Рішення

від 27.01.2020 по справі 370/1482/19

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2020 р. Справа №370/1482/19

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Косенко А.В., при секретарях Левківському С.В., Захарченко Т.М., розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в смт Макарів Київської області справу за позовом

Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Улінець І.О. в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним розпорядження в частині, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

Позивач заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Улінець І.О. звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним розпорядження в частині, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння.

В обгрунтування позову позивач вказав , що Макарівським відділом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в порядку, визначеному ст. 23 Закону України Про прокуратуру , під час опрацювання відомостей, отриманих з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, встановлено підстави для представництва інтересів держави та виявлені порушення вимог земельного законодавства під час виділення земельних ділянок в адміністративних межах Соснівської сільської ради Макарівського району Київської області.

Встановлено, що розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації №2476 від 24.07.2007 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для безоплатної передачі у приватну власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

Розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації № 3842 від 08.10.2007 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 затверджено проекти землеустрою щодо відведення у власність чотирнадцяти земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та індивідуального садівництва на території Соснівської сільської ради Макарівського району.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 отримала державний акт серії ЯЖ №051551 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0033 загальною площею 1,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Соснівської сільської ради Макарівського району.

Крім цього, на підставі вказаного розпорядження ОСОБА_3 отримав державний акт серії ЯЖ №051554 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0029 загальною площею 0,9366 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та державний акт серії ЯЖ № 051555 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0041 загальною площею 0,12 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва на території Соснівської сільської ради Макарівського району.

Також, ОСОБА_5 отримала державний акт серії ЯЖ №051560 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0030 загальною площею 1,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Соснівської сільської ради Макарівського району та державний акт серії ЯЖ № 051559 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0038 загальною площею 0,12 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва на території Соснівської сільської ради Макарівського району.

На підставі вищевказаного розпорядження також отримала ОСОБА_4 державний акт серії ЯЖ №051556 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0040 загальною площею 1,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Соснівської сільської ради Макарівського району та державний акт серії ЯЖ № 051553 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0039 загальною площею 0,12 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва на території Соснівської сільської ради Макарівського району.

Крім цього, ОСОБА_7 отримала державний акт серії ЯЖ №051562 від 12.11.2007 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0032 загальною площею 1,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Соснівської сільської ради Макарівського району, а ОСОБА_6 отримав державний акт серії ЯЖ №051558 від 12.11.2007 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0031 загальною площею 1,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Соснівської сільської ради Макарівського району.

В подальшому, земельні ділянки, які належали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на підставі договорів купівлі продажу від 20.12.2007 №1585, №1576, №1570, №1561, №1567 придбано ОСОБА_2 та об`єднано. В результаті об`єднання утворено земельну ділянку площею 4,9366 га з кадастровим номером 3222787700:03:009:0045, право власності на яку підтверджується державним актом серії ЯЖ №320849 від 12.01.2008.

В подальшому, ОСОБА_2 здійснено поділ земельної ділянки площею 4,9366 га з кадастровим номером 3222787700:03:009:0045, в результаті якого утворено дві земельні ділянки: земельну ділянку з кадастровим номером 3222787700:04:009:0002 загальною площею 2,8781 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку з кадастровим номером 3222787700:04:009:0001 площею 2,0585 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Згідно даних Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником вказаних земельних ділянок є ОСОБА_2 .

Водночас, зазначене вище розпорядження Макарівської районної державної адміністрації № 3842 від 08.10.2007, а також виданий в подальшому на його підставі державний акт про право власності на земельну ділянку не відповідають вимогам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин у зв`язку з чим повинні бути визнані судом недійсними з наступних підстав.

Так, відповідно до листа ПП Яран і К № 215 від 04.08.2017, установлено що земельні ділянки із кадастровими номерами 3222787700:03:009:0033 та 3222787700:04:009:0002 на момент прийняття вищевказаного оспорюваного розпорядження Макарівської районної державної адміністрації та станом на даний час, накладаються на землі водного фонду, а саме прибережну захисну смугу річки Ірпінь.

Зазначена інформація підтверджується схемами накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду, виготовленими ПП Яран і К та інформацією Ірпінського міжрайонного управління водного господарства.

