Рішення

від 24.02.2020 по справі 548/162/20

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/162/20

Провадження № 2/548/223/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2020 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Вовк М.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Клепачівської сільської ради Хорольського району про встановлення фактів родинних відносин, належності спадкового майна спадкодавцю, прийняття спадщини та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Клепачівської сільської ради Хорольського району про встановлення фактів родинних відносин, належності спадкового майна спадкодавцю, прийняття спадщини та визначення права на спадкове майно в порядку спадкування за законом, мотивуючи його тим, що він є сином ОСОБА_2 , що доводиться копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 .

У мами позивача ОСОБА_2 була рідна сестра ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що доводиться копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області №02-32/2003 від 03.12.2019 року, ОСОБА_3 проживала і була зареєстрована до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 . На час її смерті за цією адресою ніхто не проживав та не був зареєстрований.

Відповідно до довідки Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області №02-32/2001 від 03.12.2019 року, розпаювання землі КСП ім.Кірова відбулося 28.06.1996 року, тобто за життя ОСОБА_3 .

Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина на її спадкове майно: право на земельну частку (пвай) площею 3, 47в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності КСП ім.Кірова та належало їй на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай), який в зв`язку зі смертю спадкодавця зберігається в архіві відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області .

Згідно довідки Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області №02-32/2004 від 03.12.2019 року та списку №1 членів КСП ім.Кірова , які мають право на земельну частку (пай), - ОСОБА_3 була членом КСП ім.Кірова та включена в списки розпаювання. Тому треба встановити факт належності спадкодавцю цього права. Про розмір та вартість земельної частки (паю) КСП ім.Кіровапозивач дізнався з ЄДРСР.

З листа Хорольської державної нотаріальної контори від 12.12.2019 року за № 1560/01-16 слідує, що на час відкриття спадщини після ОСОБА_3 діяв Цивільний кодекс УРСР в редакції від 18.07.1963 року, у випадку якщо буде підтверджено факт, що ОСОБА_2 є рідною сестрою ОСОБА_3 та те що вона фактично вступила в управління або володіння спадковим майном, то щодо ОСОБА_2 можливе застосування положень ст. 530, ч. 1 ст. 549 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року, що визначають фактичне прийняття спадщини, як спадкоємцем другої черги, і у цьому випадку роз`яснено про набуття ОСОБА_2 права на спадкування того майна та майнових прав, які мала право оформляти ОСОБА_3 .

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Цивільним кодексом УРСР в редакції від 18.07.1963 року, визначено дві черги спадкоємців за законом: ст. 529 ЦК УРСР визначає першу чергу спадкоємців за законом: діти, подружжя, батьки померлого. Внуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо до часу відкриття спадщини немає в живих того з батьків, який би був спадкоємцем; ст.530 ЦК УРСР визначає другу чергу спадкоємців за законом - за відсутності спадкоємців першої черги чи при неприйнятті ними спадщини, а також коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкоємства, спадкують брати та сестри померлого, а також дід і бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері. Також у цьому кодексі статтею 531 ЦК УРСР передбачено спадкування утриманцями.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України (в редакції 1963 р.), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , що доводиться копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_3 .

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 відкрилась спадщина на її спадкове майно: право на земельну ділянку площею 3, 47 в умовних кадастрових гектарах, що перебуває у колективній власності КСП ім.Кірова , яку вона прийнялав у спадщину в порядку ст.549 ЦК України в редакції 18.07.1963 року після смерті ОСОБА_3 , право на яку вона мала на підставі Сертифіката на право на земельну частку (пай) Серії ПЛ № 0258404.

З листа Хорольської державної нотаріальної контори від 12.12.2019 року за № 1560/01-16 слідує, що позивач є єдиним спакоємцем першої черги за законом який прийняв спадщину та оформив у 2001 році свої спадкові права на майно, що залишилось після матері ОСОБА_2 (спадкова справа №485/2000 відкрита у Хорольській державній нотаріальній конторі та знаходиться на зберіганні у Полтавському обласному державному нотаріальному архіві). Це також доводиться копіями свідоцтв про прийняття спадщини №5040 від 23.11.2001 року та №1131 від 23.03.2001 року.

