Рішення

від 25.02.2020 по справі 379/1632/19

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/1632/19

2/379/140/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

25.02.2020 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Потеряйко С.А.,

за участю секретаря судових засідань Іванченко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Великоберезянська сільська рада Таращанського району Київської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2019 позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом і просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що являється власником будинку за АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстрована його колишня співмешканка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з жовтня 2018 року не проживає за вказаною адресою, не несе ніяких витрат по утриманню будинку. Оскільки в добровільному порядку відповідач по справі не бажає знятися з реєстраційного обліку з будинку, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судові засідання 13.01.2020, 13.02.2020 та 25.02.2020 не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином за місцем реєстрації, причини неявки до суду не повідомила. Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленою належним чином про час та місце розгляду справи.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, спадкова справа № 22/2016 зареєстровано в реєстрі за № 374 від 14.11.2018, та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 145390718 від 14.11.2018.

Згідно рішення Великоберезянської сільської ради Таращанського району Київської області № 15-4-VII від 01.12.2015 вулиця Червоноармійська перейменована на вулицю Дубинська, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Великоберезянської сільської ради Таращанського району Київської області від 26.11.2019 № 1210.

В житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована відповідач в справі, ОСОБА_2 , яка не проживає в даному житловому будинку та ним не користується, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання в будинку АДРЕСА_1 , складеного комісією в складі сільського голови Кучеренка В.О., депутата сільської ради Шеремет В.О., та сусідів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Стаття 47 Конституції України проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Частина 1 статті 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , визначає чіткий перелік підстав для зняття особи з реєстрації місця проживання, але у зв`язку з тим, що відповідач відмовляється виписатися добровільно, єдиною підставою для зняття з реєстрації місця проживання може виступити остаточне рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Позивач є власником даного будинку, відповідач більше року в ньому не проживає та ним не користується, вирішити питання про зняття з реєстраційного обліку в добровільному порядку неможливо і він змушений звернутися до суду з даним позовом.

Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Як зазначає ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частина 1 ст.319 ЦК України зазначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Конституцією (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.97 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст..ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК. Об`єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, квартира (стст.379, 382 ЦК).

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

Згідно до п. 26 Правил реєстрації місця проживання затверджених постановою КМУ від 2 березня 2016 р. № 207 зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, враховуючи, що реєстрація відповідача порушує права позивача вільно користуватися та розпоряджатися своєю власністю, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 необхідно визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судові витрати суд залишає за позивачем.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст. 319, 321, 391 ЦК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , такою, що втратила право користування житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського Апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:С. А. Потеряйко