Таким чином, враховуючи те, що відведенням у приватну власність громадян спірних земельних ділянок порушено інтереси держави як власника земельних ділянок, адже з державної власності протиправно вибули земельні ділянки водного фонду, розташовані в адміністративних межах Соснівської сільської ради Макарівського району Київської області, даний позов пред`являється в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації.

Зважаючи на те, що спірні землі до моменту передачі їх у власність відповідачам, відносились до земель водного фонду, Макарівська районна державна адміністрація не мала права ними розпоряджатись. Таким чином, спірні землі вибули із власності держави поза волею останньої, оскільки уповноважений державою орган відповідного рішення не приймав.

Київській обласній державній адміністрації, яка відповідно до закону є розпорядником спірних земельних ділянок, про факт первинного порушення інтересів держави внаслідок прийняття Макарівською районною державною адміністрацією оскаржуваного розпорядження відомо не було, оскільки воно приймалось без її участі, погодження у випадках, передбачених законодавством, на вилучення спірних ділянок не надавалось. Крім того, інформація про передачу земель у приватну власність у загальнодоступних базах даних була відсутня. Органами державного контролю своєчасно ці порушення не виявлено, у зв`язку з чим Київська обласна державна адміністрація на захист порушених прав держави до суду не зверталась.

Через неналежне виконання Київською обласною державною адміністрацією своїх повноважень щодо повернення державі незаконно відведених земель водного фонду, до цього часу залишається не усунутим порушення права власності держави на вказані землі та відповідний позов до суду не заявлено.

Оскаржуваним розпорядженням райдержадміністрації, виданим на його підставі державним актом на право власності на земельну ділянку порушено інтереси держави як власника земельних ділянок, адже з державної власності протиправно вибули земельні ділянки водного фонду, розташовані в адміністративних межах Соснівської сільської ради Макарівського району Київської області.

Про порушення вимог земельного законодавства при прийнятті оскаржуваного розпорядження, органам прокуратури стало відомо у вересні 2018 року в ході опрацювання Публічної кадастрової карти України, та за результатами опрацювання листа ПП Яран і К , відповідно до якої встановлено накладення спірної земельної ділянки на землі водного фонду.

Зважаючи на викладене, позивач вважає, що установлений ст. 257 ЦК України трьохрічний строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсним вищезазначеного розпорядження Макарівської районної державної адміністрації пропущено з поважних причин.

Тому позивач просить:

-визнати поважними причини пропуску строків позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити строки захистивши право;

-визнати недійсними розпорядження Макарівської районної державної адміністрації № 3842 від 08.10.2007 в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та індивідуального садівництва на території Соснівської сільської ради Макарівського району ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 ;

-визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №051551 від 12.11.2007 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0033 площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Соснівської сільської ради Макарівського району, виданий на ім`я ОСОБА_1 ;

-витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,000 га з кадастровим номером 3222787700:03:009:0033; ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,8781 га з кадастровим номером 3222787700:04:009:0002, які розташовані на території Соснівської сільської ради Макарівського району Київської області;

-стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області судовий збір за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.

Ухвалою суду від 25.06.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд цивільної справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22.07.2019 р., яке неодноразово відкладалось, відповідачам встановлено 15-тиденний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 06.09.2019 р. підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 14.10.2019 р. Судовий розгляд справи неодноразово відкладався, чергове судове засідання призначено на 27.01.2020 р.