В листі нотаріусом роз`яснено, право звернення до суду для встановлення факту родинних відносин між померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та факту прийняття померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та у випадку встановлення цих фактів визнання за позивачем права на земельну ділянку (пай) в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В зв`язку з вищевикладеним для переоформлення спадщини ОСОБА_2 позивачу необхідно встановити наступниі юридичні факти: 1) факт родинних відносин між померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; 2) факт прийняття померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ; 3) факт належності спадкодавцю померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право на земельну ділянку (пай) на яку вона мала право згідно сертифіката на право на земельну частку (пай).

Факт родинних відносин між померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 доводиться: письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 03.12.2019 року.

Факт прийняття померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 доводиться: письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 17.12.2019 року.

Факт належності спадкодавцю померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 права на земельну частку (пай) в розмірі 3, 47 га розташовану на території Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області (колишньої Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області) доводиться довідкою Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області №02-32/2004 від 03.12.2019 року та списком №1 членів КСП ім.Кірова , які мають право на земельну частку (пай) та довідкою відділу у Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській областіпро розмір та вартість даної земельної частки (паю) КСП ім.Кірова івідомостями про серію і номер сертифіката на право на земельну частку (пай) № 61/116-20 від 06.02.2020 року.

Визначаючи норми матеріального права, що підлягають застосуванню та надаючи правову кваліфікацію фактично розглядуваним у справі правовідносинам, суд виходить з того, що до спадкових відносин підлягають застосуванню правила книги шостої Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається її спадщина.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст.1261 Цивільного кодексу України позивач, є спадкоємцем першої черги після померлої ОСОБА_2 за законом, тому має право на її спадкове майно в порядку спадкування.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до пункту 2 статті 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" у Полтавської області у зв`язку з припиненням повноважень рад, що об`єдналися у Клепачівську, Покровськобагачанську сільські територіальні громади з 16 листопада 2015 року виключено з облікових даних Березняківську, Клепачівську, Новачиську, Покровсько-Багачанську, Тарасівську, Шишацьку сільради Хорольського району. Клепачівську, Покровськобагачанську сільські територіальні громади. До Клепачівської, сільської територіальної громади увійшли Клепачівська, Новачиська, Шишацька сільради Хорольського району.

Враховую вищевказану норму належним відповідачем по справі є Клепачівська сільська рада Хорольського району Полтавської області.

Отже, з огляду на наведене, беручи до уваги неможливість оформлення спадкових прав у встановленому законом порядку, позивач і змушений звертатися до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осібю право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Аналогічні роз`яснення викладені у п. 3.3 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , зокрема, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно п. 3.1 вказаного листа право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином, під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Клепачівської сільської ради Хорольського району про встановлення фактів родинних відносин, належності спадкового майна спадкодавцю, прийняття спадщини та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 є рідною сестрою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Встановити факт прийняття померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Встановити факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 права на земельну частку (пай) КСП ім.Кірова в розмірі 3, 47 умовних кадастрових гектари вартістю 133 746, 77 грн. розташовану на території Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області (колишньої Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області) згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) Серії ПЛ № 0258404.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 право на земельну частку (пай) КСП ім.Кірова в розмірі 3, 47 умовних кадастрових гектари вартістю 133 746, 77 грн. розташовану на території Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області (колишньої Новачиської сільської ради Хорольського району Полтавської області) в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , яку вона прийняла у спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на яку вона мала право згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) Серії ПЛ № 0258404.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 24.02.2020 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с.Новачиха Хорольського району Полтавської області, мешканець АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , індекс:37505.

Відповідач: Клепачівська сільська рада Хорольського району Полтавської області, адреса: с.Клепачі Хорольського району Полтавської області, вул.Перемоги, 8а, ідентифікаційний код 40271903, індекс 37821.

Суддя: О.В. Коновод