Постанова

від 25.02.2020 по справі 904/4244/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020 року м.Дніпро Справа № 904/4244/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Іванова О.Г., Антоніка С.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Західно-Донбаського професійного ліцею, м.Павлоград Дніпропетровська область

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2019 року (суддя Кеся Н.Б.) у справі № 904/4244/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "НІКС-М", м.Дніпро

до Західно-Донбаського професійного ліцею, м.Павлоград Дніпропетровська область

про стягнення 36 200,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "НІКС-М" звернувся до Західно-Донбаського професійного ліцею із позовом про стягнення 36200,00грн. за договором №484 від 12.11.2018 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "НІКС-М" до Західно-Донбаського професійного ліцею задоволено у повному обсязі.

Суд стягнув з Західно-Донбаського професійного ліцею на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "НІКС-М" (49006, м.Дніпро, вул.Канатна, 130 б, код ЄДРПОУ 41635753) суму основного боргу у розмірі 36200,00 (тридцять шість тисяч двісті грн 00 коп.) грн та 1921,00 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн 00 коп.) грн судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Західно-Донбаський професійний ліцей, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що при формуванні платіжного доручення на оплату за вищевказаним договором в програмі Фінанси та облік автоматично обралися платіжні реквізити ТОВ Фірма НИКС-М ( ЄДРПОУ 31816298, р/р НОМЕР_1 в ПАТ АКБ КОНКОРД м. Дніпро. МФО 307350), у якого в 2017 році ліцей придбав вікна металопластикові (договір від 12.07.201 7 № 218) та відповідачем було здійснено оплату за спірним договором хоча і на інше товариство, проте, які знаходяться за однією адресою- м. Дніпро, вул. Канатна, 130 Б, та мають одного директора Пирогова Сергія Валентиновича.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2019 року у справі №904/4244/19 та відмови у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Західно-Донбаського професійного ліцею на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2019 року у справі №904/4244/19 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч.10 ст.270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положенням статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, 12.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ "НІКС-М" (Постачальник) та Західно-Донбаським професійним ліцеєм укладено Договір №484 (Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця Двері металопластикові у кількості 2 шт (15,48 м 2 ) за ДК 021:2015-44220000-8 - столярні вироби (Товар), а Покупець прийняти і оплатити його вартість на умовах даного Договору (п. 1.1 Договору).

Сума договору становить: 36200,00 грн у тому числі ПДВ 6033,33 грн (п. 2.2 Договору).

Кількість та асортимент Товару, вид послуг по встановленню зазначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (п. 3.1 Договору ).

Відповідно до п. 4.5 Договору поставка товару та його установка, буде проводитись, за адресою м.Павлоград, вул. Дніпрорвська, 571 протягом листопада - грудня 2018 року.

Згідно з п. 5.1 Договору розрахунки за поставлений товар здійснюються , відповідно до п.1 ст.49 Бюджетного кодексу України протягом 29 календарних днів після поставки товару за адресою замовника і згідно представлених постачальником відповідних документів (накладної) за наявності бюджетного фінансування, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31 грудня 2018 (п. 7.1 Договору).

Звертаючись до відповідача із позовом про стягнення 36200,00грн., позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ НІКС-М , посилався на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за Договором №484 від 12.11.2018 року в частині оплати поставленого товару.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе грошові зобов`язання з оплати отриманого товару.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Спір у справі стосується правовідносин, що виникли з договору поставки.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар - Двері металопластикові у кількості 2 шт (15,48 м 2 ) за ДК 021:2015-44220000-8 - столярні вироби, що підтверджується видатковою накладною №3460 від 11.12.2018 на суму 36200,00 грн з ПДВ, товарно-транспортною накладною та рахунком на суму 36200,00 грн (а.с. 15-17).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до умов Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються, відповідно до п.1 ст.49 Бюджетного кодексу України протягом 29 календарних днів після поставки товару за адресою замовника і згідно представлених постачальником відповідних документів ( накладної) за наявності бюджетного фінансування, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до видаткової накладної №3460 товар був доставлений 11.12.2018 року, однак до теперішнього часу поставлена продукція не оплачена ( а.с.16.т.1).

Таким чином, у порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання по повній та своєчасній оплаті отриманого Товару не здійснив, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення на користь позивача 36200,00 грн основного боргу.

При цьому, доводи відповідача про те, що ним помилково здійснено оплату поставленого товару на рахунок ТОВ Фірма «НИКС-М» , а не на рахунок ТОВ «ВКФ «НІКС-М» , які знаходяться за однією адресою і мають у якості директора одну у ту особу - Пирогова С.В., що на його думку, повинно бути враховано судом, не є підставою для відмови у позові з огляду на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Фірма «НИКС-М» та ТОВ «ВКФ «НІКС-М» є різними юридичними особами, місцем знаходження яких хоча і значиться одна й та ж адреса, проте, це самостійні суб`єкти господарювання, з які мають самостійні рахунки, окрему реєстрацію як суб`єкта господарювання, і з якими відповідач мав окремі господарські правовідносини, а тому помилка, допущена відповідачем при оформленні платіжного доручення, є відповідальністю самого відповідача, а тому суд першої інстанції обгрунтовано визнав правомірними вимоги позивача, який не отримав оплату за поставлений ним товар.

Посилання відповідача на те, що ним сплачено кошти суб`єкту, який за назвою схожий з позивачем і навіть має рахунки в тієї ж банківській установі, що й відповідач, не спростовують факту невиконання ним належним чином зобов`язання з оплати товару позивачеві.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта - Західно-Донбаський професійний ліцей.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Західно-Донбаського професійного ліцею, м.Павлоград Дніпропетровська область - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2019 року у справі № 904/4244/19 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Західно- Донбаський професійний ліцей, м.Павлоград Дніпропетровська область.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.02.2020року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя С.Г.Антонік