До початку розгляду справи по суті позивачем 25.10.2019 р. до суду подано заяву про зміну позовних вимог в частині, щодо витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,8781 та з кадастровим номером 3222787700:04:009:0002, що розташована на території Соснівської сільської ради Макарівського району. В обгрунтування заяви позивач посилався на те, що згідно з картографічних матеріалів ПП Яран і К установлено, що вищевказана земельна ділянка з кадастровим номером 3222787700:04:009:0002 накладається на землі водного фонду, а саме прибережну захисну смугу річки Ірпінь. 15.10.2019 року до суду представником ОСОБА_2 , ОСОБА_9 подано заяву, згідно якої здійснено поділ земельної ділянки площею 2,8781 га з кадастровим номером 3222787700:04:009:0002, що розташована на території Соснівської сільської ради Макарівського району на дві земельні ділянки. Так, згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексні номери витягів: 180954724 від 13.09.2019 року, 181489561 від 18.09.2019 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельні ділянки за кадастровим номером 3222787700:04:009:0004, площею 2,2097 га, дата реєстрації 09.09.2019 року, для ведення особистого селянського господарства та на земельну ділянку за кадастровим номером 3222787700:04:009:0003 площею 0,6684 га, дата реєстрації 13.09.2019 року, для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до наданих матеріалів встановлено, що земельна ділянка площею 0,6684 га, кадастровий номер 3222787700:04:009:0003 знаходиться в прибережній захисній смузі річки Ірпінь, а земельна ділянка площею 2,2097 га кадастровий номер 3222787700:04:009:0004 не перебуває в прибережній захисній смузі річки Ірпінь. Враховуючи викладене, позивач просить змінити позовні вимоги в частині щодо витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,8781 га з кадастровим номером 3222787700:04:009:0002 та викласти позовні вимоги у цій частині в наступній редакції:

Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,6684 га з кадастровим номером 3222787700:04:009:0003 розташованої на території Соснівської сільської ради Макарівського району та визнати недійсною і скасувати реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222787700:04:009:0003 площею 0,6684 га за ОСОБА_2 від 13.09.2019 року.

Представник позивача прокурор Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Пироговська-Гульовата І.С. позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зміну підтримала, просила задовольнити.

Представник Київської обласної державної адміністрації, будучи належним чином повідомленим про час, місце розгляду справи, до суду не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у відсутність представника.

Представник відповідача Макарівської районної державної адміністрації, будучи повідомленим про час, місце розгляду справи належним чином, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив, відзиву у запропонований судом строк не надав.

Відповідач ОСОБА_1 згідно поданої письмової заяви позовні вимоги визнала.

Відповідач ОСОБА_2 на судовий розгляд справи не з`явилася, згідно поданої письмової заяви її представником ОСОБА_9 проти задоволення змінених позовних вимог не заперечила, справу просить розглянути у її відсутність.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ні в підготовче засідання, ні на судовий розгляд не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися через розміщення оголошення на офіційному веб порталі судової влади України, про причини неявки не повідомили, відзиву не надали.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі наступного.

Макарівським відділом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в порядку, визначеному ст. 23 Закону України Про прокуратуру , під час опрацювання відомостей, отриманих з метою встановлення наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру, встановлено підстави для представництва інтересів держави та виявлені порушення вимог земельного законодавства під час виділення земельних ділянок в адміністративних межах Соснівської сільської ради Макарівського району Київської області.

Встановлено, що розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації №2476 від 24.07.2007 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для безоплатної передачі у приватну власність ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 .

Розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації № 3842 від 08.10.2007 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 затверджено проекти землеустрою щодо відведення у власність чотирнадцяти земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та індивідуального садівництва на території Соснівської сільської ради Макарівського району.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_1 отримала державний акт серії ЯЖ №051551 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0033 загальною площею 1,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Соснівської сільської ради Макарівського району.

Крім цього, на підставі вказаного розпорядження ОСОБА_3 отримав державний акт серії ЯЖ №051554 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0029 загальною площею 0,9366 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та державний акт серії ЯЖ № 051555 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0041 загальною площею 0,12 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва на території Соснівської сільської ради Макарівського району.

Також, ОСОБА_5 отримала державний акт серії ЯЖ №051560 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0030 загальною площею 1,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Соснівської сільської ради Макарівського району та державний акт серії ЯЖ № 051559 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0038 загальною площею 0,12 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва на території Соснівської сільської ради Макарівського району.

На підставі вищевказаного розпорядження ОСОБА_4 також отримала державний акт серії ЯЖ №051556 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0040 загальною площею 1,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Соснівської сільської ради Макарівського району та державний акт серії ЯЖ № 051553 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0039 загальною площею 0,12 га з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва на території Соснівської сільської ради Макарівського району.

Крім цього, ОСОБА_7 отримала державний акт серії ЯЖ №051562 від 12.11.2007 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0032 загальною площею 1,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Соснівської сільської ради Макарівського району, а ОСОБА_6 отримав державний акт серії ЯЖ №051558 від 12.11.2007 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0031 загальною площею 1,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства на території Соснівської сільської ради Макарівського району.

