Рішення

від 22.01.2020 по справі 376/2375/18

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2375/18

Провадження № 2/376/81/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2020 р. Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Клочко В.М.

за участю секретаря судового засідання - Щур Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Сквира Київської області без фіксації судового засідання технічними засобами згідно частини 2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оріховецьке до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , держаного реєстратора Комунального підприємства Реєстрація нерухомості Клімкіної Наталії Іванівни про визнання недійсним договору оренди та застосування наслідків його недійсності, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,6246 га з кадастровим номером 3224085200:03:013:0006, що розташована у межах Оріховецької сільської ради Сквирського району Київської області.

05.12.2015 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ Оріховецьке договір оренди землі, за яким передав в оренду позивачу свою земельну ділянку строком на 10 років. 06.01.2016 року було проведено державну реєстрацію права оренди за індексним номером 27775171. Протягом усього часу дії договору оренди землі, позивач користувався та належно сплачував орендну плату. У вересні 2018року позивачу стало відомо, що 20.08.2018 року ОСОБА_1 уклала з ТДВ Шамраївський цукровий завод договір оренди землі № б/н, за яким передав останньому в оренду вказану вище земельну ділянку, внаслідок чого, 21.08.2018року було проведено державну реєстрацію права оренди на цю земельну ділянку за індексним номером 137517678. Позивач вважає дії ОСОБА_1 , ТДВ Шамраївський цукровий завод , реєстратора КП Реєстрація нерухомості Клімкіної Н.І. - незаконними, та просить суд визнати недійсним договір оренди землі № б\н від 20.08.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод"; скасувати державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТДВ Шамраївський цукровий завод від 20.08.2018 року щодо земельної ділянки площею 5,6246 га, кадастровий номер 3224085200:03:013:0006 та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.

Представник позивача, згідно довіреності, у судове засідання не з`явився, надав письмову заяву про проведення судового розгляду справи у його відсутність, просить задовольнити позовні вимогив повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, позов визнає повністю та бажає продовжити співпрацю по оренді її земельної ділянки площею 5,6246 га, кадастровий номер 3224085200:03:013:0006 з ТОВ Оріховецьке .

Відповідач ТДВ Шамраївський цукровий завод в судове засідання не направив свого представника, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належно, відзиву, заяв, будь-яких клопотань суду не направив.

Державний реєстратор КП Реєстрація нерухомості Клімкіна Н.І. в судове засідання не з`явилась, про день час та місце розгляду справи повідомлена належно, письмових пояснень, заяв чи будь-яких клопотань відповідач суду не направила та відповідно до положень ч.3 ст. 130 ЦПК України вважається, що відповідач повідомлений належно про розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,6246 га, з кадастровим номером 3224085200:03:013:0006, яка розташована в межах Оріховецької сільської ради Сквирського району Київської області.

05.12.2015 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець надав ТОВ Оріховецьке в оренду земельну ділянку площею 5,6246 га, кадастровий номер 3224085200:03:013:0006, яка розташована в межах Оріховецької сільської ради Сквирського району Київської області.

Згідно п.8 зазначеного Договору оренди землі, строк дії цього договору - 10 років. Після закінчення строку договору орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Якщо орендодавець не збирається укладати новий договір оренди з орендарем або продовжувати дію цього договору, він зобов`язаний за 6 місяців до закінчення строку дії даного договору повідомити про це орендаря в письмовій формі, а також за свій рахунок відновити межі земельної ділянки в натурі.

Згідно п.11 Договору оренди землі від 05.12.2015 року орендна плата нараховується та видається орендарем в розмірі 5% від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 11032,89 грн. Також, даний пункт містить додаткові умови, які стосуються орендної плати.

Відповідно до п. 36 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата в повному обсязі орендної плати в строки встановлені договором.

Встановлено, що 06.01.2016 року державним реєстратором Реєстраційної служби Сквирського районного управління юстиції Київської області було проведено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі, за індексним номером 27775171.

Встановлено, що протягом усього часу дії договору оренди землі позивач користувався та належно сплачував ОСОБА_1 орендну плату.

У позові представник позивача зазначає, що у вересні 2018 року йому стало відомо з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що 20.08.2018 року ОСОБА_1 уклала з Товариством з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" договір оренди № б/н, за яким передав останньому в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 3224085200:03:013:0006, площею 5,6246 га, а державний реєстратор Комунального підприємства Реєстрація нерухомості Клімкіна Н.І. 20.08.2018 року розпочала державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТДВ "Шамраївський цукровий завод" та 21.08.2018 року прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за ТДВ з індексним номером 137517678.

