Момент державної реєстрації комбайна в органах Держтехнагляду, здійснений 08.09.2006 року, не являється обставиною, з якою Закон пов”язує початок нарахування амортизаційних відрахувань. Висновок податкового органу про те, що амортизація  повинна нараховуватися на вказані основні засоби станом на початок розрахункового кварталу враховуючи дату їх реєстрації, не відповідає приписам вищезазначених норм законодавства.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

          З огляду на все вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме.

          Суд визнає нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Городоцькому районі від 13.04.2007 року №0002502300/0 в частині  визначення Фермерському господарству „Керниця” суми податкового зобов”язання  за платежем податок на  прибуток  в сумі 10593,75 грн –основного платежу та 2118,75 грн –штрафних (фінансових) санкцій (нарахованих відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про  порядок  погашення  зобов'язань   платників   податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ від суми 10593,75 грн за 2 податкові періоди, по 10% за кожен період від суми заниження податкового зобов'язання: 10593,75 грн * 10% * 2 податкові періоди = 2118,75 грн).

В іншій частині податкове повідомлення-рішення ДПІ у Городоцькому районі від 13.04.2007 року №0002502300/0 прийняте у відповідності до вимог законодавства та відповідає фактичним обставинам, тому у задоволенні позовної вимоги про визнання його нечинним в цій іншій частині суд відмовляє.

          Також суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Городоцькому районі від 13.04.2007 року №0002492300/0, яким Фермерському господарству „Керниця” визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок на додану вартість  у сумі 5520 грн. (в т. ч. 3680 грн. –основного платежу та 1840 грн. –штрафних (фінансових) санкцій).   Донарахування основного платежу в сумі  3680 грн здійснено податковим органом  у відповідності до вимог законодавства та відповідає фактичним обставинам, штрафні(фінансові) санкції у розмірі 1840 грн застосовані у відповідності до вимог п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України „Про  порядок  погашення  зобов'язань   платників   податків  перед  бюджетами  та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ в максимальному розмірі(не більше 50 % від суми заниження податкового зобов'язання).

          Судові витрати в сумі 3 грн 40 коп судового збору розподіляються згідно з ч.3 ст.94 КАС України відповідно до задоволених позовних вимог (1 грн. 81  коп присуджується позивачу з державного бюджету України, 1 грн 59 коп покладаються на позивача).

      На підставі вищенаведеного, керуючись п.2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,87,94,98,158,160,162,163,167  Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.    Адміністративний позов задоволити частково.

2.   Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Городоцькому районі від 13.04.2007 року №0002502300/0 в частині  визначення Фермерському господарству „Керниця” суми податкового зобов”язання  за платежем податок на  прибуток  в сумі 10593,75 грн. –основного платежу та 2118,75 грн. –штрафних (фінансових) санкцій, всього в сумі  12712,50 грн.

3.    В задоволенні іншої частини  адміністративного позову відмовити.

4.   Стягнути з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства „Керниця” (81556, с. Косівець Городоцького району Львівської області,   ідентифікаційний код ЄДРПОУ - 33909698) 1 грн 81 коп - судового збору.

         Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.               

          Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

                                  Суддя