В подальшому, земельні ділянки, які належали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на підставі договорів купівлі продажу від 20.12.2007 №1585, №1576, №1570, №1561, №1567 придбано ОСОБА_2 та об`єднано. В результаті об`єднання утворено земельну ділянку площею 4,9366 га з кадастровим номером 3222787700:03:009:0045, право власності на яку підтверджується державним актом серії ЯЖ №320849 від 12.01.2008.

В подальшому, ОСОБА_2 здійснено поділ земельної ділянки площею 4,9366 га з кадастровим номером 3222787700:03:009:0045, в результаті якого утворено дві земельні ділянки: земельну ділянку з кадастровим номером 3222787700:04:009:0002 загальною площею 2,8781 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку з кадастровим номером 3222787700:04:009:0001 площею 2,0585 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Згідно даних Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна власником вказаних земельних ділянок є ОСОБА_2 .

Водночас, зазначене вище розпорядження Макарівської районної державної адміністрації № 3842 від 08.10.2007, а також виданий в подальшому на його підставі державний акт про право власності на земельну ділянку не відповідають вимогам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин у зв`язку з чим повинні бути визнані судом недійсними з наступних підстав.

Так, відповідно до листа ПП Яран і К № 215 від 04.08.2017, установлено що земельні ділянки із кадастровими номерами 3222787700:03:009:0033 та 3222787700:04:009:0002 на момент прийняття вищевказаного оспорюваного розпорядження Макарівської районної державної адміністрації та станом на даний час, накладаються на землі водного фонду, а саме прибережну захисну смугу річки Ірпінь.

Зазначена інформація підтверджується схемами накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду, виготовленими ПП Яран і К та інформацією Ірпінського міжрайонного управління водного господарства.

Так, відповідно до ст. 3 Водного кодексу України, усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого, серед іншого, належать поверхневі води: водотоки (річки, струмки).

Частиною першою ст. 58 Земельного кодексу України та ст. 4 Водного кодексу України передбачено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті річками, островами, а також прибережні захисні смуги вздовж цих річок.

Статтею 84 Земельного кодексу України встановлено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Таким чином, до складу земель водного фонду України віднесено землі прибережної захисної смуги, на яких хоча і не розташований водний фонд, але за своїм призначенням вони сприяють його функціонуванню.

Так, згідно з приписами ст. ст. 1, 88, 89 Водного кодексу України, ст. ст. 60, 61 Земельного кодексу України прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. На земельних ділянках такої категорії, зокрема, заборонено розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив, а також будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Ширина прибережних захисних смуг визначена ч. 2 ст. 88 Водного кодексу України, ч. 2 ст. 60 Земельного кодексу України та становить для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів від урізу води.

Частинами 7, 8 ст. 88 Водного кодексу України, ч. 3 ст. 60 Земельного кодексу України передбачено, що розміри і межі природоохоронних зон встановлюються за окремими проектами землеустрою.

За ст. ст. 1, 20, 50-54 Закону України Про землеустрій проект землеустрою - це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів із використання та охорони земель, яким встановлюються межі об`єктів землеустрою.

Пунктами 1, 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486, визначення меж передбачено, що розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації, яка узгоджується з Мінприроди, Держводагентством і територіальними органами Держземагентства.

Аналіз наведених вище норм законодавства свідчить про те, що фактичний розмір і межі прибережної захисної смуги визначені нормами закону, а проект землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги є лише документом, який містить графічні матеріали та відомості про обчислену площу в розмірі й межах, встановлених законодавством.

Водночас, відсутність цього проекту та не визначення відповідними органами державної влади на території межі прибережної захисної смуги в натурі не може трактуватися як відсутність самої прибережної захисної смуги і можливість до її встановлення передавати у приватну власність ділянки, що підпадає під нормативно визначену - 50 метрову зону від урізу води.

Статтею 59 Земельного кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).

Цією ж статтею установлено вичерпний перелік видів функціонального використання земель водного фонду, для яких їх можуть передавати в користування громадян органи місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Зокрема, землі водного фонду можуть передаватись в користування лише тля сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт.