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 20.08.2018 року державний реєстратор КП Реєстрація нерухомості прийняла документи для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ТДВ "Шамраївський цукровий завод" і розпочала реєстраційні дії, та 21.08.2018 року прийняла рішення, яким зареєструвала за ТДВ Шамраївський цукровий завод право оренди на земельну ділянку.

Частиною третьою статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (№ 1952-ІV) передбачено, що під час державної реєстрації державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Подання документів для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, право оренди на яку вже зареєстровано у ДРРПНМ за іншою особою, є підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , що підтверджується правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 30.03.2016 року у справі № 21-1434а15, від 15.11.2016 року у справі № 21-3030а16.

У порушення норм частини третьої статті 10, абзацу першого частини першої статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за ТДВ "Шамраївський цукровий завод" державний реєстратор Клімкіна Н.І. залишила поза увагою існуючі суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на земельну ділянку, а саме: наявність зареєстрованого права оренди ТОВ Оріховецьке на земельну ділянку, що існувала на дату державної реєстрації, і не прийняла рішення про відмову у державній реєстрації всупереч пункту 5 частини першої статті 24 Закону № 1952-ІV, а натомість прийняла рішення з порушенням строку проведення реєстраційних дій, встановленого абзацом першим частини першої статті 19 Закону № 1952-ІV.

Суду не надано жодної інформації щодо причин та підстав розірвання договору оренди від 05.12.2015 року де орендарем є ТОВ Оріховецьке .

Отже, встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 було передано в оренду іншого орендаря ту саму земельну ділянку, яка перебуває в користуванні позивача на підставі раніше укладеного договору оренди, строк дії якого не закінчився, на що вказано вище в рішенні.

Представник позивача просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 20.08.2018 року, укладений між Товаристовом з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод та ОСОБА_1 .

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Статтею 1 Закону України від 06.10.1998 року (№ 161-XIV) "Про оренду землі" визначено, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

За ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до абзацу першого частини першої ст. 792 ЦК України, статті 13 Закону України "Про оренду землі" за договором оренди землі орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено;викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; Частину першу статті 31 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 509-VI від 16.09.2008 ; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; Частину першу статті 31 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 1702-VI від 05.11.2009 припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Частину першу статті 31 доповнено абзацом дев`ятим згідно із Законом № 2404-VI від 01.07.2010 Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України. Статтю 31 доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 1533-VIII від 20.09.2016 .

За ст.27 Закону України Про оренду землі орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Отже, суд вважає, що відповідно до положень п. в ст.152 ЗК України та ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними оспорювані договори оренди землі, оскільки при їх укладенні було порушено вимоги діючого законодавства, земельні ділянки перебували в оренді іншого орендаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ст.4 ЦПК України та ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В ч.2 ст.16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч.3 ст.215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що відповідно до статтей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В даному випадку, позивач не є стороною договору оренди від 20.08.2018 року, але разом з тим позивач, як орендар цієї ж земельної ділянки, має право на оспорювання цього договору, оскільки цей правочин порушує його переважне право на використання спірної земельної ділянки.

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.11.2016 року у справі № 6-2540цс16.

А тому, обраний позивачем спосіб захисту його прав узгоджується з нормами діючого законодавства та встановленими по справі обставинами.

Як наслідок недійсності правочину, представник позивача просить суд скасувати державну реєстрацію оспорюваного договору оренди.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

А тому, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо скасування державної реєстрації договору оренди від 20.08.2018 року, укладеного між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод (ідентифікаційний код 13737989).

Відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь ТОВ Оріховецьке судові витрати по справі, які складаються з судового збору та коштів за надану позивачу правову допомогу на загальну суму 4 524 грн., що підтверджено відповідними квитанціями.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15,16,203,215-216,792 ЦК України, ст.ст. 124,125,152 ЗК України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 12, 13, 81, 133, 158, 258- 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 20.08.2018 року, укладений між ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод (код ЄДРПОУ - 13737989).

Скасувати державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод від 20.08.2018 року щодо земельної ділянки, площею 5,6246 га., кадастровий номер 3224085200:03:013:0006.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), Товариства з додатковою відповідальністю "Шамраївський цукровий завод" (код ЄДРПОУ - 13737989; місцезнаходження: 09039, Київська область, Сквирський район, с.Руда, вул.Заводська,27), та Комунального підприємства Реєстрація нерухомості (код ЄДРПОУ - 40453448, місцезнаходження: м.Київ, пр-т Перемоги, 131) на користь ТОВ Оріховецьке (код ЄДРПОУ - 03755012, місцезнаходження: 09044, Київська область, Сквирський район, с.Оріховець, вул. Центральна, 48-А) судові витрати по справі в сумі 4 524,00 грн. - по 1508,00 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Клочко