Враховуючи викладене, чинним законодавством передбачено лише один випадок, коли землі водного фонду можуть передаватись у приватну власність та п`ять випадків, коли їх може бути передано в користування.

Слід зазначити, що можливість передачі у приватну власність земель водного фонду для ведення особистого селянського господарства законом взагалі не передбачена.

Таким чином, спірні земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та індивідуального садівництва передані за рахунок земель водного фонду, що суперечить нормам закону.

Окрім того, ст. 60 Земельного кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель, садівництво та городництво, а також будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів.

Таким чином, при наданні у власність чи користування земельних ділянок навколо водних об`єктів необхідно ураховувати положення щодо меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг шляхом урахування при розгляді матеріалів про надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Порядку визначення меж, з урахуванням конкретної ситуації.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц та від 22.04.2015 у справі № 6-52цс15, які в силу ст. 360-7 ЦПК України мають враховуватись судами України.

Крім цього, згідно ст. ст. 22, 23, 33 Земельного кодексу України громадянам для ведення особистого селянського господарства повинні надаватись виключно землі сільськогосподарського призначення, а не водного фонду.

Такі правові висновки міститься у постановах Верховного Суду України від 13.11.2013 у справі № 6-123ц13, від 14.05.2014 у справі № 6-35цс14 та від 02.07.14 №6-81цс14.

З огляду на викладене, розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від №3842 від 08.10.2007, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Соснівської селищної ради Макарівського району Київської області та видані на його підставі державні акти на право власності на земельні ділянки суперечать вимогам ст. 19 Конституції України, ст. ст. 58, 59, 60, 61 Земельного кодексу України, ст. ст. 86, 88, 89 Водного кодексу України, у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним та скасуванню судом в порядку, передбаченому ст. ст. 21, 152, 155 Земельного кодексу України та ст. ст. 16, 21,393 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового трава та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі ст. 393 Цивільного кодексу України, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно до ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Таким чином, враховуючи те, що відведенням у приватну власність громадян спірних земельних ділянок порушено інтереси держави як власника земельних ділянок, адже з державної власності протиправно вибули земельні ділянки водного фонду, розташовані в адміністративних межах Соснівської сільської ради Макарівського району Київської області, даний позов пред`являється в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 50 Закону України Про місцеві державні адміністрації , розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.

Таким чином законом передбачено єдиний судовий порядок оскарження незаконних розпоряджень місцевих державних адміністрацій.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ч. 1, 3 ст. 388 цього ж Кодексу, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, серед іншого, і тоді, коли майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом.

Більше того, спірні земельні ділянки вибули із власності держави безкоштовно, а саме, в порядку безоплатної приватизації, передбаченої ст. 118 Земельного кодексу України. А тому, відповідно до ст. 387, ст. 388 Цивільного кодексу України, дані землі можуть за будь-яких обставин бути витребувані у набувача.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. ст. 330, 388 ЦК України право власності на земельні ділянки, які було відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 11.02.2015 у справі № 6-1цс 15; від 16.04.2014 у справі № 6-146цс13.

Також, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, держава як власник спірного майна делегувала органу державної влади повноваження щодо здійснення права власності від її (держави) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля держави як власника може виражатися лише в таких діях органу, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави.

Таким чином, здійснення Макарівською районною державною адміністрацією Київської області розпорядження землею не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі держави, що відповідно до ст. 388 ЦК України дає підстави для витребування державою її майна від добросовісного набувача.

Такі висновки підтверджуються правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду України від 25.09.2018 у справі № 914/760/17, від 21.08.2018 у справі № 902/1722/14, від 26.06.2018 у справі № 914/1953/17, від 15.05.2018 у справі № 372/2180/15-ц, від 12.04.2018 у справі № 910/16133/16 від 11.04.2018 у справі № 904/9655/16, від 29.03.2018 у справі № 904/10673/16, 27.03.2018 у справі № 904/11088/16, від 27.03.2018 у справі № 904/11141/16.

Варто також зазначити, що прийняттям вказаного вище розпорядження та відведенням у приватну власність громадян земель водного фонду порушено інтереси держави в особі Київської обласної державної адміністрації з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.

Положеннями ч. 4 цієї ж статті установлено, що обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Статтею 84 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття спірних розпоряджень), визначалось, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрації відповідно до закону.

Виходячи із вищевикладених норм законодавства та аналізуючи положення ст. 122 Земельного кодексу України єдиним органом, який наділений повноваженнями розпоряджатись землями водного фонду у порядку, передбаченому земельним кодексом України є Київська обласна державна адміністрація.

За таких обставин, у даному позові від імені держави в якості позивача визначено Київську обласну державну адміністрацію, як органу в особі держави, поза волею якого спірні землі вибули з її власності, що суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені в ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.

Зважаючи на те, що спірні землі до моменту передачі їх у власність відповідачам, відносились до земель водного фонду, Макарівська районна державна адміністрація не мала права ними розпорядитись. Таким чином, спірні землі вибули із власності держави поза волею останньої, оскільки уповноважений державою орган відповідного рішення не приймав.

Крім того, відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено а центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 із змінами і доповненнями внесеними Постановами КМУ № 482 від 22.07.2016 та № 917 від 23.11.2016 Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.

Відповідно до п. 5-1 зазначеної Постанови КМУ посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Тобто, Держгеокадастр та його територіальні органи не наділені повноваженнями щодо звернення до суду з позовами про визнаннями недійсними наказів щодо розпорядження землями, договорів оренди землі, скасування записів про державну реєстрацію права на земельну ділянку та витребування з незаконного володіння земельних ділянок.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що чинним законодавством визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з відповідним цивільним позовом, прокурор пред`являє цей позов у інтересах держави як позивач в інтересах Київської обласної державної адміністрації.

Київські обласній державній адміністрації, яка відповідно до закону є розпорядником спірних земельних ділянок, про факт первинного порушення інтересів держави внаслідок прийняття Макарівською районною державною адміністрацією оскаржуваного розпорядження відомо не було, оскільки воно приймалось без її участі, погодження у випадках, передбачених законодавством, на вилучення спірних ділянок не надавалось. Крім того, інформація про передачу земель у приватну власність у загальнодоступних базах даних була відсутня. Органами державного контролю своєчасно ці порушення не виявлено, у зв`язку з чим Київська обласна державна адміністрація на захист порушених прав держави до суду не зверталась.

Через неналежне виконання Київською обласною державною адміністрацією своїх повноважень щодо повернення державі незаконно відведених земель водного фонду, до цього часу залишається не усунутим порушення права власності держави на вказані землі та відповідний позов до суду не заявлено.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Оскаржуваним розпорядженням райдержадміністрації, виданим на його підставі державним актом на право власності на земельну ділянку порушено інтереси держави як власника земельних ділянок, адже з державної власності протиправно вибули земельні ділянки водного фонду, розташовані в адміністративних межах Соснівської сільської ради Макарівського району Київської області.

Крім того, незаконне вибуття земель водного фонду з державної у приватну власність, для інших цілей ніж визначені законом, безумовно становить суспільний інтерес і подача позову не суперечить нормам європейського законодавства.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Так, Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні та інші природні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За правилами статей 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою убезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 80 ЗК України закріплює суб`єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб`єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб`єктами права власності і землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб`єктом права власності на землі державної власності.

З огляду на положення частини першої статті 83, частини першої статті - ЗК України комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст; у державній власності перебувають землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 122 ЗК України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування відповідно із земель державної та комунальної власності.

Таким чином, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, і органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу земель державної власності в комунальну власність, а також земельної ділянки в приватну власність із земель відповідно державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції У країни).

Також, згідно із ст. ст. З, 4 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд. До водного фонду України належать: поверхневі води; природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

Установлено, що земля, віднесена розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації від 08.10.2007 № 3842 до категорії земель із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та індивідуального садівництва належала до земель водного фонду. Фактично відбулась незаконна зміна цільового призначення землі, яку було поділено на окремі ділянки, безоплатно приватизовано громадянами, що призвело до одержання вказаних земельних ділянок у власність.

За таких обставин суспільним , публічним інтересом звернення Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області до суду з вимогою витребування спірних земельних ділянок з володіння відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є задоволення насамперед суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - зміни цільового призначення земель водного фонду та безоплатної передачі у власність громадянам земельних ділянок із державної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, земель водного фонду, як національного багатства України та як джерела задоволення потреб суспільства в водних ресурсах.

Враховуючи вимоги ст. ст. 1, 88, 89 Водного кодексу України, ст. ст. 59, 60, 61 Земельного кодексу України слід зазначити, що законодавцем визначено вичерпний перелік видів функціонального використання земель водного фонду, для яких їх можуть надавати у власність та передавати в користування громадян органи місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Враховуючи викладене, чинним законодавством передбачено лише один випадок, коли землі водного фонду можуть передаватись у приватну власність та п`ять випадків, коли їх може бути передано в користування.

Більше того, можливість передачі у приватну власність земель водного фонду для ведення особистого селянського господарства законом взагалі не передбачена.

Таким чином, законно набути право приватної власності на спірну земельну ділянку водного фонду із земель державної чи комунальної власності не могла жодна юридична чи фізична особа, в тому числі й відповідачі. Натомість, вони набули таке право власності у спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності відповідачів на землю стало можливим у результаті прийняття органом з виконавчої влади відповідного розпорядження.

Вказані громадяни в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих, характерних для земель водного фонду (ст. ст. 1, 3, 4 ВК України) природних ознак (наявності річки Ірпінь, її берегових ліній, прибережно-захисних смуг) спірних земельних ділянок знали або, проявивши розумну обачність, могли знати про те, що землі водного фонду вибули з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить їх добросовісність під час набуття земельних ділянок у власність під обґрунтований сумнів.

Крім того, витребування спірних земельних ділянок з володіння відповідачів на користь держави відповідає критерію законності: витребування з їх власності земельних ділянок здійснюється на підставі норм статті 153 ЗК України, статті 388 ЦК України в зв`язку з порушенням органом виконавчої влади вимог ВК України та ЗК України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності, офіційні тексти зазначених нормативно-правових актів в актуальному стані є публічними та загальнодоступними.

Тому, вимоги позивача про визнання недійсним розпорядження Макарівської районної державної адміністрації № 3842 від 08.10.2007 в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та індивідуального садівництва на території Соснівської сільської ради Макарівського району ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , визнання недійсним державного акту серії ЯЖ №051551 від 12.11.2007 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0033 площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Соснівської сільської ради Макарівського району, виданий на ім`я ОСОБА_1 та витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_1 вказану земельну ділянку - підлягають задоволенню.

Також, задовільняючи даний позов в частині щодо витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,8781 та з кадастровим номером 3222787700:04:009:0002, що розташована на території Соснівської сільської ради Макарівського району суд виходить з наступного.

Згідно з картографічних матеріалів ПП Яран і К установлено, що вищевказана земельна ділянка з кадастровим номером 3222787700:04:009:0002 накладається на землі водного фонду, а саме прибережну захисну смугу річки Ірпінь.

Так, в ході розгляду справи представником ОСОБА_2 , ОСОБА_9 подано заяву, згідно якої здійснено поділ земельної ділянки площею 2,8781 га з кадастровим номером 3222787700:04:009:0002, що розташована на території Соснівської сільської ради Макарівського району на дві земельні ділянки.

Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексні номери витягів: 180954724 від 13.09.2019 року, 181489561 від 18.09.2019 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельні ділянки за кадастровим номером 3222787700:04:009:0004, площею 2,2097 га, дата реєстрації 09.09.2019 року, для ведення особистого селянського господарства та на земельну ділянку за кадастровим номером 3222787700:04:009:0003 площею 0,6684 га, дата реєстрації 13.09.2019 року, для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до наданих матеріалів встановлено, що земельна ділянка площею 0,6684 га, кадастровий номер 3222787700:04:009:0003 знаходиться в прибережній захисній смузі річки Ірпінь, а земельна ділянка площею 2,2097 га кадастровий номер 3222787700:04:009:0004 не перебуває в прибережній захисній смузі річки Ірпінь.

Процедура скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) здійснюється із дотриманням вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон), Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, а також щодо технічної можливості скасування запису - пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (зі змінами).

Скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, вимога позивача про витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,6684 га з кадастровим номером 3222787700:04:009:0003 розташованої на території Соснівської сільської ради Макарівського району та визнати недійсною і скасувати реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222787700:04:009:0003 площею 0,6684 га за ОСОБА_2 від 13.09.2019 року, підлягає задоволенню.

Щодо строку позовної давності слід вказати наступне.

Згідно зі статтями 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, встановлений для захисту цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність становить три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, закон пов`язує початок перебігу позовної давності не з моментом поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав охоронюваних законом інтересів.

Саме така правова позиція щодо правильності застосування вказаної норми закону міститься в постановах Верховного Суду України від 25.08.13 справа № 3-18гс 13) і 16.12.15 (справа № 6-2510ц 15), правові висновки якого обов`язкові для всіх судів України.

Враховуючи, що вказаний позов пред`являється в інтересах власника - Київської обласної державної адміністрації, права власності якого були порушені оспорюваним розпорядженням, строк позовної давності вказаним органом пропущено з поважних причин.

Київській обласній державній адміністрації, яка відповідно до закону є порадником спірних земельних ділянок, про факт первинного порушення пресів держави внаслідок прийняття оскаржуваних розпоряджень відомо не було, оскільки вони приймались без її участі. Органами державного контролю своєчасно ці порушення не виявлено, у зв`язку з чим Київська обласна державна адміністрація на захист порушених прав держави до суду не верталась.

Про порушення вимог земельного законодавства при прийнятті оскаржуваного розпорядження, органам прокуратури стало відомо у вересні 2018 року в ході опрацювання Публічної кадастрової карти України, та за результатами опрацювання листа ПП Яран і К , відповідно до якої встановлено накладення спірної земельної ділянки на землі водного фонду.

Зважаючи на викладене, установлений ст. 257 ЦК України трьохрічний строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсним вищезазначеного розпорядження Макарівської районної державної адміністрації пропущено з поважних причин.

Щодо розподілу судових витрат, слід вказати наступне.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, позивачем при подачі позову сплачений судовий збір у сумі 5763,00 гривень, згідно платіжному дорученню №263 від 12.02.2019 року, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в рівних частинах, тобто по 960,50 гривень з кожного.

Керуючись вимогами ст. 4, 12, 56, 57, 77, 80, 81, 141, 263-266, 273, 352, 354 ЦПК України, ст. 6, 21, 261, 321, 373 ЦК України, ст. 58, 59, 60, 84, 155 ЗК України, ст. 4, 88, 89, 91 ВК України, суд

у х в а л и в :

Визнати поважними причини пропуску строків позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити строки захистивши право.

Позов Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Улінець І.О. в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним розпорядження в частині, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння - задовольнити.

Визнати недійсними розпорядження Макарівської районної державної адміністрації № 3842 від 08.10.2007 в частині затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства та індивідуального садівництва на території Соснівської сільської ради Макарівського району ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №051551 від 12.11.2007 на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222787700:03:009:0033 площею 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Соснівської сільської ради Макарівського району, виданий на ім`я ОСОБА_1 .

Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,000 га з кадастровим номером 3222787700:03:009:0033, яка розташована на території Соснівської сільської ради Макарівського району Київської області.

Витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,6684 га з кадастровим номером 3222787700:04:009:0003 розташованої на території Соснівської сільської ради Макарівського району та визнати недійсною і скасувати реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222787700:04:009:0003 площею 0,6684 га за ОСОБА_2 від 13.09.2019 року.

Стягнути в рівних частинах з Макарівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь прокуратури Київської області 5763,00 грн., тобто по 960,50 грн. з кожного судового збору за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складення повного його тексту, у порядку передбаченому підпунктом 15.5, пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України.

Реквізити сторін:

Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Улінець І.О.: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67;

Київська обласна державна адміністрація: 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1, код ЄДРПОУ 00022533;

Макарівська районна державна адміністрація Київської області: 08001, Київська обл., смт Макарів, вул. Д. Ростовського, 30, код ЄДРПОУ 24217537;

ОСОБА_10 Галина Василівна: остання відома адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 : адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_3 : адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_4 : остання відома адреса: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_5 : адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Суддя А.В. Косенко